ПРОАТЕРОГЕННІ РОЗЛАДИ ЛІПІДНОГО ТА ВУГЛЕВОДНОГО ОБМІНУ ПРИ ХРОНІЧНІЙ ХВОРОБІ НИРОК НЕДІАБЕТИЧНОГО ГЕНЕЗУ

Анотація

Для з’ясування особливостей ліпідного і вуглеводного обмінів, стану системи перекисного окислення ліпідів при хронічній хворобі нирок недіабетичного ґенезу обстежено 62 осіб. Їх розподілено у 3 підгрупи: 27 осіб з швидкістю клубочкової фільтрації (ШКФ)≥60 мл/хв (І), 18 з ШКФ 59–30 мл/хв (ІІ), 17 ШКФ<30 мл/хв (ІІІ). У пацієнтів з хронічною хворобою нирок недіабетичного ґенезу виявляли метаболічні порушення проатерогенного характеру, зокрема підвищення рівня ЗХС і ХС ЛПНГ, гіпертригліцеридемія та зниження рівня ХС ЛПВГ, які асоціювались з погіршенням функціонального стану нирок. У хворих з ШКФ<30 мл/хв зареєстровано достовірно вищі за цільові рівні ЗХС і ХС ЛПНГ у 100% осіб з, ТГ – у 88,2% з них, а низький вміст ХС ЛПВГ – у 47,1% (р<0,001, порівняно з контролем). У них також виявляли достовірно найвищі середні рівні ЗХС (6,37±0,56 ммоль/л), ХС ЛПНГ (4,12±0,44 ммоль/л), ХС ЛПДНГ (1,06±0,13 ммоль/л) і ТГ (2,32±0,28 ммоль/л). При сповільненні швидкості клубочкової фільтрації збільшувалась поширеність і середній рівень глікозильованого гемоглобіну . У хворих на хронічну хворобу нирок спостерігали активацію процесів перекисного окислення ліпідів на фоні поглиблення проявів нефропатії. Виявлені метаболічні порушення є підґрунтям суттєвого збільшення ризику розвитку ішемічної хвороби серця.

Ключові слова: хронічна хвороба нирок, ліпідний обмін, вуглеводний обмін, перекисне окислення ліпідів, глікозильований гемоглобін, швидкість клубочкової фільтрації.