Профилактика невынашивания беременности после индукции овуляции у женщин с эндокринным бесплодием в анамнезе

Автор(и)

  • L. B. Markin Lviv National Medical University named after Danylo Halytsky, Ukraine,
  • K. L. Shatylovych Lviv National Medical University named after Danylo Halytsky, Ukraine,
  • Н. B. Semenyna Lviv National Medical University named after Danylo Halytsky, Ukraine,

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2019.4.173345

Ключові слова:

индукция овуляции, гиперандрогения, гиперпролактинемия, гипоталамо-гипофизарная система, беременности осложнения

Анотація

Профілактика невиношування вагітності після індукції овуляції в жінок з ендокринним непліддям в анамнезі

Л. Б. МаркінA–C,E,F, К. Л. Шатилович*A–D,F, Г. Б. СеменинаB,E,F

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна

 

Призначення скоригованої підтримувальної гормональної терапії в ранні терміни індукованої вагітності – один із найбільш ефективних засобів, що сприяють зниженню репродуктивних втрат.

Мета роботи – удосконалення підтримувальної гормональної терапії в ранні терміни індукованої вагітності в пацієнток з ендокринним непліддям різного ґенезу в анамнезі.

Матеріали та методи. У 44 жінок з індукованою одноплідною вагітністю та ановуляторним непліддям в анамнезі та у 20 здорових вагітних здійснювали ультразвуковий і гормональний моніторинг І триместру вагітності. Залежно від динаміки гормональних змін пацієнткам з індукованою вагітністю призначали коригувальну гормональну терапію. Основним критерієм ефективності лікувальних заходів вважали пролонгування вагітності до 12 тижнів. Статистичне опрацювання виконали, застосовуючи пакет програм StatSoft «Statistica» v.6.0, Microsoft Excel XP.

Результати. Незважаючи на екзогенне введення гестагенів, у групі жінок з ановуляторним непліддям в анамнезі встановлена висока частота загрози викидня (47,7 %), патології хоріона (29,5 %), переривання вагітності (27,3 %). У пацієнток із перерваною вагітністю з гіпоталамо-гіпофізарною недостатністю (ГГН) гормональний моніторинг показав початково низький рівень β-субодиниці хоріонічного гонадотропіну (β-ХГ), нормальний рівень прогестерону (П), однак неадекватний приріст β-ХГ і П у динаміці; в пацієнток із гіперпролактинемією – надвисокі концентрації П, нормальний рівень β-ХГ у ранні терміни вагітності та поступове зниження їхнього рівня протягом І триместру; в пацієнток із гіперандрогенією (ГА) – надвисокі концентрації П на початку та прогресивне їхнє зниження протягом І триместру, недостатній приріст β-ХГ від початку дослідження, що поєднувалось із підвищеними рівнями андрогенів – дегідроепіандростерон-сульфату та/або вільного тестостерону.

Висновки. Під час спостереження за індукованою вагітністю в пацієнток з ендокринним непліддям в анамнезі від початку I триместру необхідно встановлювати концентрацію гормонів П і β-ХГ для призначення відповідної гормональної підтримки. Критичними для цих вагітних є перші тижні гестації (гіперконцентрації гормонів) і середина І триместру (регресія жовтого тіла). Адекватний приріст β-ХГ на тлі нормо- або гіперпрогестеронемії в жінок із ГА та ГПРЛ протягом перших тижнів вагітності є показанням для скасування екзогенного введення гестагенів із можливим продовженням терапії надалі після 6–7 тижня гестації під контролем рівня П і β-ХГ у динаміці. Пацієнтки з ГГН повинні отримувати постійну гормональну підтримку гестагенами від початку вагітності у високих терапевтичних дозах.

Ключові слова: індукція овуляції, гіперандрогенія, гіперпролактинемія, гіпоталамо-гіпофізарна система, невиношування вагітності

Посилання

Vol'f, M., & Shtute, P. (2018) Ginekologicheskaya e'ndokrinologiya i reproduktivnaya medicina. [Gynecological endocrinology and reproductive medicine]. Moscow. [in Russian].

Voskresenskiy, S. L., & Trishina, V. L. (2017) Soderzhanie progesterona v krovi beremennykh v I i vo II trimestrakh gestacii pri neblagopriyatnom zavershenii beremennosti [The contents of progesterone in the blood of pregnant in I and II trimesters of gestation with an unfavorable outcome of the pregnancy]. Zhurnal akusherstva i zhenskikh boleznej, 66(4), 32–39. doi: 10.17816/JOWD66432-39 [in Russian].

Gardner, D., & Shobek, D. (2010) Bazisnaya i klinicheskaya e'ndokrinologiya. [Basic and clinical endocrinology]. (Book 1). Moscow: BINOM. [in Russian].

Kulakov, V. I. (2010) Besplodnyj brak. Sovremennye podkhody k diagnostike i lecheniyu [Infertile marriage. Modern approaches to diagnostics and treatment]. Moscow: GE'OTAR-Media. [in Russian].

Likhachev, V. K. (2012) Gormonal'naya diagnostika v praktike akushera-ginekologa: Rukovodstvo dlya vrachej [Hormonal diagnostics in the practice of obstetrician-gynecologist: A guide for doctors]. Kyiv. [in Russian].

Nagornaya, V. F. (2015) Giperandrogeniya kak prichina nevynashivaniya beremennosti [Hyperandrogenism as the cause of miscarriage]. Akusherstvo. Ginekologiya. Genetika, 2, 12–17. [in Russian].

(2008) Klinichnyi protokol «Nevynoshuvannia vahitnosti» [The clinical protocol «Noncarrying of pregnancy»]. [in Ukrainian].

(2013) Nakaz MOZU «Pro zatverdzhennia Poriadku zastosuvannia dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohii v Ukraini» №787 [The order of the Ministry of Health of Ukraine «On approval of the procedure for the use of assisted reproductive technologies in Ukraine» №787]. [in Ukrainian].

Tronko, M. D., Komisarenko, V. P., Antypkin, Y. G., Kaminskyi, V. V., Shupyk, P. L., & Tatarchuk, T. F. (2016) Natsionalnyi konsensus shchodo vedennia patsiientiv iz hiperprolaktynemiieiu (2016) [National consensus on the management of patients with hyperprolactinemia (2016)]. Reproduktyvna endokrynolohiia, 4(30), 8–18. [in Ukrainian].

Rykova, O. V. (2015) Sindrom polikistoznykh yaichnikov: sovremennye vozmozhnosti laboratornoj diagnostiki. Obzor rukovodstva po diagnostike i lecheniyu sindroma polikistoznykh yaichnikov [Polycystic ovary syndrome: current laboratory diagnostic capabilities. Review of guidelines for the diagnostics and treatment]. Mezhdunarodnyj e'ndokrinologicheskij zhurnal, 7(71), 69–75. [in Russian].

Sidel'nikova, V. M. (2005) Privychnaya poterya beremennosti [Recurrent pregnancy loss]. Moscow: Triad-X. [in Russian].

Kaur, R., & Gupta, K. (2016) Endocrine dysfunction and recurrent spontaneous abortion: An overview. Int J Appl Basic Med Res., 6(2), 79–83. doi: 10.4103/2229-516X.179024

Ke, R. W. (2014) Endocrine basis for recurrent pregnancy loss. Obstet. Gyn. Clin., 41(1), 103–112. doi: 10.1016/j.ogc.2013.10.003

Saccone, G., Schoen, C., Franasiak, J. M., Scott, R. T., & Berghella, V. (2017) Supplementation with progestogens in the first trimester of pregnancy to prevent miscarriage in women with unexplained recurrent miscarriage: a systematic review and meta-analysis of randomized, controlled trials. Fertil. Steril., 107(2), 430–438.e3. doi: 10.1016/j.fertnstert.2016.10.031

Jeve, Y. B., & Davies, W. (2014) Evidence-based management of recurrent miscarriages. J. Hum. Reprod. Sci., 7(3), 159–169. doi: 10.4103/0974-1208.142475.

Zhu, X. X., Ye, H., & Fu, Y. L. (2017) Use of Utrogestan during controlled ovarian hyperstimulation in normally ovulating women undergoing in vitro fertilization or intracytoplasmic sperm injection treatments in combination with a “freeze all” strategy: a randomized controlled dose-finding study of 100 mg versus 200 mg. Fertility and Sterility, 107(2), 379–386.e4. doi: 10.1016/j.fertnstert.2016.10.030

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження