Медико-психологічні аспекти розвитку професійної деформації особистості працівників екстреної медичної допомоги

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2022.1.239108

Ключові слова:

швидка допомога, професійне вигоряння, MBI-GS, DSI

Анотація

Мета роботи – вивчення специфіки формування професійного вигоряння, враховуючи взаємозв’язки між рівнями професійного вигоряння та індивідуально-типологічними особливостями особистості працівників екстреної медичної допомоги.

Матеріали та методи. Здійснили медико-психологічне опитування 120 працівників КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», м. Харків (Україна). Репрезентативна вибірка включала 85 респондентів – працівників екстреної медичної допомоги: 28 чоловіків і 57 жінок віком від 20 до 78 років, середній вік – 40,78 ± 13,43 року. Рівні професійного вигоряння визначили за опитувальником Maslach Burnout Inventory – General Survey (MBI-GS), застосували класифікацію ризику професійного вигоряння за R. Kalimo, з’ясували тригери стресу та причини, що його провокують, за опитувальником Differential Stress Inventar (DSI). Статистичне опрацювання даних здійснили за допомогою програми IBM SPSS 26.0 та Віденської системи тестування (Vienna Tests System).

Результати. У працівників швидкої допомоги спостерігали суттєві явища професійного вигоряння. Високий рівень емоційного виснаження найбільш виражений у 57,1 % респондентів віком 30–40 років і 42,0 % осіб віком понад 40 років; середній рівень цього показника мали 1/3 респондентів віком до 29 років. Явища деперсоналізації на високому рівні найбільше виражені у 40,9 % та 42,9 % респондентів віком до 29 років та 30–40 років відповідно; середній рівень деперсоналізації мали 33,3 % опитаних віком 30–40 і більше ніж 40 років. Найвищий рівень редукції особистих досягнень виявили у 85,7 % осіб віком понад 40 років, середній рівень мали 28,6 % працівників віком 30–40 років.

За класифікацією R. Kalimo et al., ризик вигоряння мали 9,1 % працівників швидкої допомоги віком до 29 років і 3,0 % осіб віком більше ніж 40 років. Окремі симптоми вигоряння майже з однаковою частотою виявляли в усіх вікових групах, але найбільші прояви мали 71,4 % респондентів віком 30–40 років. Згідно з опитувальником DSI, 13,6 % і 11,9 % респондентів віком до 29 років і понад 40 років відповідно мали дуже напружений тип реагування на стресові фактори в умовах високого професійного навантаження з невдалими спробами подолання проблемних ситуацій. Низький рівень стійкості до стресу з вдалими копінг-стратегіями в умовах низького навантаження більше виражений у 14,3 % працівників швидкої допомоги віком понад 40 років і у 9,1 % опитаних віком до 29 років.

Висновки. Високі рівні вигоряння за шкалою «емоційне виснаження» за MBI-GS мали більше ніж 50 % працівників швидкої допомоги віком 30–40 років, явища деперсоналізації найбільше виражені в осіб віком до 29 і 30–40 років, а високий рівень «редукції особистих досягнень» однаково сильно виражений у всіх вікових групах, але більшою мірою в респондентів віком понад 40 років.

З-поміж працівників екстреної медичної допомоги в усіх вікових групах 1/4 респондентів належали до дуже напруженого типу та типу з низькою стійкістю до стресу, що характеризуються помірним професійним навантаженням і низькою здатністю до подолання проблемних ситуацій, а також типу з низькою стійкістю до стресу із низькими професійними вимогами, але вдалими копінг-стратегіями, що формує підґрунтя для зниження особистісного потенціалу фахівців і прогресування явищ професійного вигоряння.

Біографії авторів

О. С. Лалименко, Харківський національний медичний університет, Україна

канд. мед. наук, асистентка каф. гігієни та екології № 2

І. В. Завгородній, Харківський національний медичний університет, Україна

д-р мед. наук, професор, зав. каф. гігієни та екології № 2

В. А. Капустник, Харківський національний медичний університет, Україна

д-р мед. наук, професор каф. внутрішніх та професійних захворювань, ректор

І. Беккельманн, Університет Отто-фон-Ґеріке, м. Магдебург, ФРН

д-р мед. наук, професор, зав. каф. медицини праці медичного факультету

В. Ф. Забашта, КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», м. Харків, Україна

директор

М. О. Стиценко, Харківський національний медичний університет, Україна

інтерн

Посилання

Vasiuk, N. O., & Osyk, S. V. (2018). Vplyv derzhavy na profilaktychnu diialnist yak zasib zberezhennia zdorov’ia naselennia Ukrainy [Government involvement in disease-prevention service as a way to protect the health of Ukrainian population]. Science and Technology of the Present Time: Priority Development Directions of Ukraine and Poland. Proceedings International Multidisciplinary Conference. (Vol. 1, pp. 48-51). Baltija Publishing. [in Ukrainian].

Matviichuk, A. (2020). Otsinka metodiv zabezpechennia roboty z personalom v umovakh reformuvannia medychnoi haluzi [Evaluation of methods for ensuring the staff relations under health care reform]. Actual problems of management and public administration in terms of innovative economic development. Proceedings of All-Ukrainian Scientific and Practical Internet Conference with International Participation (Part 2. pp. 318-321). Ternopil. [in Ukrainian].

Yaroshchuk, L., & Udovenko, A. (2020). Profesiine vyhorannia osobystosti [Professional burnout]. Psychological and pedagogical support for personal professional development in the system of continuing professional education. Proceedings of All-Ukrainian Scientific and Practical Conference (pp. 332-333). Berdyansk. [in Ukrainian].

Zuzanek, J. (2004). Work, leisure, time-pressure and stress. In J. T. Haworth & A. J. Veal (Eds.), Work and Leisure (pp. 137-158). Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203489321

Dmyshko, O. S., & Shainoha, O. V. (2019). Psykholohichne konsultuvannia kliientiv iz syndromom emotsiinoho vyhorannia [Counselling for clients with emotional burnout syndrome]. Management theory and practice in the context of social challenges and transformations. Proceedings of All-Ukrainian Scientific and Practical Conference (pp. 11-17). Lvivskyi instytut PrAT «VNZ «MAUP». [in Ukrainian].

Synyshyna, V. (2019). Proiavy vplyvu profesiinoho stresu na psykholohichnu stiikist v osoblyvykh umovakh diialnosti [Manifestations of occupational stress impact on mental toughness in special conditions]. Aviation and extreme psychology in the context of technological advance. Proceedings of the XI International Scientific and Practical Conference (pp. 239-244). TOV «Alfa-PIK». [in Ukrainian].

Freudenberger, H. J. (1989). Burnout: Past, present, and future concerns. Loss, Grief & Care, 3(1-2), 1-10.

Burisch, M. (2014). Das Burnout-Syndrom. Springer Berlin Heidelberg. https://doi.org/10.1007/978-3-642-36255-2

Perlman, B., & Hartman, E. A. (1982). Burnout: Summary and Future Research. Human Relations, 35(4), 283-305. https://doi.org/10.1177/001872678203500402

Maslach, C., & Jackson, S. E. (1981). The measurement of experienced burnout. Journal of Organizational Behavior, 2(2), 99-113. https://doi.org/10.1002/job.4030020205

Puertas Molero, P., Zurita Ortega, F., Ubago Jiménez, J. L., & González Valero, G. (2019). Influence of emotional intelligence and burnout syndrome on teachers well-being: A systematic review. Social Sciences, 8(6), Article 185. https://doi.org/10.3390/socsci8060185

Castillo-Gualda, R., Herrero, M., Rodríguez-Carvajal, R., Brackett, M. A., & Fernández-Berrocal, P. (2019). The role of emotional regulation ability, personality, and burnout among Spanish teachers. International Journal of Stress Management, 26(2), 146-158. https://doi.org/10.1037/str0000098

Petitta, L., Jiang, L., & Härtel, C. E. (2017). Emotional contagion and burnout among nurses and doctors: Do joy and anger from different sources of stakeholders matter? Stress and Health, 33(4), 358-369. https://doi.org/10.1002/smi.2724

Salami, S. O., & Ajitoni, S. O. (2016). Job characteristics and burnout: The moderating roles of emotional intelligence, motivation and pay among bank employees. International Journal of Psychology, 51(5), 375-382. https://doi.org/10.1002/ijop.12180

Oliynyk, I. V. (2017). Prychyny vynyknennia ta profilaktyka syndromu profesiinoho vyhorannia u pedahohiv [Causes and prevention of burnout in teachers]. Bulletin of Alfred Nobel University. Pedagogy and Psychology Series]. Visnyk Universytetu imeni Alfreda Nobelia. Seriia: Pedahohika i psykholohiia, (1), 118-125. [in Ukrainian].

Tretyakova, K., Timbota, M., & Stytsenko, M. (2019). Otsinka rivnia profesiinoho vyhorannia u vykladachiv v zalezhnosti vid profesiinoi diialnosti [Assessment of the burnout level in teachers depending on professional activities]. Medicine in the third millennium. Collection of abstracts of the interuniversity conference of young scientists and students (pp. 522-524). Kharkiv. [in Ukrainian].

McLuckie, A., Matheson, K. M., Landers, A. L., Landine, J., Novick, J., Barrett, T., & Dimitropoulos, G. (2018). The Relationship Between Psychological Distress and Perception of Emotional Support in Medical Students and Residents and Implications for Educational Institutions. Academic Psychiatry, 42(1), 41-47. https://doi.org/10.1007/s40596-017-0800-7

Zablotska-Sіеnnikova, N. V. (2018). Problema «emotsiinoho vyhorannia» u publichnykh sluzhbovtsiv [The problem of «emotional burnout» of public servants]. Aktualni problemy filosofii ta sotsiolohii, 22, 66-68. [in Ukrainian].

Dubchak, O. (2018). Syndrom vyhorannia yak proiav profesiinoi deformatsii pedahohiv [Burnout syndrome as a manifestation of teacher's professional deformation]. Visnyk Natsionalnoho aviatsiinoho universytetu. Seriia: Pedahohika. Psykholohiia, (12), 118-123. https://doi.org/10.18372/2411-264X.12.12922 [in Ukrainian].

Eaton, L. (2019). Health workforce burn-out. Bulletin of the World Health Organization, 97(9), 585-586. https://doi.org/10.2471/BLT.19.020919

Coetzee, N., Maree, D., & Smit, B. N. (2019). The relationship between chronic fatigue syndrome, burnout, job satisfaction, social support and age among academics at a tertiary institution. International Journal of Occupational Medicine and Environmental Health, 32(1), 75-85. https://doi.org/10.13075/ijomeh.1896.01274

Lalymenko, O. S., Zavgorodnii, I. V., Beckelmann, I., Kapustnik, V. A., Tymbota, M. O., & Tretyakova, K. O. (2019). Osoblyvosti psykholohichnykh ta profesiinykh kharakterystyk u pratsivnykiv ekstrenoi medychnoi dopomohy v konteksti formuvannia profesiinoho vyhorannia [Peculiarities of psycological and occupational characteristics in medical emergency workers in the context of formation of burnout]. Current issues in preventive medicine. Collection of scientific works (Vol. 2, pp. 109-118). Lviv. [in Ukrainian].

Kosa, T. V., & Lytvynova, O. N. (2020). Problemy udoskonalennia ekstrenoi medychnoi dopomohy na riznykh etapakh yii nadannia cherez pryzmu medychnoi reformy [Problems of improvement of emergency medical care at different stages of its provision through the prism of medical reform]. Medsestrynstvo, (2), 22-26. https://doi.org/10.11603/2411-1597.2020.2.11233 [in Ukrainian].

Kalimo, R., Pahkin, K., Mutanen, P., & Topipinen-Tanner, S. (2003). Staying well or burning out at work: Work characteristics and personal resources as long-term predictors. Work & Stress, 17(2), 109-122. https://doi.org/10.1080/0267837031000149919

Karlsen, H. R., Böckelmann, I., & Thielmann, B. (2021). Subjective and objective demands on different types of differential stress inventory. International Archives of Occupational and Environmental Health, 94(5), 855-866. https://doi.org/10.1007/s00420-020-01632-4

Boichuk, Yu. D. (Ed.). (2018). Suchasni zdoroviazberezhuvalni tekhnolohii [Modern health-protective technologies]. Oryhinal. [in Ukrainian].

Vandenbroeck, S., Van Gerven, E., De Witte, H., Vanhaecht, K., & Godderis, L. (2017). Burnout in Belgian physicians and nurses. Occupational Medicine, 67(7), 546-554. https://doi.org/10.1093/occmed/kqx126

Lysenko, O. H. (2018). Riven vyiavu hostroho ta khronichnoho profesiinoho stresu v personalu shvydkoi medychnoi dopomohy: zviazok z mistsem roztashuvannia ta napriamom diialnosti medychnoho zakladu [Levels of acute and chronic occupational stress in paramedics: relationship with the location and type of medical institution]. Orhanizatsiina psykholohiia. Ekonomichna psykholohiia, (2), 74-84. [in Ukrainian].

Volosovets, O. P., Zabolotjko, V. M., & Volosovets, A. O. (2020). Kadrove zabezpechennia haluzi okhorony zdorovia v Ukraini ta sviti: suchasni vyklyky [Human resources management in healthcare system of Ukraine and world: current challenges]. Orhanizatsiia okhorony zdorovia, 12(1), 20-26. https://doi.org/10.32471/umv.2709-6432.84.57 [in Ukrainian].

Koptieva, N. S. (2018). Vplyv nervovoho napruzhennia ta stresu na vynyknennia emotsiinoho vyhorannia likaria [Anxiety and stress influence on the occurrence of physician emotional burnout]. The issue of human in socio-humanitarian and medical discourses. Proceedings of the interuniversity scientific-practical conference with international participation (pp. 87-88). Kharkiv. [in Ukrainian].

Rovenska, V., & Sarzhevskaya, E. (2020). Osoblyvosti rozvytku ta proiaviv syndromu emotsiinoho vyhorannia u likariv [Features of Development and Manifestations of Emotional Burnout Syndrome in Physicians]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu, (1), 123-129. https://doi.org/10.12958/1817-3772-2020-1(59)-123-129 [in Ukrainian].

Pustova, N. O. (2019). Deiaki aspekty problemy emotsiinoho vyhorannia likariv [Some aspects of the problem of emotional burnout physicians]. Current issues of dermatology, venereology and HIV/AIDS. Materials scientific-practical conference (with international participation), dedicated to the 135th anniversary of the Department of Dermatology, Venereology and AIDS KhNMU (pp. 21-26). Kharkiv. [in Ukrainian].

Voloshyna, L., Leko, B., & Kushnir, L. (2017). Problema emotsiinoho vyhorannia maibutnikh medykiv [The problem of the emotional burnout of future medical professionals]. Modern approaches to graduate medical education in Ukraine with the HM(Ph)EI of Ukraine remote connectivity via video conferencing. Proceedings of the XIV All-Ukrainian scientific-practical conference with international participation devoted to the 60th anniversary of TSMU (pp. 83-86). Ternopil. https://doi.org/10.11603/me.voi1.6341 [in Ukrainian].

Terenda, N. O., Pavliv, T. B., & Slobodian, N. O. (2021). Profesiine vyhorannia pratsivnykiv ekstrenoi medychnoi dopomohy (na prykladi Lvivskoi oblasti) [Occupational burning in emergency medical employees (on the example of Lviv region)]. Visnyk sotsialnoi hihiieny ta orhanizatsii okhorony zdorovia Ukrainy, (1), 29-32. https://doi.org/10.11603/1681-2786.2021.1.12139 [in Ukrainian].

Babii, M. (2021). Vikova reduktsiia profesiinoho zdorovia vchyteliv u suchasnii shkoli [Professional health reduction among teachers at modern school]. Psykholohiia: realnist i perspektyvy. Zbirnyk naukovykh prats RDHU, (16), 5-11. https://doi.org/10.35619/praprv.v1i16.208 [in Ukrainian].

Johnson, S. J., Machowski, S., Holdsworth, L., Kern, M., & Zapf, D. (2017). Age, emotion regulation strategies, burnout, and engagement in the service sector: Advantages of older workers. Revista de Psicología Del Trabajo Y de Las Organizaciones, 33(3), 205-216. https://doi.org/10.1016/j.rpto.2017.09.001

Karamushka, L. M., & Snigur, Yu. S. (2020). Kopinh-stratehii: sutnist, pidkhody do klasyfikatsii, znachennia dlia psykholohichnoho zdorovia osobystosti ta orhanizatsii [Coping strategies: essence, classifications, significance for the psychological health of the individual and organization]. Aktualni problemy psykholohii: zb. nauk. prats in-tu psykholohii imeni H. S. Kostiuka NAPN Ukrainy, 1(55), 23-30. [in Ukrainian].

Ihumnova, O. B. (2020). Doslidzhennia kopinh-stratehii osib u skladnykh zhyttievykh obstavynakh [Research on coping strategies of individuals in difficult circumstances]. Teoriia i praktyka suchasnoi psykholohii, (1), 28-33. https://doi.org/10.32840/2663-6026.2020.1-2.5 [in Ukrainian].

Karlsen, H. R., Böckelmann, I., & Thielmann, B. (2021). Subjective and objective demands on different types of differential stress inventory. International Archives of Occupational and Environmental Health, 94(5), 855-866. https://doi.org/10.1007/s00420-020-01632-4

Ferraro, L., La Cascia, C., De Santis, A., Sideli, L., Maniaci, G., Orlando, I. M., Chifari, A., Maniaci, L., & La Barbera, D. (2020). A Cross-Sectional Survey on Burnout Prevalence and Profile in the Sicilian Population of Ambulance Driver-Rescuers. Prehospital and Disaster Medicine, 35(2), 133-140. https://doi.org/10.1017/S1049023X20000059

Bergmueller, A., Zavgorodnii, I., Zavgorodnia, N., Kapustnik, W., & Boeckelmann, I. (2018). Relationship between Burnout Syndrome and Personality Characteristics in Emergency Ambulance Crew. Neuroscience and Behavioral Physiology, 48(4), 404-408. https://doi.org/10.1007/s11055-018-0578-4

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-01-26

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження