Оптимізація психосоціальної реабілітації хворих на шизоафективний розлад, враховуючи типологію патоперсонологічних трансформацій

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2020.6.218462

Ключові слова:

психотичний розлад, клініка, патоперсонологічні особливості, лікування, реабілітація

Анотація

 

В Україні та світі збільшується поширеність шизоафективного розладу (ШАР). Визначили нарощування прямих і непрямих економічних витрат, що пов’язані з цим захворюванням, та зростання ризику суспільнонебезпечних дій. Особистісні зміни з формування патоперсонологічних трансформацій (ПпТ) під впливом сукупності факторів (ендогенні, психогенні, фармакогенні) призводять до порушення трудової, соціальної адаптації та повторних госпіталізацій у зв’язку з загостренням психозу або через соціальні чинники. Дослідження типологічних особливостей ПпТ при ШАР дасть можливість застосовувати персоніфіковану лікувально-реабілітаційну програму для підтримання стану ремісії та протидії соціальній дезадаптації.

Мета роботи – розроблення та апробація програми комплексної терапії та реабілітації, враховуючи типологію ПпТ при ШАР, на підґрунті аналізу клініко-психопатологічних, медико-психологічних, клініко-етологічних характеристик станів ремісії.

Матеріали та методи. На базі КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР обстежили 102 пацієнти з діагнозом шизоафективного розладу. Основні методи дослідження: клініко-психопатологічний, психодіагностичний, патопсихологічний, клініко-анамнестичний, клініко-катамнестичний і медико-соціальний, медико-статистичний аналізи.

Результати. Встановили наявність і частоту реєстрації 4 основних типів ПпТ при ШАР: афективно-лабільний – 20,1 % контингенту, паранойяльно-дистимічний – 17,3 %, істеро-агоністичний – 25,9 %, нейрокогнітивно-дефіцитарний – 16,9 %; змішаний тип ПпТ – 19,8 % контингенту. Розробили та апробували програму комплексної терапії та реабілітації, враховуючи типологію ПпТ при ШАР, на підґрунті аналізу клініко-психопатологічних, медико-психологічних, клініко-етологічних характеристик станів ремісії.

Висновки. Розроблена й апробована в результаті дослідження Програма комплексної терапії та реабілітації при ШАР, що розроблена й апробована в результаті дослідження, враховує типологію ПпТ і поєднує психофармакологічні, психоосвітні, психосоціальні та психотерапевтичні заходи. Вона довела свою ефективність, а отже її можна використовувати у клінічних умовах для запобігання загостренням та покращення якості ремісії, рівня соціальної адаптації.

Посилання

Das, S., Pantoji, M. V., Mehta, U. M., & Thirthalli, J. (2018). Sequential type schizoaffective disorder: A concept missed in the classificatory system. Asian Journal of Psychiatry, 36, 86-87. https://doi.org/10.1016/j.ajp.2018.06.013

Pai, N., & Vella, S. L. (2019). The misdiagnosis of schizoaffective disorder. The Australian & New Zealand Journal of Psychiatry, 53(11), 1124-1125. https://doi.org/10.1177/0004867419872246

Peterson, D. L., Webb, C. A., Keeley, J. W., Gaebel, W., Zielasek, J., Rebello, T. J., Robles, R., Matsumoto, C., Kogan, C. S., Kulygina, M., Farooq, S., Green, M. F., Falkai, P., Hasan, A., Galderisi, S., Larach, V., Krasnov, V., & Reed, G. M. (2019). The reliability and clinical utility of ICD-11 schizoaffective disorder: A field trial. Schizophrenia Research, 208, 235-241. https://doi.org/10.1016/j.schres.2019.02.011

Santelmann, H., Franklin, J., Bußhoff, J., & Baethge, C. (2015). Test-retest reliability of schizoaffective disorder compared with schizophrenia, bipolar disorder, and unipolar depression - a systematic review and meta-analysis. Bipolar Disorders, 17(7), 753-768. https://doi.org/10.1111/bdi.12340

Serikova, O. (2018). Klinichna dyferentsiatsiia psykhopatolohichnoi symptomatyky depresyvnoho, maniakalnoho ta zmishanoho typiv shyzoafektyvnoho rozladu u dynamitsi [Clinical differentiation of psychopathological symptomatics in depressive, maniacal and mixed types of schizoaffective disorder in dynamics]. Science Rise: Medical Science, (4), 43-48. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2018.132560 [in Ukrainian].

Maruta, N. O., Panko, T. V., Fedchenko, V. Yu., Semikina, O. Ye., Kalenska, H. Yu., & Terenkovskyi, D. I. (2017). Diahnostychni kryterii depresyvnykh rozladiv na etapakh nadannia medychnoi dopomohy [Diagnostic criteria for depressive disorders at the stages of medical assistance]. Ukrainskyi visnyk psykhonevrolohii, 25(1), 135. [in Ukrainian].

Chugunov, V. V., & Kireeva, E. N. (2014). Mediko-psikhologicheskie prediktory prodromal'nogo perioda povtornogo epizoda rekurrentnogo depressivnogo rasstroistva [Medical and psychological predictors of prodromal period of repeated episode of major depressive disorder]. Zaporozhye medical journal, (3), 71-76. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2014.3.26035 [in Russian].

Kay, S. R., Fiszbein, A., & Opler, L. A. (1987). The positive and negative syndrome scale (PANSS) for schizophrenia. Schizophrenia Bulletin, 13(2), 261-276. https://doi.org/10.1093/schbul/13.2.261

Vasserman, L. I., Dorofeeva, S. A., & Meerson, Ya. A. (1997). Metody neiropsikhologicheskoi diagnostiki: Prakticheskoe rukovodstvo [Methods of neuropsychological diagnostics: A Practical Guide]. Stroilespechat'. [in Russian].

Vasserman, L. I., Iovlev, B. V., Karpova, E. B., & Vuks, A. Ya. (2005). Psikhologicheskaya diagnostika otnosheniya k bolezni: posobie dlya vrachei [Psychological assessment of attitude towards disease: a guide for doctors]. Sankt-Peterburgskii nauchno-issledovatel'skii psikhonevrologicheskii institut im. V. M. Bekhtereva. [in Russian].

Sobchik, L. N. (2000). Standartizirovannyi mnogofaktornyi metod issledovaniya lichnosti SMIL [Standardized multifactorial method of studying personality SMIL]. Rech'. [in Russian].

Samokhvalov, V. P., & Samokhvalova, O. E. (2011). Toward a Neuroethology of Schizophrenia: Findings from the Crimean Project. In M. Ritsner (Ed.), Handbook of Schizophrenia Spectrum Disorders (Vol. 2, pp. 121-164). Springer. https://doi.org/10.1007/978-94-007-0831-0_6

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження