Короткотривалий і віддалений прогноз у хворих на Q-інфаркт міокарда, що ускладнений гострою серцевою недостатністю на тлі гіперглікемії

Автор(и)

  • V. D. Syvolap Zaporizhzhia State Medical University, Ukraine,
  • N. I. Kapshytar Zaporizhzhia State Medical University, Ukraine,

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2019.5.179403

Ключові слова:

Q-інфаркт міокарда, гостра серцева недостатність, гіперглікемія, прогноз

Анотація

 

Мета роботи – вивчити короткотривалий та віддалений прогноз у хворих на Q-інфаркт міокарда (Q-ІМ), що ускладнений гострою серцевою недостатністю (ГСН) на тлі гіперглікемії (ГГ).

Матеріали та методи. Залучили 108 хворих на Q-ІМ, що ускладнений ГСН на тлі ГГ. Медіана віку – 67 (60; 78) років, чоловіки – 55,5 %. За допомогою методу множинних оцінок Каплана–Мейєра та моделі пропорційних ризиків Кокса оцінили вплив ГГ при шпиталізації, віку хворих і терапії Q-ІМ на відносний ризик (ВР) госпітальної летальності, річної смертності, повторної шпиталізації та сумарної кумулятивної кінцевої точки (ККТ).

Результати. Рівень ГГ при шпиталізації >10,3 ммоль/л вірогідно підвищував ВР настання сумарної ККТ у 2,1 раза (ДІ 1,1960–3,6012; р = 0,009); >9,0 ммоль/л збільшував ВР шпитальної летальності у 5,78 раза (ВР 1,109, ДІ 1,322–25,293; р = 0,02) та річної смертності у 4,75 раза (ДІ 1,64–13,74; р = 0,004). Пацієнти старші за 67 років мали вищий ВР смерті впродовж року на 4 % (ВР 1,042, ДІ 1,0048–1,0810; р = 0,03). СТЛТ зменшувала ВР досягнення сумарної ККТ на 73 % (ВР 0,27, ДІ 0,0984– 0,7590;  р = 0,01), ß-блокатори на 60 % (ВР 0,40, ДІ 0,2310–0,7380; р = 0,002), а АМР – на 49 % (ВР 0,51 ДІ 0,2749–0,9288; р = 0,03). Призначення еплеренону зменшувало ВР сумарної ККТ порівняно зі спіронолактоном (ВР 0,26, ДІ 0,1001–0,6706; р = 0,006). Хворі, які отримували АМР у дозі 50 мг, мали у 2,9 раза (ДІ 1,0332–8,3100; р = 0,04) вищий ВР досягнення сумарної ККТ порівняно з дозою 25 мг. Призначення інотропів збільшувало ВР сумарної ККТ у 3,1 раза (ДІ 1,7495–5,4981; р < 0,0001), шпитальної летальності у 7,1 раза (ДІ 2,6–19,3; р = 0,0001), смерті протягом року в 4,68 раза (ДІ 2,19–10,01; р = 0,001). Вірогідно знижували ризик шпитальної летальності ß-блокатори (ВР 0,15, ДІ 0,05–0,41; р = 0,0003) та препарати з груп іАПФ або БРА (ВР 0,25, ДІ 0,09–0,67; р = 0,006). Крім того, ß-блокатори (ВР 0,25, ДІ 0,1172–0,5380; р = 0,0004) та препарати з груп іАПФ або БРА (ВР 0,34, ДІ 0,16–0,73; р = 0,006) знижували ризик річної смертності. СТЛТ і середні підтримувальні дози статинів вірогідно підвищували виживаність на госпітальному етапі та протягом року. Ризик повторної шпиталізації знижував призначення АМР (ВР 0,4, ДІ 0,18–0,91; р = 0,03), особливо еплеренону (ВР 0,17, ДІ 0,04–0,76; р = 0,02).

Висновки. Рівень ГГ при шпиталізації >9 ммоль/л вірогідно підвищує ризик шпитальної летальності та смерті протягом року у хворих на Q-ІМ, що ускладнений ГСН, а більше ніж 10,3 ммоль/л – ризик досягнення сумарної ККТ. Вік хворих старше за 67 років вірогідно підвищує ризик річної смертності. Проведення СТЛТ і включення до фармакотерапії ß-блокаторів знижує ризик шпитальної летальності, річної смертності та досягнення сумарної ККТ. Наявність у хворих на ГІМ, що ускладнений ГСН і ГГ клінічних станів, які потребують призначення засобів інотропної підтримки, збільшує відносний ризик летальності, річної смертності та сумарної ККТ. Знижує ризик шпитальної летальності та річної смертності призначення препаратів із груп іАПФ або БРА, а також статинів у середніх підтримувальних дозах. Включення до фармакотерапії Q-ІМ, що ускладнений ГСН на тлі ГГ, антагоністів мінералокортикоїдних рецепторів знижує ризик досягнення сумарної ККТ і повторної шпиталізації. Призначення АМР у дозі 50 мг підвищувало ризик досягнення сумарної ККТ  порівняно з дозою 25 мг, а еплеренон мав переваги над спіронолактоном.

 

Посилання

Martyshyn, O. O. (2017) Stent for life: suchasna dopomoha pry infarkti miokarda v Ukraini [Stent for life: current assistance with myocardial infarction in Ukraine]. Ukrainskyi medychnyi chasopys. Retrieved from https://www.umj.com.ua/article/114479/stent-for-life-suchasna-dopomoga-pri-infarkti-miokarda-v-ukrayini [in Ukrainian].

Kolesnyk, M. (2017) Ostryj infarkt miokarda: chto novogo? [Acute myocardial infarction: what's new?]. Ukrayinskyy medychnyy chasopys. Retrieved from https://www.umj.com.ua/article/115273/ostryj-infarkt-miokarda-chto-novogo [in Russian].

McMurray, J. J., Adamopoulos, S., Anker, S. D., Auricchio, A., Böhm, M., Dickstein, K., et al. (2012) ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure 2012: the Task Force for the Diagnosis and Treatment of Acute and Chronic Heart Failure 2012 of the European Society of Cardiology. Developed in collaboration with the Heart Failure Association (HFA) of the ESC. Eur. Heart J, 33(14), 1787–1847. doi: 10.1093/eurheartj/ehs104

Parkhomenko, O.M., & Kozhukhov, S. M. (2014) Hostra sertseva nedostatnist u khvorykh na hostryi infarkt miokarda z elevatsiieiu sehmenta ST na EKG [Acute heart failure in patients with acute myocardial infarction with ST elevations on ECG]. Medicina neotlozhnykh sostoyanij, 3(58), 28–34. [in Ukrainian].

Ametov, A. S., Pugovkina, Y. V., & Chernikova, N. A. (2016). Upravlenie giperglikemiej pri ostrom koronarnom sindrome. Problemy i reshenie [Management of hyperglycemia in acute coronary syndrome. Issues and solutions]. Medicinskij sovet, 3, 98–105. doi: 10.21518/2079-701X-2016-3-98-105 [in Russian].

Karetnikova, V. N., Belenkova, Yu. A., Zykov, M. V., Kashtalap, V. V., Gruzdeva, O. V., & Barbarash, O. L. (2012) Uroven' glikemii kak marker prognoza u bol'nykh infarktom miokarda s pod"yemom segmenta ST [Level of Glycemia as a Marker of Prognosis in Patients With Myocardial Infarction With ST Segment Elevation]. Kardiologiya, 52(1), 26–31. [in Russian].

Nakaz MOZ Ukrayiny «Unifikovanyy klinichnyy protokol ekstrenoyi, pervynnoyi, vtorynnoyi (spetsializovanoyi) ta tretynnoyi (vysokospetsializovanoyi) dopomohy khvorym na hostryy koronarnyy syndrom z elevatsiyeyu sehmenta ST» vid 02.07.2014 r. №455 [Order of the Ministry of Health of Ukraine «Unified clinical protocol of emergency, primary, secondary (specialized) and tertiary (highly specialized) care for patients with acute coronary syndrome with ST segment elevation» from July 02, 2014 №455] Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0455282-14#n17 [in Ukrainian].

Killip, T. 3rd, & Kimball, J. T. (1967) Treatment of myocardial infarction in a coronary care unit. A two year experience with 250 patients. Am J Cardio, 20(4), 457–464. doi: 10.1016/0002-9149(67)90023-9

Moghissi, E. S., Korytkowski, M. T., DiNardo, M., Einhorn, D., Hellman, R., Hirsch, I. B., et al. (2009) American association of clinical endocrinologists and american diabetes association consensus statement on inpatient glycemic control. Diabetes Care, 32(6), 1119–1131. doi: 10.2337/dc09-9029

Koraćević, G., Vasiljević, S., Velicković-Radovanović, R., Sakac, D., Obradović, S., Damjanović, M., et al. (2014) Stress hyperglycemia in acute myocardial infarction. Vojnosanit Pregl, 71(9), 858–869, doi: 10.2298/VSP121103017K

Planer, D., Witzenbichler, B., Guagliumi, G., Peruga, J. Z., Brodie, B. R., Xu, K., et al. (2013) Impact of hyperglycemia in patients with STsegment elevation myocardial infarction undergoing percutaneous coronary intervention: The HORIZONS-AMI trial. Int J Cardiol, 167(6), 2572–2579. doi: 10.1016/j.ijcard.2012.06.054

Naber, C. K., Mehta, R. H., Jünger, C., Zeymer, U., Wienbergen, H., Sabin, G. V., et al. (2009) Impact of admission blood glucose on outcomes of nondiabetic patients with acute ST-elevation myocardial infarction (from the German Acute Coronary Syndromes [ACOS] Registry). Am J Cardiol, 103(5), 583–587. doi.org/10.1016/j.amjcard.2008.11.005

Ukena, C., Dobre, D., Mahfoud, F., Kindermann, I., Lamiral, Z., Tala, S., et al. (2012) Hypo- and Hyperglycemia Predict Outcome in Patients With Left Ventricular Dysfunction After Acute Myocardial Infarction: Data From EPHESUS. Journal of cardiac failure, 18(6), 439–445. doi: 10.1016/j.cardfail.2012.03.002

Pitt, B., Zannad, F., Remme, W. J., Cody, R., Castaigne, A., Perez, A., et al. (1999) The effect of spironolactone on morbidity and mortality in patients with severe heart failure. Randomized Aldactone Evaluation Study Investigators. N. Engl. J. Med, 341(10), 709–717. doi: 10.1056/NEJM199909023411001

Dhillon, S. (2013) Eplerenone: a review of its use in patients with chronic systolic heart failure and mild symptoms. Drugs, 73(13), 1451–1462. doi: 10.1007/s40265-013-0098-z

Davies, J. I., Band, M., Morris, A., & Struthers, A. D. (2004) Spironolactone impairs endothelial function and heart rate variability in patients with type 2 diabetes. Diabetologia, 47(10), 1687–1694. doi: 10.1007/s00125-004-1510-8

Yancy, C. W., Jessup, M., Bozkurt, B., Butler, J., Casey, D. E. Jr., Drazner, M. H., et al. (2013) 2013 ACCF/AHA guideline for the management of heart failure: executive summary: a report of the American College of Cardiology Foundation/American Heart Association Task Force on practice guidelines. Circulation, 128(16), 1810–1852. doi: 10.1161/CIR.0b013e31829e8807

Asakura, M., Yamamoto, H., Asai, K., Hanatani, A., Hirata, K., Hirayakma, A., et al. (2015) Rationale and design of the double-blind, randomized, placebo-controlled multicenter trial on efficacy of early initiation of eplerenone treatment in patients with acute heart failure (EARLIER). Cardiovasc. Drugs Ther, 29(2), 179–85. doi: 10.1007/s10557-014-6565-2

Fibrinolytic Therapy Trialists' (FTT) Collaborative Group (1994) Indications for fibrinolytic therapy in suspected acute myocardial infarction: collaborative overview of early mortality and major morbidity results from all randomised trials of more then 1000 patients. Lancet, 343(8893), 311–22. doi: 10.1016/S0140-6736(94)91161-4

DiNicolantonio, J. J., Fares, H., Niazi, A. K., Chatterjee, S., D'Ascenzo, F., Cerrato, E., et al. (2015) β-Blockers in hypertension, diabetes, heart failure and acute myocardial infarction: a review of the literature. Open Heart, 2(1), e.000230. doi: 10.1136/openhrt-2014- 000230

Jin Joo Park, Sun‐Hwa Kim, Si‐Hyuck Kang, Chang‐Hwan Yoon, Young‐Seok Cho, Tae‐Jin Youn, et al. (2018) Effect of β‐Blockers Beyond 3 Years After Acute Myocardial Infarction. Journal of the American Heart, 7, e007567. doi.org/10.1161/JAHA.117.007567

McDonald, C. G., Majumdar, S. R., Mahon, J. L., & Johnson, J. A. (2005) The Effectiveness of β-Blockers After Myocardial Infarction in Patients With Type 2 Diabetes. Diabetes Care, 28(9), 2113–2117. doi: 10.2337/diacare.28.9.2113

Zullo, A. R., Hersey, M., Lee, Y., Sharmin, S., Bosco, E., Daiello, L. A., et al. (2018) Outcomes of "diabetes-friendly" vs "diabetes-unfriendly" β-blockers in older nursing home residents with diabetes after acute myocardial infarction. Diabetes Obes Metab, 20(12), 2724–2732. doi: 10.1111/dom.13451

Takara, A., Ogawa, H., Endoh, Y., Mori, F., Yamaguchi, J., Takagi, A., et al. (2010) Long-term prognosis of diabetic patients with acute myocardial infarction in the era of acute revascularization. Cardiovascular Diabetology, 9(1). doi: 10.1186/1475-2840-9-1

Pfeffer, M. A., McMurray, J. J., Velazquez, E. J., Rouleau, J. L., Køber, L., Maggioni, A. P., et al. (2003) Valsartan, captopril, or both in myocardial infarction complicated by heart failure, left ventricular dysfunction, or both. N. Engl. J, 349(20), 1893–1906. doi: 10.1056/NEJMoa032292

Junttila, M. J., Barthel, P., Myerburg, R. J., Mäkikallio, T. H., Bauer, A., Ulm, K., et al. (2010) Sudden cardiac death after myocardial infarction in patients with type 2 diabetes. Heart Rhythm, 7(10), 1396–1403. doi: 10.1016/j.hrthm.2010.07.031

Cannon, C. P., Braunwald, E., McCabe, C. H., Rader, D. J., Rouleau, J. L., Belder, R., et al. (2004) Intensive versus moderate lipid lowering with statins after acute coronary syndromes. N Engl J Med, 350(15), 1495–504. doi: 10.1056/NEJMoa040583

O'Gara, P. T., Kushner, F. G., Ascheim, D. D., Casey, D. E. Jr., Chung, M. K., de Lemos, J. A., et al. (2013) 2013 ACCF/AHA Guideline for the Management of ST-Elevation Myocardial Infarction A Report of the American College of Cardiology Foundation. American Heart Association Task Force on Practice Guidelines. Circulation, 127(4), 362–425. doi: 10.1161/CIR.0b013e3182742cf6

Susekov, A. V., Gornyakova, N. B., & Bojcov, S. A. (2010) Zavershennye klinicheskie issledovaniya s rozuvastatinom iz proyekta GALAKTIKA [Completed clinical studies with rosuvastatin from the GALAXY project]. Bolezni serdca i sosudov, 2, 26–36.

Doyeon Hwang, Hyun Kuk Kim, Joo Myung Lee, Ki Hong Choi, Jihoon Kim, Tae-Min Rhee, et al. (2018) TCTAP A-093 Effects of Statin Intensity on Clinical Outcomes in Acute Myocardial Infarction Patients. Journal of the American College of Cardiology, 71(16), 553. doi: 10.1016/j.jacc.2018.03.167

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження