Цистатин С і його зв’язок із виникненням серцево-судинних подій у хворих на ішемічну хворобу серця та цукровий діабет 2 типу після перенесеного гострого коронарного синдрому

Автор(и)

  • S. A. Serik GI “L. T. Mala Therapy National Institute of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine”, Kharkiv, Ukraine,
  • T. H. Ovrakh GI “L. T. Mala Therapy National Institute of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine”, Kharkiv, Ukraine,

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2019.3.168962

Ключові слова:

ішемічна хвороба серця, цукровий діабет 2 типу, цистатин С

Анотація

 

Мета роботи – оцінити рівень цистатину С і його зв’язок із ризиком розвитку повторних серцево-судинних подій у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) зі збереженою функцією нирок у поєднанні з цукровим діабетом (ЦД) 2 типу протягом 12 місяців після перенесеного гострого коронарного синдрому (ГКС).

Матеріали та методи. У дослідження залучили 88 хворих на ІХС віком від 30 до 75 років зі збереженою функцією нирок (ШКФ > 60 мл/хв/1,73 м2), які за 4–6 тижнів до включення в дослідження перенесли ГКС (нестабільну стенокардію або інфаркт міокарда (ІМ)). 59 хворих на ІХС мали ЦД 2 типу, 29 пацієнтів – без ЦД. Група контролю – 15 здорових осіб. Період спостереження за хворими становив 11 місяців.

Результати. Рівень цистатину С у групі пацієнтів з ІХС і ЦД 2 типу (2057,69 ± 107,56 нг/мл) був вірогідно вищим порівняно з хворими на ІХС без ЦД (1376,57 ± 81,11 нг/мл) та особами групи контролю (1236,41 ± 77,91 нг/мл) (р < 0,001). У хворих на ІХС без ЦД рівень цистатину С був вищим, ніж у контрольній групі, але відмінності невірогідні (р > 0,05).

За період спостереження частота виникнення повторних серцево-судинних подій у хворих після ГКС із ЦД 2 типу була вірогідно більшою, ніж у пацієнтів без ЦД (40,68 % (n = 24) та 10,34 % (n = 3) відповідно, р < 0,05).

За даними ROC аналізу, цистатин С понад 1942,62 нг/мл асоціювався з виникненням повторних кардіоваскулярних подій у хворих на ЦД 2 типу протягом 12 місяців після ГКС (чутливість методу дорівнювала 82,6 %, специфічність – 64,3 %). У результаті багатофакторного регресійного аналізу, корегованого за віком і статтю, встановили, що цистатин С – незалежний предиктор виникнення серцево-судинних подій у хворих на ЦД 2 типу протягом 12 місяців після перенесеного ГКС (ВШ 3,78; 95 % ДІ [1,51; 7,41], р = 0,001).

Висновки. Цистатин С у хворих на ІХС із ЦД 2 типу і збереженою функцією нирок є незалежним предиктором розвитку повторних серцево-судинних подій.

Посилання

Cziraky, M. J., Reddy, V. S., Luthra, R., Xu, Y., Wilhelm, K., Power, T. P., & Fisher, M. D. (2015). Clinical Outcomes and Medication Adherence in Acute Coronary Syndrome Patients With and Without Type 2 Diabetes Mellitus: A Longitudinal Analysis 2006–2011. Journal of Managed Care & Specialty Pharmacy, 21(6), 470–477. doi: 10.18553/jmcp.2015.21.6.470

Dalby, A., Gottlieb, S., Cyr, D., Magnus Ohman, E., McGuire, D., Ruzyllo, W., et al. (2017). Dual antiplatelet therapy in patients with diabetes and acute coronary syndromes managed without revascularization. American Heart Journal, 188, 156–166. doi: 10.1016/j.ahj.2017.03.015

De Servi, S., Mariani, G., Piatti, L., Leoncini, M., Rubartelli, P., Pitì, A., et al. (2014). Time course changes of cystatin C and inflammatory and biochemical markers in non-ST-elevation acute coronary syndromes. Journal of Cardiovascular Medicine, 15(1), 42–47. doi: 10.2459/JCM.0b013e328365a275

Palmer, S., Di Micco, L., Razavian, M., Craig, J., Perkovic, V., Pellegrini, F., et al. (2012). Effects of Antiplatelet Therapy on Mortality and Cardiovascular and Bleeding Outcomes in Persons With Chronic Kidney Disease. Annals of Internal Medicine, 156(6), 445–59. doi: 10.7326/0003-4819-156-6-201203200-00007

Angiolillo, D., Bernardo, E., Capodanno, D., Vivas, D., Sabaté, M., Ferreiro, J., et al. (2010). Impact of Chronic Kidney Disease on Platelet Function Profiles in Diabetes Mellitus Patients With Coronary Artery Disease Taking Dual Antiplatelet Therapy. Journal of the American College of Cardiology, 55(11), 1139–46. doi: 10.1016/j.jacc.2009.10.043

Zhang, Y., Li, M., Tang, J., & Chen, X. (2017). Pharmacokinetic and Pharmacodynamic Responses to Clopidogrel: Evidences and Perspectives. International Journal of Environmental Research and Public Health, 14(3). pii: E301. doi: 10.3390/ijerph14030301

Mariani, M., Mariani, G., & De Servi, St. (2014) Clinical Significance of Cystatin C in Acute Coronary Syndromes: Something More Than a Marker of Renal Function?. Inflammation and Cell Signaling., 1(4), е. 229.

Angelidis, C., Deftereos, S., Giannopoulos, G., Anatoliotakis, N., Bouras, G., Hatzis, G., et al. (2013) Cystatin C: an emerging biomarker in cardiovascular disease. Current Topics in Medicinal Chemistry. Curr Top Med Chem, 13(2), 164–179. doi: 10.2174/1568026611313020006

Sai, E., Shimada, K., Miyauchi, K., Masaki, Y., Kojima, T., Miyazaki, T., et al. (2015). Increased cystatin C levels as a risk factor of cardiovascular events in patients with preserved estimated glomerular filtration rate after elective percutaneous coronary intervention with drug-eluting stents. Heart and Vessels, 31(5), 694–701. doi: 10.1007/s00380-015-0674-0

Fu, Z., Xue, H., Guo, J., Chen, L., Dong, W., Gai, L., et al. (2013). Long-term prognostic impact of cystatin c on acute coronary syndrome octogenarians with diabetes mellitus. Cardiovascular Diabetology, 12, 157. doi: 10.1186/1475-2840-12-157

Fiseha, T. (2015). Clinical Significance of Cystatin C-Based Estimates of Renal Function in Type 2 Diabetic Patients: Review. Annals of Clinical and Laboratory Research, 3(2). doi: 10.21767/2386-5180.100011

Triki, S., Fekih, O., Hellara, I., Neffati, F., Douki, W., Hamda, K. B., et al. (2013). Association between serum cystatin C levels and cardiovascular disease in type 2 diabetic patients. Ann Biol Clin (Paris), 71(4), 438–42. doi: 10.1684/abc.2013.0857

Liu, F., Shen, J., Zhao, J., Zeng, H., Li, L., Zhao, J., et al. (2013). Cystatin C: A Strong Marker for Lower Limb Ischemia in Chinese Type 2 Diabetic Patients? PLoS ONE, 8(7), e66907. doi: 10.1371/journal.pone.0066907

Magnusson, M., Hedblad, B., Engström, G., Persson, M., Nilsson, P., & Melander, O. (2013). High levels of cystatin C predict the metabolic syndrome: the prospective Malmö Diet and Cancer Study. Journal of Internal Medicine, 274(2), 192–9. doi: 10.1111/joim.12051

Reutens, A., Bonnet, F., Lantieri, O., Roussel, R., & Balkau, B. (2013). The association between cystatin C and incident type 2 diabetes is related to central adiposity. Nephrol Dial Transplant, 28(7), 1820–1829. doi: 10.1093/ndt/gfs561

Magnusson, M., Molvin, J., Engström, G., Svensson-Färbom, P., Persson, M., Christensson, A., et al. (2016). Cystatin C and Risk of Diabetes and the Metabolic Syndrome – Biomarker and Genotype Association Analyses. PLOS ONE, 11(5), e0155735. doi: 10.1371/journal.pone.0155735

Levey, A. S., Stevens, L. A., Schmid, C. H., Zhang, Y. L., Castro, A. F., Feldman, H. I., et al. (2009). A new equation to estimate glomerular filtration rate. Ann Intern Med, 150(9), 604–612.

Hall, A., Håkansson, K., Mason, R. W., Grubb, A., & Abrahamson, M. (1995). Structural basis for the biological specificity of cystatin C. Identification of leucine 9 in the N-terminal binding region as a selectivity-conferring residue in the inhibition of mammalian cysteine peptidases. Journal of Biological Chemistry., 270(10), 5115–5121. doi: 10.1074/jbc.270.10.5115

Angelidis, C., Deftereos, S., Giannopoulos, G., Anatoliotakis, N., Bouras, G., Hatzis, G., et al. (2013). Cystatin C: an emerging biomarker in cardiovascular disease. Current Topics in Medicinal Chemistry, 13(2), 164–179.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження