Стан судинної стінки сонних артерій на основі вивчення маркерів запалення в пацієнтів з артеріальною гіпертензією, поєднаною з подагрою

Автор(и)

  • Г. П. Кузьміна Дніпровський державний медичний університет, м. Кривий Ріг, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-4556-4013
  • О. М. Лазаренко Дніпровський державний медичний університет, м. Кривий Ріг, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-7806-2661

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2021.5.227789

Ключові слова:

артеріальна гіпертензія, подагра, маркери запалення, комплекс інтима-медіа, судинна стінка

Анотація

Мета роботи – проаналізувати частоту атеросклеротичного ураження сонних артерій та асоціацію з показниками ліпідного обміну, маркерами запалення в пацієнтів з артеріальною гіпертензією, поєднаною з подагрою.

 

Матеріали та методи. Обстежили 122 пацієнтів з артеріальною гіпертензією віком від 30 до 65 років (середній вік – 56,0 (47,0; 62,0)): 104 (85,2 %) чоловіків і 18 (14,8 %) жінок. У групі 1 – 72 пацієнти з артеріальною гіпертензією, що поєднана з подагрою; у групі 2 – 50 хворих на артеріальну гіпертензію без подагри; у групі 3 – 20 пацієнтів із подагрою без артеріальної гіпертензії. Рівень високочутливого С-реактивного протеїну в сироватці крові визначали за допомогою імуноферментного аналізу, рівень феритину у крові – імунохімічним методом з електрохемілюмінесцентною детекцією. Пацієнтам виконували ультразвукове дослідження каротидних судин за стандартною методикою.

 

Результати. Тривалість загострення подагри, інтенсивність больового синдрому за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ) (p < 0,01) вірогідно більші у групі 1, ніж у групі 3 (p < 0,01). Рівень феритину у 2,6 раза (р < 0,01) вищий у групі 1 порівняно з показником групи 2. У хворих на подагру рівень феритину у 2,1 раза вищий, ніж у групі 2 (р < 0,01). Показник високочутливого С-реактивного протеїну (вчСРП) у пацієнтів групи 1 в 3,1 раза вищий щодо показника групи 2 (р < 0,01). Частка пацієнтів із товщиною комплексу інтима-медіа (КІМ) ≥0,9 мм найбільша у групі 1 порівняно з групами 2 (χ2 = 4,58, p < 0,05) і 3 (χ2 = 24,96, p < 0,01). У хворих групи 1 вірогідно частіше порівняно з групою 3 у структурі бляшок переважає ізоехогенна (χ2 = 6,56, p < 0,01), а щодо групи 2 – гіперехогенна (χ2 = 4,63, p < 0,05). У групах 1 і 2 з однаковою частотою (p > 0,05) виявляли гіпоехогенний тип бляшки, який пов’язаний із високим ризиком цереброваскулярних подій. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією, що поєднана з подагрою, виявили вірогідний позитивний кореляційний зв’язок помірної сили між товщиною КІМ і рівнем сечової кислоти крові (rs = 0,46, р < 0,01), вчСРП (rs = 0,33, p < 0,01), віком (rs = 0,33, p < 0,01), тривалістю подагри (rs = 0,27, p < 0,05) та оцінкою за ВАШ (rs = 0,39, p < 0,01); рівень вчСРП корелює з наявністю атеросклеротичних бляшок (τ = +0,64, p < 0,05).

 

Висновки. Поєднання артеріальної гіпертензії та подагри асоціюється з високою частотою товщини КІМ ≥0,9 мм та атеросклеротичних бляшок, вираженішими порушеннями пуринового та ліпідного обмінів, підвищенням маркерів запалення (феритин і вчСРП), що слід розглядати не лише в аспекті хронічного запального процесу, але і як складову захворювання.

 

Біографії авторів

Г. П. Кузьміна, Дніпровський державний медичний університет, м. Кривий Ріг, Україна

д-р мед. наук, професор каф. терапії, кардіології та сімейної медицини факультету післядипломної освіти

О. М. Лазаренко, Дніпровський державний медичний університет, м. Кривий Ріг, Україна

д-р філософії, асистентка каф. терапії, кардіології та сімейної медицини факультету післядипломної освіти

Посилання

Joo, H. J., Kim, G. R., Choi, D. W., Joo, J. H., & Park, E. C. (2020). Uric acid level and kidney function: a cross-sectional study of the Korean national health and nutrition examination survey (2016-2017). Scientific Reports, 10(1), Article 21672. https://doi.org/10.1038/s41598-020-77702-x

Wu, A. H., Gladden, J. D., Ahmed, M., Ahmed, A., & Filippatos, G. (2016). Relation of serum uric acid to cardiovascular disease. International Journal of Cardiology, 213, 4-7. https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2015.08.110

Badimon, L., Peña, E., Arderiu, G., Padró, T., Slevin, M., Vilahur, G., & Chiva-Blanch, G. (2018). C-Reactive Protein in Atherothrombosis and Angiogenesis. Frontiers in Immunology, 9, Article 430. https://doi.org/10.3389/fimmu.2018.00430

Franceschini, N., Giambartolomei, C., de Vries, P. S., Finan, C., Bis, J. C., Huntley, R. P., Lovering, R. C., Tajuddin, S. M., Winkler, T. W., Graff, M., Kavousi, M., Dale, C., Smith, A. V., Hofer, E., van Leeuwen, E. M., Nolte, I. M., Lu, L., Scholz, M., Sargurupremraj, M., Pitkänen, N., … O'Donnell, C. J. (2018). GWAS and colocalization analyses implicate carotid intima-media thickness and carotid plaque loci in cardiovascular outcomes. Nature Communications, 9(1), Article 5141. https://doi.org/10.1038/s41467-018-07340-5

Plasencia Martínez, J. M., & García Santos, J. M. (2017). Is manual ultrasonographic measurement of carotid intima-media thickness a reproducible cardiovascular biomarker? Es la medida ecográfica manual del grosor íntima-media carotídeo un biomarcador cardiovascular reproducible? Radiologia, 59(6), 478-486. https://doi.org/10.1016/j.rx.2017.07.001

Xiong, X. D., Xiong, W. D., Xiong, S. S., & Chen, G. H. (2017). Research Progress on the Risk Factors and Outcomes of Human Carotid Atherosclerotic Plaques. Chinese Medical Journal, 130(6), 722-729. https://doi.org/10.4103/0366-6999.201598

Poredos, P., Gregoric, I. D., & Jezovnik, M. K. (2020). Inflammation of carotid plaques and risk of cerebrovascular events. Annals of Translational Medicine, 8(19), Article 1281. https://doi.org/10.21037/atm-2020-cass-15

Williams, B., Mancia, G., Spiering, W., Agabiti Rosei, E., Azizi, M., Burnier, M., Clement, D. L., Coca, A., de Simone, G., Dominiczak, A., Kahan, T., Mahfoud, F., Redon, J., Ruilope, L., Zanchetti, A., Kerins, M., Kjeldsen, S. E., Kreutz, R., Laurent, S., Lip, G., … ESC Scientific Document Group. (2018). 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. European Heart Journal, 39(33), 3021-3104. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy339

Janssens, H., Fransen, J., Janssen, M., Neogi, T., Schumacher, H. R., Jansen, T. L., Dalbeth, N., & Taylor, W. J. (2017). Performance of the 2015 ACR-EULAR classification criteria for gout in a primary care population presenting with monoarthritis. Rheumatology, 56(8), 1335-1341. https://doi.org/10.1093/rheumatology/kex164

Neogi, T., Jansen, T. L., Dalbeth, N., Fransen, J., Schumacher, H. R., Berendsen, D., Brown, M., Choi, H., Edwards, N. L., Janssens, H. J., Lioté, F., Naden, R. P., Nuki, G., Ogdie, A., Perez-Ruiz, F., Saag, K., Singh, J. A., Sundy, J. S., Tausche, A. K., Vaquez-Mellado, J., … Taylor, W. J. (2015). 2015 Gout classification criteria: an American College of Rheumatology/European League Against Rheumatism collaborative initiative. Annals of the Rheumatic Diseases, 74(10), 1789-1798. https://doi.org/10.1136/annrheumdis-2015-208237

Ramirez, A. J., Christen, A. I., & Sanchez, R. A. (2018). Serum Uric Acid Elevation is Associated to Arterial Stiffness in Hypertensive Patients with Metabolic Disturbances. Current Hypertension Reviews, 14(2), 154-160. https://doi.org/10.2174/1573402114666180413143312

Canepa, M., Viazzi, F., Strait, J. B., Ameri, P., Pontremoli, R., Brunelli, C., Studenski, S., Ferrucci, L., Lakatta, E. G., & AlGhatrif, M. (2017). Longitudinal Association Between Serum Uric Acid and Arterial Stiffness: Results From the Baltimore Longitudinal Study of Aging. Hypertension, 69(2), 228-235. https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.116.08114

Song, M., Li, N., Yao, Y., Wang, K., Yang, J., Cui, Q., Geng, B., Chen, J., Wang, Y., Cheng, W., & Zhou, Y. (2019). Longitudinal association between serum uric acid levels and multiterritorial atherosclerosis. Journal of Cellular and Molecular Medicine, 23(8), 4970-4979. https://doi.org/10.1111/jcmm.14337

An, L. N., Rong, N., Ning, M., Feng, L. L., Chen, Z. H., Liu, W. Q., Ouyang, X. C., Diao, F. R., Han, Z. G., & Hong, J. (2020). High serum uric acid is associated with increased arterial stiffness in hypertension. Aging, 12(14), 14569-14581. https://doi.org/10.18632/aging.103506

Drivelegka, P., Forsblad-d'Elia, H., Angerås, O., Bergström, G., Schmidt, C., Jacobsson, L., & Dehlin, M. (2020). Association between serum level of urate and subclinical atherosclerosis: results from the SCAPIS Pilot. Arthritis Research & Therapy, 22(1), Article 37. https://doi.org/10.1186/s13075-020-2119-0

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-09-01

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження