Лейкотрієнові механізми патогенезу алергічного ентероколіту в дітей раннього віку

Автор(и)

  • O. H. Shadrin SI “Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology of National Academy of Medical Sciences of Ukraine”, Kyiv,
  • H. A. Haiduchyk SI “Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology of National Academy of Medical Sciences of Ukraine”, Kyiv,

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2018.6.146750

Ключові слова:

цистеїнілові лейкотрієни, діти, алергічний ентероколіт

Анотація

Мета роботи – визначити показники ліпідних медіаторів алергічного запалення (цистеїнілових лейкотрієнів C4, D4, E4) методом імуноферментного аналізу в сироватці крові, слині, сечі дітей раннього віку з алергічним ентероколітом.

Матеріали та методи. Обстежили 40 пацієнтів віком від 3 місяців до 3 років (середній вік – 19,9 ± 2,7 місяця), серед них 20 дітей з алергічним ентероколітом, 10 пацієнтів із бронхіальною астмою у стадії загострення, 10 здорових малюків. Виконали загальноклінічне, алергологічне, за показаннями – ендоскопічне дослідження, визначили концентрації цистеїнілових лейкотрієнів (ЛTB4, ЛTC4, ЛTE4) в біологічних рідинах (сироватка крові, слина, сеча) імуноферментним методом із використанням наборів виробництва компанії «Enzo Life Science» (США) за допомогою аналізатора-фотометра Multiskan Plus «Labsystems». Результати опрацювали статистично. Вірогідність різниць оцінювали за допомогою t-критерію Стьюдента та рангового кореляційного аналізу Тау Кендала. Різницю вважали вірогідною при р < 0,05.

Результати. Встановили вірогідне збільшення концентрації цистеїнілових лейкотрієнів (C4, D4, E4) у крові, сечі та слині дітей раннього віку з алергічним ентероколітом і бронхіальною астмою, яких обстежили в період маніфестації захворювання, порівняно з групою контролю. Порівняльна характеристика концентрації лейкотрієнів сечі та слини дітей з алергічним ентероколітом та астмою не показала вірогідних відмінностей, однак у сироватці крові пацієнтів з астмою їхня концентрація була вірогідно більшою (703,9 ± 68,7 пг/мл), ніж у малюків з алергічним ентероколітом (509,3 ± 57,4 пг/мл). У результаті кореляційного аналізу Тау Кендала не виявили значущого рангового кореляційного зв’язку між концентраціями цистеїнілових лейкотрієнів у крові та сечі – τ = 0,14 (р > 0,05), крові та слині – τ = 0,07 (р > 0,05), сечі та слині – τ = -0,52 (р > 0,05).

Висновки. Встановили збільшення концентрації цистеїнілових лейкотрієнів у сироватці крові, сечі, слині дітей раннього віку з алергічним ентероколітом порівняно з групою контролю. Відсутність значущого рангового кореляційного зв’язку між концентраціями лейкотрієнів у крові та сечі, крові та слині, слині та сечі свідчить про можливість вибору будь-якої біологічної рідини, зокрема слини або сечі як неінвазивного способу визначення концентрацій лейкотрієнів для моніторингу активності алергічного запалення.

Посилання

Besh, L.V. & Nedelska, S.M. (2016). Vybrani pytannia dytiachoi alerholohii [Selected issues of child allergology]. Lviv "Kamenіar", 116 p. [in Ukrainian].

Volosovets, O.P. & Vrublevska, S.V. (2015). Spektr sensybilizatsii u ditei rannoho viku z IgE-zalezhnym mekhanizmom zakhvoriuvan v umovakh velykoho promyslovoho rehionu [Spectrum of sensitization in young children with IgE-dependent mechanism of diseases in the conditions of a large industrial region]. Zdorovʹe rebenka – Health of the child, 1(60), 81-86 [in Ukrainian].

Zaykov, S.V. & Grishilo, P.V. (2016). Allergicheskiy rinit i eozinofil'nyj ezofagit kak vozmozhnye komorbidnye zabolevaniya [Allergic rhinitis and eosinophilic esophagitis as possible comorbid diseases]. Zdorovіa Ukrainy – Health of Ukraine, 43-45 [in Russian].

Macharadze, D.SH. (2013). Klinicheskie osobennosti pishchevoi allergii u detey [Clinical features of food allergy in children]. Pediatriya – Pediatrics, 92 (3), 110-116 [in Russian].

Okhotnikova, O.M. (2015). Hastrointestinalna forma kharchovoi alerhii u ditei – aktualna problema suchasnosti [Gastrointestinal form of food allergy in children - an actual problem of the present]. Zdorovʹe rebenka – Health of the child, 1(60), 29-35 [in Ukrainian].

Umanets, T.R. & Shadrin, O.H. (2015). Osnovni polozhennia nastanov z vedennia khvorykh z alerhieiu do koroviachoho moloka [Basic provisions of the guidelines for the management of patients with allergies to cow's milk]. Sovremennaya pedyatryya– Modern Pediatrics, 3(67), 20-28 [in Ukrainian].

Shadrin, O.H. & Hayduchyk, H.A. (2017). ). Shchodo zastosuvannia antyhistaminnykh zasobiv u ditei rannoho viku z alerhiieiu do bilkiv koroviachoho moloka [Concerning the use of antihistamines in young children with allergies to cow's milk proteins]. Zdorovіa Ukrainy– Health of Ukraine, 30-31 [in Ukrainian].

Shadrin, O.H. & Hayduchyk, H.A. (2015). Optymizatsiia likuvannia hastrointestynalnoi kharchovoi alerhii u ditei rannoho viku [Optimization of gastrointestinal food allergy treatment in young children]. Perynatolohia i pediatriia – Perinatology and Pediatrics, 3 (63), 84-88 [in Ukrainian].

Shadrin, O.Н. & Nyankovskyi, S.L., Dobrianskyi, D. O(2014). Osoblyvosti diahnostyky ta pidkhody do likuvalno-profilaktychnoho kharchuvannia ditei rannoho viku z alerhieiu do bilka koroviachoho moloka [Features of diagnostics and approaches to treatment and prophylactic feeding of young children with allergies to cow's milk protein]. Кyiv, 28 р [in Ukrainian].

Buck M.L. (2015). Montelukast: a review of recent studies in pediatric asthma and allergic rhinitis. Pediatr Pharm, 4–21.

El-Ghoneimy D.H., El-Sayed Z.A. (2014). Leukotrienes and leukotriene modifiers in pediatric allergic diseases. Egypt J Pediatr Allergy Immunol, 12(1), 3-12.

Global strategy for asthma management and prevention. National institutes of health. National Heart, lung and Blood Institute. Revised 2015. Available from: http://www.ginasthma.org.

Papadopoulos N.G. et al. (2012). International consensus on (ICON) pediatric asthma. Allergy, 67(8), 976–997.10.1111/j.1398-9995.2012.02865.x

Meyer R., Flemming C., Michaelis L. et al. (2012). Manifestations of gastrointestinal food allergies presenting to a single tertiary pediatric gastroenterology unit. J Pediatr Gastroenterol Nutr., (in press).

Nowak-Węgrzyn A. (2015). Food protein-induced enterocolitis syndrome and allergic proctocolitis. Allergy Asthma Proc., 36(3), 172-84.

Rothenberg M.Е. (2014). Eosinophilic gastrointestinal disorders (EGID). J Allergy Clin Immunol., 113, (1)11-28 .https://doi.org/10.1016/j.jaci.2003.10.047

Scaparrotta A., Di Pillo S., Attanasi M., Scaparrotta S. (2012). Montelukast versus inhaled corticosteroids in the management of pediatric mild persistent asthma. Multidisciplinary Respiratory Medicine, 7(13), 1-9.: [10.1186/2049-6958-7-13]

Sicherer S.H. (2013). Clinical Aspects of Gastrointestinal Food Allergy in Childhood. Pediatrics, 111(6), 1609-1616.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження