Дія тривалих тренувань помірної інтенсивності на мікроциркуляторні порушення та товщину інтима-медіа сонної артерії в пацієнтів після ендоваскулярного та класичного шунтування

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2020.6.218439

Ключові слова:

тренування на витривалість, товщина інтима-медіа сонної артерії, прохідність при шунтуванні клубового стенозу та ендоваскулярному лікуванні

Анотація

 

Наукове дослідження тривалих тренувань помірної інтенсивності корелює з первинною та вторинною серцево-судинною терапією, але також пов’язане з результатом первинного обхідного шунтування та лікування ендоваскулярного здухвинного стенозу TASC II A та B. Після специфічного хірургічного та нехірургічного лікування результати шунтування або ендоваскулярної клубової реваскуляризації все ще залежать від пацієнта, і ці показники актуальні для медичних досліджень. Товщина інтима-медіа сонної артерії – ефективний заміщальний параметр у визначенні та запобіганні інсульту, а також потенційний маркер розсіяного атеросклерозу з прогнозом ураження периферичних артерій у зв’язку з прогнозом коронарної атеросклеротичної гемодинамічної патології.

Матеріали та методи. Протягом 4 років дослідили 139 пацієнтів під час тривалих тренувань помірної інтенсивності. Виконали ультрасонографію дальньої частини загальної сонної артерії для вимірювання товщини інтима-медіа сонної артерії до та після реваскуляризації. Визначили прохідність шунта та дистанцію безбольової ходьби.

Результати. У всіх осіб, яких дослідили, не спостерігали відмінності за зміною товщини інтима-медіа сонної артерії між стандартною та контрольною групами протягом 4 років. Однак виявили значущий взаємозв’язок між дією тренувань і товщиною інтима-медіа сонної артерії протягом 4 років. Показники товщини інтима-медіа сонної артерії несуттєво зменшилися в базовій групі порівняно з контрольною (в пацієнтів без діабету).

Висновки. Протягом 4 років після ендоваскулярної процедури та реваскуляризації дакроновим протезом тренування, що відбувалися в обох групах, несуттєво змінили розвиток показника товщини інтима-медіа сонної артерії, але спостерігали значущу позитивну дію тривалих тренувань помірної інтенсивності на прохідність шунта з незначними симптомами мікроциркуляторних порушень або їхньою відсутністю в суб’єктивному чи об’єктивному статусі пацієнта.

 

Посилання

Robeer, G. G., Brandsma, J. W., van den Heuvel, S. P., Smit, B., Oostendorp, R. A. B., & Wittens, C. H. A. (1998). Exercise therapy for intermittent claudication: A review of the quality of randomised clinical trials and evaluation of predictive factors. European Journal of Vascular and Endovascular Surgery, 15(1), 36-43. https://doi.org/10.1016/s1078-5884(98)80070-1

Setacci, C., de Donato, G., Teraa, M., Moll, F. L., Ricco, J.-B., Becker, F., Robert-Ebadi, H., Cao, P., Eckstein, H. H., De Rango, P., Diehm, N., Schmidli, J., Dick, F., Davies, A. H., Lepäntalo, M., & Apelqvist, J. (2011). Chapter IV: Treatment of Critical Limb Ischaemia. European Journal of Vascular and Endovascular Surgery, 42(Suppl. 2), S43-S59. https://doi.org/10.1016/s1078-5884(11)60014-2

Bisdas, T., Borowski, M., Torsello, G., Adili, F., Balzer, K., Betz, T., Billing, A., Böckler, D., Brixner, D., Debus, S. E., Donas, K. P., Eckstein, H.-H., Florek, H.-J., Gkremoutis, A., Grundmann, R., Hupp, T., Keck, T., Gerß, J., Klonek, W., … Zimmermann, A. (2015). Current practice of first-line treatment strategies in patients with critical limb ischemia. Journal of Vascular Surgery, 62(4), 965-973.e3. https://doi.org/10.1016/j.jvs.2015.04.441

Timaran, C. H., Prault, T. L., Stevens, S. L., Freeman, M. B., & Goldman, M. H. (2003). Iliac artery stenting versus surgical reconstruction for TASC (transatlantic inter-society consensus) type B and type C iliac lesions. Journal of Vascular Surgery, 38(2), 272-278. https://doi.org/10.1016/s0741-5214(03)00411-7

Meijer, W. T., Hoes, A. W., Rutgers, D., Bots, M. L., Hofman, A., & Grobbee, D. E. (1998). Peripheral Arterial Disease in the Elderly. Arteriosclerosis, Thrombosis, and Vascular Biology, 18(2), 185-192. https://doi.org/10.1161/01.atv.18.2.185

Selvin, E., & Erlinger, T. P. (2004). Prevalence of and Risk Factors for Peripheral Arterial Disease in the United States. Circulation, 110(6), 738-743. https://doi.org/10.1161/01.cir.0000137913.26087.f0

Støa, E. M., Meling, S., Nyhus, L.-K., Glenn Strømstad, Mangerud, K. M., Helgerud, J., Bratland-Sanda, S., & Støren, Ø. (2017). High-intensity aerobic interval training improves aerobic fitness and HbA1c among persons diagnosed with type 2 diabetes. European Journal of Applied Physiology, 117(3), 455-467. https://doi.org/10.1007/s00421-017-3540-1

Gaeini, A., Satarifard, S., & Heidary, A. (2014). Comparing the effect of eight weeks of high-intensity interval training and moderate-intensity continuous training on physiological variables of exercise stress test in cardiac patient after coronary artery bypass graft. Journal of Isfahan Medical School, 31, 2171-2181.

Cachovan, M. (1999). Methods and results of controlled walking training in patients with peripheral arterial occlusive disease. Zeitschrift fur arztliche Fortbildung und Qualitatssicherung, 93(9), 626-632.

Wind, J., & Koelemay, M. J. W. (2007). Exercise Therapy and the Additional Effect of Supervision on Exercise Therapy in Patients with Intermittent Claudication. Systematic Review of Randomised Controlled Trials. European Journal of Vascular and Endovascular Surgery, 34(1), 1-9. https://doi.org/10.1016/j.ejvs.2006.12.030

Brandsma, J. W., Robeer, B. G., van den Heuvel, S., Smit, B., Wittens, C. H., & Oostendorp, R. A. (1998). The Effect of Exercises on Walking Distance of Patients With Intermittent Claudication: A Study of Randomized Clinical Trials. Physical Therapy, 78(3), 278-286. https://doi.org/10.1093/ptj/78.3.278

Criqui, M. H., Denenberg, J. O., Langer, R. D., & Fronek, A. (1997). The Epidemiology of Peripheral Arterial Disease: Importance of Identifying the Population at Risk. Vascular Medicine, 2(3), 221-226. https://doi.org/10.1177/1358863x9700200310

Fowkes, F. G. R., Housley, E., Cawood, E. H. H., Macintyre, C. C. A., Ruckley, C. V., & Prescott, R. J. (1991). Edinburgh Artery Study: Prevalence of Asymptomatic and Symptomatic Peripheral Arterial Disease in the General Population. International Journal of Epidemiology, 20(2), 384-392. https://doi.org/10.1093/ije/20.2.384

Parmenter, B. J., Dieberg, G., Phipps, G., & Smart, N. A. (2015). Exercise training for health-related quality of life in peripheral artery disease: A systematic review and meta-analysis. Vascular Medicine, 20(1), 30-40. https://doi.org/10.1177/1358863x14559092

Kudo, T., Chandra, F. A., & Ahn, S. S. (2005). Long-term outcomes and predictors of iliac angioplasty with selective stenting. Journal of Vascular Surgery, 42(3), 466.e1-466.e13. https://doi.org/10.1016/j.jvs.2005.05.002

Reese, C., Nechwatal, R., & Farin, E. (2019). Welche Erwartungen haben Rehabilitanden an eine telemedizinische kardiologische Reha-Nachsorge? Ergebnisse aus Interviews mit Rehabilitanden. Zeitschrift fur Evidenz, Fortbildung und Qualitat im Gesundheitswesen, 143, 43-48. https://doi.org/10.1016/j.zefq.2019.04.003

Earnest, C. (2009). The role of exercise interval training in treating cardiovascular disease risk factors. Current Cardiovascular Risk Reports, 3(4), Article 296. https://doi.org/10.1007/s12170-009-0045-4

Fleg, J. L., Cooper, L. S., Borlaug, B. A., Haykowsky, M. J., Kraus, W. E., Levine, B. D., Pfeffer, M. A., Piña, I. L., Poole, D. C., Reeves, G. R., Whellan, D. J., & Kitzman, D. W. (2015). Exercise Training as Therapy for Heart Failure. Circulation: Heart Failure, 8(1), 209-220. https://doi.org/10.1161/circheartfailure.113.001420

Wisløff, U., Støylen, A., Loennechen, J. P., Bruvold, M., Rognmo, Ø., Haram, P. M., Tjønna, A. E., Helgerud, J., Slørdahl, S. A., Lee, S. J., Videm, V., Bye, A., Smith, G. L., Najjar, S. M., Ellingsen, Ø., & Skjærpe, T. (2007). Superior Cardiovascular Effect of Aerobic Interval Training Versus Moderate Continuous Training in Heart Failure Patients. Circulation, 115(24), 3086-3094. https://doi.org/10.1161/circulationaha.106.675041

Hussain, S. R., Macaluso, A., & Pearson, S. J. (2016). High-Intensity Interval Training Versus Moderate-Intensity Continuous Training in the Prevention/Management of Cardiovascular Disease. Cardiology in Review, 24(6), 273-281. https://doi.org/10.1097/crd.0000000000000124

Specchia, G., De Servi, S., Scire`, A., Assandri, J., Berzuini, C., Angoli, L., La Rovere, M. T., & Cobelli, F. (1996). Interaction Between Exercise Training and Ejection Fraction in Predicting Prognosis After a First Myocardial Infarction. Circulation, 94(5), 978-982. https://doi.org/10.1161/01.cir.94.5.978

Haddadzadeh, M. H., Maiya, A. G., Padmakumar, R., Shad, B., & Mirbolouk, F. (2011). Effect of exercise-based cardiac rehabilitation on ejection fraction in coronary artery disease patients: a randomized controlled trial. Heart Views, 12(2), 51-57. https://doi.org/10.4103/1995-705X.86013

Ehsani, A. A., Biello, D. R., Schultz, J., Sobel, B. E., & Holloszy, J. O. (1986). Improvement of left ventricular contractile function by exercise training in patients with coronary artery disease. Circulation, 74(2), 350-358. https://doi.org/10.1161/01.cir.74.2.350

Keteyian, S. J. (2013). Exercise Training in Patients With Heart Failure and Preserved Ejection Fraction. Journal of the American College of Cardiology, 62(7), 593-594. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2013.01.098

Rankin, A. J., Rankin, A. C., Macintyre, P., & Hillis, W. S. (2011). Walk or run? is high-intensity exercise more effective than moderate-intensity exercise at reducing cardiovascular risk? Scottish Medical Journal, 57(2), 99-102. https://doi.org/10.1258/smj.2011.011284

Nechwatal, R. M., Duck, C., & Gruber, G. (2002). Körperliches Training als Intervall- oder kontinuierliches Training bei chronischer Herzinsuffizienz zur Verbesserung der funktionellen Leistungskapazität, Hämodynamik und Lebensqualität – eine kontrollierte Studie. Zeitschrift Für Kardiologie, 91(4), 328-337. https://doi.org/10.1007/s003920200034

Heran, B. S., Chen, J. M., Ebrahim, S., Moxham, T., Oldridge, N., Rees, K., Thompson, D. R., & Taylor, R. S. (2011). Exercise-based cardiac rehabilitation for coronary heart disease. Cochrane Database of Systematic Reviews, (7), Article CD001800. https://doi.org/10.1002/14651858.cd001800.pub2

Goldsmith, R. L., Bloomfield, D. M., & Rosenwinkel, E. T. (2000). Exercise and autonomic function. Coronary Artery Disease, 11(2), 129-135. https://doi.org/10.1097/00019501-200003000-00007

Piepoli, M. F., Guazzi, M., Boriani, G., Cicoira, M., Corrà, U., Libera, L. D., Emdin, M., Mele, D., Passino, C., Vescovo, G., Vigorito, C., Villani, G. Q., & Agostoni, P. (2010). Exercise intolerance in chronic heart failure: mechanisms and therapies. Part I. European Journal of Cardiovascular Prevention & Rehabilitation, 17(6), 637-642. https://doi.org/10.1097/hjr.0b013e3283361dc5

Oldridge, N. B. (1988). Cardiac rehabilitation after myocardial infarction. Combined experience of randomized clinical trials. JAMA: The Journal of the American Medical Association, 260(7), 945-950. https://doi.org/10.1001/jama.260.7.945

Willie, C. K., Tzeng, Y.-C., Fisher, J. A., & Ainslie, P. N. (2014). Integrative regulation of human brain blood flow. The Journal of Physiology, 592(5), 841-859. https://doi.org/10.1113/jphysiol.2013.268953

Ogoh, S., & Ainslie, P. N. (2009). Cerebral blood flow during exercise: mechanisms of regulation. Journal of Applied Physiology, 107(5), 1370-1380. https://doi.org/10.1152/japplphysiol.00573.2009

Gibala, M. J., & McGee, S. L. (2008). Metabolic Adaptations to Short-term High-Intensity Interval Training. Exercise and Sport Sciences Reviews, 36(2), 58-63. https://doi.org/10.1097/jes.0b013e318168ec1f

Gomez-Cabrera, M.-C., Domenech, E., & Viña, J. (2008). Moderate exercise is an antioxidant: Upregulation of antioxidant genes by training. Free Radical Biology and Medicine, 44(2), 126-131. https://doi.org/10.1016/j.freeradbiomed.2007.02.001

Ait-Oufella, H., Taleb, S., Mallat, Z., & Tedgui, A. (2011). Recent Advances on the Role of Cytokines in Atherosclerosis. Arteriosclerosis, Thrombosis, and Vascular Biology, 31(5), 969-979. https://doi.org/10.1161/atvbaha.110.207415

Ribeiro, F., Alves, A. J., Duarte, J. A., & Oliveira, J. (2010). Is exercise training an effective therapy targeting endothelial dysfunction and vascular wall inflammation? International Journal of Cardiology, 141(3), 214-221. https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2009.09.548

Althouse, A. D., Abbott, J. D., Forker, A. D., Bertolet, M., Barinas-Mitchell, E., Thurston, R. C., Mulukutla, S., Aboyans, V., & Brooks, M. M. (2014). Risk Factors for Incident Peripheral Arterial Disease in Type 2 Diabetes: Results From the Bypass Angioplasty Revascularization Investigation in Type 2 Diabetes (BARI 2D) Trial. Diabetes Care, 37(5), 1346-1352. https://doi.org/10.2337/dc13-2303

Laughlin, M. H. (1995). Endothelium-mediated control of coronary vascular tone after chronic exercise training. Medicine & Science in Sports & Exercise, 27(8), 1135-1144. https://doi.org/10.1249/00005768-199508000-00006

Tinken, T. M., Thijssen, D. H. J., Black, M. A., Cable, N. T., & Green, D. J. (2008). Time course of change in vasodilator function and capacity in response to exercise training in humans. The Journal of Physiology, 586(20), 5003-5012. https://doi.org/10.1113/jphysiol.2008.158014

van Duijnhoven, N. T. L., Green, D. J., Felsenberg, D., Belavý, D. L., Hopman, M. T. E., & Thijssen, D. H. J. (2010). Impact of Bed Rest on Conduit Artery Remodeling. Hypertension, 56(2), 240-246. https://doi.org/10.1161/hypertensionaha.110.152868

Thijssen, D. H. J., Dawson, E. A., van den Munckhof, I. C. L., Tinken, T. M., den Drijver, E., Hopkins, N., Cable, N. T., & Green, D. J. (2011). Exercise-mediated changes in conduit artery wall thickness in humans: role of shear stress. American Journal of Physiology-Heart and Circulatory Physiology, 301(1), H241-H246. https://doi.org/10.1152/ajpheart.00170.2011

Maiorana, A., O’Driscoll, G., Cheetham, C., Collis, J., Goodman, C., Rankin, S., Taylor, R., & Green, D. (2000). Combined aerobic and resistance exercise training improves functional capacity and strength in CHF. Journal of Applied Physiology, 88(5), 1565-1570. https://doi.org/10.1152/jappl.2000.88.5.1565

Hodis, H. N., Mack, W. J., LaBree, L., Selzer, R. H., Liu, C. R., Liu, C. H., & Azen, S. P. (1998). The Role of Carotid Arterial Intima-Media Thickness in Predicting Clinical Coronary Events. Annals of Internal Medicine, 128(4), 262-269. https://doi.org/10.7326/0003-4819-128-4-199802150-00002

Colberg, S. R., Sigal, R. J., Fernhall, B., Regensteiner, J. G., Blissmer, B. J., Rubin, R. R., Chasan-Taber, L., Albright, A. L., Braun, B., American College of Sports Medicine, & American Diabetes Association. (2010). Exercise and Type 2 Diabetes: The American College of Sports Medicine and the American Diabetes Association: joint position statement. Diabetes Care, 33(12), e147-e167. https://doi.org/10.2337/dc10-9990

Kim, S. H., Lee, S. J., Kang, E. S., Kang, S., Hur, K. Y., Lee, H. J., Ahn, C. W., Cha, B. S., Yoo, J. S., & Lee, H. C. (2006). Effects of lifestyle modification on metabolic parameters and carotid intima-media thickness in patients with type 2 diabetes mellitus. Metabolism, 55(8), 1053-1059. https://doi.org/10.1016/j.metabol.2006.03.017

Niebauer, J., Hambrecht, R., Velich, T., Hauer, K., Marburger, C., Kälberer, B., Weiss, C., von Hodenberg, E., Schlierf, G., Schuler, G., Zimmermann, R., & Kübler, W. (1997). Attenuated Progression of Coronary Artery Disease After 6 Years of Multifactorial Risk Intervention. Circulation, 96(8), 2534-2541. https://doi.org/10.1161/01.cir.96.8.2534

Byrkjeland, R., Stensæth, K.-H., Anderssen, S., Njerve, I. U., Arnesen, H., Seljeflot, I., & Solheim, S. (2016). Effects of exercise training on carotid intima-media thickness in patients with type 2 diabetes and coronary artery disease. Influence of carotid plaques. Cardiovascular Diabetology, 15, Article 13. https://doi.org/10.1186/s12933-016-0336-2

Yokoyama, H., Katakami, N., & Yamasaki, Y. (2006). Recent Advances of Intervention to Inhibit Progression of Carotid Intima-Media Thickness in Patients With Type 2 Diabetes Mellitus. Stroke, 37(9), 2420-2427. https://doi.org/10.1161/01.str.0000236632.58323.cd

Lee, I.-M., Hennekens, C. H., Berger, K., Buring, J. E., & Manson, J. E. (1999). Exercise and Risk of Stroke in Male Physicians. Stroke, 30(1), 1-6. https://doi.org/10.1161/01.str.30.1.1

Warburton, D. E., Nicol, C. W., & Bredin, S. S. (2006). Health benefits of physical activity: the evidence. Canadian Medical Association Journal, 174(6), 801-809. https://doi.org/10.1503/cmaj.051351

Wen, C. P., Wai, J. P. M., Tsai, M. K., Yang, Y. C., Cheng, T. Y. D., Lee, M.-C., Chan, H. T., Tsao, C. K., Tsai, S. P., & Wu, X. (2011). Minimum amount of physical activity for reduced mortality and extended life expectancy: a prospective cohort study. Lancet, 378(9798), 1244-1253. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(11)60749-6

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження