Вивчення зв’язку між RS1800247-поліморфним варіантом гена BGLAP і розвитком цукрового діабету 2 типу серед українців з артеріальною гіпертензією та нормальним артеріальним тиском

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2021.3.220651

Ключові слова:

цукровий діабет 2 типу, артеріальна гіпертензія, остеокальцин, однонуклеотидний поліморфізм, ТТ-домінантна гомозигота, ТС-гетерозигота, СС-рецесивна гомозигота

Анотація

Ризик виникнення цукрового діабету 2 типу (ЦД2) залежить від генетичної схильності. За сучасними даними, кісткова тканина підвищує експресію гена інсуліну β-клітинами підшлункової залози, а також збільшує чутливість адипоцитів, міоцитів і гепатоцитів до інсуліну шляхом продукування декарбоксильованого остеокальцину (unOCN).

Мета роботи – проаналізувати зв’язок між rs1800247-однонуклеотидним поліморфізмом і виникненням ЦД2 залежно від наявності артеріальної гіпертензії (АГ), а також зв’язок між rs1800247 і систолічним, діастолічним, пульсовим, середнім кров’яним тиском в осіб із ЦД2.

Матеріали та методи. У дослідження залучили 153 пацієнтів з діагностованим ЦД2 і 311 осіб без будь-яких порушень вуглеводного обміну. Генотипування осіб за rs1800247-поліморфізмом гена BGLAP виконали за допомогою полімеразної ланцюгової реакції з аналізом довжини рестрикційних фрагментів (PCR-RFLP). Для оцінювання зв’язку між генотипами за rs1800247-поліморфізмом гена BGLAP і розвитком ЦД2 застосували логістичну регресію (враховуючи незалежну змінну «генотип × АГ») у межах домінантної, рецесивної, наддомінантної та адитивної моделей спадкування. Для дослідження впливу мінорного С-алеля на рівень артеріального тиску використали метод лінійної регресії. Показники ліпідного обміну в пацієнтів із ЦД2 залежно від rs1800247-генотипу порівнювали за допомогою однофакторного дисперсійного аналізу та тесту Бонферроні. Усі розрахунки виконали, використовуючи програму для статистичного опрацювання даних SPSS 22.0. Значення p ˂ 0,05 свідчило про статистичну значущість результатів.

Результати. Встановили відсутність зв’язку між rs1800247-однонуклеотидним поліморфізмом і розвитком ЦД2 і в осіб з АГ, і в обстежених із нормальним артеріальним тиском (paint b > 0,05). Вплив генотипів за rs1800247-поліморфізмом на рівні систолічного, діастолічного, пульсового та середнього тиску в осіб із ЦД2 відсутній (p > 0,05). Однак носії СС-генотипу у групі хворих на ЦД2 без АГ мають істотно нижчий рівень загального холестеролу (p = 0,012), ЛПНЩ (p = 0,04) і вищий рівень ЛПВЩ (p = 0,015) порівняно з ТТ-генотипом.

Висновки. Виявили, що носії СС-генотипу мають сприятливіші показники ліпідного метаболізму серед українців із ЦД2 та без АГ. Але відсутній зв’язок між rs1800247-однонуклеотидним поліморфізмом, виникненням ЦД2 і показниками артеріального тиску.

Біографії авторів

Я. Д. Чумаченко, Сумський державний університет, Україна

аспірант

М. О. Кириченко, Сумський державний університет, Україна

лікар-інтерн

Д. М. Рамазанова, КНП КОР «Київський обласний перинатальний центр», Україна

лікар-інтерн акушер-гінеколог

М. В. Сміянова, ТОВ «Медея», м. Суми, Україна

заступник директора з медичної частини

В. Ю. Гарбузова, Сумський державний університет, Україна

д-р біол. наук, професор каф. фізіології та патофізіології з курсом медичної біології

О. В. Атаман, Сумський державний університет, Україна

д-р мед. наук, професор, зав. каф. фізіології та патофізіології з курсом медичної біології

Посилання

Kassi, E., & Papavassiliou, A. G. (2008). A possible role of osteocalcin in the regulation of insulin secretion: human in vivo evidence? The Journal of Endocrinology, 199(2), 151-153. https://doi.org/10.1677/JOE-08-0294

Mizokami, A., Kawakubo-Yasukochi, T., & Hirata, M. (2017). Osteocalcin and its endocrine functions. Biochemical Pharmacology, 132, 1-8. https://doi.org/10.1016/j.bcp.2017.02.001

Liu, D. M., Mosialou, I., & Liu, J. M. (2018). Bone: Another potential target to treat, prevent and predict diabetes. Diabetes, Obesity and Metabolism, 20(8), 1817-1828. https://doi.org/10.1111/dom.13330

Fernández-Real, J. M., & Ricart, W. (2011). Osteocalcin: a new link between bone and energy metabolism. Some evolutionary clues. Current Opinion in Clinical Nutrition and Metabolic Care, 14(4), 360-366. https://doi.org/10.1097/MCO.0b013e328346df4e

Clemens, T. L., & Karsenty, G. (2011). The osteoblast: An insulin target cell controlling glucose homeostasis. The American Society for Bone and Mineral Research, 26(4), 677-680. https://doi.org/10.1002/jbmr.321

Pi, M., Kapoor, K., Ye, R., Nishimoto, S. K., Smith, J. C., Baudry, J., & Quarles, L. D. (2016). Evidence for Osteocalcin Binding and Activation of GPRC6A in β-Cells. Endocrinology, 157(5), 1866-1880. https://doi.org/10.1210/en.2015-2010

Liu, D. M., Guo, X. Z., Tong, H. J., Tao, B., Sun, L. H., Zhao, H. Y., Ning, G., & Liu, J. M. (2015). Association between osteocalcin and glucose metabolism: a meta-analysis. Osteoporosis International, 26(12), 2823-2833. https://doi.org/10.1007/s00198-015-3197-8

Ling, Y., Gao, X., Lin, H., Ma, H., Pan, B., & Gao, J. (2016). A common polymorphism rs1800247 in osteocalcin gene is associated with hypertension and diastolic blood pressure levels: the Shanghai Changfeng study. Journal of Human Hypertension, 30(11), 679-684. https://doi.org/10.1038/jhh.2016.16

Chumachenko, Y. D., Harbuzova, V. Y., & Ataman, A. V. (2019). Association Study between BGLAP Gene HindIII Polymorphism and Type 2 Diabetes Mellitus Development in Ukrainian Population. Journal of Diabetes Research, 2019, Article 9302636. https://doi.org/10.1155/2019/9302636

Darwish, L., Nguyen, M. M., Saleem, M., Eakin, K. A., Herrmann, N., Sugamori, K. S., Oh, P. I., Yang, P., Mitchell, J., Lanctôt, K. L., & Swardfager, W. (2019). Lower serum osteocalcin concentrations in patients with type 2 diabetes and relationships with vascular risk factors among patients with coronary artery disease. Journal of Diabetes and its Complications, 33(5), 390-397. https://doi.org/10.1016/j.jdiacomp.2019.01.003

Riquelme-Gallego, B., García-Molina, L., Cano-Ibáñez, N., Sánchez-Delgado, G., Andújar-Vera, F., García-Fontana, C., González-Salvatierra, S., García-Recio, E., Martínez-Ruiz, V., Bueno-Cavanillas, A., Muñoz-Torres, M., & García-Fontana, B. (2020). Circulating Undercarboxylated Osteocalcin as Estimator of Cardiovascular and Type 2 Diabetes Risk in Metabolic Syndrome Patients. Scientific Reports, 10(1), Article 1840. https://doi.org/10.1038/s41598-020-58760-7

Kunutsor, S. K., Apekey, T. A., & Laukkanen, J. A. (2015). Association of serum total osteocalcin with type 2 diabetes and intermediate metabolic phenotypes: systematic review and meta-analysis of observational evidence. European Journal of Epidemiology, 30(8), 599-614. https://doi.org/10.1007/s10654-015-0058-x

Das, S. K., Sharma, N. K., & Elbein, S. C. (2010). Analysis of osteocalcin as a candidate gene for type 2 diabetes (T2D) and intermediate traits in Caucasians and African Americans. Disease Markers, 28(5), 281-286. https://doi.org/10.3233/DMA-2010-0701

Lin, X., Onda, D. A., Yang, C. H., Lewis, J. R., Levinger, I., & Loh, K. (2020). Roles of bone-derived hormones in type 2 diabetes and cardiovascular pathophysiology. Molecular Metabolism, 40, Article 101040. https://doi.org/10.1016/j.molmet.2020.101040

Xu, Y., Ma, X., Xiong, Q., Hu, X., Zhang, X., Yuan, Y., & Bao, Y. (2018). Association between serum osteocalcin level and blood pressure in a Chinese population. Blood Pressure, 27(2), 106-111. https://doi.org/10.1080/08037051.2017.1408005

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-07

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження