Аналіз особливостей виявлення, діагностики та перебігу туберкульозу у хворих на ко-інфекцію туберкульоз/ВІЛ

Автор(и)

  • V. P. Melnyk Private Higher Educational Establishment «Kyiv Medical University», Ukraine,
  • T. H. Khursa Private Higher Educational Establishment «Kyiv Medical University», Ukraine,
  • Ya. О. Yakymova Private Higher Educational Establishment «Kyiv Medical University», Ukraine,
  • G. Ya. Soloninka Private Higher Educational Establishment «Kyiv Medical University», Ukraine,

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2017.5.110163

Ключові слова:

ко-інфекція туберкульоз/ВІЛ, туберкульоз, виявлення та діагностика туберкульозу, імунодефіцит, CD4 клітини

Анотація

Мета роботи – проаналізувати динаміку виявлення туберкульозу та ВІЛ/СНІДу при ко-інфекції туберкульоз/ВІЛ, з’ясувати основні клінічні форми туберкульозу, тип туберкульозного процесу та структуру захворюваності, залежність клінічної форми туберкульозу від кількості CD4 клітин.

Матеріали та методи. Обстежили 155 хворих на ко-інфекцію туберкульоз/ВІЛ та 155 хворих на туберкульоз без ВІЛ-інфекції. Усім хворим здійснили загальноклінічне обстеження, лабораторні, рентгенологічні, мікробіологічні, гістологічні дослідження (при позалегеневому туберкульозі).

Результати. У всіх хворих на ко-інфекцію виявляли переважно туберкульоз органів дихання (в 70,3 % ВІЛ-позитивних і 89 % ВІЛ-негативних хворих). У ВІЛ-позитивних пацієнтів туберкульоз частіше виявляли пасивним шляхом (81 %), а у ВІЛ-негативних – активним шляхом (78 %). У 66,5 % хворих первинно виявили ВІЛ-інфекцію, у 21,3 % – першим виявлено туберкульоз, у 12,2 % ВІЛ-інфекція та туберкульоз виявлені одночасно. За клінічними формами переважав інфільтративний і дисемінований ТБ. Легеневий туберкульоз діагностовано в 70,3 % хворих, позалегеневий – в 11 %, легеневий і позалегеневий туберкульоз – у 18,7 %. У 28,4 % хворих виявлений імунодефіцит із кількістю CD4 клітинменше ніж100в 1 мм3, у 22,6 % хворих – 101–200 CD4 клітин в 1 мм3, в 10,3 % – 201–300 CD4 в 1 мм3 , у 14,8 % хворих – 301–500 CD4 в 1 мм3 та у23,9 % ≥ 500 CD4 в 1 мм3. У 56,1 % пацієнтів спостерігався вперше діагностований туберкульоз, у 28,4 % – рецидив туберкульозу, у 7,7 % пацієнтів – туберкульоз після попереднього неефективного лікування, у 7,7 % – туберкульоз із лікуванням після перерви. Бактеріовиділення (скопічним методом) виявили у 42,6 % хворих, бактеріологічним методом – у 73,9 %, молекулярно-генетичним методом – у 93,2 %, типові морфологічні зміни (гістологічним методом) – у 10,0 % пацієнтів.

Висновки. Серед хворих на ко-інфекцію туберкульоз/ВІЛ у 66,5 % пацієнтів первинно виявляється ВІЛ-інфекція, в 70,3 % хворих діагностується легеневий туберкульоз, відзначається суттєве недовиявлення позалегеневого туберкульозу. У 47,7 % хворих виявлена атипова локалізація легеневого туберкульозу. У 51 % був виражений імунодефіцит (CD4 < 200/мм3 , з них – у 28,4 % – CD4 < 100/мм3), серед таких пацієнтів у більшості діагностувався дисемінований і міліарний ТБ. Бактеріовиділення у хворих на ко-інфекцію туберкульоз/ВІЛ методом скопії виявлені у 42,6 %, що в 1,6 раза менше, ніж у хворих на туберкульоз без ВІЛ-інфекції.

Посилання

Kyivskyi miskyi tsentr profilaktyky ta borotby zi SNIDom. (2015) Protydiia epidemiyi VIL-infektsii/SNIDu u m. Kyevi [Opposition to the HIV/AIDS epidemic in Kyiv city]. Kyiv. [in Ukrainian].

Tsentr medychnoi statystyky MOZ Ukrainy, Vseukrainskyi tsentr kontroliu za tuberkulozom. (2015) Tuberkuloz v Ukraini [Tuberculosis in Ukraine]. Kyiv. [in Ukrainian].

(2016). Global tuberculosis report. Publications for Global Report [Electronic resource]. Geneva: World Health Organization, Proceedings. Retrieved from http://www.who.int/tb/publications/global_report/gtbr2016_main_text.pdf?ua=1/

##submission.downloads##

Номер

№ 5 (2017)

Розділ

Оригінальні дослідження

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Лицензия Creative Commons
    3. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    4. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).