Клініко-функціональні особливості перебігу стабільної стенокардії різних функціональних класів, враховуючи наявність інфаркту міокарда в анамнезі

Автор(и)

  • V. K. Tashchuk Higher State Educational Establishment of Ukraine “Bukovinіan State Medical University”, Chernivtsi, https://orcid.org/0000-0002-7988-5256
  • Al Salama Muhamed Vasek Higher State Educational Establishment of Ukraine “Bukovinian State Medical University”, Chernivtsi,
  • T. М. Amelina Higher State Educational Establishment of Ukraine “Bukovinian State Medical University”, Chernivtsi, https://orcid.org/0000-0002-5295-8371
  • I. O. Makoviichuk Regional Clinical Cardiology Center, Chernivtsi, Ukraine,
  • O. P. Dinova Regional Clinical Cardiology Center, Chernivtsi, Ukraine,

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2020.6.218300

Ключові слова:

стабільна стенокардія, Q-інфаркт міокарда, неQ-інфаркт міокарда, ехокардіографія, велоергометрія, коронарна ангіографія, аміно-термінальний пропептид натрійуретичного пептиду, С-реактивний білок, сечова кислота, тестостерон

Анотація

Мета роботи – вивчити клініко-функціональні особливості перебігу стабільної стенокардії (СтСт) різних функціональних класів (ФК) із постінфарктним і дифузним кардіосклерозом.

Матеріали та методи. У дослідження після отримання інформованої згоди залучили 120 пацієнтів зі СтСт, яких поділили на групи за тяжкістю стенокардії та наявністю в анамнезі Q-інфаркту міокарда (ІМ), неQ-ІМ, дифузного кардіосклерозу.

Результати. Наявність Q-ІМ в анамнезі частіше передбачає розвиток тяжчої СтСт (р < 0,01) на відміну від неQ-ІМ. Результати коронарної ангіографії свідчать про розвиток гемодинамічно значущих уражень коронарних артерій (КА) в пацієнтів зі СтСт ІІІ ФК. Підвищення ФК СтСт супроводжується суттєвим зростанням загального холестерину (ЗХС) (р < 0,05), але не зумовлено зростанням тригліцеридів (р > 0,05) незалежно від наявності ІМ в анамнезі. Рівні аміно-термінального пропептиду натрійуретичного пептиду (NT-проНУП) та С-реактивного білка істотно вищі у разі СтСт ІІІ ФК (р < 0,01 та р < 0,001 відповідно) та не залежать від наявності ІМ в анамнезі. Підвищення рівня сечової кислоти спричиняє тяжчу СтСт (р < 0,001) в пацієнтів, які раніше мали Q-ІМ (р < 0,01).

За результатами ехокардіографії в пацієнтів зі СтСт ІІІ ФК встановили істотно більший розмір лівого шлуночка (р < 0,05) незалежно від наявності в анамнезі ІМ. Результати велоергометрії свідчать: СтСт ІІІ ФК зумовлює нижчі показники порогового навантаження та толерантності до фізичного навантаження (в обох випадках р < 0,001) і  вираженішу тест-індуковану ішемію (р < 0,001).

Висновки. Підвищення ФК СтСт спричинене гемодинамічно значущими ураженнями коронарної артерії, передбачає підвищення рівнів NT-проНУП і С-реактивного білка незалежно від наявності в анамнезі Q- та неQ-ІМ.

Посилання

Katz, D., & Gavin, M. C. (2019). Stable Ischemic Heart Disease. Annals of Internal Medicine, 171(3), ITC17-ITC32. https://doi.org/10.7326/AITC201908060

Mansoor, H. Jo A., Beau De Rochars, V. M., Pepine, C. J., & Mainous, A. G. (2019). Novel Self-Report Tool for Cardiovascular Risk Assessment. Journal of the American Heart Association, 8(24), Article e014123. https://doi.org/10.1161/JAHA.119.014123

Adabag, S., & Langsetmo, L. (2020). Sudden cardiac death risk prediction in heart failure with preserved ejection fraction. Heart Rhythm, 17(3), 358-364. https://doi.org/10.1016/j.hrthm.2019.12.009

Frydland, M., Møller, J. E., Lindholm, M. G., Hansen, R., Wiberg, S., Lerche Helgestad, O. K., Thomsen, J. H., Goetze, J. P., Engstrøm, T., Frikke-Schmidt, R., Ravn, H. B., Holmvang, L., Jensen, L. O., Kjaergaard, J., & Hassager, C. (2020). Biomarkers predictive of late cardiogenic shock development in patients with suspected ST-elevation myocardial infarction. European Heart Journal: Acute Cardiovascular Care, Article 2048872619896063. https://doi.org/10.1177/2048872619896063

Jang, J. J., Bhapkar, M., Coles, A., Vemulapalli, S., Fordyce, C. B., Lee, K. L., Udelson, J. E., Hoffmann, U., Tardif, J. C., Jones, W. S., Mark, D. B., Sorrell, V. L., Espinoza, A., Douglas, P. S., Patel, M. R., & PROMISE Investigators. (2019). Predictive Model for High-Risk Coronary Artery Disease. Circulation: Cardiovascular Imaging, 12(2), Article e007940. https://doi.org/10.1161/CIRCIMAGING.118.007940

Ye, F., Winchester, D., Jansen, M., Lee, A., Silverstein, B., Stalvey, C., Khuddus, M., Mazza, J., & Yale, S. (2019). Assessing Prognosis of Acute Coronary Syndrome in Recent Clinical Trials: A Systematic Review. Clinical Medicine & Research, 17(1-2), 11-19. https://doi.org/10.3121/cmr.2019.1433

Zagidullin, N., Motloch, L. J., Gareeva, D., Hamitova, A., Lakman, I., Krioni, I., Popov, D., Zulkarneev, R., Paar, V., Kopp, K., Jirak, P., Ishmetov, V., Hoppe, U. C., Tulbaev, E., & Pavlov, V. (2020). Combining Novel Biomarkers for Risk Stratification of Two-Year Cardiovascular Mortality in Patients with ST-Elevation Myocardial Infarction. Journal of Clinical Medicine, 9(2), Article 550. https://doi.org/10.3390/jcm9020550

Nikorowitsch, J., Ojeda, F., Lackner, K. J., Schnabel, R. B., Blankenberg, S., Zeller, T., & Karakas, M. (2020). Head-to-Head Comparison of the Incremental Predictive Value of The Three Established Risk Markers, Hs-troponin I, C-Reactive Protein, and NT-proBNP, in Coronary Artery Disease. Biomolecules, 10(3), Article 394. https://doi.org/10.3390/biom10030394

Ferencik, M., Mayrhofer, T., Bittner, D. O., Emami, H., Puchner, S. B., Lu, M. T., Meyersohn, N. M., Ivanov, A. V., Adami, E. C., Patel, M. R., Mark, D. B., Udelson, J. E., Lee, K. L., Douglas, P. S., & Hoffmann, U. (2018). Use of High-Risk Coronary Atherosclerotic Plaque Detection for Risk Stratification of Patients With Stable Chest Pain: A Secondary Analysis of the PROMISE Randomized Clinical Trial. JAMA Cardiology, 3(2), 144-152. https://doi.org/10.1001/jamacardio.2017.4973

Mani, P., Puri, R., Schwartz, G. G., Nissen, S. E., Shao, M., Kastelein, J., Menon, V., Lincoff, A. M., & Nicholls, S. J. (2019). Association of Initial and Serial C-Reactive Protein Levels With Adverse Cardiovascular Events and Death After Acute Coronary Syndrome: A Secondary Analysis of the VISTA-16 Trial. JAMA Cardiology, 4(4), 314-320. https://doi.org/10.1001/jamacardio.2019.0179

Kotecha, D., Flather, M. D., Atar, D., Collins, P., Pepper, J., Jenkins, E., Reid, C. M., Eccleston, D., & Alternative Risk Markers in Coronary Artery Disease (ARM-CAD) Study. (2019). B-type natriuretic peptide trumps other prognostic markers in patients assessed for coronary disease. BMC Medicine, 17(1), Article 72. https://doi.org/10.1186/s12916-019-1306-9

Mandurino-Mirizzi, A., Crimi, G., Raineri, C., Pica, S., Ruffinazzi, M., Gianni, U., Repetto, A., Ferlini, M., Marinoni, B., Leonardi, S., De Servi, S., Oltrona Visconti, L., De Ferrari, G. M., & Ferrario, M. (2018). Elevated serum uric acid affects myocardial reperfusion and infarct size in patients with ST-segment elevation myocardial infarction undergoing primary percutaneous coronary intervention. Journal of Cardiovascular Medicine, 19(5), 240-246. https://doi.org/10.2459/JCM.0000000000000634

Hirji, S. A., Stevens, S. R., Shaw, L. K., Campbell, E. C., Granger, C. B., Patel, M. R., Sketch, M. H., Jr, Wang, T. Y., Ohman, E. M., Peterson, E. D., & Brennan, J. M. (2017). Predicting risk of cardiac events among ST-segment elevation myocardial infarction patients with conservatively managed non-infarct-related artery coronary artery disease: An analysis of the Duke Databank for Cardiovascular Disease. American Heart Journal, 194, 116-124. https://doi.org/10.1016/j.ahj.2017.08.023

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження