Хірургічне лікування хворих на вузловий токсичний зоб
DOI:
https://doi.org/10.14739/2310-1210.2021.3.229724Ключові слова:
вузловий токсичний зоб, ендокринні захворювання, хірургічне лікуванняАнотація
Частка вузлового токсичного зоба (ВТЗ) у структурі поняття «вузловий зоб» становить від 7,3 % до 10,0 %. Є труднощі в доопераційній диференціальній діагностиці ВТЗ та інших захворювань щитовидної залози, що мають перебіг із синдромом тиреотоксикозу. Суперечливими є дані щодо переваг резекційних операцій над тиреоїдектоміями в пацієнтів із ВТЗ.
Мета роботи – порівняльне оцінювання результатів діагностики та лікування пацієнтів із ВТЗ у ранньому та віддаленому післяопераційних періодах після резекційних хірургічних утручань і тиреоїдектомій.
Матеріали та методи. У дослідження залучили 51 пацієнта із ВТЗ. Середній вік хворих становив 51,7 ± 12,9 року.
Результати. У групі превалювало двобічне багатовузлове ураження – 34 (66,7 %) пацієнти. Рівень вільного Т3 визначили тільки в 15 (29,4 %) пацієнтів, у 7 (46,7 %) із них зафіксували його підвищення. Гемітиреоїдектомію з перешийком виконали 15 (29,4 %) хворим, субтотальну резекцію – 2 (3,9 %), тиреоїдектомію – 34 (66,7 %).
Висновки. У структурі ВТЗ переважали багатовузлові двобічні ураження щитовидної залози – 34 (66,7 %) пацієнти, що диктувало необхідність виконання тиреоїдектомії. Одновузлову та багатовузлову однобічну патологію діагностували у 17 (33,3 %) хворих, яким виконали органозберігальне оперативне втручання. Визначення у хворих на ВТЗ вільного Т3 дало змогу майже в 46,7 % випадків діагностувати Т3-тиреотоксикоз, який є діагностичним критерієм для виявлення функціональної автономії вузлів. Виконання органозберігального оперативного втручання в 17 (33,3 %) пацієнтів із ВТЗ зумовило необхідність призначення замісної гормональної терапії препаратами левотироксину у віддаленому післяопераційному періоді (понад 1 рік), середня доза – 25,0 (25,0; 50,0) мкг.
Посилання
Pankiv, V. I. (2020). Syndrom tyreotoksykozu: novi klinichni mozhlyvosti korektsii tyreoidnoi dysfunktsii [Thyrotoxicosis syndrome: new clinical opportunities for the correction of thyroid dysfunction]. Mizhnarodnyi endokrynolohichnyi zhurnal, 16(1), 58-62. https://doi.org/10.22141/2224-0721.16.1.2020.199129 [in Ukrainian].
Brandt, F., Thvilum, M., Almind, D., Christensen, K., Green, A., Hegedüs, L., & Brix, T. H. (2013). Morbidity before and after the Diagnosis of Hyperthyroidism: A Nationwide Register-Based Study. PLOS ONE, 8(6), Article e66711. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0066711
Garmendia Madariaga, A., Santos Palacios, S., Guillеn-Grima, F. & Galofrе, J. C. (2014). The Incidence and Prevalence of Thyroid Dysfunction in Europe: A Meta-Analysis. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, 99(3), 923-931. https://doi.org/10.1210/jc.2013-2409
Biondi, B., Bartalena, L., Cooper, D. S., Hegedіs, L., Laurberg, P. & Kahaly, G. J. (2015). The 2015 European Thyroid Association Guidelines on Diagnosis and Treatment of Endogenous Subclinical Hyperthyroidism. European Thyroid Journal, 4(3), 149-163. https://doi.org/10.1159/000438750
Devereaux, D., & Tewelde, S. Z. (2014). Hyperthyroidism and Thyrotoxicosis. Emergency Medicine Clinics of North America, 32(2), 277-292. https://doi.org/10.1016/j.emc.2013.12.001
Cooper, D. S., & Biondi, B. (2012). Subclinical thyroid disease. The Lancet, 379(9821), 1142-1154. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(11)60276-6
Gilbert, J. (2017). Thyrotoxicosis - investigation and management. Clinical Medicine, 17(3), 274-277. https://doi.org/10.7861/clinmedicine.17-3-274
Donangelo, I. & Suh, S. Y. (2017). Subclinical Hyperthyroidism: When to Consider Treatment. American Family Physician, 95(11), 710-716.
LiVolsi, V. A. & Baloch, Z. W. (2018). The Pathology of Hyperthyroidism. Frontiers in Endocrinology, 9, Article 737. https://doi.org/10.3389/fendo.2018.00737
Pankiv, V. I. (2018). Suchasni pidkhody do laboratornoi diahnostyky y menedzhmentu syndromu tyreotoksykozu [Modern approaches to the laboratory diagnosis and management of hyperthyroidism syndrome]. Mizhnarodnyi endokrynolohichnyi zhurnal, 14(5), 508-513. https://doi.org/10.22141/2224-0721.14.5.2018.142689 [in Ukrainian].
Ross, D. S., Burch, H. B., Cooper, D. S., Greenlee, M. C., Laurberg, P., Maia, A. L., Rivkees, S. A., Samuels, M., Sosa, J. A., Stan, M. N., & Walter, M. A. (2016). 2016 American Thyroid Association Guidelines for Diagnosis and Management of Hyperthyroidism and Other Causes of Thyrotoxicosis. Thyroid, 26(10), 1343-1421. https://doi.org/10.1089/thy.2016.0229
De Leo, S., Lee, S. Y., & Braverman, L. E. (2016). Hyperthyroidism. The Lancet, 388(10047), 906-918. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(16)00278-6
Liulka, O. M., Kovalyov, O. P., Lyakhovskiy, V. I., Nemchenko, I. I., & Kizimenko, O. O. (2018). Vuzlovyi zob: mozhlyvosti suchasnykh metodiv diahnostyky (ohliad literatury) [Nodular goiter: the possibilities of modern diagnostic methods (literature review)]. Visnyk problem biolohii i medytsyny, (2), 50-54. https://doi.org/10.29254/2077-4214-2018-4-2-147-50-54 [in Ukrainian].
Shidlovskyi, V. O., Deykalo, I. M., & Shidlovskyi, O. V. (2012). Khirurhiia zobu v endemichnomu rehioni [Surgery of goiter in endemic region]. Shpytalna khirurhiia, (2), 24-29. [in Ukrainian].
Cramon, P., Winther, K. H., Watt, T., Bonnema, S. J., Bjorner, J. B., Ekholm, O., Groenvold, M., Hegedüs, L., Feldt-Rasmussen, U., & Rasmussen, Å. K. (2016). Quality-of-Life Impairments Persist Six Months After Treatment of Graves' Hyperthyroidism and Toxic Nodular Goiter: A Prospective Cohort Study. Thyroid, 26(8), 1010-1018. https://doi.org/10.1089/thy.2016.0044
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
