Анестезіологічне забезпечення та післяопераційне знеболювання пацієнтів з обширними резекціями печінки: місце внутрішньовенного лідокаїну

Автор(и)

  • Р. А. Зацаринний ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова» НАМН України, м. Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-1430-9856
  • А. Ю. Лисенко ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова» НАМН України, м. Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-0150-3948
  • О. О. Підопригора ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова» НАМН України, м. Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-1657-2973

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2022.3.239692

Ключові слова:

багатокомпонентна анестезія, внутрішньовенне введення лідокаїну, обширна резекція печінки, больовий синдром

Анотація

Мета роботи – дослідити ефективність внутрішньовенного (в/в) введення лідокаїну в інтраопераційному періоді як компонента комбінованого наркозу та в ранньому післяопераційному періоді в пацієнтів після обширних резекцій печінки.

Матеріали та методи. У дослідження залучили 86 пацієнтів, яким виконали резекцію печінки при різних патологіях зі збереженням 30–60 % паренхіми. Хворих залежно від застосованої багатокомпонентної анестезії поділили на три групи. Контрольна група (ІІІ) – 10 пацієнтів, у яких застосована класична багатокомпонентна анестезія, знеболювання наркотичними та ненаркотичними анальгетиками в післяопераційному періоді. Основна група (ІІ) – 9 пацієнтів, у котрих застосували розроблений спосіб; група порівняння (І) – 67 хворих, які отримували класичну багатокомпонентну анестезію з доповненням епідуральною анестезією в торакальному відділі хребта (ТЕА).

Результати. Проаналізувавши середні загальні дози введеного фентанілу під час операції, з’ясували: пацієнти I групи отримали в середньому 1005,2 ± 417,8 мкг, ІІ – 1771,1 ±735,5 мкг, хворі ІІІ групи – 2090,0 ± 636,7 мкг фентанілу. Під час деталізації та порівняння груп виявили істотно менше споживання фентанілу інтраопераційно в групі ТЕА щодо інших груп (І vs II – на 76 % більша потреба в ІІ групі; I vs III – на 108 % більша потреба в ІІІ групі). Різниця потреби в фентанілі інтраопераційно між пацієнтами групи в/в лідокаїну та групи контролю становить лише 18 %, адже виявили тенденцію до зниження дози в разі застосування лідокаїну внутрішньовенно. За результатами порівняння показників у групах, за ВАШ у пацієнтів ІI та I груп різниця на першу добу після оперативного втручання становила лише 10 %. У першу добу після операції пацієнти I групи мали максимальне добове значення 4,5 ± 2,0 бала за шкалою ВАШ, II – 5,0 ± 2,3, III групи – 7,6 ± 1,0 бала. Поряд із тим визначили істотно вищий рівень болю в пацієнтів ІІІ групи порівняно і з І, і з ІІ. Різниця між групами за часом введення першої дози анальгетиків після операції незначуща: в І групі – через 313,5 ± 128,9 хв, в ІІ – 287,7 ± 101,6 хв, в ІІІ – 217,0 ± 120,3 хв. Ці дані підтверджують ефективність методу знеболювання пацієнтів із резекцією печінки.

Висновки. Застосування і ТЕА, і в/в лідокаїну – безпечні методи знеболювання пацієнтів із резекцією печінки. В післяопераційному періоді в/в застосування лідокаїну не поступається за ефективністю ТЕА, його можна рекомендувати до впровадження у клінічну практику. ТЕА має більшу ефективність знеболювання інтраопераційно, але якщо є протипоказання до неї, в/в застосування лідокаїну є потенційно ефективною альтернативою. Наступні дослідження на більшій групі пацієнтів необхідні для підтвердження чи спростування цієї гіпотези.

Біографії авторів

Р. А. Зацаринний, ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова» НАМН України, м. Київ

зав. відділення інтенсивної терапії

А. Ю. Лисенко, ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова» НАМН України, м. Київ

лікар-анестезіолог

О. О. Підопригора, ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова» НАМН України, м. Київ

лікар-хірург

Посилання

Tzimas, P., Prout, J., Papadopoulos, G., & Mallett, S. V. (2013). Epidural anaesthesia and analgesia for liver resection. Anaesthesia, 68(6), 628-635. https://doi.org/10.1111/anae.12191

Tsoris, A., & Marlar, C. A. (2021). Use Of The Child Pugh Score In Liver Disease. StatPearls Publishing. https://www.statpearls.com/ArticleLibrary/viewarticle/19534

Hawker, G. A., Mian, S., Kendzerska, T., & French, M. (2011). Measures of adult pain: Visual Analog Scale for Pain (VAS Pain), Numeric Rating Scale for Pain (NRS Pain), McGill Pain Questionnaire (MPQ), Short-Form McGill Pain Questionnaire (SF-MPQ), Chronic Pain Grade Scale (CPGS), Short Form-36 Bodily Pain Scale (SF-36 BPS), and Measure of Intermittent and Constant Osteoarthritis Pain (ICOAP). Arthritis Care & Research, 63(S11), S240-S252. https://doi.org/10.1002/acr.20543

Page, A., Rostad, B., Staley, C. A., Levy, J. H., Park, J., Goodman, M., Sarmiento, J. M., Galloway, J., Delman, K. A., & Kooby, D. A. (2008). Epidural Analgesia in Hepatic Resection. Journal of the American College of Surgeons, 206(6), 1184-1192. https://doi.org/10.1016/j.jamcollsurg.2007.12.041

Brown, E. N., Pavone, K. J., & Naranjo, M. (2018). Multimodal General Anesthesia: Theory and Practice. Anesthesia & Analgesia, 127(5), 1246-1258. https://doi.org/10.1213/ANE.0000000000003668

Tomozawa, A., Ishikawa, S., Shiota, N., Cholvisudhi, P., & Makita, K. (2015). Perioperative risk factors for acute kidney injury after liver resection surgery: an historical cohort study. Canadian Journal of Anesthesia/Journal canadien d'anesthésie, 62(7), 753-761. https://doi.org/10.1007/s12630-015-0397-9

Weinger, M. B., & Lee, L. A. (2011). No Patient Shall Be Harmed By Opioid-Induced Respiratory Depression. APSF Newsletter, 26(2), 21-40. https://www.apsf.org/article/no-patient-shall-be-harmed-by-opioid-induced-respiratory-depression/

Beverly, A., Kaye, A. D., Ljungqvist, O., & Urman, R. D. (2017). Essential Elements of Multimodal Analgesia in Enhanced Recovery After Surgery (ERAS) Guidelines. Anesthesiology Clinics, 35(2), e115-e143. https://doi.org/10.1016/j.anclin.2017.01.018

Marret, E., Rolin, M., Beaussier, M., & Bonnet, F. (2008). Meta-analysis of intravenous lidocaine and postoperative recovery after abdominal surgery. British Journal of Surgery, 95(11), 1331-1338. https://doi.org/10.1002/bjs.6375

Dunn, L. K., & Durieux, M. E. (2017). Perioperative Use of Intravenous Lidocaine. Anesthesiology, 126(4), 729-737. https://doi.org/10.1097/ALN.0000000000001527

Beaussier, M., Delbos, A., Maurice-Szamburski, A., Ecoffey, C., & Mercadal, L. (2018). Perioperative Use of Intravenous Lidocaine. Drugs, 78(12), 1229-1246. https://doi.org/10.1007/s40265-018-0955-x

Sun, Y., Li, T., Wang, N., Yun, Y., & Gan, T. J. (2012). Perioperative Systemic Lidocaine for Postoperative Analgesia and Recovery after Abdominal Surgery: A Meta-analysis of Randomized Controlled Trials. Diseases of the Colon & Rectum, 55(11), 1183-1194. https://doi.org/10.1097/DCR.0b013e318259bcd8

Daykin, H. (2017). The efficacy and safety of intravenous lidocaine for analgesia in the older adult: a literature review. British Journal of Pain, 11(1), 23-31. https://doi.org/10.1177/2049463716676205

Lauretti, G. R. (2008). Mechanisms of Analgesia of Intravenous Lidocaine. Revista Brasileira de Anestesiologia, 58(3), 280-286. https://doi.org/10.1590/s0034-70942008000300011

Kranke, P., Jokinen, J., Pace, N. L., Schnabel, A., Hollmann, M. W., Hahnenkamp, K., Eberhart, L. H., Poepping, D. M., & Weibel, S. (2015). Continuous intravenous perioperative lidocaine infusion for postoperative pain and recovery. Cochrane Database of Systematic Reviews, (7), Article CD009642. https://doi.org/10.1002/14651858.CD009642.pub2

Weibel, S., Jokinen, J., Pace, N. L., Schnabel, A., Hollmann, M. W., Hahnenkamp, K., Eberhart, L. H., Poepping, D. M., Afshari, A., & Kranke, P. (2016). Efficacy and safety of intravenous lidocaine for postoperative analgesia and recovery after surgery: a systematic review with trial sequential analysis. British Journal of Anaesthesia, 116(6), 770-783. https://doi.org/10.1093/bja/aew101

Earls, B., & Bellil, L. (2018). Systemic Lidocaine: An Effective and Safe Modality for Postoperative Pain Management and Early Recovery. APSF Newsletter, 33(1), 1-32. https://www.apsf.org/article/systemic-lidocaine-an-effective-and-safe-modality-for-postoperative-pain-management-and-early-recovery/

Karcioglu, O., Topacoglu, H., Dikme, O., & Dikme, O. (2018). A systematic review of the pain scales in adults: Which to use? The American Journal of Emergency Medicine, 36(4), 707-714. https://doi.org/10.1016/j.ajem.2018.01.008

Thong, I., Jensen, M. P., Miró, J., & Tan, G. (2018). The validity of pain intensity measures: what do the NRS, VAS, VRS, and FPS-R measure? Scandinavian Journal of Pain, 18(1), 99-107. https://doi.org/10.1515/sjpain-2018-0012

Seok, H. S., Choi, B. M., Noh, G. J., & Shin, H. (2019). Postoperative Pain Assessment Model Based on Pulse Contour Characteristics Analysis. IEEE Journal of Biomedical and Health Informatics, 23(6), 2317-2324. https://doi.org/10.1109/JBHI.2018.2890482

Logier, R., Jeanne, M., De Jonckheere, J., Dassonneville, A., Delecroix, M., & Tavernier, B. (2010). PhysioDoloris: a monitoring device for analgesia / nociception balance evaluation using heart rate variability analysis. Annual International Conference of the IEEE Engineering in Medicine and Biology Society. IEEE Engineering in Medicine and Biology Society. Annual International Conference, 2010, 1194-1197. https://doi.org/10.1109/IEMBS.2010.5625971

Hasanin, A., Mohamed, S., & El-Adawy, A. (2017). Evaluation of perfusion index as a tool for pain assessment in critically ill patients. Journal of Clinical Monitoring and Computing, 31(5), 961-965. https://doi.org/10.1007/s10877-016-9936-3

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-05-30

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження