Анестезіологічне забезпечення та післяопераційне знеболювання пацієнтів з обширними резекціями печінки: місце внутрішньовенного лідокаїну
DOI:
https://doi.org/10.14739/2310-1210.2022.3.239692Ключові слова:
багатокомпонентна анестезія, внутрішньовенне введення лідокаїну, обширна резекція печінки, больовий синдромАнотація
Мета роботи – дослідити ефективність внутрішньовенного (в/в) введення лідокаїну в інтраопераційному періоді як компонента комбінованого наркозу та в ранньому післяопераційному періоді в пацієнтів після обширних резекцій печінки.
Матеріали та методи. У дослідження залучили 86 пацієнтів, яким виконали резекцію печінки при різних патологіях зі збереженням 30–60 % паренхіми. Хворих залежно від застосованої багатокомпонентної анестезії поділили на три групи. Контрольна група (ІІІ) – 10 пацієнтів, у яких застосована класична багатокомпонентна анестезія, знеболювання наркотичними та ненаркотичними анальгетиками в післяопераційному періоді. Основна група (ІІ) – 9 пацієнтів, у котрих застосували розроблений спосіб; група порівняння (І) – 67 хворих, які отримували класичну багатокомпонентну анестезію з доповненням епідуральною анестезією в торакальному відділі хребта (ТЕА).
Результати. Проаналізувавши середні загальні дози введеного фентанілу під час операції, з’ясували: пацієнти I групи отримали в середньому 1005,2 ± 417,8 мкг, ІІ – 1771,1 ±735,5 мкг, хворі ІІІ групи – 2090,0 ± 636,7 мкг фентанілу. Під час деталізації та порівняння груп виявили істотно менше споживання фентанілу інтраопераційно в групі ТЕА щодо інших груп (І vs II – на 76 % більша потреба в ІІ групі; I vs III – на 108 % більша потреба в ІІІ групі). Різниця потреби в фентанілі інтраопераційно між пацієнтами групи в/в лідокаїну та групи контролю становить лише 18 %, адже виявили тенденцію до зниження дози в разі застосування лідокаїну внутрішньовенно. За результатами порівняння показників у групах, за ВАШ у пацієнтів ІI та I груп різниця на першу добу після оперативного втручання становила лише 10 %. У першу добу після операції пацієнти I групи мали максимальне добове значення 4,5 ± 2,0 бала за шкалою ВАШ, II – 5,0 ± 2,3, III групи – 7,6 ± 1,0 бала. Поряд із тим визначили істотно вищий рівень болю в пацієнтів ІІІ групи порівняно і з І, і з ІІ. Різниця між групами за часом введення першої дози анальгетиків після операції незначуща: в І групі – через 313,5 ± 128,9 хв, в ІІ – 287,7 ± 101,6 хв, в ІІІ – 217,0 ± 120,3 хв. Ці дані підтверджують ефективність методу знеболювання пацієнтів із резекцією печінки.
Висновки. Застосування і ТЕА, і в/в лідокаїну – безпечні методи знеболювання пацієнтів із резекцією печінки. В післяопераційному періоді в/в застосування лідокаїну не поступається за ефективністю ТЕА, його можна рекомендувати до впровадження у клінічну практику. ТЕА має більшу ефективність знеболювання інтраопераційно, але якщо є протипоказання до неї, в/в застосування лідокаїну є потенційно ефективною альтернативою. Наступні дослідження на більшій групі пацієнтів необхідні для підтвердження чи спростування цієї гіпотези.
Посилання
Tzimas, P., Prout, J., Papadopoulos, G., & Mallett, S. V. (2013). Epidural anaesthesia and analgesia for liver resection. Anaesthesia, 68(6), 628-635. https://doi.org/10.1111/anae.12191
Tsoris, A., & Marlar, C. A. (2021). Use Of The Child Pugh Score In Liver Disease. StatPearls Publishing. https://www.statpearls.com/ArticleLibrary/viewarticle/19534
Hawker, G. A., Mian, S., Kendzerska, T., & French, M. (2011). Measures of adult pain: Visual Analog Scale for Pain (VAS Pain), Numeric Rating Scale for Pain (NRS Pain), McGill Pain Questionnaire (MPQ), Short-Form McGill Pain Questionnaire (SF-MPQ), Chronic Pain Grade Scale (CPGS), Short Form-36 Bodily Pain Scale (SF-36 BPS), and Measure of Intermittent and Constant Osteoarthritis Pain (ICOAP). Arthritis Care & Research, 63(S11), S240-S252. https://doi.org/10.1002/acr.20543
Page, A., Rostad, B., Staley, C. A., Levy, J. H., Park, J., Goodman, M., Sarmiento, J. M., Galloway, J., Delman, K. A., & Kooby, D. A. (2008). Epidural Analgesia in Hepatic Resection. Journal of the American College of Surgeons, 206(6), 1184-1192. https://doi.org/10.1016/j.jamcollsurg.2007.12.041
Brown, E. N., Pavone, K. J., & Naranjo, M. (2018). Multimodal General Anesthesia: Theory and Practice. Anesthesia & Analgesia, 127(5), 1246-1258. https://doi.org/10.1213/ANE.0000000000003668
Tomozawa, A., Ishikawa, S., Shiota, N., Cholvisudhi, P., & Makita, K. (2015). Perioperative risk factors for acute kidney injury after liver resection surgery: an historical cohort study. Canadian Journal of Anesthesia/Journal canadien d'anesthésie, 62(7), 753-761. https://doi.org/10.1007/s12630-015-0397-9
Weinger, M. B., & Lee, L. A. (2011). No Patient Shall Be Harmed By Opioid-Induced Respiratory Depression. APSF Newsletter, 26(2), 21-40. https://www.apsf.org/article/no-patient-shall-be-harmed-by-opioid-induced-respiratory-depression/
Beverly, A., Kaye, A. D., Ljungqvist, O., & Urman, R. D. (2017). Essential Elements of Multimodal Analgesia in Enhanced Recovery After Surgery (ERAS) Guidelines. Anesthesiology Clinics, 35(2), e115-e143. https://doi.org/10.1016/j.anclin.2017.01.018
Marret, E., Rolin, M., Beaussier, M., & Bonnet, F. (2008). Meta-analysis of intravenous lidocaine and postoperative recovery after abdominal surgery. British Journal of Surgery, 95(11), 1331-1338. https://doi.org/10.1002/bjs.6375
Dunn, L. K., & Durieux, M. E. (2017). Perioperative Use of Intravenous Lidocaine. Anesthesiology, 126(4), 729-737. https://doi.org/10.1097/ALN.0000000000001527
Beaussier, M., Delbos, A., Maurice-Szamburski, A., Ecoffey, C., & Mercadal, L. (2018). Perioperative Use of Intravenous Lidocaine. Drugs, 78(12), 1229-1246. https://doi.org/10.1007/s40265-018-0955-x
Sun, Y., Li, T., Wang, N., Yun, Y., & Gan, T. J. (2012). Perioperative Systemic Lidocaine for Postoperative Analgesia and Recovery after Abdominal Surgery: A Meta-analysis of Randomized Controlled Trials. Diseases of the Colon & Rectum, 55(11), 1183-1194. https://doi.org/10.1097/DCR.0b013e318259bcd8
Daykin, H. (2017). The efficacy and safety of intravenous lidocaine for analgesia in the older adult: a literature review. British Journal of Pain, 11(1), 23-31. https://doi.org/10.1177/2049463716676205
Lauretti, G. R. (2008). Mechanisms of Analgesia of Intravenous Lidocaine. Revista Brasileira de Anestesiologia, 58(3), 280-286. https://doi.org/10.1590/s0034-70942008000300011
Kranke, P., Jokinen, J., Pace, N. L., Schnabel, A., Hollmann, M. W., Hahnenkamp, K., Eberhart, L. H., Poepping, D. M., & Weibel, S. (2015). Continuous intravenous perioperative lidocaine infusion for postoperative pain and recovery. Cochrane Database of Systematic Reviews, (7), Article CD009642. https://doi.org/10.1002/14651858.CD009642.pub2
Weibel, S., Jokinen, J., Pace, N. L., Schnabel, A., Hollmann, M. W., Hahnenkamp, K., Eberhart, L. H., Poepping, D. M., Afshari, A., & Kranke, P. (2016). Efficacy and safety of intravenous lidocaine for postoperative analgesia and recovery after surgery: a systematic review with trial sequential analysis. British Journal of Anaesthesia, 116(6), 770-783. https://doi.org/10.1093/bja/aew101
Earls, B., & Bellil, L. (2018). Systemic Lidocaine: An Effective and Safe Modality for Postoperative Pain Management and Early Recovery. APSF Newsletter, 33(1), 1-32. https://www.apsf.org/article/systemic-lidocaine-an-effective-and-safe-modality-for-postoperative-pain-management-and-early-recovery/
Karcioglu, O., Topacoglu, H., Dikme, O., & Dikme, O. (2018). A systematic review of the pain scales in adults: Which to use? The American Journal of Emergency Medicine, 36(4), 707-714. https://doi.org/10.1016/j.ajem.2018.01.008
Thong, I., Jensen, M. P., Miró, J., & Tan, G. (2018). The validity of pain intensity measures: what do the NRS, VAS, VRS, and FPS-R measure? Scandinavian Journal of Pain, 18(1), 99-107. https://doi.org/10.1515/sjpain-2018-0012
Seok, H. S., Choi, B. M., Noh, G. J., & Shin, H. (2019). Postoperative Pain Assessment Model Based on Pulse Contour Characteristics Analysis. IEEE Journal of Biomedical and Health Informatics, 23(6), 2317-2324. https://doi.org/10.1109/JBHI.2018.2890482
Logier, R., Jeanne, M., De Jonckheere, J., Dassonneville, A., Delecroix, M., & Tavernier, B. (2010). PhysioDoloris: a monitoring device for analgesia / nociception balance evaluation using heart rate variability analysis. Annual International Conference of the IEEE Engineering in Medicine and Biology Society. IEEE Engineering in Medicine and Biology Society. Annual International Conference, 2010, 1194-1197. https://doi.org/10.1109/IEMBS.2010.5625971
Hasanin, A., Mohamed, S., & El-Adawy, A. (2017). Evaluation of perfusion index as a tool for pain assessment in critically ill patients. Journal of Clinical Monitoring and Computing, 31(5), 961-965. https://doi.org/10.1007/s10877-016-9936-3
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
