Ефективність тіотріазоліну під час комплексного лікування хворих із постковідним синдромом

Автор(и)

  • В. І. Кривенко Запорізький державний медичний університет, Україна, Ukraine
  • М. Ю. Колесник Запорізький державний медичний університет, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-7566-1899
  • І. Ф. Бєленічев Запорізький державний медичний університет, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-1273-5314
  • С. В. Павлов Запорізький державний медичний університет, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-3924-4515

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2021.3.229981

Ключові слова:

таблетки Тіотриазолін, постковідний синдром, метаболітотропна дія, антиагрегантна дія, антикоагулянтна дія

Анотація

Мета роботи – оцінювання комплексної терапевтичної дії тіотріазоліну (антикоагулянтна, антиагрегантна, метаболітотропна, ендотеліопротективна дії) в пацієнтів із постковідним синдромом порівняно з базисною терапією.

Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 30 хворих віком від 30 до 60 років із постковідним синдромом: 15 осіб отримували базисну терапію (антибіотики, антикоагулянти, ацетилсаліцилова кислота), 15 пацієнтів на тлі базисної терапії отримували тіотріазолін у формі таблеток по 200 мг двічі на день протягом 30 діб. Критерії залучення в дослідження: позитивний ПЛР-тест COVID-19; якщо ПЛР-тест негативний, – наявність IgM COVID-19 або IgG COVID-19 (при рентгенологічно підтвердженій пневмонії). Рівень ураження легень – до 45 %. Пацієнти мали такі супутні патології: цукровий діабет у стадії компенсації, артеріальну гіпертензію, ішемічну хворобу серця без серцевої недостатності. Результати дослідження обраховували з застосуванням Statistica for Windows 13 (StatSoft Inc., № JPZ804I382130ARCN10-J), SPSS 16.0 і Microsoft Office Excel 2003.

Результати. Включення тіотріазоліну в комплексну базисну терапію постковідного синдрому призводило до вірогідного підвищення ефективності базисної ендотеліопротективної, антикоагулянтної та антиагрегаційної терапії та сприяло профілактиці тромбоутворення. Призначення тіотріазоліну зумовлювало покращення загальноклінічних показників у пацієнтів із постковідним синдромом: зникли скарги на серцебиття, артеріальний тиск стабілізувався (без додаткової корекції гіпотензивними препаратами), зникли слабкість і підвищена втомлюваність. Сатурація у 14 (93,4 %) пацієнтів підвищилася до 97–98 %. У контрольній групі тільки у 7 (46,7 %) з 15 пацієнтів сатурація була на рівні 97–98 %.

Висновки. Додавання до комплексної базисної терапії постковідного синдрому тіотріазоліну в формі таблеток по 200 мг двічі на день протягом 30 діб призводить до вірогідного підсилення базисної ендотеліопротективної, антиагрегаційної та антикоагулянтної терапії, сприяє профілактиці тромбоутворення на тлі поліпшенню стану міокарда й ендотелію судин.

Біографії авторів

В. І. Кривенко, Запорізький державний медичний університет, Україна

д-р мед. наук, професор, зав. каф. сімейної медицини, терапії, кардіології та неврології

М. Ю. Колесник, Запорізький державний медичний університет, Україна

д-р мед. наук, професор каф. сімейної медицини, терапії, кардіології та неврології

І. Ф. Бєленічев, Запорізький державний медичний університет, Україна

д-р біол. наук, професор, зав. каф. фармакології та медичної рецептури з курсом нормальної фізіології

С. В. Павлов , Запорізький державний медичний університет, Україна

д-р біол. наук, доцент, зав. каф. клінічної лабораторної діагностики

Посилання

Chary, M. A., Barbuto, A. F., Izadmehr, S., Hayes, B. D., & Burns, M. M. (2020). COVID-19: Therapeutics and Their Toxicities. Journal of Medical Toxicology, 16(3), 284-294. https://doi.org/10.1007/s13181-020-00777-5

Fan, E., Beitler, J. R., Brochard, L., Calfee, C. S., Ferguson, N. D., Slutsky, A. S., & Brodie, D. (2020). COVID-19-associated acute respiratory distress syndrome: is a different approach to management warranted? The Lancet Respiratory Medicine, 8(8), 816-821. https://doi.org/10.1016/S2213-2600(20)30304-0

Wilson, J. G., Simpson, L. J., Ferreira, A. M., Rustagi, A., Roque, J., Asuni, A., Ranganath, T., Grant, P. M., Subramanian, A., Rosenberg-Hasson, Y., Maecker, H. T., Holmes, S. P., Levitt, J. E., Blish, C. A., & Rogers, A. J. (2020). Cytokine profile in plasma of severe COVID-19 does not differ from ARDS and sepsis. JCI Insight, 5(17), Article e140289. https://doi.org/10.1172/jci.insight.140289

Zhao, Z., Xie, J., Yin, M., Yang, Y., He, H., Jin, T., Li, W., Zhu, X., Xu, J., Zhao, C., Li, L., Li, Y., Mengist, H. M., Zahid, A., Yao, Z., Ding, C., Qi, Y., Gao, Y., & Ma, X. (2020, March 06). Clinical and Laboratory Profiles of 75 Hospitalized Patients with Novel Coronavirus Disease 2019 in Hefei, China. MedRxiv. https://doi.org/10.1101/2020.03.01.20029785

Barnes, B. J., Adrover, J. M., Baxter-Stoltzfus, A., Borczuk, A., Cools-Lartigue, J., Crawford, J. M., Daßler-Plenker, J., Guerci, P., Huynh, C., Knight, J. S., Loda, M., Looney, M. R., McAllister, F., Rayes, R., Renaud, S., Rousseau, S., Salvatore, S., Schwartz, R. E., Spicer, J. D., Yost, C. C., … Egeblad, M. (2020). Targeting potential drivers of COVID-19: Neutrophil extracellular traps. The Journal of Experimental Medicine, 217(6), Article e20200652. https://doi.org/10.1084/jem.20200652

Smeitink, J., Jiang, X., Pecheritsyna, S., Renkema, H., van Maanen, R., & Beyrath, J. (2020). Hypothesis: mPGES-1-Derived Prostaglandin E2, a So Far Missing Link in COVID-19 Pathophysiology? Preprints, Article 2020040180. https://doi.org/10.20944/preprints202004.0180.v1

Conti, P., Ronconi, G., Caraffa, A., Gallenga, C. E., Ross, R., Frydas, I., & Kritas, S. K. (2020). Induction of pro-inflammatory cytokines (IL-1 and IL-6) and lung inflammation by Coronavirus-19 (COVI-19 or SARS-CoV-2): anti-inflammatory strategies. Journal of Biological Regulators and Homeostatic Agents, 34(2), 327-331. https://doi.org/10.23812/CONTI-E

Landi, L., Ravaglia, C., Russo, E., Cataleta, P., Fusari, M., Boschi, A., Giannarelli, D., Facondini, F., Valentini, I., Panzini, I., Lazzari-Agli, L., Bassi, P., Marchionni, E., Romagnoli, R., De Giovanni, R., Assirelli, M., Baldazzi, F., Pieraccini, F., Rametta, G., Rossi, L., … Cappuzzo, F. (2020). Blockage of interleukin-1β with canakinumab in patients with Covid-19. Scientific Reports, 10(1), Article 21775. https://doi.org/10.1038/s41598-020-78492-y

Guan, S. P., Seet, R., & Kennedy, B. K. (2020). Does eNOS derived nitric oxide protect the young from severe COVID-19 complications? Ageing Research Reviews, 64, Article 101201. https://doi.org/10.1016/j.arr.2020.101201

Green, S. J. (2020). Covid-19 accelerates endothelial dysfunction and nitric oxide deficiency. Microbes and Infection, 22(4-5), 149-150. https://doi.org/10.1016/j.micinf.2020.05.006

Varga, Z., Flammer, A. J., Steiger, P., Haberecker, M., Andermatt, R., Zinkernagel, A. S., Mehra, M. R., Schuepbach, R. A., Ruschitzka, F., & Moch, H. (2020). Endothelial cell infection and endotheliitis in COVID-19. The Lancet, 395(10234), 1417-1418. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30937-5

Lapenna, D. (2021). Antioxidant therapy in COVID-19: The crucial role of early treatment and antioxidant typology. Clinical Infectious Diseases, Article ciab055. https://doi.org/10.1093/cid/ciab055

Fratta Pasini, A. M., Stranieri, C., Cominacini, L., & Mozzini, C. (2021). Potential Role of Antioxidant and Anti-Inflammatory Therapies to Prevent Severe SARS-Cov-2 Complications. Antioxidants, 10(2), Article 272. https://doi.org/10.3390/antiox10020272

Hati, S., & Bhattacharyya, S. (2020). Impact of Thiol-Disulfide Balance on the Binding of Covid-19 Spike Protein with Angiotensin-Converting Enzyme 2 Receptor. ACS Omega, 5(26), 16292-16298. https://doi.org/10.1021/acsomega.0c02125

Miller, B., Silverstein, A., Flores, M., Cao, K., Kumagai, H., Mehta, H. H., Yen, K., Kim, S. J., & Cohen, P. (2021). Host mitochondrial transcriptome response to SARS-CoV-2 in multiple cell models and clinical samples. Scientific Reports, 11(1), Article 3. https://doi.org/10.1038/s41598-020-79552-z

Chernyak, B. V., Popova, E. N., Prikhodko, A. S., Grebenchikov, O. A., Zinovkina, L. A., & Zinovkin, R. A. (2020). COVID-19 and Oxidative Stress. Biochemistry, 85(12), 1543-1553. https://doi.org/10.1134/S0006297920120068

Velavan, T. P., & Meyer, C. G. (2020). Mild versus severe COVID-19: Laboratory markers. International Journal of Infectious Diseases, 95, 304-307. https://doi.org/10.1016/j.ijid.2020.04.061

Smith, M., & Smith, J. C. (2020, March 10). Repurposing Therapeutics for COVID-19: Supercomputer-Based Docking to the SARS-CoV-2 Viral Spike Protein and Viral Spike Protein-Human ACE2 Interface. ChemRxiv. https://doi.org/10.26434/chemrxiv.11871402.v4

Iqubal, A., Iqubal, M. K., Hoda, F., Najmi, A. K., & Haque, S. E. (2021). COVID-19 and cardiovascular complications: an update from the underlying mechanism to consequences and possible clinical intervention. Expert Review of Anti-infective Therapy, 1-10. https://doi.org/10.1080/14787210.2021.1893692

Suhail, S., Zajac, J., Fossum, C., Lowater, H., McCracken, C., Severson, N., Laatsch, B., Narkiewicz-Jodko, A., Johnson, B., Liebau, J., Bhattacharyya, S., & Hati, S. (2020). Role of Oxidative Stress on SARS-CoV (SARS) and SARS-CoV-2 (COVID-19) Infection: A Review. The Protein Journal, 39(6), 644-656. https://doi.org/10.1007/s10930-020-09935-8

Tyagi, S. C., & Singh, M. (2021). Multi-organ damage by covid-19: congestive (cardio-pulmonary) heart failure, and blood-heart barrier leakage. Molecular and Cellular Biochemistry, 476(4), 1891-1895. https://doi.org/10.1007/s11010-021-04054-z

Wu, Y., Xu, X., Chen, Z., Duan, J., Hashimoto, K., Yang, L., Liu, C., & Yang, C. (2020). Nervous system involvement after infection with COVID-19 and other coronaviruses. Brain, Behavior, and Immunity, 87, 18-22. https://doi.org/10.1016/j.bbi.2020.03.031

Bielenichev, I. F., Vizir, V. A. Mamchur, V. Yo., & Kuriata, O. V. (2019). Mesto tiotriazolina v galeree sovremennykh metabolitotropnykh lekarstvennykh sredstv [Place of tiotriazoline in the gallery of modern metabolitotropic medicines]. Zaporozhye medical journal, 21(1), 118-128. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2019.1.155856 [in Russian].

Bezrukov, V. V., Kuprash, L. P., Horchakova, N. O., Bielenichev, I. F., Nahorna, O. O., Hrinenko, Yu. O., Kuprash, O. V., Hudarenko, S. O., Morhuntsova, S. A., & Ryzhenko, O. I. (2019). Farmakoterapiia v heriatrychnii klinitsi [Pharmacotherapy in a geriatric clinic]. Zhurfond. [in Ukrainian].

Vyzyr, V. A., Voloshyna, Y. N., Voloshyn, N. A., Mazur, Y. A., & Belenychev, Y. F. (2006). Metabolycheskye kardyoprotektorы: farmakolohycheskye svoistva y prymenenye v klynycheskoi praktyke [Metabolic cardioprotectors: pharmacological properties and clinical use]. ZGhMU. [in Russian].

Mazur, I. A., Chekman, I. S., Belenichev, I. F., Voloshin, N. A., Gorchakova, N. A., & Kucherenko, L. I. (2007). Metabolitotropnye preparaty [Metabolitotropic drugs]. Zaporozh'e. [in Russian].

Belenichev, I. F., Chernyi, V. I., Kolesnik, Yu. M., Pavlov, S. V., Andronova, I. A., Abramov, A. V., Ostrova, T. V., Bukhtiyarova, N. V., & Kucherenko, L. I. (2009). Ratsional'naya neiroprotektsiya [Rational neuroprotection]. Izdatel' Zaslavskii A. Yu.. [in Russian].

Mazur, I. A., Voloshin, N. A., Vizir, V. A., Voloshina, I. N., Belenichev, I. F., & Kucherenko, L. I. (2012). Tiotriazolin, tiodaron v lechenii serdechno-sosudistoi patologii [Thiotriazoline, thiodarone in the treatment of cardiovascular pathology]. Pechatnyi mir. [in Russian].

Belenichev, I. F., Chekman, I. S., Nagornaya, E. A., Gorbacheva, S. V., Gorchakova, N. A., Bukhtiyarova, N. V., Reznichenko, N. Yu., & Feroz Shakh. (2020). Tiol-disul'fidnaya sistema: rol' v endogennoi tsito- i organoprotektsii, puti farmakologicheskoi modulyatsii [Thiol-disulfide system: role in endogenous cyto- and organoprotection, pathways of pharmacological modulation]. TOV «Vidavnitstvo «Yuston». [in Russian].

Syusyuka, V. G., Kolokot, N. G., Belenichev, I. F., Kucherenko, L. I., & Hromylova, O. V. (2020). Sposib kompleksnoi tsytoprotektyvnoi terapii vahitnykh iz zatrymkoiu rostu ploda [Method of complex cytoprotective therapy of pregnant women with fetal growth retardation (No. 161-2020)]. Ukrmedpatentinform. [in Ukrainian].

Krut, Yu. Ya., Shevchenko, H. O., Kyryliuk, O. D., Siusiuka, V. H., Bielenichev, I. F., & Kucherenko, L. I. (2020). Sposib diahnostyky ta likuvannia zahrozy peredchasnykh polohiv [Method for diagnosing and treating the threat of premature birth (No. 97-2019)]. Ukrmedpatentinform. [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-07

Номер

Том 23 № 3 (2021)

Розділ

Оригінальні дослідження

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Лицензия Creative Commons
    3. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    4. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).