Роль дієти у профілактиці нападів мігрені
DOI:
https://doi.org/10.14739/2310-1210.2021.6.224601Ключові слова:
мігрень, дієта, мікробіота кишківника, профілактикаАнотація
В огляді наведено відомості щодо впливу харчових чинників і різних дієт на характер і частоту головного болю при мігрені. Актуальність проблеми зумовлена поширеністю мігрені, яка є частою причиною порушення працездатності в осіб молодого віку. Важливу роль у патофізіології мігрені відіграє вісь кишківник – мозок, що належить до двоспрямованих біохімічних сигнальних шляхів, які пов’язують шлунково-кишковий тракт і центральну нервову систему. Припустили, що зміни в функціонуванні осі мікробіота кишківника – мозок можуть позначатися на патогенезі мігрені. Наведено можливі механізми участі мікробіоти кишківника в патогенезі мігрені.
Знання щодо важливої ролі харчових тригерів при мігрені сприяло розробленню стратегії її дієтичної терапії. Наведено дані щодо патогенетично обґрунтованих механізмів впливу різних типів дієт (елімінаційної, епігенетичної, кетогенної) при мігрені, що є перспективним напрямом профілактичного лікування, зважаючи на недостатню ефективність і побічні ефекти сучасних методів медикаментозної терапії. Показано можливий позитивний ефект на мігрень дієтичних підходів, що сприятливо впливають на мікробіоту кишківника та функціонування осі кишківник – мозок.
Висновки. Уточнення місця дієти в патогенезі та профілактиці нападів мігрені – надзвичайно важливий і перспективний науковий напрям, що потребує продовження досліджень із розробленням персоніфікованих підходів, враховуючи індивідуальні особливості пацієнта.
Посилання
Di Lorenzo, C., Coppola, G., Bracaglia, M., Di Lenola, D., Evangelista, M., Sirianni, G., Rossi, P., Di Lorenzo, G., Serrao, M., Parisi, V., & Pierelli, F. (2016). Cortical functional correlates of responsiveness to short-lasting preventive intervention with ketogenic diet in migraine: a multimodal evoked potentials study. The Journal of Headache and Pain, 17, Article 58. https://doi.org/10.1186/s10194-016-0650-9
Steiner, T. J., Stovner, L. J., Vos, T., Jensen, R., & Katsarava, Z. (2018). Migraine is first cause of disability in under 50s: will health politicians now take notice? The Journal of Headache and Pain, 19(1), Article 17. https://doi.org/10.1186/s10194-018-0846-2
GBD 2017 DALYs and HALE Collaborators. (2018). Global, regional, and national disability-adjusted life-years (DALYs) for 359 diseases and injuries and healthy life expectancy (HALE) for 195 countries and territories, 1990-2017: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2017. The Lancet, 392(10159), 1859-1922. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(18)32335-3
Vetvik, K., & MacGregor, E. (2017). Sex differences in the epidemiology, clinical features, and pathophysiology of migraine. The Lancet Neurology, 16(1), 76-87. https://doi.org/10.1016/s1474-4422(16)30293-9
Ferrari, M. D., Klever, R. R., Terwindt, G. M., Ayata, C., & van den Maagdenberg, A. M. (2015). Migraine pathophysiology: lessons from mouse models and human genetics. The Lancet Neurology, 14(1), 65-80. https://doi.org/10.1016/S1474-4422(14)70220-0
Aurora, S. K., & Brin, M. F. (2017). Chronic Migraine: An Update on Physiology, Imaging, and the Mechanism of Action of Two Available Pharmacologic Therapies. Headache, 57(1), 109-125. https://doi.org/10.1111/head.12999
Orr, S. L., Friedman, B. W., Christie, S., Minen, M. T., Bamford, C., Kelley, N. E., & Tepper, D. (2016). Management of Adults With Acute Migraine in the Emergency Department: The American Headache Society Evidence Assessment of Parenteral Pharmacotherapies. Headache, 56(6), 911-940. https://doi.org/10.1111/head.12835
Martin, V. T., & Vij, B. (2016). Diet and Headache: Part 1. Headache, 56(9), 1543-1552. https://doi.org/10.1111/head.12953
Yadav, R. K., Kalita, J., & Misra, U. K. (2010). A study of Triggers of Migraine in India. Pain Medicine, 11(1), 44-47. https://doi.org/10.1111/j.1526-4637.2009.00725.x
Abu-Salameh, I., Plakht, Y., & Ifergane, G. (2010). Migraine exacerbation during Ramadan fasting. The Journal of Headache and Pain, 11(6), 513-517. https://doi.org/10.1007/s10194-010-0242-z
Bektas, H., Karabulut, H., Doganay, B., & Acar, B. (2017). Allergens might trigger migraine attacks. Acta Neurologica Belgica, 117(1), 91-95. https://doi.org/10.1007/s13760-016-0645-y
Saglam, O., Karapinar, U., Dursun, E., Cetin, B., Coskun, N., & Altundag, A. (2015). The Role of Lifestyle Modifications in the Management of Migraine Associated Vertigo. Journal of Clinical and Analytical Medicine, 6(6), 763-765. https://doi.org/10.4328/jcam.2433
Park, J. W., Chu, M. K., Kim, J. M., Park, S. G., & Cho, S. J. (2016). Analysis of Trigger Factors in Episodic Migraineurs Using a Smartphone Headache Diary Applications. PLOS ONE, 11(2), Article e0149577. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0149577
Goadsby, P. J., Holland, P. R., Martins-Oliveira, M., Hoffmann, J., Schankin, C., & Akerman, S. (2017). Pathophysiology of Migraine: A Disorder of Sensory Processing. Physiological Reviews, 97(2), 553-622. https://doi.org/10.1152/physrev.00034.2015
Dinan, T. G., & Cryan, J. F. (2017). The Microbiome-Gut-Brain Axis in Health and Disease. Gastroenterology Clinics of North America, 46(1), 77-89. https://doi.org/10.1016/j.gtc.2016.09.007
Cámara-Lemarroy, C. R., Rodriguez-Gutierrez, R., Monreal-Robles, R., & Marfil-Rivera, A. (2016). Gastrointestinal disorders associated with migraine: A comprehensive review. World Journal of Gastroenterology, 22(36), 8149-8160. https://doi.org/10.3748/wjg.v22.i36.8149
van Hemert, S., Breedveld, A. C., Rovers, J. M., Vermeiden, J. P., Witteman, B. J., Smits, M. G., & de Roos, N. M. (2014). Migraine associated with gastrointestinal disorders: review of the literature and clinical implications. Frontiers in Neurology, 5, Article 241. https://doi.org/10.3389/fneur.2014.00241
Bastiaanssen, T., Cowan, C., Claesson, M. J., Dinan, T. G., & Cryan, J. F. (2019). Making Sense of … the Microbiome in Psychiatry. International Journal of Neuropsychopharmacology, 22(1), 37-52. https://doi.org/10.1093/ijnp/pyy067
Ma, Q., Xing, C., Long, W., Wang, H. Y., Liu, Q., & Wang, R. F. (2019). Impact of microbiota on central nervous system and neurological diseases: the gut-brain axis. Journal of Neuroinflammation, 16(1), Article 53. https://doi.org/10.1186/s12974-019-1434-3
Cussotto, S., Sandhu, K. V., Dinan, T. G., & Cryan, J. F. (2018). The Neuroendocrinology of the Microbiota-Gut-Brain Axis: A Behavioural Perspective. Frontiers in Neuroendocrinology, 51, 80-101. https://doi.org/10.1016/j.yfrne.2018.04.002
Gazerani, P. (2019). Probiotics for Parkinson's Disease. International Journal of Molecular Sciences, 20(17), Article 4121. https://doi.org/10.3390/ijms20174121
Gazerani, P. (2020). Migraine and Diet. Nutrients, 12(6), Article 1658. https://doi.org/10.3390/nu12061658
Arzani, M., Jahromi, S. R., Ghorbani, Z., Vahabizad, F., Martelletti, P., Ghaemi, A., Sacco, S., Togha, M., & School of Advanced Studies of the European Head-ache Federation (EHF-SAS). (2020). Gut-brain Axis and migraine headache: a comprehensive review. The Journal of Headache and Pain, 21(1), Article 15. https://doi.org/10.1186/s10194-020-1078-9
Jenkins, K., McCauley, D., Heffron, R., Stephan, H., & Rehner, R. (2016). Energy justice: A conceptual review. Energy Research & Social Science, 11, 174-182. https://doi.org/10.1016/j.erss.2015.10.004
Naghibi, M. M., Day, R., Stone, S., & Harper, A. (2019). Probiotics for the Prophylaxis of Migraine: A Systematic Review of Randomized Placebo Controlled Trials. Journal of Clinical Medicine, 8(9), Article 1441. https://doi.org/10.3390/jcm8091441
Maier, L., Pruteanu, M., Kuhn, M., Zeller, G., Telzerow, A., Anderson, E. E., Brochado, A. R., Fernandez, K. C., Dose, H., Mori, H., Patil, K. R., Bork, P., & Typas, A. (2018). Extensive impact of non-antibiotic drugs on human gut bacteria. Nature, 555(7698), 623-628. https://doi.org/10.1038/nature25979
Gazerani, P., Fuglsang, R., Pedersen, J. G., Sørensen, J., Kjeldsen, J. L., Yassin, H., & Nedergaard, B. S. (2019). A randomized, double-blinded, placebo-controlled, parallel trial of vitamin D3 supplementation in adult patients with migraine. Current Medical Research and Opinion, 35(4), 715-723. https://doi.org/10.1080/03007995.2018.1519503
Razeghi Jahromi, S., Ghorbani, Z., Martelletti, P., Lampl, C., Togha, M., & School of Advanced Studies of the European Headache Federation (EHF-SAS). (2019). Association of diet and headache. The Journal of Headache and Pain, 20(1), Article 106. https://doi.org/10.1186/s10194-019-1057-1
Gross, E. C., Klement, R. J., Schoenen, J., D'Agostino, D. P., & Fischer, D. (2019). Potential Protective Mechanisms of Ketone Bodies in Migraine Prevention. Nutrients, 11(4), Article 811. https://doi.org/10.3390/nu11040811
Fila, M., Chojnacki, C., Chojnacki, J., & Blasiak, J. (2019). Is an «Epigenetic Diet» for Migraines Justified? The Case of Folate and DNA Methylation. Nutrients, 11(11), Article 2763. https://doi.org/10.3390/nu11112763
Hardy, T. M., & Tollefsbol, T. O. (2011). Epigenetic diet: impact on the epigenome and cancer. Epigenomics, 3(4), 503-518. https://doi.org/10.2217/epi.11.71
Fila, M., Pawłowska, E., & Blasiak, J. (2019). Mitochondria in migraine pathophysiology - does epigenetics play a role? Archives of Medical Science, 15(4), 944-956. https://doi.org/10.5114/aoms.2019.86061
Menon, S., Nasir, B., Avgan, N., Ghassabian, S., Oliver, C., Lea, R., Smith, M., & Griffiths, L. (2016). The effect of 1 mg folic acid supplementation on clinical outcomes in female migraine with aura patients. The Journal of Headache and Pain, 17(1), Article 60. https://doi.org/10.1186/s10194-016-0652-7
Soda, K. (2018). Polyamine Metabolism and Gene Methylation in Conjunction with One-Carbon Metabolism. International Journal of Molecular Sciences, 19(10), Article 3106. https://doi.org/10.3390/ijms19103106
Moore, K., Hughes, C. F., Ward, M., Hoey, L., & McNulty, H. (2018). Diet, nutrition and the ageing brain: current evidence and new directions. Proceedings of the Nutrition Society, 77(2), 152-163. https://doi.org/10.1017/S0029665117004177
Isobe, C., & Terayama, Y. (2010). A Remarkable Increase in Total Homocysteine Concentrations in the CSF of Migraine Patients With Aura. Headache, 50(10), 1561-1569. https://doi.org/10.1111/j.1526-4610.2010.01713.x
Shaik, M. M., Tan, H. L., Kamal, M. A., & Gan, S. H. (2014). Do Folate, Vitamins B6 and B12 Play a Role in the Pathogenesis of Migraine? The Role of Pharmacoepigenomics. CNS & Neurological Disorders Drug Targets, 13(5), 828-835. https://doi.org/10.2174/18715273113129990112
Gazerani, P. (2018). Current Evidence on the Role of Epigenetic Mechanisms in Migraine: The Way Forward to Precision Medicine. OBM Genetics, 2(4), Article 040. https://doi.org/10.21926/obm.genet.1804040
Danial, N. N., Hartman, A. L., Stafstrom, C. E., & Thio, L. L. (2013). How Does the Ketogenic Diet Work? Four Potential Mechanisms. Journal of Child Neurology, 28(8), 1027-1033. https://doi.org/10.1177/0883073813487598
Gross, E., Putananickal, N., Orsini, A. L., Schmidt, S., Vogt, D. R., Cichon, S., Sandor, P., & Fischer, D. (2019). Efficacy and safety of exogenous ketone bodies for preventive treatment of migraine: A study protocol for a single-centred, randomised, placebo-controlled, double-blind crossover trial. Trials, 20(1), Article 61. https://doi.org/10.1186/s13063-018-3120-7
Di Lorenzo, C., Pinto, A., Ienca, R., Coppola, G., Sirianni, G., Di Lorenzo, G., Parisi, V., Serrao, M., Spagnoli, A., Vestri, A., Schoenen, J., Donini, L. M., & Pierelli, F. (2019). A Randomized Double-Blind, Cross-Over Trial of very Low-Calorie Diet in Overweight Migraine Patients: A Possible Role for Ketones? Nutrients, 11(8), Article 1742. https://doi.org/10.3390/nu11081742
Lukacs, M., Tajti, J., Fulop, F., Toldi, J., Edvinsson, L., & Vecsei, L. (2017). Migraine, Neurogenic Inflammation, Drug Development - Pharmacochemical Aspects. Current Medicinal Chemistry, 24(33), 3649-3665. https://doi.org/10.2174/0929867324666170712163437
Seo, J. G., & Park, S. P. (2020). Vitamin D Deficiency and Its Correlates in Migraine Patients. Annals of Indian Academy of Neurology, 23(2), 233-235. https://doi.org/10.4103/aian.AIAN_229_19
Ghorbani, Z., Togha, M., Rafiee, P., Ahmadi, Z. S., Rasekh Magham, R., Haghighi, S., Razeghi Jahromi, S., & Mahmoudi, M. (2019). Vitamin D in migraine headache: a comprehensive review on literature. Neurological Sciences, 40(12), 2459-2477. https://doi.org/10.1007/s10072-019-04021-z
Ghorbani, Z., Rafiee, P., Fotouhi, A., Haghighi, S., Rasekh Magham, R., Ahmadi, Z. S., Djalali, M., Zareei, M., Razeghi Jahromi, S., Shahemi, S., Mahmoudi, M., & Togha, M. (2020). The effects of vitamin D supplementation on interictal serum levels of calcitonin gene-related peptide (CGRP) in episodic migraine patients: post hoc analysis of a randomized double-blind placebo-controlled trial. The Journal of Headache and Pain, 21(1), Article 22. https://doi.org/10.1186/s10194-020-01090-w
Edvinsson, L. (2017). The Trigeminovascular Pathway: Role of CGRP and CGRP Receptors in Migraine. Headache, 57(S2), 47-55. https://doi.org/10.1111/head.13081
Iyengar, S., Johnson, K. W., Ossipov, M. H., & Aurora, S. K. (2019). CGRP and the Trigeminal System in Migraine. Headache, 59(5), 659-681. https://doi.org/10.1111/head.13529
Ramachandran, R. (2018). Neurogenic inflammation and its role in migraine. Seminars in Immunopathology, 40(3), 301-314. https://doi.org/10.1007/s00281-018-0676-y
Gaul, C., Diener, H. C., Danesch, U., & Migravent® Study Group. (2015). Improvement of migraine symptoms with a proprietary supplement containing riboflavin, magnesium and Q10: a randomized, placebo-controlled, double-blind, multicenter trial. The Journal of Headache and Pain, 16, Article 516. https://doi.org/10.1186/s10194-015-0516-6
Goschorska, M., Gutowska, I., Baranowska-Bosiacka, I., Barczak, K., & Chlubek, D. (2020). The Use of Antioxidants in the Treatment of Migraine. Antioxidants, 9(2), Article 116. https://doi.org/10.3390/antiox9020116
D'Onofrio, F., Raimo, S., Spitaleri, D., Casucci, G., & Bussone, G. (2017). Usefulness of nutraceuticals in migraine prophylaxis. Neurological Sciences, 38(Suppl. 1), 117-120. https://doi.org/10.1007/s10072-017-2901-1
Rajapakse, T., & Pringsheim, T. (2016). Nutraceuticals in Migraine: A Summary of Existing Guidelines for Use. Headache, 56(4), 808-816. https://doi.org/10.1111/head.12789
Guilbot, A., Bangratz, M., Ait Abdellah, S., & Lucas, C. (2017). A combination of coenzyme Q10, feverfew and magnesium for migraine prophylaxis: a prospective observational study. BMC Complementary and Alternative Medicine, 17(1), Article 433. https://doi.org/10.1186/s12906-017-1933-7
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
