Результати хірургічного лікування дифузної форми пігментного віллонодулярного синовіту (теносиновіальної гігантоклітинної пухлини дифузного типу) колінного суглоба

Автор(и)

  • С. І. Герасименко ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-6378-1196
  • O. A. Костогриз ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-9533-9247
  • Ю. О. Костогриз ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-7187-298X
  • A. M. Бабко ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-5919-5429
  • В. М. Майко КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня імені М. І. Пирогова Вінницької обласної ради», Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-0715-4104

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2021.5.230164

Ключові слова:

пігментний віллонодулярний синовіт, колінний суглоб, теносиновіальна гігантоклітинна пухлина

Анотація

Мета роботи – розробити лікувальний алгоритм для покращення результатів лікування дифузної форми пігментного віллонодулярного синовіту колінного суглоба; вивчити та проаналізувати результати хірургічного лікування дифузної форми пігментного віллонодулярного синовіту колінного суглоба.

Матеріали та методи. Наведено результати лікування 48 пацієнтів із патогістологічно верифікованим діагнозом дифузна форма пігментного віллонодулярного синовіту (теносиновіальна гігантоклітинна пухлина) колінного суглоба. Хворих лікували в ДУ «Інститут травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України» у 2010–2019 рр.

Результати. Найкращі функціональні результати можна отримати в пацієнтів із дифузною формою пігментного віллонодулярного синовіту колінного суглоба з І стадією перебігу захворювання. Використавши метод математичної статистики для оцінювання одержаних результатів, виявили, що бали за оцінювальною шкалою Lysholm статистично вірогідно відрізняються за стадіями до операції (p = 0,000782), через 3 (p = 0,00005) і 6 місяців після операції (p = 0,04). Ці відмінності поступово зменшувалися та через 12 місяців після операції майже зникли (p = 0,89).

Висновки. Застосувавши розроблений алгоритм для лікування пацієнтів із дифузною формою пігментного віллонодулярного синовіту колінного суглоба, отримали відмінні результати за шкалою Lysholm у 22 %, хороші – в 45 %, задовільні – у 21 %, незадовільні – у 12 % хворих.

Біографії авторів

С. І. Герасименко, ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ

д-р мед. наук, професор, головний лікар, керівник відділу захворювань суглобів у дорослих

O. A. Костогриз, ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ

д-р мед. наук, заступник головного лікаря з хірургічної допомоги

Ю. О. Костогриз, ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ

канд. мед. наук, молодший науковий співробітник відділу захворювань суглобів у дорослих

A. M. Бабко, ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ

д-р мед. наук, старший науковий співробітник відділу захворювань суглобів у дорослих

В. М. Майко, КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня імені М. І. Пирогова Вінницької обласної ради», Україна

д-р мед. наук, доцент, зав. Центру ортопедії, ендопротезування та реконструктивної травматології

Посилання

Murphey, M. D., Rhee, J. H., Lewis, R. B., Fanburg-Smith, J. C., Flemming, D. J., & Walker, E. A. (2008). Pigmented Villonodular Synovitis: Radiologic-Pathologic Correlation. RadioGraphics, 28(5), 1493-1518. https://doi.org/10.1148/rg.285085134

Simonetta R., Florio M., Familiari F., Gasparini G. & Rjsa M. A. (2017). All-Arthroscopic Treatment of Intra- and Extra-Articular Localized Villonodular Synovitis of Knee. Joints, 5(3), 184-187. https://doi.org/10.1055/s-0037-1605586

O'Connell, J. X. (2000). Pathology of the Synovium. American Journal of Clinical Pathology, 114(5), 773-784. https://doi.org/10.1309/LWW3-5XK0-FKG9-HDRK

Lin, J., Jacobson, J. A., Jamadar, D. A., & Ellis, J. H. (1999). Pigmented villonodular synovitis and related lesions: the spectrum of imaging findings. American Journal of Roentgenology, 172(1), 191-197. https://doi.org/10.2214/ajr.172.1.9888766

Bravo, S. M., Winalski, C. S., & Weissman, B. N. (1996). Pigmented Villonodular Synovitis. Radiologic Clinics of North America, 34(2), 311-326.

Rydholm, U. (1998). How I do it: Pigmented villonodular synovitis. Acta Orthopaedica Scandinavica, 69(2), 203-210. https://doi.org/10.3109/17453679809117632

Abdelwahab, I. F., Kenan, S., Steiner, G. C., & Abdul-Quader, M. (2002). True bursal pigmented villonodular synovitis. Skeletal Radiology, 31(6), 354-358. https://doi.org/10.1007/s00256-002-0491-2

Dines, J. S., DeBerardino, T. M., Wells, J. L., Dodson, C. C., Shindle, M., DiCarlo, E. F., & Warren, R. F. (2007). Long-term Follow-up of Surgically Treated Localized Pigmented Villonodular Synovitis of the Knee. Arthroscopy, 23(9), 930-937. https://doi.org/10.1016/j.arthro.2007.03.012

Sharma, V., & Cheng, E. Y. (2009). Outcomes after Excision of Pigmented Villonodular Synovitis of the Knee. Clinical Orthopaedics and Related Research, 467(11), 2852-2858. https://doi.org/10.1007/s11999-009-0922-7

Rauh, P. B., Bernard, J., & Craig, D. M. (2002). Pigmented villonodular synovitis of the knee: average five-year follow-up of arthroscopic treatment. Journal of the Southern Orthopaedic Association, 11(2), 88-92.

De Ponti, A., Sansone, V., & Malcherè, M. (2003). Result of arthroscopic treatment of pigmented villonodular synovitis of the knee. Arthroscopy, 19(6), 602-607. https://doi.org/10.1016/s0749-8063(03)00127-0

Blanco, C. E., Leon, H. O., & Guthrie, T. B. (2001). Combined partial arthroscopic synovectomy and radiation therapy for diffuse pigmented villonodular synovitis of the knee. Arthroscopy, 17(5), 527-531. https://doi.org/10.1053/jars.2001.24068

Shabat, S., Kollender, Y., Merimsky, O., Isakov, J., Flusser, G., Nyska, M., & Meller, I. (2002). The use of surgery and yttrium 90 in the management of extensive and diffuse pigmented villonodular synovitis of large joints. Rheumatology, 41(10), 1113-1118. https://doi.org/10.1093/rheumatology/41.10.1113

Lysholm, J., & Gillquist, J. (1982). Evaluation of knee ligament surgery results with special emphasis on use of a scoring scale. The American Journal of Sports Medicine, 10(3), 150-154. https://doi.org/10.1177/036354658201000306

Bentley, G., Kreutner, A., & Ferguson, A. B. (1975). Synovial regeneration and articular cartilage changes after synovectomy in normal and steroid-treated rabbits. The Journal of Bone and Joint Surgery. British volume, 57(4), 454-462.

van der Heijden, L., Piner, S. R., & van de Sande, M. A. (2016). Pigmented villonodular synovitis: a crowdsourcing study of two hundred and seventy two patients. International Orthopaedics, 40(12), 2459-2468. https://doi.org/10.1007/s00264-016-3208-1

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-09-01

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження