Дослідження сироваток крові пацієнтів із лімфаденопатією на антитіла до збудників кліщових та інших інфекцій

Автор(и)

  • М. А. Андрейчин Тернопільський національній медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-0154-730X
  • М. Т. Гук Тернопільський національній медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-3323-6987
  • М. І. Шкільна Тернопільський національній медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-2689-6349
  • К. Б. Штокайло Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-9360-1195
  • М. М. Корда Тернопільський національній медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-6066-5165

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2022.1.238413

Ключові слова:

лімфатичні вузли, Лайм-бореліоз, гранулоцитарний анаплазмоз людини, інші інфекції

Анотація

Мета роботи – встановити частоту виявлення специфічних антитіл до збудників кліщових і низки інших інфекційних хвороб у сироватці крові пацієнтів із лімфаденопатією.

Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 68 хворих на лімфаденопатію, які перебували на амбулаторному та стаціонарному лікуванні в Тернопільській університетській лікарні та Тернопільському обласному клінічному шкірно-венерологічному диспансері. У дослідженні взяли участь 41 (60,3 %) жінка, 27 (39,7 %) чоловіків віком від 20 до 63 років.

Для серологічного підтвердження Лайм-бореліозу (ЛБ) використали двохетапну діагностику (ELISA, імуноблот); гранулоцитарного анаплазмозу людини та інших інфекційних хвороб, що можуть бути причиною лімфаденопатій, – реакцію непрямої імунофлуоресценції, зокрема мультиплексну, з використанням технології БІОЧІП.

Результати. Специфічні антитіла IgM і/або IgG до комплексу B. burgdorferi s. lвиявили в 45,6 % із 68 хворих. Надалі сироватку крові 33 пацієнтів із лімфаденопатією, яких обстежили на антитіла збудників ЛБ, досліджували на наявність специфічних IgM та IgG до A. phagocytophilum.

Позитивні результати пошуку хоча б одного класу антитіл тільки до A. phagocytophilum отримали в 24,2 % випадків, позитивні або проміжні результати тільки до B. burgdorferi s. l. – у 12,1 % пацієнтів, одночасно до обох збудників – у 60,6 %.

Антитіла до EBV-CA виявили в сироватці крові 46,9 % пацієнтів, Parainfluenza virus type 1 – у 40,6 %, HHV-6 – у 37,5 %, HSV-1 – у 34,4 %, до EBV-EA і Toxoplasma gondii – у 31,3 %, до Coxsackievirus type Aі HIV-2 – у 6,3 %.

Висновки. Антитіла до збудників Лайм-бореліозу виявили у третини пацієнтів із лімфаденопатією, ко-інфекцій Лайм-бореліозу та гранулоцитарного анаплазмозу людини – більш ніж у половини обстежених. Окрім того, з різною частотою визначали специфічні антитіла до 18 збудників інших інфекційних хвороб. Майже половина позитивних результатів – антитіла до вірусу парагрипу першого типу й вірусу Епштейна–Барр.

 

Біографії авторів

М. А. Андрейчин, Тернопільський національній медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

д-р мед. наук, професор, зав. каф. інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами

М. Т. Гук, Тернопільський національній медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

PhD-аспірант каф. інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами

М. І. Шкільна, Тернопільський національній медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

д-р мед. наук, доцент каф. інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами

К. Б. Штокайло, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

PhD-аспірантка каф. інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами

М. М. Корда, Тернопільський національній медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

д-р мед. наук, професор, ректор

Посилання

Maini, R., & Nagalli, S. (2021). Lymphadenopathy. In StatPearls. StatPearls Publishing.

Tunev, S. S., Hastey, C. J., Hodzic, E., Feng, S., Barthold, S. W., & Baumgarth, N. (2011). Lymphoadenopathy during Lyme Borreliosis Is Caused by Spirochete Migration-Induced Specific B Cell Activation. PLOS PATHOGENS, 7(5), Article e1002066. https://doi.org/10.1371/journal.ppat.1002066

Koester, T. M., Meece, J. K., Fritsche, T. R., & Frost, H. M. (2018). Infectious Mononucleosis and Lyme Disease as Confounding Diagnoses: A Report of 2 Cases. Clinical Medicine & Research, 16(3-4), 66-68. https://doi.org/10.3121/cmr.2018.1419

Seo, J. W., Kim, C. M., Yun, N. R., Kim, D. M., Kim, S. S., Choi, S., & Chu, H. (2020). Scalp eschar and neck lymphadenopathy after tick bite (SENLAT) caused by Bartonella henselae in Korea: a case report. BMC Infectious Diseases, 20(1), Article 216. https://doi.org/10.1186/s12879-020-4940-0

Stinco, G., & Bergamo, S. (2016). Impact of Co-Infections in Lyme Disease. The Open Dermatology Journal, 10(1), 55-61. https://doi.org/10.2174/1874372201610010055

Klymnyuk, S. I., Romanyuk, L. B., & Shkilna, M. I. (2017). Suchasni uiavlennia pro hranulotsytarnyi anaplazmoz liudyny [Modern views about the granulocytic anaplasmosis of a man]. Infektsiini khvoroby, (3). 4-9. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2017.3.8220 [in Ukrainian].

Davidsson, M. (2018). The Financial Implications of a Well-Hidden and Ignored Chronic Lyme Disease Pandemic. Healthcare, 6(1), Article 16. https://doi.org/10.3390/healthcare6010016

Kugeler, K. J., & Eisen, R. J. (2020). Challenges in Predicting Lyme Disease Risk. JAMA Network Open, 3(3), Article e200328. https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2020.0328

Shkilna, M. I., Andreychyn, M. A., Podobivsky, S. S., Fedoniuk, L. Ya., Panychev, V. A., Ivakhiv, O. L., Vyshnevska, N. Yu., Marchuk, O. M., Korda, M. M., & Klishch, I. M. (2020). Zarazhenist klishchiv, vidibranykh vid liudei v Ukraini, zbudnykamy deiakykh bakterioziv [Infection of ticks collected from humans in Ukraine, by causative agents of some bacteriosis]. Bukovynskyi medychnyi visnyk, 24(1), 195-201. https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXIV.1.93.2020.26 [in Ukrainian].

Sormunen, J. J., Penttinen, R., Klemola, T., Hänninen, J., Vuorinen, I., Laaksonen, M., Sääksjärvi, I. E., Ruohomäki, K., & Vesterinen, E. J. (2016). Tick-borne bacterial pathogens in southwestern Finland. Parasites & Vectors, 9, Article 168. https://doi.org/10.1186/s13071-016-1449-x

Wormser, G. P., Aguero-Rosenfeld, M. E., Cox, M. E., Nowakowski, J., Nadelman, R. B., Holmgren, D., McKenna, D., Bittker, S., Zentmaier, L., Cooper, D., Liveris, D., Schwartz, I., & Horowitz, H. W. (2013). Differences and Similarities between Culture-Confirmed Human Granulocytic Anaplasmosis and Early Lyme Disease. Journal of Clinical Microbiology, 51(3), 954-958. https://doi.org/10.1128/JCM.02929-12

Berghoff, W. (2012). Chronic Lyme Disease and Co-infections: Differential Diagnosis. The Open Neurology Journal, 6(Suppl. 1), 158-178. https://doi.org/10.2174/1874205X01206010158

Garg, K., Jokiranta, T. S., Filén, S., & Gilbert, L. (2021). Assessing the Need for Multiplex and Multifunctional Tick-Borne Disease Test in Routine Clinical Laboratory Samples from Lyme Disease and Febrile Patients with a History of a Tick Bite. Tropical Medicine and Infectious Disease, 6(1), Article 38. https://doi.org/10.3390/tropicalmed6010038

Johnson, L., Wilcox, S., Mankoff, J., & Stricker, R. B. (2014). Severity of chronic Lyme disease compared to other chronic conditions: a quality of life survey. PeerJ, 2, Article e322. https://doi.org/10.7717/peerj.322

Tumminello, R., Glaspey, L., Bhamidipati, A., Sheehan, P., & Patel, S. (2017). Early Disseminated Lyme Disease Masquerading as Mononucleosis: A Case Report. The Journal of Emergency Medicine, 53(6), e133-e135. https://doi.org/10.1016/j.jemermed.2017.09.005

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-01-26

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження