Порівняльна ефективність і прогностичне значення фіксованої комбінації амлодипіну з інгібітором ангіотензинперетворювального ферменту або блокатором рецепторів ангіотензину 2 в пацієнтів з ішемічною хворобою серця, постінфарктним кардіосклерозом і гіпертонічною хворобою

Автор(и)

  • М. М. Долженко Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, м. Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-8559-9598
  • С. А. Бондарчук Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, м. Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-0928-0833

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2021.6.240999

Ключові слова:

фіксована комбінація, інгібітор АПФ, амлодипін, блокатор ангіотензину 2, ішемічна хвороба серця, постінфарктний кардіосклероз, артеріальна гіпертензія, комбінована кінцева точка, артеріальний тиск

Анотація

Мета роботи – дослідити ефективність призначення фіксованої комбінації амлодипіну з інгібітором ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) лізиноприлом або з блокатором рецепторів ангіотензину 2 (БРА 2) валсартаном у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС), постінфарктним кардіосклерозом (ПІК), гіпертонічною хворобою (ГХ) щодо контролю артеріального тиску (АТ) і впливу на комбіновану кінцеву точку.

Матеріали та методи. На кафедрі кардіології НУОЗ імені П. Л. Шупика здійснили загальноклінічне обстеження 108 пацієнтів з ІХС, ПІК, ГХ протягом 12 місяців. Перша група – 50 хворих на ІХС, ПІК, ГХ, які на тлі базової терапії отримували фіксовану комбінацію амлодипіну з лізиноприлом. Друга група – 58 хворих на ІХС, ПІК, ГХ, котрі отримували базову терапію та фіксовану комбінацію амлодипіну з валсартаном. Початкові дози фіксованих комбінацій препаратів (АК + іАПФ та АК + БРА 2) визначали індивідуально залежно від добового профілю АТ із наступним титруванням і досягненням добової дози амлодипіну 10 мг із лізиноприлом 20 мг на добу або амлодипіну 10 мг із валсартаном 160 мг на добу. Спостереження за пацієнтами тривало 12 місяців, передбачало загальноклінічне обстеження, вимірювання офісного АТ, добовий моніторинг АТ (ДМАТ), моніторинг комбінованої кінцевої точки. Критерії виключення – гемодинамічно значущі ураження клапанів серця, постійна або тимчасова кардіостимуляція, гостра серцева недостатність та імплантований кардіовертер-дефібрилятор, постійна форма фібриляції передсердь, гостре порушення мозкового кровообігу, тяжка соматична патологія, декомпенсація супутніх захворювань. Статистичний аналіз даних виконали, використавши програми Microsoft Excel, IBM SPSS Statistics v. 23. Результати наведені як середнє арифметичне ± стандартне відхилення (М ± SD) у разі нормального розподілу змінних; дані з розподілом, що відрізняється від нормального, наведені в форматі Me (Q25; Q75), де Ме – медіана, Q25, Q75 – нижній і верхній квартилі, або у відсотках для категоріальних значень з обрахуванням хі-квадрата (χ²) Пірсона. Розбіжності середніх значень вважали статистично значущими при р < 0,05.

Результати. За всіма статистичними критеріями показники АТ не відрізнялися у групах пацієнтів. Систолічний офісний АТ у першій групі становив 133,00 (123,00; 140,25) мм рт. ст., у другій – 130,00 (122,00; 140,00) мм рт. ст.; діастолічний офісний АТ у першій групі – 81,00 (79,50; 81,00) мм рт. ст., у другій – 80,00 (75,00; 86,00) мм рт. ст. Оцінюючи середні рівні АТ під час добового моніторування, також не виявили статистично значущі відмінності груп дослідження. Індекс часу підвищення САТ перевищував норму в 58,0 % обстежених першої групи та 56,9 % пацієнтів другої групи (χ2 = 0,01, р = 0,53). Оцінюючи індексовані показники часу підвищення ДАТ, виявили: 72,0 % осіб мали підвищення цього показника в першій групі, 75,9 % – у другій (χ2 = 0,2, р = 0,4). Порівнювали кількість пацієнтів з АТ понад 130/80 мм рт. ст. або нижче. Так, у першій групі було 56 % пацієнтів із систолічним АТ понад 130 мм рт. ст. та 44 % – нижче; у другій групі – 37,9 % та 62,1 % відповідно. Отже, відсоток пацієнтів із цільовими значеннями систолічного АТ більший у другій групі (χ2 = 3,52, р = 0,046). Під час аналізу комбінованої кінцевої точки виявили статистично вірогідне розходження кривих Каплана–Меєра з використанням статистичного критерію за допомогою log-rank-тесту (р = 0,007).

Висновки. Аналізуючи показники офісного АТ і результати добового моніторування АТ, не виявили статистично значущу різницю у групах пацієнтів, які отримували амлодипін із лізиноприлом та амлодипін із валсартаном. Під час детального аналізу показників пацієнтів віком ≤65 років із цільовим рівнем АТ менше ніж 130/80 мм рт. ст. встановили більший відсоток хворих із цільовим АТ у групі, що отримувала амлодипін із лізиноприлом (χ2 = 3,52, р = 0,046). У результаті аналізу кінцевих точок показано позитивний вплив на прогноз комбінації амлодипіну з лізиноприлом порівняно з комбінацією амлодипіну з валсартаном (р = 0,007) для хворих на ІХС, ПІК, ГХ.

Біографії авторів

М. М. Долженко, Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, м. Київ

д-р мед. наук, професор, зав. каф. кардіології

С. А. Бондарчук, Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, м. Київ

 аспірант каф. кардіології

Посилання

National Center for Health Statistics. (2021). Health, United States, 2019. https://doi.org/10.15620/cdc:100685

Reeh, J., Therming, C. B., Heitmann, M., Højberg, S., Sørum, C., Bech, J., Husum, D., Dominguez, H., Sehestedt, T., Hermann, T., Hansen, K. W., Simonsen, L., Galatius, S., & Prescott, E. (2019). Prediction of obstructive coronary artery disease and prognosis in patients with suspected stable angina. European Heart Journal, 40(18), 1426-1435. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy806

Benjamin, E. J., Blaha, M. J., Chiuve, S. E., Cushman, M., Das, S. R., Deo, R., de Ferranti, S. D., Floyd, J., Fornage, M., Gillespie, C., Isasi, C. R., Jiménez, M. C., Jordan, L. C., Judd, S. E., Lackland, D., Lichtman, J. H., Lisabeth, L., Liu, S., Longenecker, C. T., Mackey, R. H., … American Heart Association Statistics Committee and Stroke Statistics Subcommittee. (2017). Heart Disease and Stroke Statistics-2017 Update: A Report From the American Heart Association. Circulation, 135(10), e146-e603. https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000485

Kotseva, K., De Bacquer, D., De Backer, G., Rydén, L., Jennings, C., Gyberg, V., Abreu, A., Aguiar, C., Conde, A. C., Davletov, K., Dilic, M., Dolzhenko, M., Gaita, D., Georgiev, B., Gotcheva, N., Lalic, N., Laucevicius, A., Lovic, D., Mancas, S., Miličić, D., … On Behalf Of The Euroaspire Investigators. (2016). Lifestyle and risk factor mana¬gement in people at high risk of cardiovascular disease. A report from the European Society of Cardiology European Action on Secondary and Primary Prevention by Intervention to Reduce Events (EUROASPIRE) IV cross-sectional survey in 14 European regions. European Journal of Preventive Cardiology, 23(18), 2007-2018. https://doi.org/10.1177/2047487316667784

Ettehad, D., Emdin, C. A., Kiran, A., Anderson, S. G., Callender, T., Emberson, J., Chalmers, J., Rodgers, A., & Rahimi, K. (2016). Blood pressure lowering for prevention of cardiovascular disease and death: a systematic review and meta-analysis. The Lancet, 387(10022), 957-967. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(15)01225-8

Brunström, M., & Carlberg, B. (2018). Association of Blood Pressure Lowering With Mortality and Cardiovascular Disease Across Blood Pressure Levels: A Systematic Review and Meta-analysis. JAMA Internal Medicine, 178(1), 28-36. https://doi.org/10.1001/jamainternmed.2017.6015

Canoy, D., & Rahimi, K. (2018). Blood pressure-lowering treatment lowers mortality and cardiovascular disease risk, but whether effects differ at an arbitrary threshold of 140 mm Hg systolic blood pressure requires further research. BMJ Evidence-Based Medicine, 23(5), 189-190. https://doi.org/10.1136/bmjebm-2018-110934

Xie, X., Atkins, E., Lv, J., Bennett, A., Neal, B., Ninomiya, T., Woodward, M., MacMahon, S., Turnbull, F., Hillis, G. S., Chalmers, J., Mant, J., Salam, A., Rahimi, K., Perkovic, V., & Rodgers, A. (2016). Effects of intensive blood pressure lowering on cardiovascular and renal outcomes: updated systematic review and meta-analysis. The Lancet, 387(10017), 435-443. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(15)00805-3

Wokhlu, A., Smith, S. M., Gong, Y., Handberg, E. M., Elgendy, I. Y., Bavry, A. A., Cooper-DeHoff, R. M., & Pepine, C. J. (2018). Mortality implications of lower DBP with lower achieved systolic pressures in coronary artery disease: long-term mortality results from the INternational VErapamil-trandolapril STudy US cohort. Journal of Hypertension, 36(2), 419-427. https://doi.org/10.1097/HJH.0000000000001559

Messerli, F. H., Mancia, G., Conti, C. R., Hewkin, A. C., Kupfer, S., Champion, A., Kolloch, R., Benetos, A., & Pepine, C. J. (2006). Dogma Disputed: Can Aggressively Lowering Blood Pressure in Hypertensive Patients with Coronary Artery Disease Be Dangerous? Annals of Internal Medicine, 144(12), 884-893. https://doi.org/10.7326/0003-4819-144-12-200606200-00005

Bilo, G., Dolan, E., O’Brien, E., Facchetti, R., Soranna, D., Zambon, A., Mancia, G., & Parati, G. (2020). The impact of systolic and diastolic blood pressure variability on mortality is age dependent: Data from the Dublin Outcome Study. European Journal of Preventive Cardiology, 27(4), 355-364. https://doi.org/10.1177/2047487319872572

Cruickshank, J. M. (1988). Coronary flow reserve and the J curve relation between diastolic blood pressure and myocardial infarction. British Medical Journal, 297(6658), 1227-1230. https://doi.org/10.1136/bmj.297.6658.1227

Kranenburg, G., Spiering, W., de Jong, P. A., Kappelle, L. J., de Borst, G. J., Cramer, M. J., Visseren, F., Aboyans, V., Westerink, J., & SMART study group. (2017). Inter-arm systolic blood pressure diffe¬rences, relations with future vascular events and mortality in patients with and without manifest vascular disease. International Journal of Cardiology, 244, 271-276. https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2017.06.044

Williams, B., Mancia, G., Spiering, W., Agabiti Rosei, E., Azizi, M., Burnier, M., Clement, D. L., Coca, A., de Simone, G., Dominiczak, A., Kahan, T., Mahfoud, F., Redon, J., Ruilope, L., Zanchetti, A., Kerins, M., Kjeldsen, S. E., Kreutz, R., Laurent, S., Lip, G., … ESC Scientific Docu¬ment Group. (2018). 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension: The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Society of Hypertension (ESH). European Heart Journal, 39(33), 3021-3104. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy339

Ettehad, D., Emdin, C. A., Kiran, A., Anderson, S. G., Callender, T., Emberson, J., Chalmers, J., Rodgers, A., & Rahimi, K. (2016). Blood pressure lowering for prevention of cardiovascular disease and death: a systematic review and meta-analysis. The Lancet, 387(10022), 957-967. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(15)01225-8

Svanteson, M., Rollefstad, S., Kløw, N. E., Hisdal, J., Ikdahl, E., Semb, A. G., & Haig, Y. (2017). Associations between coronary and carotid artery atherosclerosis in patients with inflammatory joint diseases. RMD Open, 3(2), Article e000544. https://doi.org/10.1136/rmdopen-2017-000544

ALLHAT Officers and Coordinators for the ALLHAT Collaborative Research Group. (2002). Major Outcomes in High-Risk Hypertensive Patients Randomized to Angiotensin-Converting Enzyme Inhibitor or Calcium Channel Blocker vs DiureticThe Antihypertensive and Lipid-Lowering Treatment to Prevent Heart Attack Trial (ALLHAT). JAMA, 288(23), 2981-2997. https://doi.org/10.1001/jama.288.23.2981

Potier, L., Roussel, R., Elbez, Y., Marre, M., Zeymer, U., Reid, C. M., Ohman, M., Eagle, K. A., Bhatt, D. L., Steg, P. G., & REACH Registry Investigators. (2017). Angiotensin-converting enzyme inhibitors and angiotensin receptor blockers in high vascular risk. Heart, 103(17), 1339-1346. https://doi.org/10.1136/heartjnl-2016-310705

Mann, J. F., Schmieder, R. E., McQueen, M., Dyal, L., Schumacher, H., Pogue, J., Wang, X., Maggioni, A., Budaj, A., Chaithiraphan, S., Dickstein, K., Keltai, M., Metsärinne, K., Oto, A., Parkhomenko, A., Piegas, L. S., Svendsen, T. L., Teo, K. K., Yusuf, S., & ONTARGET investigators. (2008). Renal outcomes with telmisartan, ramipril, or both, in people at high vascular risk (the ONTARGET study): a multicentre, randomised, double-blind, controlled trial. The Lancet, 372(9638), 547-553. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(08)61236-2

Braunwald, E., Domanski, M. J., Fowler, S. E., Geller, N. L., Gersh, B. J., Hsia, J., Pfeffer, M. A., Rice, M. M., Rosenberg, Y. D., Rouleau, J. L., & PEACE Trial Investigators. (2004). Angiotensin-Converting–Enzyme Inhibition in Stable Coronary Artery Disease. The New England Journal of Medicine, 351(20), 2058-2068. https://doi.org/10.1056/NEJMoa042739

Julius, S., Kjeldsen, S. E., Weber, M., Brunner, H. R., Ekman, S., Hansson, L., Hua, T., Laragh, J., McInnes, G. T., Mitchell, L., Plat, F., Schork, A., Smith, B., Zanchetti, A., & VALUE trial group. (2004). Outcomes in hypertensive patients at high cardiovascular risk treated with regimens based on valsartan or amlodipine: the VALUE randomised trial. The Lancet, 363(9426), 2022-2031. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(04)16451-9

Peters, S., Trümmel, M., Meyners, W., Koehler, B., & Westermann, K. (2005). Valsartan versus ACE inhibition after bare metal stent implantation-results of the VALVACE trial. International Journal of Cardiology, 98(2), 331-335. https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2004.05.062

Xie, W., Zheng, F., Evangelou, E., Liu, O., Yang, Z., Chan, Q., Elliott, P., & Wu, Y. (2018). Blood pressure-lowering drugs and secondary prevention of cardiovascular disease: systematic review and meta-analysis. Journal of Hypertension, 36(6), 1256-1265. https://doi.org/10.1097/HJH.0000000000001720

Knuuti, J., Wijns, W., Saraste, A., Capodanno, D., Barbato, E., Funck-Brentano, C., Prescott, E., Storey, R. F., Deaton, C., Cuisset, T., Agewall, S., Dickstein, K., Edvardsen, T., Escaned, J., Gersh, B. J., Svitil, P., Gilard, M., Hasdai, D., Hatala, R., Mahfoud, F., … ESC Scientific Document Group. (2020). 2019 ESC Guidelines for the diagnosis and management of chronic coronary syndromes: The Task Force for the diagnosis and management of chronic coronary syndromes of the European Society of Cardiology (ESC). European Heart Journal, 41(3), 407-477. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz425

Pilote, L., Abrahamowicz, M., Eisenberg, M., Humphries, K., Behlouli, H., & Tu, J. V. (2008). Effect of different angiotensin-converting-enzyme inhibitors on mortality among elderly patients with congestive heart failure. CMAJ, 178(10), 1303-1311. https://doi.org/10.1503/cmaj.060068

Pedrazzini, G., Santoro, E., Latini, R., Fromm, L., Franzosi, M. G., Mocetti, T., Staszewsky, L., Barlera, S., Tognoni, G., Maggioni, A. P., & GISSI-3 Investigators. (2008). Causes of death in patients with acute myocardial infarction treated with angiotensin-converting enzyme inhibitors: findings from the Gruppo Italiano per lo Studio della Sopravvivenza nell’Infarto (GISSI)-3 trial. American Heart Journal, 155(2), 388-394. https://doi.org/10.1016/j.ahj.2007.10.015

Sawada, T., Yamada, H., Dahlof, B., & Matsubara, H. (2013). Retraction of: Effects of valsartan on morbidity and mortality in uncontrolled hypertensive patients with high cardiovascular risks: KYOTO HEART Study [Eur Heart J (2009) 30:2461-2469, doi: 10.1093/eurheartj/ehp363]. European Heart Journal, 34(14), 1023. https://doi.org/10.1093/eurheartj/eht030

Khan, W., Moin, N., Iktidar, S., Sakrani, J., Abid, R., Afzal, J., Maheshwary, N., Kumar, K., Siddiqi, A., & Qadir, M. (2014). Real-life effectiveness, safety, and tolerability of amlodipine/valsartan or amlodipine/valsartan/hydrochlorothiazide single-pill combination in patients with hypertension from Pakistan. Therapeutic Advances in Cardiovascular Disease, 8(2), 45-55. https://doi.org/10.1177/1753944714525496

Allemann, Y., Fraile, B., Lambert, M., Barbier, M., Ferber, P., & Izzo, J. L., Jr. (2008). Efficacy of the Combination of Amlodipine and Valsartan in Patients With Hypertension Uncontrolled With Previous Monotherapy: The Exforge in Failure after Single Therapy (EX-FAST) Study. The Journal of Clinical Hypertension, 10(3), 185-194. https://doi.org/10.1111/j.1751-7176.2008.07516.x

Assaad-Khalil, S. H., & Nashaat, N. (2016). Real-life Effectiveness and Safety of Amlodipine/Valsartan Single-pill Combination in Patients with Hypertension in Egypt: Results from the EXCITE Study. Drugs – Real World Outcomes, 3(3), 307-315. https://doi.org/10.1007/s40801-016-0082-5

Smith, T. R., Philipp, T., Vaisse, B., Bakris, G. L., Wernsing, M., Yen, J., & Glazer, R. (2007). Amlodipine and Valsartan Combined and as Monotherapy in Stage 2, Elderly, and Black Hypertensive Patients: Subgroup Analyses of 2 Randomized, Placebo-Controlled Studies. The Journal of Clinical Hypertension, 9(5), 355-364. https://doi.org/10.1111/j.1524-6175.2007.06689.x

Tung, Y. C., Lin, Y. S., Wu, L. S., Chang, C. J., & Chu, P. H. (2015). Clinical Outcomes and Healthcare Costs in Hypertensive Patients Trea¬tedWith a Fixed-Dose Combination of Amlodipine/Valsartan. The Journal of Clinical Hypertension, 17(1), 51-58. https://doi.org/10.1111/jch.12449

Páll, D., Katona, E., Juhász, M., & Paragh, G. (2006). Komplex célszerv-védelem korszeru vérnyomáscsökkentokkel [Prevention of target organ damage with modern antihypertensive agents]. Orvosi hetilap, 147(32), 1505-1511.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-29

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження