Вплив інтенсивності та нейропатичного компонента болю на якість життя хворих на розсіяний склероз

Автор(и)

  • Т. І. Негрич Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-0170-511X
  • Н. Л. Боженко Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-1411-0780
  • М. І. Боженко Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-2105-9808

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2021.5.206017

Ключові слова:

розсіяний склероз, біль, больові синдроми, інтенсивність болю, нейропатичний біль, ноцицептивний біль, якість життя

Анотація

Мета роботи – проаналізувати вплив інтенсивності та нейропатичного компонента болю на характеристики структури якості життя хворих на розсіяний склероз (РС).

Матеріали та методи. У Львівському обласному центрі розсіяного склерозу обстежили 104 особи, які хворі на РС із різними типами перебігу, зі скаргами на біль протягом останнього місяця. Пацієнтів опитали за допомогою стандартизованих опитувальників (Pain Detect, VAS, SF-36), після цього проаналізували вплив характеристик болю на якість життя.

Результати. Оцінивши вплив основних характеристик перебігу РС, встановили зв’язок між фізичним компонентом якості життя та рівнями інвалідизації (EDSS), загальною кількістю загострень (r = -0,60, p ˂ 0,01; r = -0,34, p ˂ 0,01 відповідно). Психологічний компонент якості життя не мав значущих взаємозв’язків із рівнем інвалідизації та кількістю загострень. Середня інтенсивність болю за місяць у хворих на РС за ВАШ становила 5,0 [4,0; 7,0]. Біль низької інтенсивності визначили у 24,0 % хворих, помірної – у 54,8 %, високої – у 21,2 %. У хворих на РС, які мали низьку інтенсивність болю за місяць, 5 із 11 показників якості життя вірогідно вищі, зокрема узагальнений показник фізичного компонента якості життя становив 38,1 [33,8; 48,5] % при низькій інтенсивності болю проти 31,8 [28,1; 38,7] % при середній, р = 0,02. При збільшенні інтенсивності болю у хворих на РС знижується рівень фізичного (r = -0,25; р = 0,01) та психологічного (r = -0,21; р = 0,03) компонентів якості життя. Найбільш виражений зв’язок визначили між інтенсивністю болю та такими характеристиками якості життя, як життєва активність (r = -0,37; p ˂ 0,01) та емоційне самопочуття (r = -0,28; p ˂ 0,01). У 30,8 % хворих біль мав характеристики нейропатичного, в 47,1 % – ноцицептивного, у 22,1 % – невизначеного. Хворі на РС із нейропатичним компонентом болю мали вірогідно нижчі показники 7 з 11 характеристик якості життя, передусім психологічного компонента, порівняно з хворими на РС із ноцицептивним видом. Аналіз кореляційного зв’язку показав, що збільшення рівня прояву нейропатичного виду болю пов’язане зі зниженням усіх характеристик якості життя, крім зміни здоров’я. У хворих на РС із нейропатичним компонентом при зростанні рівня його прояву найвиразніше знижується психологічний компонент здоров’я (r = -0,36; p ˂ 0,01), а саме його характеристика – соціальне функціонування (r = -0,35; p ˂ 0,01).

Висновки. У хворих на РС при збільшенні інтенсивності больового синдрому знижується рівень і фізичного, і психологічного компонентів якості життя, найбільш виражено – таких складових психологічного компонента якості життя, як життєва активність та емоційне самопочуття. Наявність нейропатичного компонента болю, а також рівень його прояву пов’язані передусім зі зниженням психологічного компонента структури якості життя як узагальнювального показника та соціального функціонування як елемента його структури.

Біографії авторів

Т. І. Негрич, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна

д-р мед. наук, професор, зав. каф. неврології

Н. Л. Боженко, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна

канд. мед. наук, доцент каф. неврології

М. І. Боженко, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна

асистент каф. неврології

Посилання

Berkowitz, A. L. (2014). Neurology education in resource-limited settings. Neurology, 82(16), 1463-1464. https://doi.org/10.1212/WNL.0000000000000338

Nehrych, N. O., Nehrych, T. I., Myronovskyi, S. L., Shorobura, M. S., Nehrych, O. I., Kit, Yu. Ya., & Stoika, R. S. (2018). Blood serum 48 kDa form of unconventional myosin 1c characterizes the early stage of multiple sclerosis. Zaporozhye medical journal, 20(4), 538-542. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2018.4.135589

Kobelt, G., Eriksson, J., Phillips, G., & Berg, J. (2017). The burden of multiple sclerosis 2015: Methods of data collection, assessment and analysis of costs, quality of life and symptoms. Multiple Sclerosis Journal, 23(Suppl. 2), 4-16. https://doi.org/10.1177/1352458517708097

Karamyan, A., & Sellner, J. (2016). Journal Club: Effect of comorbidity on mortality in multiple sclerosis. Neurology, 86(22), e228-e230. https://doi.org/10.1212/WNL.0000000000002718

Marrie, R. A., Elliott, L., Marriott, J., Cossoy, M., Blanchard, J., Leung, S., & Yu, N. (2015). Effect of comorbidity on mortality in multiple sclerosis. Neurology, 85(3), 240-247. https://doi.org/10.1212/WNL.0000000000001718

Barin, L., Salmen, A., Disanto, G., Babačić, H., Calabrese, P., Chan, A., Kamm, C. P., Kesselring, J., Kuhle, J., Gobbi, C., Pot, C., Puhan, M. A., von Wyl, V., & Swiss Multiple Sclerosis Registry (SMSR). (2018). The disease burden of Multiple Sclerosis from the individual and population perspective: Which symptoms matter most? Multiple Sclerosis and Related Disorders, 25, 112-121. https://doi.org/10.1016/j.msard.2018.07.013

