Артеріальна гіпотензія у хворих на гіпертонічну хворобу: невирішені питання та діагностичні можливості амбулаторного моніторування артеріального тиску

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2022.2.244422

Ключові слова:

гіпертонічна хвороба, артеріальна гіпотензія, цільовий артеріальний тиск, амбулаторне моніторування артеріального тиску

Анотація

Мета роботи – дослідити поширеність епізодів стійкої артеріальної гіпотензії в пацієнтів із гіпертонічною хворобою (ГХ) II–III стадій високого кардіоваскулярного ризику на тлі антигіпертензивної терапії та фактори, з якими вона асоціюється.

Матеріали та методи. Хворим на ГХ ІІ–ІІІ стадій із синусовим ритмом (n = 179, середній вік – 61 (95 % ДІ: 59,6‒62,5) рік, 57,0 % – чоловіки) здійснили амбулаторне моніторування артеріального тиску (АМАТ). Оцінювали артеріальну гіпотензію за результатами офісного вимірювання артеріального тиску (АТ) (<110/70 мм рт. ст.) та АМАТ добових (< 100/60 мм рт. ст.), денних (<105/65 мм рт. ст.), нічних (<90/50 мм рт. ст.) годин. Для визначення коваріант, з якими асоціювалися епізоди стійкої артеріальної гіпотензії, побудували моделі з використанням бінарного логістичного регресійного аналізу.

Результати. Епізоди артеріальної гіпотензії реєстрували втричі частіше під час АМАТ (6,2 %, 11/179), ніж офісного вимірювання АТ (2,2 %, 4/179). Поширеність маскованої артеріальної гіпотензії – на рівні 63,6 %. Більшість епізодів стійкої артеріальної гіпотензії (n = 22), що зафіксовані в 11 хворих, визначали вдень (13/22). Гіпотензія представлена ізольованим зниженням діастолічного тиску (81,8 %); систолічним і діастолічним зниженням АТ (18,2 %). Фактори, що асоційовані з епізодами стійкої артеріальної гіпотензії: досягнення цільового рівня АТ (за жорсткішими критеріями), середньогемодинамічний АТ (низький рівень середніх величин добового, денного, нічного аналізу та extreme dipping патерн циркадного ритму), жіноча стать.

Висновки. АМАТ має переваги над офісним вимірюванням АТ у виявленні епізодів стійкої артеріальної гіпотензії. Ризик виникнення гіпотензії зростає в разі більш жорсткого контролю АТ. Епізоди стійкої артеріальної гіпотензії асоціюються з низькими величинами середньогемодинамічного АТ та його extreme dipping добовим профілем, жіночою статтю.

Біографії авторів

В. В. Сиволап, Запорізький державний медичний університет, Україна

д-р мед. наук, професор каф. пропедевтики внутрішньої медицини, променевої діагностики та променевої терапії

С. П. Жеманюк, Запорізький державний медичний університет, Україна

канд. мед. наук, асистент каф. пропедевтики внутрішньої медицини, променевої діагностики та променевої терапії

Ю. О. Маляренко, Національний університет «Запорізька політехніка», Україна

канд. мед. наук, доцент каф. фізичної терапії та ерготерапії

Посилання

State Expert Center of Ministry of Health of Ukraine. (2017). Arterialna hipertenziia. Klinichna nastanova [Hypertension. Clinical guidelines]. https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/kn_artergipert.pdf [in Ukrainian].

Shen, W. K., Sheldon, R. S., Benditt, D. G., Cohen, M. I., Forman, D. E., Goldberger, Z. D., Grubb, B. P., Hamdan, M. H., Krahn, A. D., Link, M. S., Olshansky, B., Raj, S. R., Sandhu, R. K., Sorajja, D., Sun, B. C., & Yancy, C. W. (2017). 2017 ACC/AHA/HRS Guideline for the Evaluation and Management of Patients With Syncope: Executive Summary: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines and the Heart Rhythm Society. Circulation, 136(5), e25-e59. https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000498

Williams, B., Mancia, G., Spiering, W., Agabiti Rosei, E., Azizi, M., Burnier, M., Clement, D. L., Coca, A., de Simone, G., Dominiczak, A., Kahan, T., Mahfoud, F., Redon, J., Ruilope, L., Zanchetti, A., Kerins, M., Kjeldsen, S. E., Kreutz, R., Laurent, S., Lip, G., … ESC Scientific Document Group. (2018). 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. European Heart Journal, 39(33), 3021-3104. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy339

Unger, T., Borghi, C., Charchar, F., Khan, N. A., Poulter, N. R., Prabhakaran, D., Ramirez, A., Schlaich, M., Stergiou, G. S., Tomaszewski, M., Wainford, R. D., Williams, B., & Schutte, A. E. (2020). 2020 International Society of Hypertension Global Hypertension Practice Guidelines. Hypertension, 75(6), 1334-1357. https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.120.15026

Brignole, M., Moya, A., de Lange, F. J., Deharo, J. C., Elliott, P. M., Fanciulli, A., Fedorowski, A., Furlan, R., Kenny, R. A., Martín, A., Probst, V., Reed, M. J., Rice, C. P., Sutton, R., Ungar, A., van Dijk, J. G., & ESC Scientific Document Group. (2018). 2018 ESC Guidelines for the diagnosis and management of syncope. European Heart Journal, 39(21), 1883-1948. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy037

Ryan, D. J., Kenny, R. A., Christensen, S., Meaney, J. F., Fagan, A. J., & Harbison, J. (2015). Ischaemic stroke or TIA in older subjects associated with impaired dynamic blood pressure control in the absence of severe large artery stenosis. Age and Ageing, 44(4), 655-661. https://doi.org/10.1093/ageing/afv011

Stergiou, G. S., Palatini, P., Parati, G., O'Brien, E., Januszewicz, A., Lurbe, E., Persu, A., Mancia, G., Kreutz, R., & European Society of Hypertension Council and the European Society of Hypertension Working Group on Blood Pressure Monitoring and Cardiovascular Variability. (2021). 2021 European Society of Hypertension practice guidelines for office and out-of-office blood pressure measurement. Journal of Hypertension, 39(7), 1293-1302. https://doi.org/10.1097/HJH.0000000000002843

Ungar, A., Pepe, G., Lambertucci, L., Fedeli, A., Monami, M., Mannucci, E., Gabbani, L., Masotti, G., Marchionni, N., & Di Bari, M. (2009). Low Diastolic Ambulatory Blood Pressure Is Associated with Greater All-Cause Mortality in Older Patients with Hypertension. Journal of the American Geriatrics Society, 57(2), 291-296. https://doi.org/10.1111/j.1532-5415.2008.02123.x

Parati, G., Stergiou, G., O'Brien, E., Asmar, R., Beilin, L., Bilo, G., Clement, D., de la Sierra, A., de Leeuw, P., Dolan, E., Fagard, R., Graves, J., Head, G. A., Imai, Y., Kario, K., Lurbe, E., Mallion, J. M., Mancia, G., Mengden, T., Myers, M., … European Society of Hypertension Working Group on Blood Pressure Monitoring and Cardiovascular Variability. (2014). European Society of Hypertension practice guidelines for ambulatory blood pressure monitoring. Journal of Hypertension, 32(7), 1359-1366. https://doi.org/10.1097/HJH.0000000000000221

Kazuomi Kario. (2015). Essential Manual of 24 Hour Blood Pressure Management: From Morning to Nocturnal Hypertension. Wiley-Blackwell.

Divisón-Garrote, J. A., Ruilope, L. M., de la Sierra, A., de la Cruz, J. J., Vinyoles, E., Gorostidi, M., Escobar-Cervantes, C., Velilla-Zancada, S. M., Segura, J., & Banegas, J. R. (2017). Magnitude of Hypotension Based on Office and Ambulatory Blood Pressure Monitoring: Results From a Cohort of 5066 Treated Hypertensive Patients Aged 80 Years and Older. Journal of the American Medical Directors Association, 18(5), 452.e1-452.e6. https://doi.org/10.1016/j.jamda.2017.01.015

Saedon, N. I., Pin Tan, M., & Frith, J. (2020). The Prevalence of Orthostatic Hypotension: A Systematic Review and Meta-Analysis. The Journals of Gerontology: Series A, 75(1), 117-122. https://doi.org/10.1093/gerona/gly188

Coca, A. (2016). Hypertension and Brain Damage (1st ed). Part of: Updates in Hypertension and Cardiovascular Protection. Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-319-32074-8

Kim, H. A., & Lee, H. (2016). Orthostatic hypotension in acute cerebellar infarction. Journal of Neurology, 263(1), 120-126. https://doi.org/10.1007/s00415-015-7945-7

Henry, J. B., Miller, M. C., Kelly, K. C., & Champney, D. (2002). Mean arterial pressure (MAP): An alternative and preferable measurement to systolic blood pressure (SBP) in patients for hypotension detection during hemapheresis. Journal of Clinical Apheresis, 17(2), 55-64. https://doi.org/10.1002/jca.10022

Burstein, B., Tabi, M., Barsness, G. W., Bell, M. R., Kashani, K., & Jentzer, J. C. (2020). Association between mean arterial pressure during the first 24 hours and hospital mortality in patients with cardiogenic shock. Critical Care, 24(1), Article 513. https://doi.org/10.1186/s13054-020-03217-6

Chen, Y., Liu, J. H., Zhen, Z., Zuo, Y., Lin, Q., Liu, M., Zhao, C., Wu, M., Cao, G., Wang, R., Tse, H. F., & Yiu, K. H. (2018). Assessment of left ventricular function and peripheral vascular arterial stiffness in patients with dipper and non-dipper hypertension. Journal of Investigative Medicine, 66(2), 319-324. https://doi.org/10.1136/jim-2017-000513

Ferreira, J. P., Gregson, J., Böhm, M., Rossignol, P., Zannad, F., & Pocock, S. J. (2021). Blood pressure reduction and anti-hypertensive treatment choice: A post-hoc analysis of the SPRINT trial. Clinical Cardiology, 44(5), 665-674. https://doi.org/10.1002/clc.23591

Tsimploulis, A., Sheriff, H. M., Anker, M. S., Deedwania, P., Fletcher, R. D., Aronow, W. S., Anker, S. D., & Ahmed, A. (2017). Treatment of systolic hypertension and low diastolic blood pressure in older adults: How low is too low?! International Journal of Cardiology, 242, 21. https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2017.04.096

Hermida, R. C., Crespo, J. J., Domínguez-Sardiña, M., Otero, A., Moyá, A., Ríos, M. T., Sineiro, E., Castiñeira, M. C., Callejas, P. A., Pousa, L., Salgado, J. L., Durán, C., Sánchez, J. J., Fernández, J. R., Mojón, A., Ayala, D. E., & Hygia Project Investigators. (2020). Bedtime hypertension treatment improves cardiovascular risk reduction: the Hygia Chronotherapy Trial. European Heart Journal, 41(48), 4565-4576. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz754

Benetos, A., Petrovic, M., & Strandberg, T. (2019). Hypertension Management in Older and Frail Older Patients. Circulation Research, 124(7), 1045-1060. https://doi.org/10.1161/CIRCRESAHA.118.313236

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-04-04

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження