Гендерні особливості параноїдної шизофренії в сучасних умовах

Автор(и)

  • Ya. Yu. Marunkevych National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsia, Ukraine,

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2019.1.155846

Ключові слова:

параноїдна шизофренія, гендерні особливості

Анотація

Мета роботи – вивчення клініко-психопатологічних і соціально-психологічних особливостей хворих на параноїдну шизофренію в гендерному аспекті.

Матеріали та методи. Проаналізували особливості клініко-психопатологічної феноменології та соціальної підтримки у 53 чоловіків і 49 жінок, які хворі на параноїдну шизофренію та перебували на стаціонарному лікуванні у Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні імені академіка О. І. Ющенка у 2015–2018 рр.

Результати. Встановили, що найпоширенішими симптомами параноїдної шизофренії є вірогідні та виражені зміни загальної якості поведінки (100,0 %), негативна симптоматика (96,1 %) та стійка маячна симптоматика (93,1 %), рідше виявляли хронічну параноїдну симптоматику (66,7 %) та маячення оволодіння, впливу чи бездіяльності та маячне сприйняття (61,8 %), а також вербальні галюцинації (58,8 %). У чоловіків вірогідно частіше виявляли симптоматику відчуження психічних процесів (34,0 % проти 16,3 %, р < 0,05), стійкі маячні ідеї (98,1 % проти 87,8 %, р < 0,05), неологізми, шперрунги, розірваність мовлення (24,5 % проти 8,2 %), кататонічну поведінку (13,2 % проти 2,0 %, р < 0,05) і негативну симптоматику (100,0 % проти 91,8 %, р < 0,05).

У чоловіків вірогідно більшими є вираженість маячення (5,45 ± 0,82 бала проти 4,96 ± 1,19 бала, р < 0,05), розладів мислення (4,42 ± 1,01 бала проти 3,71 ± 0,74 бала, р < 0,01), усієї негативної симптоматики, моторної загальмованості (3,74 ± 1,13 бала проти 2,96 ± 1,37 бала, р < 0,01), зниження критичності до свого стану (5,30 ± 1,07 бала проти 4,80 ± 1,19 бала, р < 0,05), порушень волі (4,49 ± 0,95 бала проти 3,92 ± 0,86 бала, р < 0,01), завантаженості психічними переживаннями (4,70 ± 0,82 бала проти 4,27 ± 0,76 бала, р < 0,05).

У хворих на параноїдну шизофренію виявили низькі показники за шкалою непрацездатності, що відповідають очевидній дисфункції. У чоловіків встановили вірогідно нижчі показники за всіма шкалами. Визначили кореляційні зв’язки між вираженістю симптоматики шизофренії та показниками непрацездатності.

Хворим на параноїдну шизофренію притаманні високі показники депресії (загалом – 58,39 ± 14,64 бала, в чоловіків – 63,34 ± 13,50 бала, в жінок – 53,04 ± 14,05 бала, р < 0,01), особистісної тривожності (48,83 ± 10,89 бала, 51,74 ± 9,20 бала та 45,69 ± 11,77 бала відповідно, р < 0,05), реактивної тривожності (44,98 ± 7,44 бала, 47,49 ± 5,54 бала та 42,27 ± 8,30 бала відповідно, р < 0,01), самопочуття (32,04 ± 4,37 бала, 30,72 ± 3,47 бала та 33,47 ± 4,82 бала відповідно, р < 0,01), активності (29,03 ± 3,75 бала, 28,04±2,78 бала, 30,10 ± 4,35 бала, р < 0,01), настрою (29,16 ± 4,46 бала, 30,17 ± 3,50 бала та 28,06 ± 5,12 бала відповідно, р < 0,01).

Хворі на параноїдну шизофренію мають низький рівень соціальної підтримки з боку сім’ї (0,47 ± 0,66 бала, 0,36 ± 0,68 бала та 0,59 ± 0,61 бала відповідно, р < 0,05), друзів (0,79 ± 0,74 бала, 0,66 ± 0,78 бала та 0,94 ± 0,66 бала, р < 0,05) та значущих інших (0,56 ± 0,74 бала, 0,40 ± 0,66 бала та 0,73 ± 0,78 бала, р<0,05).

Висновки. Результати свідчать про наявність гендерних відмінностей у клініко-психопатологічних проявах і соціально-психологічних характеристиках хворих на параноїдну шизофренію.

Посилання

Parnas, J., & Henriksen, M. G. (2014). Disordered self in the schizophrenia spectrum: A clinical and research perspective. Harv Review of Psychiatry, 22, 251–265. doi: 10.1097/HRP.0000000000000040.

Nordgaard, J., Revsbech, R., & Henriksen, M. G. (2015). Self-disorders, neurocognition, and rationality in schizophrenia: A preliminary study. Psychopathology, 48(5), 310–316. doi: 10.1159/000435892.

Vrbova, K., Prasko, J., Holubova, M., Kamaradova, D., Ociskova, M., Marackova, M., et al. (2016). Self-stigma and schizophrenia: a cross-sectional study. Neuropsychiatric Diseases Treatment., 12(24), 3011–3020. doi: 10.2147/NDT.S120298.

Braga, R. J., Reynolds, G. P., & Siris, S. G. (2013). Anxiety comorbidity in schizophrenia. Psychiatry Research., 210(1), 1–7. doi: 10.1016/j.psychres.2013.07.030.

Achim, A. M., Ouellet, R., Lavoie, M. A., Vallières, C., Jackson, P. L., & Roy, M. A. (2013) Impact of social anxiety on social cognition and functioning in patients with recent-onset schizophrenia spectrum disorder. Schizophrenia Research., 145(1–3), 75–81. doi: 10.1016/j.schres.2013.01.012.

Young, S., Pfaff, D., Lewandowski, K. E., Ravichandran, C., Cohen, B. M., & Öngür, D. (2013). Anxiety disorder comorbidity in bipolar disorder, schizophrenia and schizoaffective disorder. Psychopathology , 46(3), 176–85. doi: 10.1159/000339556.

Schrank, B., Amering, M., Hay, A. G., Weber, M., & Sibitz, I. (2014). Insight, positive and negative symptoms, hope, depression, and self-stigma: a comprehensive model of mutual influences in schizophrenia spectrum disorders. Epidemiology Psychiatric Science, 23(3), 271–9. doi: 10.1017/S2045796013000322.

Eaton, K. E., Gallagher, J. B, & Jones, B. J. (2014). Sex–Specified Effect of Obstetrical Complications in Symptoms of Schizophrenia. Clinical Schizophrenia & Related Psychoses, 8(3), 143–148A. doi: 10.3371/CSRP.GAJO.030113.

Ceskova, E., & Prikryl, R. (2012). Importance of Gender in the Treatment of Schizophrenia. Primary Care Companion for CNS Disorders, 14(6), 140–147. doi: 10.4088/PCC.12m01407.

Dzeruzhinskaya, N. & Lomteva, V. (2016). Gendernye razlichiya pokazatelej social'nykh poter' u bol'nykh paranoidnoj shizofreniej [Gender differences were revealed in the social loss of patients with paranoid schizophrenia]. Arkhiv psykhiatrii, 1(84), 47–52. [in Russian].

Wang, G. X., Zhang, Y., Lv, Z. W., Sun, M., Wu, D., Chen, X. Y., & Wu, Y. M. (2014). Female Specific Association between NNMT Gene and Schizophrenia in a Han Chinese population. International Journal of Medical Scientific, 11(12), 1234–9. doi: 10.7150/ijms.9426.

Bobrovnikova, A. S., Tarasova, S. Yu., & Yakimova, V. V (2015). Gendernye razlichiya razvitiya shizofrenii [Gender differences in schizophrenia]. Vestnik novykh medicinskikh tehnologij, 4, 34. [in Russian]. doi: 10.12737/16776.

Morvaniuk, H. V. (2016). Hendernyi pіdkhіd v dіahnostytsі ta lіkuvannі paranoidnoi shyzofrenіi (Avtoref. dis…kand. med. nauk). [The gender approach in the diagnosis and treatment of paranoid schizophrenia]. (Extended abstract of candidate’s thesis). Kharkiv. [in Ukrainian].

Khanko, A. V. (2014). Gendernye osobennosti adaptacii k bolezni u pacientov s pervymi pristupami paranoidnoj shizofrenii [Gender specific of adjustment to the disease among patients with first-episode of paranoid schizophrenia]. Vestnik Yuzhno-Ural'skogo gosudarstvennogo universiteta, 7(1), 44–49. [in Russian].

Malevanaya, O. V., & Petrova, N. N. (2012). Reabilitaciya i social'noe funkcionirovanie bol'nykh paranoidnoj shizofreniej [Rehabilitation and social functioning of patients with paranoid schizophrenia]. Tyumenskij medicinskij zhurnal, 3, 10–11. [in Russian].

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження