Порушення серцевого ритму та вегетативної регуляції у хворих на хронічний коронарний синдром на тлі негоспітальної пневмонії
DOI:
https://doi.org/10.14739/2310-1210.2021.6.235435Анотація
У хворих на серцево-судинні захворювання пневмонія є складною проблемою через збільшення частоти її виникнення, труднощі діагностики та лікування, високу летальність.
Мета роботи – вивчити особливості порушень серцевого ритму та його вегетативної регуляції у хворих на хронічний коронарний синдром (ХКС) на тлі негоспітальної пневмонії (НП) і встановити їхній взаємозв’язок із клінічними особливостями захворювання.
Матеріали та методи. У поперечне моноцентрове дослідження в паралельних групах залучили 90 хворих на ХКС. В основну групу ввійшли 60 пацієнтів із ХКС, які хворіли на НП; група порівняння – 30 осіб без супутньої НП. На 1–3 добу перебування у стаціонарі здійснювали комплексне клінічне обстеження хворих згідно з національними рекомендаціями. Добове моніторування ЕКГ за Холтером виконали, використавши прилад Кардіосенс К (ХАІ-МЕДИКА, Україна).
Результати. За результатами добового моніторування ЕКГ, у хворих основної групи частіше реєстрували порушення серцевого ритму, збільшення тривалості ішемії міокарда та глибини депресії сегмента ST на тлі зростання загальної тривалості епізодів тахікардії протягом доби. Ступінь тяжкості НП за шкалою PSI/PORT корелював із середньодобовою частотою серцевих скорочень (ЧСС) (r = +0,31; р < 0,05); кількість шлуночкових екстрасистол – із частотою дихальних рухів (r = +0,29; р < 0,05), суправентрикулярних – із тривалістю депресії сегмента ST (r = +0,57; р < 0,05).
У хворих на ХКС на тлі НП спостерігали зниження загальної варіабельності серцевого ритму (ВСР) переважно в пасивному періоді, а також зростання співвідношення LF/HF і стрес-індексу SI, що мало прямі кореляційні зв’язки зі ступенем тяжкості НП та інтоксикаційного синдрому.
Висновки. Хворим на ХКС на тлі НП властиве вірогідне збільшення ЧСС протягом доби, тривалості депресії сегмента ST, частоти реєстрації суправентрикулярних і шлуночкових екстрасистол за добу, пароксизмів фібриляції передсердь на тлі зниження загальної ВСР у поєднанні з вірогідним підвищенням активності симпатичного відділу ВНС.
Посилання
Lazoryshynets, V. V. (2020). Stratehichna rol simeinoi medytsyny u profilaktytsi sertsevo-sudynnykh katastrof [Strategic Role of Family Medicine in the Prevention of Cardiovascular Accidents]. Ukrainskyi zhurnal sertsevo-sudynnoi khirurhii, (3), 7-8. https://cvs.org.ua/index.php/ujcvs/article/view/359/371 [in Ukrainian].
Dyachenko, V. V., Bychkova, S. A., Zhelekhovsyj, O. A., Taranukhin, S. S., Tumarova, E. M., Petukhova, I. G., & Starokon, L. V. (2020). Osoblyvosti klinichnoho perebihu nehospitalnoi pnevmonii u khvorykh iz suputnoiu khronichnoiu sertsevoiu nedostatnistiu [The peculiarities of clinical course of community-acquired pneumonia in patients with concomitant chronic heart failure]. Suchasni aspekty viiskovoi medytsyny, 27(1), 76-85. https://doi.org/10.32751/2310-4910-2020-27-08 [in Ukrainian].
Abbasi, M., Neishaboury, M., Koohpayehzadeh, J., Etemad, K., Meysamie, A., Asgari, F., Noshad, S., Afarideh, M., Ghajar, A., Ganji, M., Rafei, A., Mousavizadeh, M., Khajeh, E., Heidari, B., Saadat, M., Nakhjavani, M., & Esteghamati, A. (2018). National Prevalence of Self-Reported Coronary Heart Disease and Chronic Stable Angina Pectoris: Factor Analysis of the Underlying Cardiometabolic Risk Factors in the SuRFNCD-2011. Global Heart, 13(2), 73-82.e1. https://doi.org/10.1016/j.gheart.2018.01.001
Ferraro, R., Latina, J. M., Alfaddagh, A., Michos, E. D., Blaha, M. J., Jones, S. R., Sharma, G., Trost, J. C., Boden, W. E., Weintraub, W. S., Lima, J., Blumenthal, R. S., Fuster, V., & Arbab-Zadeh, A. (2020). Evaluation and Management of Patients With Stable Angina: Beyond the Ischemia Paradigm: JACC State-of-the-Art Review. Journal of the American College of Cardiology, 76(19), 2252-2266. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2020.08.078
Nakas, G., Bechlioulis, A., Marini, A., Vakalis, K., Bougiakli, M., Giannitsi, S., Nikolaou, K., Antoniadou, E. I., Kotsia, A., Gartzonika, K., Chasiotis, G., Bairaktari, E., Katsouras, C. S., Triantis, G., Sionis, D., Michalis, L. K., & Naka, K. K. (2019). The importance of characteristics of angina symptoms for the prediction of coronary artery disease in a cohort of stable patients in the modern era. Hellenic Journal of Cardiology, 60(4), 241-246. https://doi.org/10.1016/j.hjc.2018.06.003
Dziublyk, Y. O. (2020). Nehospitalna pnevmoniia i COVID-19: dyskusiini pytannia [Community-acquired pneumonia and COVID-19: discussion issues]. Ukrainskyi pulmonolohichnyi zhurnal, (4), 12-14. https://doi.org/10.31215/2306-4927-2020-110-4-12-14 [in Ukrainian].
Zaikov, S. V. (2020). COVID-19 i komorbidni khronichni zakhvoriuvannia [COVID‑19 and comorbid chronic diseases]. Infusion & Chemotherapy, (3), 5-10. https://doi.org/10.32902/2663-0338-2020-3-5-10 [in Ukrainian].
Ticona, J. H., Zaccone, V. M., & McFarlane, I. M. (2020). Community-Acquired Pneumonia: A Focused Review. American Journal of Medical Case Reports, 9(1), 45-52. https://doi.org/10.12691/ajmcr-9-1-12
Wunderink, R. G., & Waterer, G. (2017). Advances in the causes and management of community acquired pneumonia in adults. BMJ, 358, Article j2471. https://doi.org/10.1136/bmj.j2471
Yeh, J.-J., Lin, C.-L., & Kao, C.-H. (2019). Relationship between pneumonia and cardiovascular diseases: A retrospective cohort study of the general population. European Journal of Internal Medicine, 59, 39-45. https://doi.org/10.1016/j.ejim.2018.08.003
Di Pasquale, M., Henchi, S., Vanoni, N., & Blasi, F. (2017). Cardiovascular complications in patients with community-acquired pneumonia. Community Acquired Infection, 4(2), 23-31. https://doi.org/10.4103/cai.cai_7_17
Almirall, J., Serra-Prat, M., Bolíbar, I., & Balasso, V. (2017). Risk Factors for Community-Acquired Pneumonia in Adults: A Systematic Review of Observational Studies. Respiration, 94(3), 299-311. https://doi.org/10.1159/000479089
Mykhailovska, N., & Kulynych, T. (2017). The influence of community-acquired pneumonia on the clinical course of coronary heart disease: the results of retrospective analysis. ScienceRise: Medical Science, (11), 52-56. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2017.116826
Mykhailovska, N. S., Kulynych, T. O., Grytsai, H. V., Lisova, O. O., & Riznyk, O. I. (2019). The possibilities of prediction the coronary heart disease course after community acquired pneumonia. Wiadomosci lekarskie, 72(10), 1917-1923.
Feldman, C., Normark, S., Henriques-Normark, B., & Anderson, R. (2019). Pathogenesis and prevention of risk of cardiovascular events in patients with pneumococcal community-acquired pneumonia. Journal of Internal Medicine, 285(6), 635-652. https://doi.org/10.1111/joim.12875
Ruiz, L. A., Serrano, L., España, P. P., Martinez-Indart, L., Gómez, A., González, B., Artaraz, A., & Zalacain, R. (2021). New-onset atrial fibrillation in patients with pneumococcal pneumonia. Impact of timing and duration on short- and medium-term mortality. Journal of Infection, 82(1), 67-75. https://doi.org/10.1016/j.jinf.2020.11.005
Özdemir, İ. H., Özlek, B., Özen, M. B., Gündüz, R., Çetin, N., & Bilge, A. R. (2020). Hydroxychloroquine/azithromycin treatment, QT interval and ventricular arrhythmias in hospitalised patients with COVID‐19. International Journal of Clinical Practice, 75(2), Article e13896. https://doi.org/10.1111/ijcp.13896
Mjelva, Ø. R., Svingen, G., Pedersen, E., Seifert, R., Kvaløy, J. T., Midttun, Ø., Ueland, P. M., Nordrehaug, J. E., Nygård, O., & Nilsen, D. (2018). Fibrinogen and Neopterin Is Associated with Future Myocardial Infarction and Total Mortality in Patients with Stable Coronary Artery Disease. Thrombosis and Haemostasis, 118(4), 778-790. https://doi.org/10.1055/s-0038-1629912
Sibelius, U., Grandel, U., Buerke, M., Mueller, D., Kiss, L., Kraemer, H.-J., Braun-Dullaeus, R., Haberbosch, W., Seeger, W., & Grimminger, F. (2000). Staphylococcal α-Toxin Provokes Coronary Vasoconstriction and Loss in Myocardial Contractility in Perfused Rat Hearts: Role of Thromboxane Generation. Circulation, 101(1), 78-85. https://doi.org/10.1161/01.cir.101.1.78
Restrepo, M. I., & Reyes, L. F. (2018). Pneumonia as a cardiovascular disease. Respirology, 23(3), 250-259. https://doi.org/10.1111/resp.13233
Cilli, A., Cakin, O., Aksoy, E., Kargin, F., Adiguzel, N., Karakurt, Z., Ergan, B., Mersin, S., Bozkurt, S., Ciftci, F., & Cengiz, M. (2018). Acute cardiac events in severe community-acquired pneumonia: A multicenter study. The Clinical Respiratory Journal, 12(7), 2212-2219. https://doi.org/10.1111/crj.12791
Kaliyaperumal, D., Rk, K., Alagesan, M., & Ramalingam, S. (2021). Characterization of cardiac autonomic function in COVID-19 using heart rate variability: a hospital based preliminary observational study. Journal of Basic and Clinical Physiology and Pharmacology, 32(3), 247-253. https://doi.org/10.1515/jbcpp-2020-0378
Pieralli, F., Vannucchi, V., Nozzoli, C., Augello, G., Dentali, F., De Marzi, G., Uomo, G., Risaliti, F., Morbidoni, L., Mazzone, A., Santini, C., Tirotta, D., Corradi, F., Gerloni, R., Gnerre, P., Gussoni, G., Valerio, A., Campanini, M., Manfellotto, D., Fontanella, A., … FADOI-ICECAP Study Group. (2021). Acute cardiovascular events in patients with community acquired pneumonia: results from the observational prospective FADOI-ICECAP study. BMC Infectious Diseases, 21(1), Article 116. https://doi.org/10.1186/s12879-021-05781-w
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
