Інтегральне оцінювання гематологічних показників при пневмонії в дітей різного віку

Автор(и)

  • O. V. Zubarenko Odesa National Medical University, Ukraine,
  • A. K. Kopiika Odesa National Medical University, Ukraine,
  • S. V. Prokhorova Odesa National Medical University, Ukraine,
  • R. M. Papinko Odesa National Medical University, Ukraine,
  • L. I. Koval Odesa National Medical University, Ukraine,

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2019.1.155825

Ключові слова:

пневмонія, діти, гемограма, позалікарняні інфекції

Анотація

 

Позалікарняна пневмонія – серйозна проблема в педіатричній практиці. У процесі верифікації діагнозу клінічно значущим є інтегральне оцінювання гематологічних показників, що допомагають визначити не тільки тяжкість стану пацієнта, але й передбачити ризик розвитку ускладнень інфекційного процесу, а також оцінити ефективність терапії.

Мета роботи – вивчити особливості змін і клінічної значущості показників крові й основних лейкоцитарних індексів при пневмонії в дітей різного віку.

Матеріали та методи. Виконали ретроспективний аналіз гемограм 238 дітей віком від 1 до 18 років із позалікарняною пневмонією. Типові клінічні ознаки та показники крові оцінили, використовуючи стандартні лабораторні методики, а також шляхом розрахунку основних лейкоцитарних індексів: нейтрофільно-лимфоцитарного співвідношення (НЛС), абсолютної кількості лімфоцитів (АКС), лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛІІ) за Я. Я. Кальф-Каліфом.

Результати. Виявлені відмінності в дітей різних вікових груп стосувалися як клінічних проявів захворювання, так і гематологічних змін. Так, у дітей молодшого віку дебют пневмонії характеризується вираженою тяжкістю стану та превалюванням вірусного тригерного фактора. У дітей старшого віку критичний чинник має бактеріальну природу, та дебют захворювання характеризується суттєво вираженим ступенем інтоксикації. Ці особливості підтверджуються гематологічними критеріями та розрахунком відповідних лейкоцитарних індексів.

Висновки. Розрахунок гематологічних індексів є інформативним способом оцінювання стану важкості дітей різного віку з позалікарняною пневмонією, що необхідно враховувати для вибору та обсягу терапії.

Посилання

Rudan, I., O’Brien, K. L., Nair, H., Liu, L., Theodoratou, E., Qazi, S., et al. (2013). Epidemiology and etiology of childhood pneumonia in 2010: estimates of incidence, severe morbidity, mortality, underlying risk factors and causative pathogens for 192 countries. Journal of Global Health, 3(1), 010401. doi: 10.7189/jogh.03.010401.

Maidannyk, V. H., & Yemchynska, Ye. O. (2014). Klіnіchnі nastanovy z dіahnostyky ta lіkuvannia pozalіkarnianoi pnevmonіi u dіtei z pozytsіi dokazovoi medytsyny [Clinical guidelines for diagnostics and treatment of community-acquired pneumonia in children from the point of view of evidence-based medicine]. Kyiv: Asotsіatsіia pedіatrіv Ukrainy. Natsіonalnyi medychnyi unіversytet іmenі O.O. Bohomoltsia [in Ukrainian].

Bradley, J. S., Byington, C. L., Shah, S. S., Alverson, B., Carter, E. R., Harrison, C., et al. (2011). Executive Summary: The Management of Community-Acquired Pneumonia in Infants and Children Older Than 3 Months of Age: Clinical Practice Guidelines by the Pediatric Infectious Diseases Society and the Infectious Diseases Society of America. Clinical Infectious Diseases, 53(7), 617–630. doi: 10.1093/cid/cir625.

De Jager, C. P., Wever, P. C., Gemen, E. F., Kusters, R., van Gageldonk-Lafeber, A. B., van der Poll, T., & Laheij, R. J. (2012). The Neutrophil-Lymphocyte Count Ratio in Patients with Community-Acquired Pneumonia. PLoS ONE, 7(10), e46561. doi: 10.1371/journal.pone.0046561.

De Jager, C. P., van Wijk, P. T., Mathoera, R. B., de Jongh-Leuvenink, J., van der Poll, T., & Wever, P. C. (2010). Lymphocytopenia and neutrophil-lymphocyte count ratio predict bacteremia better than conventional infection markers in an emergency care unit. Critical Care, 14(5), R192. doi: 10.1186/cc9309.

Han, S. Y., Lee, I. R., Park, S. J., Kim, J. H., & Shin, J. I. (2016). Usefulness of neutrophil-lymphocyte ratio in young children with febrile urinary tract infection. Korean Journal of Pediatrics, 59(3), 139–144. doi: 10.3345/kjp.2016.59.3.139.

Wyllie, D. H., Bowler, I. C., & Peto, T. E. (2004). Relation between lymphopenia and bacteraemia in UK adults with medical emergencies. Journal of Clinical Pathology, 57(9), 950–955. doi: 10.1136/jcp.2004.017335.

Yoon, N.-B., Son, C., & Um, S.-J. (2013). Role of the Neutrophil-Lymphocyte Count Ratio in the Differential Diagnosis between Pulmonary Tuberculosis and Bacterial Community-Acquired Pneumonia. Annals of Laboratory Medicine, 33(2), 105–110. doi: 10.3343/alm.2013.33.2.105.

Lee, J.-H., Kwon, K.-Y., Yoon, S.-Y., Kim, H.-S., & Lim, C. S. (2014). Characteristics of platelet indices, neutrophil-to-lymphocyte ratio and erythrocyte sedimentation rate compared with C reactive protein in patients with cerebral infarction: a retrospective analysis of comparing haematological parameters and C reactive protein. BMJ Open, 4, e006275. doi: 10.1136/bmjopen-2014-006275.

Ljungström, L., Pernestig, A.-K., Jacobsson, G., Andersson, R., Usener, B., & Tilevik, D. (2017). Diagnostic accuracy of procalcitonin, neutrophil-lymphocyte count ratio, C-reactive protein, and lactate in patients with suspected bacterial sepsis. PLoS ONE, 12(7), e0181704. doi: 10.1371/journal.pone.0181704.

Naess, A., Nilssen, S. S., Mo, R., Eide, G. E., & Sjursen, H. (2017). Role of neutrophil to lymphocyte and monocyte to lymphocyte ratios in the diagnosis of bacterial infection in patients with fever. Infection, 45(3), 299–307. doi: 10.1007/s15010-016-0972-1.

Shi, L., Qin, X., Wang, H., Xia, Y., Li, Y., Chen, X., et al. (2017). Elevated neutrophil-to-lymphocyte ratio and monocyte-to-lymphocyte ratio and decreased platelet-to-lymphocyte ratio are associated with poor prognosis in multiple myeloma. Oncotarget, 8(12), 18792–18801. doi: 10.18632/oncotarget.13320.

Riché, F., Gayat, E., Barthélémy, R., Le Dorze, M., Matéo, J., & Payen, D. (2015). Reversal of neutrophil-to-lymphocyte count ratio in early versus late death from septic shock. Critical Care, 19, 439. doi: 10.1186/s13054-015-1144-x.

Curbelo, J., Luquero Bueno, S., Galván-Román, J. M., Ortega-Gómez, M., Rajas, O., Fernández-Jiménez, G., et al. (2017). Inflammation biomarkers in blood as mortality predictors in community-acquired pneumonia admitted patients: Importance of comparison with neutrophil count percentage or neutrophil-lymphocyte ratio. PLoS ONE, 12(3), e0173947. doi: 10.1371/journal.pone.0173947.

Bekdas, M., Goksugur, S. B., Sarac, E. G., Erkocoglu, M., & Demircioglu, F. (2014). Neutrophil/lymphocyte and C-reactive protein/mean platelet volume ratios in differentiating between viral and bacterial pneumonias and diagnosing early complications in children. Saudi Med J, 35(5), 442–7.

Alekseeva, L. A., Ibragimova, O. M., Babachenko, I. V., Bessonova, T. V., & Golovacheva, N. N. (2013). Znachenie gematologicheskikh pokazatelej pri ostrykh respiratornykh virusnykh infekciyakh u detej [The importance of hematological parameters in acute respiratory viral infections in children]. Zhurnal infektologii, 5(3), 43–49. [in Russian]. https://doi.org/10.22625/2072-6732-2013-5-3-43-49.

Abramovich, M. L., & Ploskireva, A. A., (2015). Osobennosti gematologicheskikh pokazatelej pri ostrykh respiratornykh infekciyakh u detej raznogo vozrasta [Features of hematological parameters in acute respiratory infections in children of different ages]. Lechashchij vrach, 11, 59–64. [in Russian].

Speranskij, I. I., Samojlenko, G. E., & Lobacheva, M. V. (2009). Obshchij analiz krovi – vse li ego vozmozhnosti ischerpany? Integral'nye indeksy intoksikacii kak kriterii ocenki tyazhesti techeniya e'ndogennoj intoksikacii, eye oslozhnenij i e'ffektivnosti provodimogo lecheniya [The general or common analysis of a blood – whether all its possibilities are settled or exhausted? Integral indices of intoxication as criteria for assessing the severity of the course of endogenous intoxication, its complications and the effectiveness of the treatment]. Zdorov'e Ukrainy, 6(19), 51–57. [in Russian].

Bermejo-Martin, J. F., Cilloniz, C., Mendez, R., Almansa, R., Gabarrus, A., Ceccato, A., et al. (2017). Lymphopenic Community Acquired Pneumonia (L-CAP), an Immunological Phenotype Associated with Higher Risk of Mortality. EBioMedicine, 24, 231–236. doi: 10.1016/j.ebiom.2017.09.023.

Karjaeva, S. K., Brin, V. B., Kaloeva, Z. D., Dzilihova, K. M., & Dzgoeva, M. G. (2009). Kliniko-immunologicheskaya kharakteristika chasto boleyushchikh detej rannego vozrasta [Clinical and immunological characteristic of children of early age with frequtnt acute respiratory diseases]. Kubanskij nauchnyj medicinskij vestnik, 6(111), 114–117. [in Russian].

Pikuza, O. I., & Samorodnova, E. A. (2013). Sovremennye osobennosti vnebol'nichnykh pnevmonij u detej rannego vozrasta [Contemporary pecularities of community-acquired pneumonia in children of early age]. Prakticheskaya medicina, 6(75), 35–41. [in Russian].

Repetskaya, M. N., & Bukina, E. V. (2014). Sravnitel'naya kharakteristika kliniko-anamnesticheskikh dannykh novorozhdennykh s ostroj patologiej verkhnikh i nizhnikh otdelov respiratornogo trakta [Comparative characteristics of clinicoanamnestic data in newborn infants with acute pathology of upper and lower respiratory tract parts]. Permskij medicinskij zhurnal, 31(2), 13–18. [in Russian].

Davydova, A. G., Kurochkin, M. Yu., Gorodkova, Yu. V., & Kapustin, S. A. (2016). Sovremennye osobennosti tyazhelykh vnegospital'nykh pnevmonij u detej [Modern features of severe community-acquired pneumonia in children]. Medicina neotlozhnykh sostoyanij, 4, 167–168. [in Russian].

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження