Роль типу поляризації макрофагів у патогенезі ендометріоїдної хвороби

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2021.5.233689

Ключові слова:

ендометріоїдна хвороба, макрофаги, перитонеальна рідина

Анотація

Ендометріозу належить одне з провідних місць у структурі загальної гінекологічної патології. Теорії виникнення та прогресування цього захворювання суперечливі. Одним із найпоширеніших є припущення, що ендометріоз – хвороба макрофагів, але залишається дискутабельним питання про те, який саме з фенотипів макрофагів – М1 чи М2 – провідний.

Мета роботи – визначити тип поляризації макрофагів (М1/М2) та кількісну активність їхніх маркерних ензимів (iNos/Arg1) в ендометрії та перитонеальній рідині при ендометріоїдній хворобі.

Матеріали та методи. У дослідження залучили 80 жінок репродуктивного віку (30,95 ± 6,49). Основна група (ОГ) – 50 жінок з ендометріоїдною хворобою; контрольна (КГ) – 30 пацієнток без ознак ендометріоїдної хвороби. У жінок з основної (n = 24) та контрольної (n = 27) груп до оперативного лікування брали зразки ендометрія за допомогою внутрішньоматкового Пайпель катетера в першу фазу менструального циклу. Під час лапароскопічного чи лапаротомічного доступу брали перитонеальну рідину (в ОГ – n = 24, у КГ – n = 28). Тип поляризації макрофагів (М1 або М2) встановлювали шляхом визначення співвідношення активності маркерних ензимів (Arg1, iNos) у кожної пацієнтки спектрофотометричним методом в ендометрії та перитонеальній рідині. Поляризацію за М1 фенотипом визначали при iNos > Arg1, за М2 фенотипом – при Arg1 > iNos.

Результати. Виявили, що в жінок з ендометріоїдною хворобою частіше виявляють спайковий процес органів малого таза – 84,0 % проти 46,7 % відповідно, а особливо 3 і 4 ступені тяжкості (р < 0,05). Оцінюючи тип макрофагів у перитонеальній рідині, встановили: вірогідно більше жінок з ОГ мали поляризацію макрофагів за М2 фенотипом порівняно з КГ (58,3 % проти 28,6 %, р = 0,03). Саме поляризація макрофагів за М2 фенотипом впливає на тяжкість ендометріоїдної хвороби, а особливо на 4 ступінь. Середнє значення рівня активності iNOS у жінок ОГ і в перитонеальній рідині, й ендометрії вірогідно відрізняються від показників КГ (в 1,73 і 1,77 раза відповідно).

Висновки. Ендометріоз – хвороба, розвиток і прогресування якої відбувається внаслідок впливу М2 фенотипу макрофагів. Враховуючи збільшення середнього значення рівня активності iNOS у перитонеальній рідині та ендометрії, можна зробити висновок про вплив iNOS на патогенез ендометріоїдної хвороби.

Біографії авторів

Ю. А. Орлова, Полтавський державний медичний університет, Україна

аспірантка каф. акушерства і гінекології № 1

А. М. Громова, Полтавський державний медичний університет, Україна

д-р мед. наук, професор, зав. каф. акушерства і гінекології № 1

О. Є. Акімов, Полтавський державний медичний університет, Україна

д-р філософії, викладач каф. патофізіології

О. М. Кетова, Полтавський державний медичний університет, Україна

канд. мед. наук, асистент каф. акушерства і гінекології № 1

Посилання

Pshenichnyuk, E. Yu., Asaturova, A. V., Adamyan, L. V., & Zaitsev, N. V. (2018). Immunogistokhimicheskie osobennosti eutopicheskogo i ektopicheskogo endometriya u patsientok s retsidiviruyushchim techeniem endometrioidnykh kist yaichnikov [Immunohistochemical features of eutopic and ectopic endometrium in patients with recurrent ovarian endometrioid cysts]. Akusherstvo i ginekologiya, (3), 84-95. https://doi.org/10.18565/aig.2018.3.84-95 [in Russian].

Baranov, V. S. (2013). Endometrioz kak problema sistemnoi genetiki [Endometriosis as systemic genetic problem]. Zhurnal akusherstva i zhenskikh boleznei, 62(1), 71-78. https://doi.org/10.17816/JOWD62171-78 [in Russian].

Wang, Y., Nicholes, K., & Shih, I. M. (2020). The Origin and Pathogenesis of Endometriosis. Annual Review of Pathology: Mechanisms of Disease, 15, 71-95. https://doi.org/10.1146/annurev-pathmechdis-012419-032654

Sokolov, D. I., Kondratjeva, P. G., Jarmolinskaja, M. I., Kramareva, N. L., Seljutin, A. V., Rulev, V. V, Niauri, D. A. & Selkov, S. A. (2014). Soderzhanie khemokinov i tsitokinov v peritoneal'noi zhidkosti bol'nykh naruzhnym genital'nym endometriozom razlichnoi stepeni tyazhesti [Contents of chemokines and cytokines in peritoneal fluid from the patients with endometriosis of various severity]. Meditsinskaya immunologiya, 9(1), 85-90. https://doi.org/10.15789/1563-0625-2007-1-85-90 [in Russian].

Wu, J., Xie, H., Yao, S., & Liang, Y. (2017). Macrophage and nerve interaction in endometriosis. Journal of Neuroinflammation, 14(1), Article 53. https://doi.org/10.1186/s12974-017-0828-3

Monastyrskaya, E. A., Lyamina, S. V., & Malyshev, I. Yu. (2008). M1 i M2 fenotipy aktivirovannykh makrofagov i ikh rol' v immunnom otvete i patologii [Ml and М2 phenotypes of activated macrophages and their role in immune response and pathology]. Patogenez, 6(4), 31-39. [in Russian].

Ponomarenko, I. V., Koneva, O. A., & Altukhova, O. B. (2016). Molekulyarnye osnovy etiopatogeneza i kliniki endometrioza [Molecular basis of pathogenesis and clinical endometriosis]. Nauchnye vedomosti Belgorodskogo gosudarstvennogo universiteta. Seriya: Meditsina. Farmatsiya, (19), 11-16. [in Russian].

Podgaec, S., Dias Junior, J. A., Chapron, C., Oliveira, R. M., Baracat, E. C., & Abrão, M. S. (2010). Th1 and Th2 ummune responses related to pelvic endometriosis. Revista da Associação Médica Brasileira, 56(1), 92-98. https://doi.org/10.1590/s0104-42302010000100022

de Campos, G. Y., Oliveira, R. A., Oliveira-Brito, P., Roque-Barreira, M. C., & da Silva, T. A. (2020). Pro-inflammatory response ensured by LPS and Pam3CSK4 in RAW 264.7 cells did not improve a fungistatic effect on Cryptococcus gattii infection. PeerJ, 8, Article e10295. https://doi.org/10.7717/peerj.10295

Kumar, S., Gupta, E., Gupta, N., Kaushik, S., Srivastava, V. K., Kumar, S., Mehta, S., & Jyoti, A. (2021). Functional role of iNOS-Rac2 interaction in neutrophil extracellular traps (NETs) induced cytotoxicity in sepsis. Clinica Chimica Acta, 513, 43-49. https://doi.org/10.1016/j.cca.2020.12.004

Ministry of Health of Ukraine. (2006, April 06). Pro zatverdzhennia ta vprovadzhennia medyko-tekhnolohichnykh dokumentiv zi standartyzatsii medychnoi dopomohy pry henitalnomu endometriozi [On Approval and implementation of the medical and technological documents on standardizing the management of genital endometriosis (No. 319)]. https://www.dec.gov.ua/mtd/genitalnyj-endometrioz/

Yelins’ka, A. M., Akimov, O. Ye., & Kostenko, V. O. (2019). Role of AP-1 transcriptional factor in development of oxidative and nitrosative stress in periodontal tissues during systemic inflammatory response. The Ukrainian Biochemical Journal, 91(1), 80-85. https://doi.org/10.15407/ubj91.01.080

Akimov, O. Ye., & Kostenko, V. O. (2020). Role of NF-κB transcriptional factor activation during chronic fluoride intoxication in development of oxidative-nitrosative stress in rat's gastric mucosa. Journal of Trace Elements in Medicine and Biology, 61, Article 126535. https://doi.org/10.1016/j.jtemb.2020.126535

Akimov, O. Ye., & Kostenko, V. O. (2016). Functioning of nitric oxide cycle in gastric mucosa of rats under excessive combined intake of sodium nitrate and fluoride. The Ukrainian Biochemical Journal, 88(6), 70-75. https://doi.org/10.15407/ubj88.06.070

Zakharov, I. S., Ushakova, G. A., Demyanova, T. N., Bolotova, S. N., Fetischeva, L. E., Petrich, L. N. & Dodonova, G. H. (2016). Spaechnaya bolezn' organov malogo taza: sovremennye vozmozhnosti profilaktiki [Adhesive disease of the pelvic organs: modern prevention opportunities]. Consilium Medicum, 18(6), 71-73. https://doi.org/10.26442/2075-1753_2016.6.71-73 [in Russian].

Working group of ESGE, ESHRE and WES, Saridogan, E., Becker, C. M., Feki, A., Grimbizis, G. F., Hummelshoj, L., Keckstein, J., Nisolle, M., Tanos, V., Ulrich, U. A., Vermeulen, N., & De Wilde, R. L. (2017). Recommendations for the Surgical Treatment of Endometriosis. Part 1: Ovarian Endometrioma. Human Reproduction Open, 2017(4), Article hox016. https://doi.org/10.1093/hropen/hox016

Miller, J. E., Ahn, S. H., Marks, R. M., Monsanto, S. P., Fazleabas, A. T., Koti, M., & Tayade, C. (2020). IL-17A Modulates Peritoneal Macrophage Recruitment and M2 Polarization in Endometriosis. Frontiers in Immunology, 11, Article 108. https://doi.org/10.3389/fimmu.2020.00108

Burns, K. A., Thomas, S. Y., Hamilton, K. J., Young, S. L., Cook, D. N., & Korach, K. S. (2018). Early Endometriosis in Females Is Directed by Immune-Mediated Estrogen Receptor α and IL-6 Cross-Talk. Endocrinology, 159(1), 103-118. https://doi.org/10.1210/en.2017-00562

Hudson, Q. J., Ashjaei, K., Perricos, A., Kuessel, L., Husslein, H., Wenzl, R., & Yotova, I. (2020). Endometriosis Patients Show an Increased M2 Response in the Peritoneal CD14+low/CD68+low. Macrophage Subpopulation Coupled with an Increase in the T-helper 2 and T-regulatory Cells. Reproductive Sciences, 27(10), 1920-1931. https://doi.org/10.1007/s43032-020-00211-9

Shamarakova, M. V., Adamyan, L. V., Asaturova, A. V., Ezhova, L. S., Zaitsev, N. V., Yurova, M. V., & Martirosyan, Ya. O. (2018). Seromutsinoznye opukholi yaichnikov i endometrioz u zhenshchin reproduktivnogo vozrasta [Seromucinous ovarian tumors and endometriosis in reproductive-aged women]. Akusherstvo i ginekologiya, (7), 84-91. https://doi.org/10.18565/aig.2018.7.84-91 [in Russian].

Kielbik, M., Szulc-Kielbik, I., & Klink, M. (2019). The Potential Role of iNOS in Ovarian Cancer Progression and Chemoresistance. International Journal of Molecular Sciences, 20(7), Article 1751. https://doi.org/10.3390/ijms20071751

Yeo, S. G., Won, Y. S., Lee, H. Y., Kim, Y. I., Lee, J. W., & Park, D. C. (2013). Increased Expression of Pattern Recognition Receptors and Nitric Oxide Synthase in Patients with Endometriosis. International Journal of Medical Sciences, 10(9), 1199-1208. https://doi.org/10.7150/ijms.5169

Yu, J., Chen, L. H., Zhang, B., & Zheng, Q. M. (2019). The modulation of endometriosis by lncRNA MALAT1 via NF-κB/iNOS. European Review for Medical and Pharmacological Sciences, 23(10), 4073-4080. https://doi.org/10.26355/eurrev_201905_17908

Dhall, S., Coksaygan, T., Hoffman, T., Moorman, M., Lerch, A., Kuang, J. Q., Sathyamoorthy, M., & Danilkovitch, A. (2018). Viable cryopreserved umbilical tissue (vCUT) reduces post-operative adhesions in a rabbit abdominal adhesion model. Bioactive Materials, 4(1), 97-106. https://doi.org/10.1016/j.bioactmat.2018.09.002

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-09-01

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження