Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба в пацієнтів із морбідним ожирінням

Автор(и)

  • А. С. Лаврик ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова» НАМН України, м. Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-2216-5039
  • В. В. Кучерук «Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова» НАМН України, м. Київ, Ukraine
  • О. П. Дмитренко ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова» НАМН України, м. Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-5703-8593
  • І. С. Терешкевич ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова» НАМН України, м. Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-6761-956X
  • Г. М. Литвинчук SI “Shalimov National Institute of Surgery and Transplantation” NAMS of Ukraine, Kyiv, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-7608-7331
  • Ю. М. Раздобудько ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова»НАМН України, м. Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-7193-9320

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2022.1.219086

Ключові слова:

морбідне ожиріння, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, стравохідно-шлунковий перехід, нижній стравохідний сфінктер

Анотація

Мета роботи – вивчити частоту та прояви гастроезофагеального рефлюксу в пацієнтів із морбідним ожирінням на основі ендоскопічної, рентгенологічної картини і функції нижнього стравохідного сфінктера (НСС).

Матеріали та методи. У дослідження залучили 98 пацієнтів з ожирінням, які мали середній індекс маси тіла (ІМТ) 55,6 ± 10,3 кг/м2: 30 (34,48 %) чоловіків, 68 (65,52 %) жінок. Вік хворих – від 18 до 64 років, середній – 42,3 ± 8,5 року. Всім пацієнтам для оцінювання стану та функції нижнього стравохідного сфінктера здійснили фіброезофагогастродуоденоскопію, езофагоманометрію, стравохідний добовий рН-моніторинг, рентгенологічне дослідження, виконали баріатричне оперативне втручання. У всіх хворих оцінювали наявність і ступінь вираженості патологічного гастроезофагеального рефлюксу за даними стравохідного рН-моніторингу на підставі індексу DeMeester. Також за даними езофагоманометрії та стравохідного добового рН-моніторингу оцінювали функцію нижнього стравохідного сфінктера, обраховували кількість рефлюксів і тривалість найдовшого рефлюксу. Статистично результати опрацювали за допомогою пакета програмного забезпечення StatPlus 2007.

Результати. Вивчили частоту та прояви гастроезофагеального рефлюксу в 98 пацієнтів з ожирінням. Середній ІМТ хворих становив 55,6 ± 10,3 кг/м2, максимальний – 72 кг/м2. У 37 (37,76 %) пацієнтів діагностували гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ), у 8 (8,16 %) із них – на тлі грижі стравохідного отвору діафрагми. У структурі ГЕРХ переважала ерозивна форма – 24 (24,48 %) випадки. У 32 (32,65 %) пацієнтів патологічний рефлюкс діагностували вдень, особливо після їди.

Висновки. Результати дослідження свідчать: у 37,76 % пацієнтів з ожирінням діагностують ГЕРХ, що зумовлена морфологічним станом і функцією стравохідно-шлункового переходу; переважають ерозивні форми хвороби. Стан стравохідно-шлункового переходу в пацієнтів з ожирінням необхідно враховувати, обираючи оптимальну баріатричну чи метаболічну операцію.

Біографії авторів

А. С. Лаврик, ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова» НАМН України, м. Київ

д-р мед. наук, професор, головний науковий співробітник відділу торако-абдомінальної хірургії,  дійсний член Міжнародної асоціації хірургії ожиріння (IFSO) та її наукової ради

В. В. Кучерук, «Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова» НАМН України, м. Київ

канд. мед. наук, старший науковий співробітник відділу торако-абдомінальної хірургії

О. П. Дмитренко, ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова» НАМН України, м. Київ

д-р філософії, молодший науковий співробітник відділу торако-абдомінальної хірургії

І. С. Терешкевич, ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова» НАМН України, м. Київ

д-р філософії, старший науковий співробітник, лікар-ендоскопіст відділення інтервенційної гастроінтестинальної ендоскопії

Г. М. Литвинчук, SI “Shalimov National Institute of Surgery and Transplantation” NAMS of Ukraine, Kyiv

лікар-хірург

Ю. М. Раздобудько, ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова»НАМН України, м. Київ

лікар-рентгенолог відділення рентгенологічної діагностики, КТ, МРТ

Посилання

Vakil, N., van Zanten, S. V., Kahrilas, P., Dent, J., Jones, R., & Global Consensus Group. (2006). The Montreal definition and classification of gastroesophageal reflux disease: a global evidence-based consensus. The American Journal of Gastroenterology, 101(8), 1900-1943. https://doi.org/10.1111/j.1572-0241.2006.00630.x

Katz, P. O., Gerson, L. B., & Vela, M. F. (2013). Guidelines for the Diagnosis and Management of Gastroesophageal Reflux Disease. American Journal of Gastroenterology, 108(3), 308-329. https://doi.org/10.1038/ajg.2012.444

Dent, J., Becher, A., Sung, J., Zou, D., Agréus, L., & Bazzoli, F. (2012). Systematic Review: Patterns of Reflux-Induced Symptoms and Esophageal Endoscopic Findings in Large-Scale Surveys. Clinical Gastroenterology and Hepatology, 10(8), 863-873.e3. https://doi.org/10.1016/j.cgh.2012.02.028

Gyawali, C. P., Roman, S., Bredenoord, A. J., Fox, M., Keller, J., Pandolfino, J. E., Sifrim, D., Tatum, R., Yadlapati, R., Savarino, E., & International GERD Consensus Working Group. (2017). Classification of esophageal motor findings in gastro-esophageal reflux disease: Conclusions from an international consensus group. Neurogastroenterology & Motility, 29(12), Article e13104. https://doi.org/10.1111/nmo.13104

Gyawali, C. P., Kahrilas, P. J., Savarino, E., Zerbib, F., Mion, F., Smout, A., Vaezi, M., Sifrim, D., Fox, M. R., Vela, M. F., Tutuian, R., Tack, J., Bredenoord, A. J., Pandolfino, J., & Roman, S. (2018). Modern diagnosis of GERD: the Lyon Consensus. Gut, 67(7), 1351-1362. https://doi.org/10.1136/gutjnl-2017-314722

Doulami, G., Triantafyllou, S., Natoudi, M., Albanopoulos, K., Leandros, E., Zografos, G., & Theodorou, D. (2015). GERD-Related Questionnaires and Obese Population: Can They Really Reflect the Severity of the Disease and the Impact of GERD on Quality of Patients' Life? Obesity Surgery, 25(10), 1882-1885. https://doi.org/10.1007/s11695-015-1614-x

Wakeam, E., Wee, J., Lebenthal, A., Ali, S. O., Gilbert, R. J., & Bueno, R. (2014). Does BMI Predict Recurrence or Complications After Reoperative Reflux Surgery? Review of a Single Center’s Experience and a Comparison of Outcomes. Journal of Gastrointestinal Surgery, 18(11), 1965-1973. https://doi.org/10.1007/s11605-014-2656-4

Jacobson, B. C., Somers, S. C., Fuchs, C. S., Kelly, C. P., & Camargo, C. A., Jr. (2006). Body-Mass Index and Symptoms of Gastroesophageal Reflux in Women. The New England Journal of Medicine, 354(22), 2340-2348. https://doi.org/10.1056/NEJMoa054391

Hampel, H., Abraham, N. S., & El-Serag, H. B. (2005). Meta-Analysis: Obesity and the Risk for Gastroesophageal Reflux Disease and Its Complications. Annals of Internal Medicine, 143(3), 199-211. https://doi.org/10.7326/0003-4819-143-3-200508020-00006

Ayazi, S., Hagen, J. A., Chan, L. S., DeMeester, S. R., Lin, M. W., Ayazi, A., Leers, J. M., Oezcelik, A., Banki, F., Lipham, J. C., DeMeester, T. R., & Crookes, P. F. (2009). Obesity and Gastroesophageal Reflux: Quantifying the Association Between Body Mass Index, Esophageal Acid Exposure, and Lower Esophageal Sphincter Status in a Large Series of Patients with Reflux Symptoms. Journal of Gastrointestinal Surgery, 13(8), 1440-1447. https://doi.org/10.1007/s11605-009-0930-7

Stenard, F., & Iannelli, A. (2015). Laparoscopic sleeve gastrectomy and gastroesophageal reflux. World Journal of Gastroenterology, 21(36), 10348-10357. https://doi.org/10.3748/wjg.v21.i36.10348

Kendall, B. J., Macdonald, G. A., Hayward, N. K., Prins, J. B., Brown, I., Walker, N., Pandeya, N., Green, A. C., Webb, P. M., Whiteman, D. C., & Study of Digestive Health. (2008). Leptin and the risk of Barrett's oesophagus. Gut, 57(4), 448-454. https://doi.org/10.1136/gut.2007.131243

Ierardi, E., Rosania, R., Zotti, M., Principe, S., Laonigro, G., Giorgio, F., de Francesco, V., & Panella, C. (2010). Metabolic syndrome and gastro-esophageal reflux: A link towards a growing interest in developed countries. World Journal of Gastrointestinal Pathophysiology, 1(3), 91-96. https://doi.org/10.4291/wjgp.v1.i3.91

Pallati, P. K., Shaligram, A., Shostrom, V. K., Oleynikov, D., McBride, C. L., & Goede, M. R. (2014). Improvement in gastroesophageal reflux disease symptoms after various bariatric procedures: review of the Bariatric Outcomes Longitudinal Database. Surgery for Obesity and Related Diseases, 10(3), 502-507. https://doi.org/10.1016/j.soard.2013.07.018

Matar, R., Maselli, D., Vargas, E., Veeravich, J., Bazerbachi, F., Beran, A., Storm, A. C., Kellogg, T., & Abu Dayyeh, B. K. (2020). Esophagitis After Bariatric Surgery: Large Cross-sectional Assessment of an Endoscopic Database. Obesity Surgery, 30(1), 161-168. https://doi.org/10.1007/s11695-019-04164-0

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-01-26

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження