Зв’язок фібриляції та тріпотіння передсердь із синдромом слабкості синусового вузла: огляд проблеми на прикладі клінічних спостережень

Автор(и)

  • О. Ю. Шмiдт Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-7997-362X
  • Д. Є. Волков ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН України», м. Харків, Ukraine
  • М. С. Бринза Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-8260-3600
  • К. Г. Уварова Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-3135-0778
  • Д. Ю. Павлова Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2022.2.248102

Ключові слова:

фібриляція передсердь, тріпотіння передсердь, синдром слабкості синуса, радіочастотна абляція

Анотація

Незважаючи на істотний прогрес у лікуванні пацієнтів із порушеннями серцевого ритму, фібриляція передсердь (ФП) залишається у світі однією з основних причин серйозних серцево-судинних подій. Метод першої лінії у лікуванні пацієнтів із ФП – радіочастотна абляція (РЧА). Втім, у деяких пацієнтів із ФП після РЧА виявляють ознаки синдрому слабкості синусового вузла (СССВ), що зумовлює необхідність ургентної або планової імплантації електрокардіостимулятора.

Мета роботи – проаналізувати сучасні тенденції в лікуванні ФП і СССВ, а також причинно-наслідковий зв’язок РЧА при ФП і СССВ.

Матеріали та методи. Проаналізували відомості світової фахової літератури, а також дані власних клінічних спостережень пацієнтів із ФП, яким виконали процедуру РЧА.

Результати. За результатами аналізу даних запропоновано розрізняти три можливі групи причин, з яких у пацієнтів після РЧА, здійсненої для лікування ФП, може розвинутися СССВ: 1) органічні (пов’язані з дегенеративним фіброзом тканин синусового вузла, що відбувається під час старіння, або з іншими вихідними органічними змінами в синусовому вузлі), 2) функціональні (пов’язані з ремоделюванням тканин синусового вузла та тканини міокарда передсердь навколо синусового вузла, що викликане тривалим персистуванням ФП), 3) ятрогенні (пов’язані з впливом на синусовий вузол антиаритмічних препаратів або викликані власне процедурою абляції). Кожна група причин проілюстрована клінічним випадком з аналізом віддалених результатів РЧА.

Висновки. Запропоновано створення шкали предикторів розвитку СССВ у пацієнтів після РЧА, яка виконана з приводу ФП. Ця шкала враховує відомості анамнезу пацієнта, дані електрокардіографії спокою, моніторування електрокардіографії за Холтером, у деяких випадках – коронарографії з вивченням особливостей кровопостачання синусового вузла. Використання названих предикторів може знизити відсоток можливих ускладнень, як-от розвитку СССВ у пацієнтів після РЧА, а також даватиме змогу своєчасно виявляти пацієнтів, яким надалі може бути потрібна імплантація електрокардіостимулятора.

Біографії авторів

О. Ю. Шмiдт, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна

асистентка каф. пропедевтики внутрішньої медицини і фізичної реабілітації

Д. Є. Волков, ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН України», м. Харків

канд. мед. наук, зав. відділення ультразвукової та клініко-інструментальної діагностики та мініінвазивних втручань

М. С. Бринза, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна

канд. мед. наук, доцент, зав. каф. пропедевтики внутрішньої медицини і фізичної реабілітації

К. Г. Уварова, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна

асистентка каф. пропедевтики внутрішньої медицини і фізичної реабілітації

Д. Ю. Павлова, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна

асистентка каф. пропедевтики внутрішньої медицини і фізичної реабілітації

Посилання

Hindricks, G., Potpara, T., Dagres, N., Arbelo, E., Bax, J. J., Blomström-Lundqvist, C., Boriani, G., Castella, M., Dan, G. A., Dilaveris, P. E., Fauchier, L., Filippatos, G., Kalman, J. M., La Meir, M., Lane, D. A., Lebeau, J. P., Lettino, M., Lip, G., Pinto, F. J., Thomas, G. N., … ESC Scientific Document Group. (2021). 2020 ESC Guidelines for the diagnosis and management of atrial fibrillation developed in collaboration with the European Association for Cardio-Thoracic Surgery (EACTS): The Task Force for the diagnosis and management of atrial fibrillation of the European Society of Cardiology (ESC) Developed with the special contribution of the European Heart Rhythm Association (EHRA) of the ESC. European Heart Journal, 42(5), 373-498. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehaa612