Foley, P. L., Vesterinen, H. M., Laird, B. J., Sena, E. S., Colvin, L. A., Chandran, S., MacLeod, M. R., & Fallon, M. T. (2013). Prevalence and natural history of pain in adults with multiple sclerosis: Systematic review and meta-analysis. Pain, 154(5), 632-642. https://doi.org/10.1016/j.pain.2012.12.002

Solaro, C., Trabucco, E., & Messmer Uccelli, M. (2013). Pain and Multiple Sclerosis: Pathophysiology and Treatment. Current Neurology and Neuroscience Reports, 13(1), Article 320. https://doi.org/10.1007/s11910-012-0320-5

Grau-López, L., Sierra, S., Martínez-Cáceres, E., & Ramo-Tello, C. (2011). Análisis del dolor en pacientes con esclerosis múltiple. Neurología, 26(4), 208-213. https://doi.org/10.1016/j.nrl.2010.07.014

Nehrych, O. I., Pyrohova, V. I., Portnoy, J. G., Stimmel, M., Foley, F. W., & Nehrych, T. I. (2019). The Multiple Sclerosis Intimacy and Sexuality Questionnaire-19: validation and adaptation for Ukrainian population. Mizhnarodnyi nevrolohichnyi zhurnal, (5), 19-25. https://doi.org/10.22141/2224-0713.5.107.2019.176702

Janssens, A. C., van Doorn, P. A., de Boer, J. B., Kalkers, N. F., van der Meche, F. G., Passchier, J., & Hintzen, R. Q. (2003). A nxiety and depression influence the relation between disability status and quality of life in multiple sclerosis. Multiple Sclerosis Journal, 9(4), 397-403. https://doi.org/10.1191/1352458503ms930oa

Schmidt, S., & Jöstingmeyer, P. (2019). Depression, fatigue and disability are independently associated with quality of life in patients with multiple Sclerosis: Results of a cross-sectional study. Multiple Sclerosis and Related Disorders, 35, 262-269. https://doi.org/10.1016/j.msard.2019.07.029

Kratz, A. L., Braley, T. J., Foxen-Craft, E., Scott, E., Murphy, J. F., 3rd, & Murphy, S. L. (2017). How Do Pain, Fatigue, Depressive, and Cognitive Symptoms Relate to Well-Being and Social and Physical Functioning in the Daily Lives of Individuals With Multiple Sclerosis? Archives of Physical Medicine and Rehabilitation, 98(11), 2160-2166. https://doi.org/10.1016/j.apmr.2017.07.004

Łabuz-Roszak, B., Niewiadomska, E., Kubicka-Bączyk, K., Skrzypek, M., Tyrpień-Golder, K., Majewska, A., Matejczyk, A., Dobrakowski, P., & Pierzchała, K. (2019). Występowanie bólu u chorych na stwardnienie rozsiane i jego związek z objawami depresyjnymi, lękiem i jakością życia. Psychiatria Polska, 53(2), 475-486. https://doi.org/10.12740/PP/94469

Brochet, B., Deloire, M. S., Ouallet, J. C., Salort, E., Bonnet, M., Jové, J., & Petry, K. G. (2009). Pain and quality of life in the early stages after multiple sclerosis diagnosis: A 2-year longitudinal study. The Clinical Journal of Pain, 25(3), 211-217. https://doi.org/10.1097/AJP.0b013e3181891347

Marck, C. H., De Livera, A. M., Weiland, T. J., Jelinek, P. L., Neate, S. L., Brown, C. R., Taylor, K. L., Khan, F., & Jelinek, G. A. (2017). Pain in People with Multiple Sclerosis: Associations with Modifiable Lifestyle Factors, Fatigue, Depression, Anxiety, and Mental Health Quality of Life. Frontiers in Neurology, 8, Article 461. https://doi.org/10.3389/fneur.2017.00461

Heitmann, H., Haller, B., Tiemann, L., Mühlau, M., Berthele, A., Tölle, T. R., Salmen, A., Ambrosius, B., Bayas, A., Asseyer, S., Hartung, H. P., Heesen, C., Stangel, M., Wildemann, B., Haars, S., Groppa, S., Luessi, F., Kümpfel, T., Nischwitz, S., Meuth, S. G., … German Competence Network Multiple Sclerosis (KKNMS). (2020). Longitudinal prevalence and determinants of pain in multiple sclerosis: results from the German National Multiple Sclerosis Cohort study. Pain, 161(4), 787-796. https://doi.org/10.1097/j.pain.0000000000001767

WHOQOL Group. (1993). Study protocol for the World Health Organization project to develop a Quality of Life assessment instrument (WHOQOL). Quality of Life Research, 2(2), 153-159. https://doi.org/10.1007/bf00435734

Kalia, L. V., & O'Connor, P. W. (2005). Severity of chronic pain and its relationship to quality of life in multiple sclerosis. Multiple Sclerosis Journal, 11(3), 322-327. https://doi.org/10.1191/1352458505ms1168oa

Veličkaitė, G., Jucevičiūtė, N., Balnytė, R., Laucius, O., & Vaitkus, A. (2020). Pain Characteristics and Associations with Quality of Life in Patients with Multiple Sclerosis in Lithuania. Medicina, 56(11), Article 596. https://doi.org/10.3390/medicina56110596

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-09-01

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження