Простагландини – універсальні біорегулятори в організмі людини (огляд літератури)

Автор(и)

  • О. V. Tymoshchuk HEI “Ivano-Frankivsk National Medical University”, Ukraine,
  • І. S. Lembryk HEI “Ivano-Frankivsk National Medical University”, Ukraine,
  • Z. R. Кocherga HEI “Ivano-Frankivsk National Medical University”, Ukraine,

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2018.1.122129

Ключові слова:

простагландини, ейкозаноїди, циклоксигеназа, цитопротекція, запалення

Анотація

Останнім часом науковцями різних галузей приділяється величезна увага проблемі простагландинів.

Мета роботи – на основі аналізу даних вітчизняної та закордонної літератури вивчити та систематизувати основні питання структури, біологічної дії, метаболізму простагландинів в організмі людини та застосування їхніх аналогів у фармації.

Простагландини – біологічно активні речовини, близькі за своєю дією до гормонів, але, на відміну від гормонів, синтезуються не в ендокринних залозах, а у клітинах різних тканин організму. Простагландини як універсальні клітинні медіатори поширені в організмі, синтезуються в мінімальних кількостях практично в усіх тканинах, мають як місцевий, так і системний вплив. Для кожного простагландину є свій орган-мішень. За хімічною будовою – невеликі молекули, що належать до ейкозаноїдів – групи жироподібних речовин (ліпідів). Залежно від хімічної структури простагландини поділяються на серії (A, B, C, D, E, F, G, H, I та J) та три групи (1–3); ізомери типу F позначаються додатково буквами α та β.

Простагландини володіють надзвичайно широким спектром фізіологічних ефектів і належать до найактивніших біогенних речовин, що виконують в організмі три основних функції: підтримувальну, молекулярну, медіаторну. Більшість простагландинів взаємодіють зі специфічними рецепторами цитоплазматичних мембран, але деякі простагландини (група А) можуть діяти нерецепторно. Запас простагландинів в організмі відсутній, їхній життєвий цикл короткий, вони швидко утворюються у відповідь на вплив біологічних стимуляторів, проявляють свою дію в надзвичайно мізерних кількостях і швидко інактивуються, потрапляючи у кров. У зв’язку з надзвичайно швидким розпадом в організмі простагландини діють здебільшого поблизу місця їхньої секреції. Препарати простагландинів та їхніх похідних використовують в експериментальній і клінічній медицині для переривання вагітності та стимуляції пологової діяльності, терапії виразки шлунка, бронхіальної астми, деяких серцево-судинних захворювань, вроджених вад серця в новонароджених, глаукоми, атеросклерозу, ревматичних, неврологічних захворювань, у разі хвороби нирок, цукрового діабету, корекції гемостазу, як антикоагулянти при операціях зі штучним кровообігом, а також при гемодіалізі.

Висновки. Простагландини – найактивніші універсальні біогенні речовини в організмі людини з надзвичайно широким спектром фізіологічних ефектів. Вони мають як місцевий, так і системний вплив, реалізують свою дію різноманітними шляхами, їхні рецептори містяться практично в усіх органах організму, для кожного простагландину є свій орган-мішень. Через відзначені властивості простагландини широко застосовуються в медицині, фармації. Незважаючи на активні дослідження в цьому напрямі, в науковців залишається багато питань щодо механізмів дії, функцій простагландинів та їхніх аналогів в організмі людини.

Посилання

Bondarenko, O. A. (2012). Riven prostahlandyniv ta tsyklichnykh nukleotydiv u syrovattsi krovi khvorykh na khronichnyi pankreatyt, spoluchenyi z ozhyrinniam v dynamitsi zahalnopryiniatoho likuvannia [The level of prostaglandinums and cyclic nucleotides in serum blood of the patients with chronic pancreatitis, combined with obesity]. Ukrainskyi medychnyi almanakh, 15(2), 31–34 [in Ukrainian].

Victorov, О. P., Deyak, S. I., Bazyka, O. Y., Kashuba, O. V., & Matveyeva, О.V. (2011). Efektyvne ta bezpechne medychne zastosuvannia analhetykiv-antypiretykiv (pohliad na problemu) [Effective and safe analgetics-antipyretics use (problem view)]. Ukrainskyi medychnyi chasopys, 6(86), 90–93. [in Ukrainian].

Zharkova, T. S. (2015). Klinichne znachennia prostahlandyniv u formuvanni variantiv perebihu bakterialnykh kyshkovykh infektsii u ditei [Clinical significance of prostaglandins in the formation of courses of bacterial intestinal infections in children]. Zdorov'e rebenka, 62, 120–122. [in Ukrainian].

Zhuk, S. I., Khoroshaeva, N. E., & Salnikov, S. N. (2012). Dosvid dopolohovoi pidhotovky shyiky matky preparatamy, shcho mistiat promestryn [Experience of prenatal preparation of the cervix with drugs containing promestrin]. Reproduktivnaya e'ndokrinologiya, 4(6), 70–73 [in Ukrainian].

Ilkiv, I. I., Panasiuk, N. B., Biletska, L. P., & Skliarov, O. Ya. (2014). Zminy pokaznykiv systemy NO-syntaza/arhinaza za umov poiednanoi dii hostroho stresu ta blokuvannia tsyklooksyhenazy/lipooksyhenazy u tonkii kyshtsi [Changes indicators of NO-synthase/arginase under conditions combined effects of acute stress and blocking cyclooxygenase/lipooksyhenazе in the small intestine]. Eksperymentalna ta klinichna fiziolohiia i biokhimiia, 4, 19–25 [in Ukrainian].

Kuznietsov, S. V., & Zharkova, T. S. (2010). Rol prostahlandyniv u formuvanni klinichnoho variantu perebihu shyhelozu u ditei [The role of prostaglandins in the formation of the clinical alternative course of shigellosis in children]. Sovremennaya pediatriya, 3(31), 58–60 [in Ukrainian].

Pertseva, T. O., & Sanina, N. A. (2012). Rol systemnykh zapalnykh protsesiv u patohenezi khronichnoho obstruktyvnoho zakhvoriuvannia lehen [The role of systemic inflammation in the pathogenesis of chronic obstructive pulmonary disease]. Ukrainskyi pulmonolohichnyi zhurnal, 4, 48–50. [in Ukrainian].

Svintsitskyi, A. S., Kozak, N. P., & Antonenko, A. V. (2011). Adaptatsiia slyzovoi obolonky shlunka do dii nesteroidnykh protyzapalnykh preparativ [Adaptation of gastric mucosa to nonsteroidal anti-inflammatory drugs]. Ukrainskyi revmatolohichnyi zhurnal, 46(4), 1–3 [in Ukrainian].

Austin, S. C., Sanchez-Ramos, L., & Adair, C. D. (2010) Labor induction with intravaginal misoprostol compared with the dinoprostone vaginal insert: a systematic review and metaanalysis. Am J Obstet Gynecol, 202, 624.e1-9. doi: 10.1016/j.ajog.2010.03.014.

Brenneis, C., Coste, O., Altenrath, K., Angioni, C., Schmidt, H., Schuh, C. D., et al. (2011) Anti-inflammatory role of microsomal prostaglandin E synthase-1 in a model of neuroinflammation. J Biol Chem, 286(3), 2331–42. doi: 10.1074/jbc.M110.157362.

Brock, J. S., Hamberg, M., Balagunaseelan, N., Goodman, M., Morgenstern, R., Strandback, E., et al. (2016) A dynamic Asp-Arg interaction is essential for catalysis in microsomal prostaglandin E2 synthase. Proc Natl Acad Sci,113(4), 972–977. doi: 10.1073/pnas.1522891113.

Diakowska, D., Markocka-Mączka, K., Nienartowicz, M., Lewandowski, A., & Grabowski, K. (2014) Increased level of serum prostaglandin-2 in early stage of esophageal squamous cell carcinoma. Arch Med Sci., 10(5), 956–961. doi: 10.5114/aoms.2013.34985.

Facchinetti, F., Fontanesi, F., & Del Giovane, C. (2012) Pre-induction of labour: comparing dinoprostone vaginal insert to repeated prostaglandin administration: a systematic review and meta-analysis. J Matern Fetal Neonatal Med., 25, 1965–9. doi: 10.3109/14767058.2012.668584.

Hui, Y., Ricciotti, E., Crichton, I., Yu, Z., Wang, D., Stubbe, J., et al. (2010) Targeted deletions of cyclooxygenase-2 and atherogenesis in mice. Circulation, 121, 2654–2660. doi: 10.1161/CIRCULATIONAHA.109.910687.

Johansson, J. U., Woodling, N. S., Wang, Q., Panchal, M., Liang, X., Trueba-Saiz, A., et al. (2015) Prostaglandin signaling suppresses beneficial microglial function in Alzheimer’s disease models. J Clin Invest., 125(1), 350–364. doi: 10.1172/JCI77487.

Legler, D. F., Bruckne, M., Uetz-von Allmen, E., & Krause, P. (2010) Prostaglandin E2 at new glance: Novel insights in functional diversity offer therapeutic chances. Int J Biochem Cell Biol., 42, 198–201. doi: 10.1016/j.biocel.2009.09.015.

Rania, N., Ramzi, H., & Hébert, R. L. (2014) Chronic kidney disease: targeting prostaglandin E2 receptors. Am J Physiol Renal Physiol, 307, 243–250. doi: 10.1152/ajprenal.00224.2014.

Regner, K. R. (2012) Dual Role of Microsomal Prostaglandin E Synthase 1 in Chronic Kidney Disease. Hypertension, 59(1), 12–14. doi: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.111.180034.

Ricciotti, E., & FitzGerald, G. A. (2011) Prostaglandins and Inflammation. Arterioscler Thromb Vasc Biol., 31(5), 986–1000. doi: 10.1161/ATVBAHA.110.207449.

Rooney Thompson, M., Towers, C. V., Howard, B. C., Hennessy, M. D., Wolfe, L., & Heitzman, C. (2015) The use of prostaglandin E1 in peripartum patients with asthma. Am J Obstet Gynecol, 212, 392.e1-3. doi: 10.1016/j.ajog.2014.11.042.

Samuelsson, B., Morgenstern, R., & Jakobsson, P. J. (2007) Membrane prostaglandin E synthase-1: a novel therapeutic target. Pharmacol Rev., 59, 207–24. doi: 10.1124/pr.59.3.1.

Satoh, H., Amagase, K., Ebara, S., Akiba, Y., & Takeuchi, K. (2013) Cyclooxygenase (COX)-1 and COX-2 both play an important role in the protection of the duodenal mucosa in cats. J. Pharmacol. Ther., 344(1), 189–195. doi: 10.1124/jpet.112.199182.

Tang, J., Kapp, N., Dragoman, M., & de Souza, J. P. (2013) WHO recommendations for misoprostol use for obstetric and gynecologic indications. Int J Gynaecol Obstet., 121(2), 186–9. doi: 10.1016/j.ijgo.2012.12.009.

Hu, X., Cifarelli, V., Sun, S., Kuda, O., Abumrad, N. A., & Su, X. (2016) Major role of adipocyte prostaglandin E2 in lipolysis-induced macrophage recruitment. Lipid Res., 57(4), 663–673. doi: 10.1194/jlr.M066530.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Огляд