Особливості визначення синдрому «низького трийодтироніну» при серцевій недостатності та його вплив на перебіг захворювання

Автор(и)

  • S. M. Pyvovar Government Institution “L. T. Mala Therapy National Institute of the NAMS of Ukraine”, Kharkiv, Ukraine,
  • Yu. S. Rudyk Government Institution “L. T. Malaya Therapy National Institute of the NAMS of Ukraine”, Kharkiv, Ukraine,
  • T. V. Lozyk Government Institution “L. T. Mala Therapy National Institute of the NAMS of Ukraine”, Kharkiv, Ukraine,
  • V. Yu. Halchinska Government Institution “L. T. Mala Therapy National Institute of the NAMS of Ukraine”, Kharkiv, Ukraine,
  • T. O. Chenchyk Government Institution “L. T. Mala Therapy National Institute of the NAMS of Ukraine”, Kharkiv, Ukraine,

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2019.4.173178

Ключові слова:

синдром «низького трийодтироніну», тиреотропний гормон, крива ROC, ризик, дилатація шлуночків, зворотний трийодтиронін, ехокардіографія, серцева недостатність

Анотація

 

Серцева недостатність (СН) – актуальна проблема кардіології. Синдром «низького трийодтироніну» (СНТ) спостерігають при СН. Немає єдиної думки щодо критеріїв визначення СНТ.

Мета роботи – дослідити особливості визначення СНТ при СН і його зв’язок із перебігом захворювання.

Матеріали та методи. У дослідження залучили 157 хворих на СН на тлі післяінфарктного кардіосклерозу. На першому етапі дослідження хворих поділили на 2 когорти: I – 122 пацієнтів із нормальними рівнями вільних Т(T), Т4) і тиреотропного гормона (ТТГ); II – 35 хворих із СНТ (Т ≤2,5 пмоль/л при нормальних рівнях Т та ТТГ). На другому етапі в I групу включили 129 хворих без СНТ; ІІ – 28 пацієнтів із СНТ (при Т ≤2,07 пмоль/л). Визначили рівні ТТГ, T і T, реверсивного T3 (T3r). Виконали ехокардіоскопію. Вивчили перебіг СН протягом 2 років.

         Результати. Частота СНТ (при Т< 2,5 пмоль/л) серед хворих на СН становить 22,3 %. Ризик повторної госпіталізації хворих із приводу декомпенсації, за ROC-аналізом, зростає при перетині точки розподілу Т≤2,07 пмоль/л (р = 0,0017). При Т ≤2,07 пмоль/л поширення СНТ становить 17,8 %. Хворі із СНТ (при Т≤2,07 пмоль/л) молодші (на 2,5 року, р = 0,039), мають більші КДР (на 4,8 %, р = 0,010), КДО (на 10,2 %, р = 0,012), КСР (на 8,8 %, p = 0,003), КСО (на 20,1 %, р = 0,006), меншу фракцію викиду лівого шлуночка (на 9,5 %, р = 0,033), порівнюючи з пацієнтами без СНТ. Відносний ризик повторної госпіталізації хворих при СНТ (при Т≤ 2,07 пмоль/л) становить 2,224 [1,363–3,630] (p < 0,05).

Висновки. Частота синдрому СНТ (за критерієм Т <2,5 пмоль/л) серед хворих на СН становить 22,3 %; при рівні Т ≤2,07 пмоль/л – 17,8 %. Ризик розвитку повторної госпіталізації хворих за даними ROC-аналізу збільшується при перетині рівня Т ≤2,07 пмоль/л. Хворі із СНТ (при Т ≤2,07 пмоль/л) молодші, мають більшу дилатацію лівого шлуночка та меншу його фракцію викиду, більшу частоту коронарних інтервенцій і вищий ризик повторної госпіталізації, порівняно з пацієнтами без СНТ.

 

Посилання

Voronkov, L. G., Ilnytska, M. R., & Babich, P. M. (2015) Prohnoz patsiientiv iz khronichnoiu sertsevoiu nedostatnistiu ta systolichnoiu dysfunktsiieiu livoho shlunochka zalezhno vid danykh neinvazyvnykh metodiv obstezhennia [The prognosis of patintes with chronic heart failure and left ventricular systolic dysfunction depending on the data noninvasive method examination]. Ukrainskyi terapevtychnyi zhurnal, 1, 24–31. [in Ukrainian].

Voronkov, L. G., Dzyak, G. V., Amosova, E. N., Bagrij, A. E'., Volkov, V. I., & Lutaj, M. I. (2015). Obosnovanie, dizajn i rezul'taty ukrainskogo mnogocentrovogo issledovaniya KORIOLAN (KORIOL – Al'ternativa nasosnoj Nedostatochnosti serdca). [Rationale, design, and the results of Ukrainian multicenter study KORIOLAN (KORIOL – Alternative pumping Heart Failure)]. Sertseva nedostatníst, 2, 28–33. [in Russian].

Rudyk, Yu. S., Pyvovar, S. N., & Beletskaja, O. M. (2013). Kardioprotektivnye mekhanizmy gormonov shchitovidnoj zhelezy [The cardioprotective mechanisms of thyroid hormones]. Ukrayinskyi terapevtychnyi zhurnal, 3, 95–102. [in Russian].

Schultz, M., Faber, J., Kistorp, C., Jarløv, A., Pedersen, F., Wiinberg, N., & Hildebrandt, P. (2004). N-terminal pro-B-type natriuretic peptide (NT-pro-BNP) in different thyroid function states. Clin Endocrinol (Oxf), 60(1), 54–59. doi: 10.1111/j.1365-2265.2004.01941.x

Gerdes, A. M., & Ojamaa, K. (2016). Thyroid hormone and cardioprotection. Compr Physiol., 6(3), 1199–1219. doi: 10.1002/ cphy. c150012

Hayashi, T., Hasegawa, T., Kanzaki, H., Funada, A., Amaki, M., Takahama, H., et al. (2016). Subclinical hypothyroidism is an independent predictor of adverse cardiovascular outcomes in patients with acute decompensated heart failure. ESC Heart Failure., 3(3), 168–176. doi: 10.1002/ehf2.12084

Rothberger, G. D., Gadhvi, S., Michelakis, N., Kumar, A., Calixte, R., & Shapiro, L. E. (2017). Usefulness of Serum Triiodothyronine (T3) to Predict Outcomes in Patients Hospitalized With Acute Heart Failure. Am J Cardiol., 119(4), 599–603. doi: 10.1016/j.amjcard.2016.10.045

Ponikowski, P., Voors, A., Anker, D., Bueno, H., Cleland, J. G. F., Coats, A. J. S., et al. (2016). 2016. ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure. The Task Force for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure of the European Society of Cardiology (ESC) Developed with the special contribution of the Heart Failure Association (HFA) of the ESC. European Heart Journal., 37(27), 2129–2200. doi: 10.1093/ eurheartj/ ehw128

Larsen, P. R., & Zavacki, A. M. (2012). Role of the Iodothyronine Deiodinases in the Physiology and Pathophysiology of Thyroid Hormone Action. Eur Thyroid J., 1(4), 232–242. doi: 10.1159/000343922

De Groot, L. J. (2006). Non-thyroidal illness syndrome is a manifestation of hypothalamic-pituitary dysfunction, and in view of current evidence, should be treated with appropriate replacement therapies. Crit Care Clin., 22(1), 57–86. doi: 10.1016/j.ccc.2005.10.001

Gao, R., Liang, J. H., Wang, L., Zhu, H. Y., Wu, W., Wu, J. Z., et al. (2017). Low T3 syndrome is a strong prognostic predictor in diffuse large B cell lymphoma. British Journal of Haematology., 177(1), 95–105. doi: 10.1111/bjh.14528

Iervasi, G., & Nicolini, G. (2013). Thyroid hormone and cardiovascular system: from basic concepts to clinical application. Intern Emerg Med., 8. Suppl 1, S.71-4. doi: 10.1007/s11739-013-0911-4

Cantisani, M. C., Parascandolo, A., Perala, M., Allocca, C., Fey, V., Sahlberg, N., et al. (2016). A loss-of-function genetic screening identifies novel mediators of thyroid cancer cell viability. Oncotarget, 7(19), 28510–28522. doi: 10.18632/oncotarget.8577

Danzi, S., & Klein, I. (2014). Thyroid disease and the cardiovascular system. Endocrinol Metab Clin North Am., 43(2), 517–28. doi: 10.1016/j.ecl.2014.02.005

Amin, A., Chitsazan, M., Taghavi, S., & Ardeshiri M. (2015). Effects of triiodothyronine replacement therapy in patients with chronic stable heart failure and low-triiodothyronine syndrome: a randomized, double-blind, placebo-controlled study. ESC heart failure, 2(1), 5–11. doi: 10.1002/ehf2.12025

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження