Діастолічна дисфункція: від відкриття до останніх оновлень

Автор(и)

  • T. V. Ashcheulova Kharkiv National Medical University, Ukraine,
  • H. V. Demydenko Kharkiv National Medical University, Ukraine,
  • N. M. Herasymchuk Kharkiv National Medical University, Ukraine,
  • Yu. K. Rezunenko Kharkiv National Medical University, Ukraine,
  • O. А. Kochubei Kharkiv National Medical University, Ukraine,
  • T. M. Ambrosova Kharkiv National Medical University, Ukraine,

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2019.4.173358

Ключові слова:

серцева недостатність, шлуночкова дисфункція, ехокардіографія, діагностика, лікування, прогноз

Анотація

 

Протягом тривалого часу хронічну серцеву недостатність пов’язували передусім із порушенням скорочувальної активності міокарда лівого шлуночка, що є проявом систолічної дисфункції. За сучасними уявленнями про патофізіологію синдрому хронічної серцевої недостатності, систолічну дисфункцію розглядають як один з етіологічних факторів разом зі змінами напруженості стінки та структури діастолічного наповнення, тобто всім тим, що входить у поняття «реконструкція лівого шлуночка».

Мета роботи – представити огляд ключових параметрів хронічної серцевої недостатності та діастолічної дисфункції лівого шлуночка відповідно до останніх оновлень.

У формуванні синдрому хронічної серцевої недостатності роль і значення діастолічної дисфункції визначають тільки протягом останніх трьох десятиріч, що може бути пояснено складністю ранньої діагностики діастолічної дисфункції. Показана історія розвитку серцевої недостатності та діастолічної дисфункції лівого шлуночка. Важливо відзначити високу поширеність діастолічної дисфункції. Ознаки діастолічної дисфункції міокарда виявляють в осіб майже з будь-яким захворюванням серця. Наведений огляд найбільш важливих параметрів, що визначають цей розлад. Нині неінвазивним «золотим стандартом» для оцінювання діастолічної дисфункції є доплерівська ехокардіографія.

Описано методи лікування діастолічної дисфункції, що засновані на оновлених рекомендаціях Американської колегії кардіологів/Американської асоціації серця в лікуванні пацієнтів із серцевою недостатністю 2017 р.

Висновки. Експериментальні дослідження показують: виживання хворих на серцеву недостатність зі збереженою фракцією викиду залежить не стільки від показників останньої, скільки від вираженості діастолічної дисфункції. Діастолічна дисфункція у хворих на серцеву недостатність є більш прогностичним показником смертності, ніж фракція викиду, яка потребує додаткових досліджень для кращого лікування.

 

Посилання

Tennøe, A. H., Murbræch, K., Andreassen, J. C., Fretheim, H., Garen, T., Gude, E., et al. (2018). Left Ventricular Diastolic Dysfunction Predicts Mortality in Patients With Systemic Sclerosis. J Am Coll Cardiol. 72(15). 1804–1813. doi: 10.1016/j.jacc.2018.07.068

Nagueh, S. F. (2018). Classification of Left Ventricular Diastolic Dysfunction and Heart Failure Diagnosis and Prognosis. J Am Soc Echocardiogr, 31(11), 1209–1211. doi: 10.1016/j.echo.2018.09.011

Komamura, K. (2013).Similarities and Differences between the Pathogenesis and Pathophysiology of Diastolic and Systolic Heart Failure. Cardiology Research and Practice., 2013, 824135. doi: 10.1155/2013/824135

Sanchis, L., Andrea, R., Falces, C., Poyatos, S., Vidal, B., & Stiges, M. (2018). Differential clinical implications of current recommendations for the evaluation of left ventricular diastolic function by echocardiography. J Am Soc Echocardiogr., 31(11), 1203–1208. doi: 10.1016/j.echo.2018.08.011

Mameri El Aouar, L. M., Meyerfreud, D.,Magalhães, P., Rodrigues, S. L., Baldo, M. P., Aouar, S.M.E. L., et al. (2013). Relationship between left atrial volume and diastolic dysfunction in 500 Brazilian patients. Arquivos Brasileiros de Cardiologia., 101(1), 52–58. doi: 10.5935/abc.20130109

Borlaug, B. A., Olson, T. P., Lam, C. S., Flood, K. S., Lerman, A., Johnson. B. D., et al. (2014). Global cardiovascular reserve dysfunction in heart failure with preserved ejection fraction. Journal of the American College of Cardiology., 56(11), 845–54. doi: 10.1016/j.jacc.2010.03.077

Andersen, M. J. & Borlaug, B. A. (2014). Heart failure with preserved ejection fraction: current understandings and challenges. CurrentCardiology Reports., 16(7), 501. doi: 10.1007/s11886-014-0501-8

Prasad, S. B., Lin, A. K., Guppy-Coles, K. B., Stanton, T., Krishnasamy, R., Whalley, G. A. (2018). Diastolic dysfunction assessed using contemporary guidelines and prognosis following myocardial infarction. J Am Soc Echocardiogr., 31(10), 1127–1136. doi: 10.1016/j.echo.2018.05.016

Yancy, C. W., Jessup, M., Bozkurt, B., Butler, J., Casey, D. E., Colvin, M. M., et al. (2017). 2017 ACC/AHA/HFSA focused update of the 2013 ACCF/AHA guideline for the management of heart failure: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines and the Heart Failure Society of America. Circulation, 136(6), e137–e161. doi: 10.1161/CIR.0000000000000509

Shah, A. M., Claggett, B., Kitzman, D., Biering-Sørensen, T., Jensen, J. S., Cheng, S., et al. (2017). Contemporary assessment of left ventricular diastolic function in older adults: the Atherosclerosis Risk in Communities Study. Circulation., 135(5), 426–439. doi: 10.1161/CIRCULATIONAHA.116.024825

Lekavich, C. L., Barksdale, D. J., Neelon, V. & Wu, J. R. (2015).Heart failure preserved ejection fraction (HFpEF): an integrated and strategic review. HeartFailureReviews., 20(6), 643–53. doi: 10.1007/s10741-015-9506-7

Phan, T. T., Shivu, G. N., Abozguia, K., Sanderson, J. E. & Frenneaux, M. (2012).The pathophysiology of heart failure with preserved ejection fraction: from molecular mechanisms to exercise haemodynamics. International Journal of Cardiology, 158(3), 337–343. doi: 10.1016/j.ijcard.2011.06.113

Ancona, R., Comenale Pinto, S., Caso, P., D'Andrea, A., Di Salvo, G., Arenga, F., et al. (2014). Left atrium by echocardiography in clinical practice: from conventional methods to new echocardiographic techniques. The ScientificWorldJournal., 2014, 451042. doi: 10.1155/2014/451042

Paulus, W. J., Tschöpe, C., Sanderson, J. E., Rusconi, C., Flachskampf, F. A., Rademakers, F. E., et al. (2007). How to diagnose diastolic heart failure: a consensus statement on the diagnosis of heart failure with normal left ventricular ejection fraction by the Heart Failure and Echocardiography Associations of the European Society of Cardiology. EuropeanHeartJournal., 28(20), 2539–50. doi: 10.1093/eurheartj/ehm037

Lancellotti, P., Galderisi, M., Edvardsen, T., Donal, E., Goliasch, G., Cardim, N., et al. (2017). Echo-Doppler estimation of left ventricular filling pressure: results of the multicentre EACVI Euro-Filling study. Eur Heart J Cardiovasc Imaging., 18(9), 961–968. doi: 10.1093/ehjci/jex067

Balaney, B., Medvedofsky, D., Mediratta, A., Singh, A., Ciszek, B., Kruse, E., et al. (2018). Invasive validation of the echocardiographic assessment of left ventricular filling pressures using the 2016 diastolic guidelines: head-to-head comparison with the 2009 guidelines. J Am Soc Echocardiogr., 31(1), 79–88. doi: 10.1016/j.echo.2017.09.002

Palau, P., Núñez, E., Domínguez, E., Sanchis, J. & Núñez, J. (2016).Physical therapy in heart failure with preserved ejection fraction: A systematic review. European Journal of Preventive Cardiology., 23(1), 4–13. doi: 10.1177/2047487314562740

Andersen, O. S., Smiseth, O. A., Dokainish, H., Abudiab, M. M., Schutt, R. C., Kumar, A., et al. (2017). Estimating left ventricular filling pressure by echocardiography. J Am Coll Cardiol., 69(15), 1937–1948. doi: 10.1016/j.jacc.2017.01.058

Sharma, K. & Kass, D. A. (2014). Heart failure with preserved ejection fraction: mechanisms, clinical features, and therapies. Circulation Research., 115(1), 79–96. doi: 10.1161/CIRCRESAHA.115.302922

Edelmann, F., Wachter, R., Schmidt, A.G., Kraigher-Krainer, E., Colantonio, C., Kamke, W., et al. (2013).Effect of spironolactone on diastolic function and exercise capacity in patients with heart failure with preserved ejection fraction: the Aldo-DHF randomized controlled trial. Journal of the American Medical Association., 309(8), 781–91. doi: 10.1001/jama.2013.905

Yamamoto, K., Origasa, H. & Hori, M. (2013). Effects of carvedilol on heart failure with preserved ejection fraction: the Japanese Diastolic Heart Failure Study (J-DHF). European Journal ofHeartFailure., 15(1), 110–8. doi: 10.1093/eurjhf/hfs141

Metkus, T. S., Suarez-Pierre, A., Crawford, T. C., Lawton, J. S., Goeddel, L., Dodd-O, J., et al. (2018). Diastolic dysfunction is common and predicts outcome after cardiac surgery. Journal of cardiothoracic surgery, 13(1), 67. doi: 10.1186/s13019-018-0744-3

Velagaleti, R. S., Gona, P., Pencina, M. J., Aragam, J., Wang, T. J., Levy, D., et al. (2014). Left ventricular hypertrophy patterns and incidence of heart failure with preserved versus reduced ejection fraction. The American Journal of Cardiology., 113(1), 117–22. doi: 10.1016/j.amjcard.2013.09.028

Nagueh, S. F., Smiseth, O. A., Appleton, C. P., Byrd, B. F., Dokainish, H., Edvardsen T., et al. (2016). Recommendations for the Evaluation of Left Ventricular Diastolic Function by Echocardiography: An Update from the American Society of Echocardiography and the European Association of Cardiovascular Imaging. Journal of the American Society of Echocardiography., 29(4), 277–314. doi: 10.1016/j.echo.2016.01.011

Yancy, C. W., Jessup, M., Bozkurt, B., Butler, J., Casey, D. E. Jr., Colvin, M. M., et al. (2016). ACC/AHA/HFSA focused update on new pharmacological therapy for heart failure: an update of the 2013 ACCF/AHA guideline for the management of heart failure: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines and the Heart Failure Society of America. Circulation., 134(13), e282–93. doi: 10.1161/CIR.0000000000000435

Reddy, Y. N. & Borlaug, B. A. (2016). Heart Failure with Preserved Ejection Fraction. Current Problems in Cardiology., 41(4), 145–188. https://doi.org/10.1016/j.cpcardiol.2015.12.002

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Огляд