Стан ренін-альдостеронової системи в пацієнтів із резистентною артеріальною гіпертензією

Автор(и)

  • О. H. Оbertynska National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsia, Ukraine,

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2019.3.168951

Ключові слова:

резистентна артеріальна гіпертензія, альдостерон, ренін

Анотація

 

Мета роботи – з’ясування зв’язків між клінічними особливостями перебігу резистентної артеріальної гіпертензії та ступенем активації ренін-ангіотензин-альдостеронової системи для повноти розуміння причинно-наслідкових процесів та їхнього впливу на формування резистентності.

Матеріали та методи. В основі роботи – результати комплексного клінічного та інструментально-лабораторного обстеження 47 пацієнтів із резистентною артеріальною гіпертензією (РАГ). Визначали вміст альдостерону та реніну активного в сироватці крові. Пацієнтів із діагностованими вторинними формами артеріальної гіпертензії (АГ) не залучали в дослідження. У групу порівняння увійшли 50 осіб із контрольованою АГ.

Результати. Встановили, що середні рівні альдостерону та реніну активного в плазмі у хворих на резистентну артеріальну гіпертензію вірогідно (р < 0,05) перевищували показники в осіб з контрольованою АГ. Серед пацієнтів із РАГ тільки 38 % мали нормальний рівень реніну активного, підвищений рівень визначили у 27 %, низький – у 35 %. Виявили негативний кореляційний зв’язок між рівнями реніну активного та альдостерону у групі пацієнтів із контрольованою артеріальною гіпертензією (r = -0,38, р < 0,05), а у хворих на РАГ виявлена слабка кореляція. Ці дані вказують, що механізми формування резистентного перебігу артеріальної гіпертензії впливають на біосинтез альдостерону без регуляції з боку ренін-ангіотензинової системи. У групі хворих на РАГ виявили позитивний кореляційний зв’язок реніну активного та альдостерону з ІМТ (r = 0,59, р < 0,01; r = 0,42, р < 0,05 відповідно). Встановили тісний кореляційний зв’язок альдостерону і КДО ЛШ (r = 0,38, р < 0,05), альдостерону та відношення альбумін/креатинін (r = 0,76, р < 0,01). Визначили негативний кореляційний зв’язок альдостерону та реніну активного зі швидкістю клубочкової фільтрації (r = -0,36, р < 0,05; r = -0,32, р < 0,05 відповідно) та позитивний – реніну активного з індексом маси міокарда лівого шлуночка (r = 0,43, р < 0,05).

Висновки. При резистентному перебігу артеріальної гіпертензії спостерігають виразні порушення нейрогуморального профілю – зростання рівня реніну активного та альдостерону, які вірогідно перевищували показники в осіб з контрольованою АГ. Це вказує на активацію ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, яка зумовлює втрату контролю над артеріальним тиском. Збільшення рівня реніну та альдостерону при резистентній артеріальній гіпертензії спричиняє посилення ураження органів-мішеней. У пацієнтів із резистентною артеріальною гіпертензією частіше, ніж у пацієнтів із контрольованою артеріальною гіпертензією реєстрували «гіпоренінові» та «гіперренінові» форми артеріальної гіпертензії, що потрібно враховувати під час визначення тактики лікування.

 

Посилання

Sheppard, J. P., Martin, U., & McManus, R. J. (2017) Diagnosis and Management of Resistant Hypertension. Heart, 29, P. 110–132.

Li, X. C., Zhang, J. F., & Zhuo, J. L. (2017) The vasoprotective axes of the renin-angiotensin system: physiological relevance and therapeutic implications in cardiovascular, hypertensive and kidney diseases. Pharmacologic Research, 125, 21–38. doi: 10.1016/j.phrs.2017.06.005

Оbertynska, O. G. (2014) Klinichni aspekty rezystentnoi arterialnoi hipertenzii. [Clinical aspects of the resistant arterial hypertension]. Ukrainskyi kardiolohichnyi zhurnal, 4, 30–36. [in Ukrainian].

Hellman, P., & Hagström, E. (2014) Low-Renin Hypertension. Primary Aldosteronism. Springer, 39–44. doi: 10.1007/978-1-4939-0509-6_3

Rossi, G. P, Ceolotto, G., Rossitto, G., Seccia, T. M., Maiolino, G., Berton, C., et al. (2016) Prospective validation of an automated chemiluminescence-based assay of renin and aldosterone for the work-up of arterial hypertension. Clin Chem Lab Med., 54(9), 1441–50. doi: 10.1515/cclm-2015-1094

Muiesan, M. L., Salvetti, M., Rizzoni, D., Paini, A., Agabiti-Rosei, C., Aggiusti, C., & Agabiti Rosei, E. (2013) Resistant hypertension and target organ damage. Hypertens Res., 36(6), 485–91. doi: 10.1038/hr.2013.30

Hall, J. E., do Carmo, J. M., da Silva, A. A., Wang, Z., & Hall, M. E. (2015) Obesity-induced hypertension: interaction of neurohumoral and renal mechanisms. Circ Res., 116(6), 991–1006. doi: 10.1161/CIRCRESAHA.116.305697

Briones, A. M., Nguyen Dinh Cat, A., Callera, G. E., Yogi, A., Burger, D., & He, Y. (2012) Adipocytes pro- duce aldosterone through calcineurin-dependent signaling pathways: implications in diabetes mellitus-associated obesityand vascular dysfunction. Hypertension, 59(5), 1069–78. doi: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.111.190223

Byrd, J. B., & Brook, R. D. (2014) A critical review of the evidence supporting aldostцerone in the etiology and its blockade in the treatment of obesity-associated hypertension. Journal of human hypertension, 28(1), 3–9. doi: 10.1038/jhh.2013.42

Asfarg, C. L., Nielsen, S. J., Andersen, U. B., Linneberg, A., Moller, D. V., Hedley, P. L., et al. (2013) Relative atrial natriuretic peptide deficiency and inadequate renin and angiotensin II suppression in obese hypertensive men. Hypertension, 62(1), 147–53. doi: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.111.00791

Oliveras, A., Armario, P., Sans, L., Clarà, A., Vázquez, S., Molina, L. L., et al. (2018) Organ damage changes in patients with resistant hypertension randomized to renal denervation or spironolactone. The DENERVHTA (Denervación en Hipertensión Arterial) study. J Clin Hypertens (Greenwich), 20(1), 69–75. doi: 10.1111/jch.13156

Marcus, Y., Shefer, G., & Stern, N. (2013) Adipose tissue renin-angiotensin-aldosterone system (RAAS) and progression of insulin resistance. Molecular and Cellular Endocrinology, 378(1-2), 1–14. doi: 10.1016/j.mce.2012.06.021

Yang, T., & Xu, C. (2017) Physiology and pathophysiology of the intrarenal renin-angiotensin system: an update. J Am Soc Nephrol., 28(4), 1040–1049. doi: 10.1681/ASN.2016070734

Wile, D. (2012) Diuretics: a review. Ann Clin Biochem., 49, 419–431. doi: 10.1258/acb.2011.011281

Daugherty, S. L., Powers, D., Magid, D. J., Tavel, H. M., Masoudi, F. A., Margolis, K. L., et al. (2012). Incidence and prognosis of resistant hypertension in hypertensive patients. Circulation., 125(13), 1635–42. doi: 10.1161/CIRCULATIONAHA.111.068064

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження