Особливості кардіоінтервалографії та психологічного стану молодих людей з різним ризиком розвитку артеріальної гіпертензії
DOI:
https://doi.org/10.14739/2310-1210.2013.3.13565Анотація
Обстежено 153 хлопця та 173 дівчини, студентів медичного університету, з низьким і високим ризиком розвитку артеріальної гіпертензії. За результатами кардіоінтервалографії встановлено, що у юнаків і дівчат з високим ризиком розвитку артеріальної гіпертензії у положенні лежачи переважає активність симпатичного відділу автономної нервової системи. В ортостазі у студентів з низьким ризиком розвитку артеріальної гіпертензії, порівняно зі студентами з високим ризиком, визначено більші резерви адаптації. При високому ризику розвитку артеріальної гіпертензії зникає статева різниця автономного забезпечення діяльності серцевого ритму, зростає активність симпатичного відділу, що є передумовою виникнення артеріальної гіпертензії. При дослідженні психологічного стану за тестом FPI не визначено різниці між групами осіб з різним ризиком розвитку артеріальної гіпертензії.
Ключові слова: артеріальна гіпертензія, кардіоінтервалографія, психологічний стан, студенти.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).