Аналіз сучасного стану проблеми післяопераційних легеневих ускладнень в абдомінальній хірургії
DOI:
https://doi.org/10.14739/2310-1210.2019.4.173360Ключові слова:
післяопераційні ускладнення, вентиляція легень, профілактика розвитку легеневих ускладненьАнотація
Мета роботи – на підставі аналізу даних наукової літератури показати актуальність проблеми післяопераційних легеневих ускладнень (ПЛУ) в абдомінальній хірургії, а також розглянути причини та сучасні методи профілактики їхнього розвитку в пацієнтів зі здоровими легенями.
Показники ПЛУ в абдомінальній хірургії коливаються в межах від 17 % до 88 %, а їхній розвиток призводить до збільшення летальності, вартості лікування, а також тривалості перебування в лікувальному закладі. Штучна вентиляція легень (ШВЛ) – один з основних компонентів під час загального знеболення в абдомінальній хірургії, але вона досі залишається нефізіологічною та може викликати вентилятор-асоційовані пошкодження легень (ВАПЛ/VALI). Крім того, під час ШВЛ знижується активність діафрагми, зменшуються дихальні об’єми, що може призвести до розвитку раннього експіраторного закриття дихальних шляхів, ателектазування, порушення вентиляційно-перфузійного відношення, мукоциліарного кліренсу та підвищення бактеріальної колонізації. Названі фактори є визначальними у розвитку ПЛУ, призводять до збільшення рівня захворюваності та смертності в післяопераційному періоді. Великі відкриті абдомінальні операції, особливо втручання на верхньому поверсі черевної порожнини, збільшують ризик розвитку ПЛУ. Аналізуючи сучасні дослідження, спостерігали «зсув парадигми» від запобігання летальному результату та ускладнень при пошкодженні легень до профілактики самого розвитку дихальних ускладнень. Нині визначені фактори ризику та розроблені шкали, що дають змогу надійно та своєчасно прогнозувати розвиток ПЛУ, одна з них – шкала ARISCAT. Є різні заходи, що сприяють запобіганню розвитку VALI та ПЛУ. Основні з них: низький дихальний об’єм, використання позитивного тиску в кінці видиху, а також використання маневрів рекрутування альвеол. Поєднання цих заходів називають протективною вентиляцією.
Висновки. Інтраопераційна протективна ШВЛ під час оперативних втручань на органах черевної порожнини в пацієнтів зі здоровими легенями дає змогу знизити ризик розвитку післяопераційних легеневих ускладнень.
Посилання
Pearse, R. M., Moreno, R. P., Bauer, P., Pelosi, P., Metnitz, P., Spies, C., et al. (2012). Mortality after surgery in Europe: a 7 day cohort study., 380(9847), 1059–1065. doi: 10.1016/S0140-6736(12)61148-9
Hemmes, S. N., Gama de Abreu, M., Pelosi, P., & Schultz, M. J. (2014) High versus low positive end-expiratory pressure during general anaesthesia for open abdominal surgery (PROVHILO trial): a multicentre randomised controlled trial. Lancet, 384(9942), 495–503. doi: 10.1016/S0140-6736(14)60416-5
Souza Possa, S., Braga Amador, C., Meira Costa, A., Takahama Sakamotoa, E., Seiko Kondoac, C., Maida Vasconcellos, A. L., et al. (2014). Implementation of a guideline for physical therapy in the postoperative period of upper abdominal surgery reduces the incidence of atelectasis and length of hospital stay. Revista Portuguesa de Pneumologia (English Edition), 20(2), 69–77. doi: 10.1016/j.rppneu.2013.07.005
Severgnini, P., Selmo, G., Lanza, C., Chiesa, A., Frigerio, A., Bacuzzi, A., et al. (2014). Protective Mechanical Ventilation During General Anesthesia for Open Abdominal Surgery Improves Postoperative Pulmonary Function. Survey of Anesthesiology, 58(1), 19–20. doi: 10.1097/01.SA.0000441004.73409.91
Gong, M. N., Wei, Z., Xu, L. L., Miller, D. P., Thompson, B. T., & Christiani, D. C. (2004). Polymorphism in the Surfactant Protein-B Gene, Gender, and the Risk of Direct Pulmonary Injury and ARDS. Chest, 125(1), 203–211. doi: 10.1378/chest.125.1.203
Webb, H. H., & Tierney, D. (1974). Experimental pulmonary edema due to positive pressure ventilation with high inflation pressures, protection by positive end-expiratory pressure. The American review of respiratory disease, 110(5), 556–565. doi: 10.1164/arrd.1974.110.5.556
Smetana, G. W., Lawrence, V. A., & Cornell, J. E. (2006). Preoperative pulmonary risk stratification for noncardiothoracic surgery: systematic review for the American Collegeof Physicians. Ann Intern Med, 144(8), 581–95. doi: 10.7326/0003-4819-144-8-200604180-00009
Lawrence, V. A., Cornell, J. E., & Smetana, G. W. (2006). Strategies to reduce postoperativepulmonary complications after noncardiothoracic surgery: systematic review forthe American College of Physicians. Ann Intern Med, 144(8), 596–608. doi: 10.7326/0003-4819-144-8-200604180-00011
Tjeertes, E., Hoeks, S., Beks, S., Valentijn, T., Hoofwijk, A., & Stolker, R. (2015). Obesity – a risk factor for postoperative complications in general surgery? BMC Anesthesiology, 15, 112. doi: 10.1186/s12871-015-0096-7
Mendonça, J., Pereira, H., Xará, D., Santos, A., & Abelha, F. (2014). Obese patients: Respiratory complications in the post-anesthesia care unit. Rev Port Pneumol, 20(1), 12–9. doi: 10.1016/j.rppneu.2013.04.002
Canet, J., Gallart, L., Gomar, C., Paluzie, G., Vallès, J., Castillo, J., et al. (2010). Prediction of Postoperative Pulmonary Complications in a Population-based Surgical Cohort. Anesthesiology, 113(6), 1338–1350. doi: 10.1097/ALN.0b013e3181fc6e0a
Arozullah, A., Daley, J., Henderson, W., & Khuri, S. (2000). Multifactorial Risk Index for Predicting Postoperative Respiratory Failure in Men After Major Noncardiac Surgery. Annals of Surgery, 232(2), 242–253. doi: 10.1097/00000658-200008000-00015
Gupta, H., Gupta, P., Fang, X., Miller, W., Cemaj, S., Forse, R., & Morrow, L. (2011). Development and Validation of a Risk Calculator Predicting Postoperative Respiratory Failure. Chest, 140(5), 1207–1215. doi: 10.1378/chest.11-0466
Brower, R. G., Matthay, M. A., Morris, A., Schoenfeld, D., Thompson, B. T., Wheeler, A. (2000) Ventilation with Lower Tidal Volumes as Compared with Traditional Tidal Volumes for Acute Lung Injury and the Acute Respiratory Distress Syndrome. N Engl J Med, 342(18), 1301-8. doi: 10.1056/NEJM200005043421801
Weingarten, T. N., Whalen, F. X., Warner, D. O., Gajic, O., Schears, G. J., Snyder, M. R., et al. (2010). Comparison of two ventilatory strategies in elderly patients undergoing major abdominal surgery. British Journal of Anaesthesia, 104(1), 16–22. doi: 10.1093/bja/aep319
Ladha, K., Vidal Melo, M., McLean, D., Wanderer, J., Grabitz, S., Kurth, T. & Eikermann, M. (2015). Intraoperative protective mechanical ventilation and risk of postoperative respiratory complications: hospital based registry study. BMJ, 351. h3646. doi: 10.1136/bmj.h3646
Futier, E., Constantin, J., Paugam-Burtz, C., Pascal, J., Eurin, M., Neuschwander, A., et al. (2014). A Trial of Intraoperative Low-Tidal-Volume Ventilation in Abdominal Surgery. Survey of Anesthesiology, 58(4), 169–171. doi: 10.1097/01.sa.0000453220.13770.84
Sutherasan, Y., Vargas, M., & Pelosi, P. (2014). Protective mechanical ventilation in the non-injured lung: review and meta-analysis. Critical Care, 18(2), 211. doi: 10.1186/cc13778
Serpa Neto, A., Hemmes, S. N., Barbas, C. S., Beiderlinden, M., Biehl, M., Binnekade, J. M., et al. (2014). Protocol for a systematic review and individual patient data meta-analysis of benefit of so-called lung-protective ventilation settings in patients under general anesthesia for surgery. Systematic Reviews, 3(1). doi: 10.1097/ALN.0000000000000706
Yang, D., Grant, M., Stone, A., Wu, C., & Wick, E. (2016). A Meta-analysis of Intraoperative Ventilation Strategies to Prevent Pulmonary Complications. Annals of Surgery, 263(5), 881–887. doi: 10.1097/SLA.0000000000001443
Serpa, N., Schultz, M., & Slutsky, A. (2015). Current concepts of protective ventilation during general anaesthesia. Swiss Medical Weekly., 145, w14211 doi: 10.4414/smw.2015.14211
Silva, P. L., Negrini, D., & Rocco, P. R. (2015). Mechanisms of ventilator-induced lung injury in healthy lungs. Best Pract Res Clin Anaesthesiol, 29(3), 301–313. doi: 10.1016/j.bpa.2015.08.004
Guay, J., & Ochroch, E. A. (2015). Intraoperative use of low volume ventilation to decrease postoperative mortality, mechanical ventilation, lengths of stay and lung injury in patients without acute lung injury. Cochrane Database Systematic Reviews, 12, CD011151. doi: 10.1002/14651858.CD011151
Treschan, T. A., Kaisers, W., Schaefer, M. S., Bastin, B., Schmalz, U., Wania, V., et al. (2012). Ventilation With Low Tidal Volumes During Upper Abdominal Surgery Does Not Improve Postoperative Lung Function. Br J Anaesth, 109(2), 263–71. doi: 10.1093/bja/aes140
Guo, L., Wang, W., Zhao, N., Guo, L., Chi, C., Hou, W., et al. (2016). Mechanical ventilation strategies for intensive care unit patients without acute lung injury or acute respiratory distress syndrome: a systematic review and network meta-analysis. Critical Care, 20(1), 226. doi: 10.1186/s13054-016-1396-0
Levin, M. A., McCormick, P. J., Lin, H. M., Hosseinian, L., & Fischer, G. W. (2014) Low intraoperative tidal volume ventilation with minimal PEEP is associated with increased mortality. British Journal of Anaesthesia, 113(1), 97–108. doi: 10.1093/bja/aeu054
de Jong, M., Ladha, K., Vidal Melo, M., Staehr-Rye, A., Bittner, E., Kurth, T., & Eikermann, M. (2016). Differential Effects of Intraoperative Positive End-expiratory Pressure (PEEP) on Respiratory Outcome in Major Abdominal Surgery Versus Craniotomy. Annals Surgery, 264(2), 362–369. doi: 10.1097/SLA.0000000000001499
Hemmes, S. N., Serpa Neto, A., & Schultz, M. J. ( 2013). Intraoperative ventilatory strategies to prevent postoperative pulmonary complications: a meta-analysis. Current Opinion in Anesthesiology, 26(2), 126–33. doi: 10.1097/ACO.0b013e32835e1242
Clinicaltrials.gov. Individualized Perioperative Open Lung Ventilatory Strategy. – 2016. Retrieved from https://clinicaltrials.gov/ ct2/show/NCT02158923
Hartland, B. L., Newell, T. J., & Damico, N. (2015). Alveolar recruitment maneuvers under general anesthesia: a systematic review of the literature. Respiratory Care, 60(4), 609–620. doi: 10.4187/respcare.03488
Meyhoff, C. S., Jorgensen, L. N., Wetterslev, J., Christensen, K. B., & Rasmussen, L. S. (2012) Increased long-term mortality after a high perioperative inspiratory oxygen. fraction during abdominal surgery: follow-up of a randomized clinical trial. Anesthesia & Analgesia, 115(4), 849–854. doi: 10.1213/ANE.0b013e3182652a51
Hovaguimian, F., Lysakowski, C., Elia, N., & Tramèr, M. (2013). Effect of Intraoperative High Inspired Oxygen Fraction on Surgical Site Infection, Postoperative Nausea and Vomiting, and Pulmonary Function. Anesthesiology, 119(2), 303–16. doi: 10.1097/ALN.0b013e31829aaff4
de Graaff, A. E., Dongelmans, D. A., Binnekade, J. M., & de Jonge, E. (2011). Clinicians’ response to hyperoxia in ventilated patients in a Dutch ICU depends on the level of FiO2. Intensive Care Medicine, 37(1), 46–51. doi: 10.1007/s00134-010-2025-z
do Nascimento Junior, P., Módolo, N., Andrade, S., Guimarães, M., Braz, L., & El Dib, R. (2014). Incentive spirometry for prevention of postoperative pulmonary complications in upper abdominal surgery. Cochrane Database of Systematic Reviews, 2, CD006058. doi: 10.1002/14651858.CD006058.pub3
Dellinger, R., Levy, M., Rhodes, A., Annane, D., Gerlach, H., Opal, S. et al. (2013) Surviving Sepsis Campaign Guidelines Committee including The Pediatric Subgroup. Surviving Sepsis Campaign: international guidelines for management of severe sepsis and septic shock: 2012. Intensive Care Medicine, 41(2), 580–637. doi: 10.1097/CCM.0b013e31827e83af
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