Aggarwal, N., Selvendran, S., Raphael, C. E., & Vassiliou, V. (2015). Atrial Fibrillation in the Young: A Neurologist's Nightmare. Neurology Research International, 2015, Article 374352. https://doi.org/10.1155/2015/374352

Staerk, L., Sherer, J. A., Ko, D., Benjamin, E. J., & Helm, R. H. (2017). Atrial Fibrillation: Epidemiology, Pathophysiology, and Clinical Outcomes. Circulation Research, 120(9), 1501-1517. https://doi.org/10.1161/CIRCRESAHA.117.309732

Markides, V., & Schilling, R. J. (2003). Atrial fibrillation: classification, pathophysiology, mechanisms and drug treatment. Heart, 89(8), 939-943. https://doi.org/10.1136/heart.89.8.939

Fuster, V., Rydén, L. E., Asinger, R. W., Cannom, D. S., Crijns, H. J., Frye, R. L., Halperin, J. L., Kay, G. N., Klein, W. W., Lévy, S., McNamara, R. L., Prystowsky, E. N., Wann, L. S., Wyse, D. G., Gibbons, R. J., Antman, E. M., Alpert, J. S., Faxon, D. P., Fuster, V., & Gregoratos, G. (2001). ACC/AHA/ESC Guidelines for the Management of Patients With Atrial Fibrillation: Executive Summary A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines and the European Society of Cardiology Committee for Practice Guidelines and Policy Conferences (Committee to Develop Guidelines for the Management of Patients With Atrial Fibrillation) Developed in Collaboration With the North American Society of Pacing and Electrophysiology. Circulation, 104(17), 2118-2150. https://doi.org/10.1161/circ.104.17.2118

Nesheiwat, Z., Goyal, A., & Jagtap, M. (2021). Atrial Fibrillation. StatPearls Publishing. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK526072/#_NBK526072_pubdet_

Proietti, R., Hadjis, A., AlTurki, A., Thanassoulis, G., Roux, J. F., Verma, A., Healey, J. S., Bernier, M. L., Birnie, D., Nattel, S., & Essebag, V. (2015). A Systematic Review on the Progression of Paroxysmal to Persistent Atrial Fibrillation: Shedding New Light on the Effects of Catheter Ablation. JACC: Clinical Electrophysiology, 1(3), 105-115. https://doi.org/10.1016/j.jacep.2015.04.010

Heidt, S. T., Kratz, A., Najarian, K., Hassett, A. L., Oral, H., Gonzalez, R., Nallamothu, B. K., Clauw, D., & Ghanbari, H. (2016). Symptoms In Atrial Fibrillation: A Contemporary Review And Future Directions. Journal of Atrial Fibrillation, 9(1), Article 1422. https://doi.org/10.4022/jafib.1422

January, C. T., Wann, L. S., Calkins, H., Chen, L. Y., Cigarroa, J. E., Cleveland, J. C., Jr, Ellinor, P. T., Ezekowitz, M. D., Field, M. E., Furie, K. L., Heidenreich, P. A., Murray, K. T., Shea, J. B., Tracy, C. M., & Yancy, C. W. (2019). 2019 AHA/ACC/HRS Focused Update of the 2014 AHA/ACC/HRS Guideline for the Management of Patients With Atrial Fibrillation: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines and the Heart Rhythm Society. Journal of the American College of Cardiology, 74(1), 104-132. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2019.01.011

Kirchhof, P., Benussi, S., Kotecha, D., Ahlsson, A., Atar, D., Casadei, B., Castella, M., Diener, H. C., Heidbuchel, H., Hendriks, J., Hindricks, G., Manolis, A. S., Oldgren, J., Popescu, B. A., Schotten, U., Van Putte, B., Vardas, P., & ESC Scientific Document Group. (2016). 2016 ESC Guidelines for the management of atrial fibrillation developed in collaboration with EACTS. European Heart Journal, 37(38), 2893-2962. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehw210

Kerr, C. R., Humphries, K. H., Talajic, M., Klein, G. J., Connolly, S. J., Green, M., Boone, J., Sheldon, R., Dorian, P., & Newman, D. (2005). Progression to chronic atrial fibrillation after the initial diagnosis of paroxysmal atrial fibrillation: results from the Canadian Registry of Atrial Fibrillation. American Heart Journal, 149(3), 489-496. https://doi.org/10.1016/j.ahj.2004.09.053

Nieuwlaat, R., Prins, M. H., Le Heuzey, J. Y., Vardas, P. E., Aliot, E., Santini, M., Cobbe, S. M., Widdershoven, J. W., Baur, L. H., Lévy, S., & Crijns, H. J. (2008). Prognosis, disease progression, and treatment of atrial fibrillation patients during 1 year: follow-up of the Euro Heart Survey on atrial fibrillation. European Heart Journal, 29(9), 1181-1189. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehn139

Blum, S., Aeschbacher, S., Meyre, P., Zwimpfer, L., Reichlin, T., Beer, J. H., Ammann, P., Auricchio, A., Kobza, R., Erne, P., Moschovitis, G., Di Valentino, M., Shah, D., Schläpfer, J., Henz, S., Meyer-Zürn, C., Roten, L., Schwenkglenks, M., Sticherling, C., Kühne, M., … Swiss‐AF Investigators. (2019). Incidence and Predictors of Atrial Fibrillation Progression. Journal of the American Heart Association, 8(20), Article e012554. https://doi.org/10.1161/JAHA.119.012554

Iwasaki, Y. K., Nishida, K., Kato, T., & Nattel, S. (2011). Atrial Fibrillation Pathophysiology: Implications for Management. Circulation, 124(20), 2264-2274. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.111.019893

Mareedu, R. K., Abdalrahman, I. B., Dharmashankar, K. C., Granada, J. F., Chyou, P. H., Sharma, P. P., Smith, P. N., Hayes, J. J., Greenlee, R. T., & Vidaillet, H. (2010). Atrial Flutter Versus Atrial Fibrillation in a General Population: Differences in Comorbidities Associated With Their Respective Onset. Clinical Medicine & Research, 8(1), 1-6. https://doi.org/10.3121/cmr.2009.851

Shah, S. R., Luu, S. W., Calestino, M., David, J., & Christopher, B. (2018). Management of atrial fibrillation-flutter: uptodate guideline paper on the current evidence. Journal of Community Hospital Internal Medicine Perspectives, 8(5), 269-275. https://doi.org/10.1080/20009666.2018.1514932

Raymond-Paquin, A., Andrade, J., & Macle, L. (2019). Catheter ablation: an ongoing revolution. Journal of Thoracic Disease, 11(Suppl. 3), S212-S215. https://doi.org/10.21037/jtd.2019.02.20

Hong, K. L., Borges, J., & Glover, B. (2020). Catheter ablation for the management of atrial fibrillation: current technical perspectives. Open Heart, 7(1), Article e001207. https://doi.org/10.1136/openhrt-2019-001207

Brugada, J., Katritsis, D. G., Arbelo, E., Arribas, F., Bax, J. J., Blomström-Lundqvist, C., Calkins, H., Corrado, D., Deftereos, S. G., Diller, G. P., Gomez-Doblas, J. J., Gorenek, B., Grace, A., Ho, S. Y., Kaski, J. C., Kuck, K. H., Lambiase, P. D., Sacher, F., Sarquella-Brugada, G., Suwalski, P., … ESC Scientific Document Group. (2020). 2019 ESC Guidelines for the management of patients with supraventricular tachycardiaThe Task Force for the management of patients with supraventricular tachycardia of the European Society of Cardiology (ESC). European Heart Journal, 41(5), 655-720. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz467

Baman, T., Latchamsetty, R., & Oral, H. (2011). Complications of Radiofrequency Catheter Ablation for Atrial Fibrillation. Journal of Atrial Fibrillation, 4(3), Article 345.

Kim, D. H., Choi, J. I., Lee, K. N., Ahn, J., Roh, S. Y., Lee, D. I., Shim, J., Kim, J. S., Lim, H. E., Park, S. W., & Kim, Y. H. (2018). Long-term clinical outcomes of catheter ablation in patients with atrial fibrillation predisposing to tachycardia-bradycardia syndrome: a long pause predicts implantation of a permanent pacemaker. BMC Cardiovascular Disorders, 18(1), Article 106. https://doi.org/10.1186/s12872-018-0834-0

Song, C., Jin, M. N., Lee, J. H., Kim, I. S., Uhm, J. S., Pak, H. N., Lee, M. H., & Joung, B. (2015). Predictors of Sick Sinus Syndrome in Patients after Successful Radiofrequency Catheter Ablation of Atrial Flutter. Yonsei Medical Journal, 56(1), 31-37. https://doi.org/10.3349/ymj.2015.56.1.31

Kawaji, T., Shizuta, S., Yamagami, S., Aizawa, T., Yoshizawa, T., Kato, M., Yokomatsu, T., Miki, S., Ono, K., & Kimura, T. (2018). Impact of Pre-Existing Bradycardia on Subsequent Need for Pacemaker Implantation After Radiofrequency Catheter Ablation for Atrial Fibrillation. Circulation Journal, 82(10), 2493-2499. https://doi.org/10.1253/circj.CJ-18-0214

Kusumoto, F. M., Schoenfeld, M. H., Barrett, C., Edgerton, J. R., Ellenbogen, K. A., Gold, M. R., Goldschlager, N. F., Hamilton, R. M., Joglar, J. A., Kim, R. J., Lee, R., Marine, J. E., McLeod, C. J., Oken, K. R., Patton, K. K., Pellegrini, C. N., Selzman, K. A., Thompson, A., & Varosy, P. D. (2019). 2018 ACC/AHA/HRS Guideline on the Evaluation and Management of Patients With Bradycardia and Cardiac Conduction Delay: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines and the Heart Rhythm Society. Circulation, 140(8), e382-e482. https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000628

Dakkak, W., & Doukky, R. (2020). Sick Sinus Syndrome. StatPearls Publishing. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK470599/

Jensen, P. N., Gronroos, N. N., Chen, L. Y., Folsom, A. R., deFilippi, C., Heckbert, S. R., & Alonso, A. (2014). Incidence of and Risk Factors for Sick Sinus Syndrome in the General Population. Journal of the American College of Cardiology, 64(6), 531-538. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2014.03.056

Boriani, G., & Padeletti, L. (2015). Management of atrial fibrillation in bradyarrhythmias. Nature Reviews Cardiology, 12(6), 337-349. https://doi.org/10.1038/nrcardio.2015.30

Semmler, V., von Krogh, F., Haller, B., Reents, T., Bourier, F., Telishevska, M., Kottmaier, M., Kornmayer, M., Brooks, S., Koch-Büttner, K., Lennerz, C., Brkic, A., Grebmer, C., Blazek, P., Weigand, S., Hessling, G., Kolb, C., & Deisenhofer, I. (2019). The incidence, indications and predictors of acute pacemaker implantation after ablation of persistent atrial fibrillation. Clinical Research in Cardiology, 108(6), 651-659. https://doi.org/10.1007/s00392-018-1393-1

Hada, M., Miyazaki, S., Kajiyama, T., Yamaguchi, M., Kusa, S., Nakamura, H., Hachiya, H., Tada, H., Hirao, K., & Iesaka, Y. (2019). Catheter ablation of paroxysmal atrial fibrillation in patients with sick sinus syndrome. Heart and Vessels, 34(3), 503-508. https://doi.org/10.1007/s00380-018-1256-8

Semelka, M., Gera, J., & Usman, S. (2013). Sick sinus syndrome: a review. American family physician, 87(10), 691-696.

John, R. M., & Kumar, S. (2016). Sinus Node and Atrial Arrhythmias. Circulation, 133(19), 1892-1900. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.116.018011

Kezerashvili, A., Krumerman, A. K., & Fisher, J. D. (2008). Sinus Node Dysfunction in Atrial Fibrillation: Cause or Effect? Journal of Atrial Fibrillation, 1(3), Article 30.

Knöll, R., Arras, M., Zimmermann, R., Schaper, J., & Schaper, W. (1994). Changes in gene expression following short coronary occlusions studied in porcine hearts with run-on assays. Cardiovascular Research, 28(7), 1062-1069. https://doi.org/10.1093/cvr/28.7.1062

Morishima, I., Morita, Y., Takagi, K., Kanzaki, Y., Kobori, A., Kaitani, K., Inoue, K., Kurotobi, T., Nagai, H., Watanabe, N., Furui, K., Yoshioka, N., Yamauchi, R., Tsuboi, H., & Shizuta, S. (2019). P1038 Device implantation after catheter ablation of paroxysmal atrial fibrillation with coexisting sick sinus syndrome: Insights from the Kansai Plus Atrial Fibrillation (KPAF) study. European Heart Journal, 40(Suppl. 1), 631. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz747.0629

You, B., Li, Z., Su, X., Liu, F., & Wang, B. (2016). Prediction of sinus node dysfunction in patients with paroxysmal atrial fibrillation and sinus pause. Cardiology Plus, 1(4), 6-11. https://doi.org/10.4103/2470-7511.248367

Kim, D., Shim, C. Y., Hong, G. R., Cho, I. J., Lee, S. H., Chang, H. J., Lee, S., Ha, J. W., & Chang, B. C. (2018). Sinus node dysfunction after surgical atrial fibrillation ablation with concomitant mitral valve surgery: Determinants and clinical outcomes. PLOS ONE, 13(9), Article e0203828. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0203828

Hocini, M., Sanders, P., Deisenhofer, I., Jaïs, P., Hsu, L. F., Scavée, C., Weerasoriya, R., Raybaud, F., Macle, L., Shah, D. C., Garrigue, S., Le Metayer, P., Clémenty, J., & Haïssaguerre, M. (2003). Reverse Remodeling of Sinus Node Function After Catheter Ablation of Atrial Fibrillation in Patients With Prolonged Sinus Pauses. Circulation, 108(10), 1172-1175. https://doi.org/10.1161/01.CIR.0000090685.13169.07

Kistler, P. M., Sanders, P., Fynn, S. P., Stevenson, I. H., Spence, S. J., Vohra, J. K., Sparks, P. B., & Kalman, J. M. (2004). Electrophysiologic and electroanatomic changes in the human atrium associated with age. Journal of the American College of Cardiology, 44(1), 109-116. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2004.03.044

Choudhury, M., Boyett, M. R., & Morris, G. M. (2015). Biology of the Sinus Node and its Disease. Arrhythmia & Electrophysiology Review, 4(1), 28-34. https://doi.org/10.15420/aer.2015.4.1.28

Yilmazer, B., Sali, M., Cosan, F., & Cefle, A. (2015). Sinus node dysfunction in adult systemic lupus erythematosus flare: A case report. Modern Rheumatology, 25(3), 472-475. https://doi.org/10.3109/14397595.2013.843744

Nakamura, T. (1990). A Clinical Study of Drug-Induced Sinus Node Dysfunction. Nippon Ronen Igakkai Zasshi. Japanese Journal of Geriatrics, 27(2), 193-200. https://doi.org/10.3143/geriatrics.27.193

Ovsyshcher, I. E. (2006). Drug-Induced, Drug-Provoked and Drug-Associated Bradycardia. In A. Raviele (Ed.), Cardiac Arrhythmias 2005 (pp. 569-574). Springer. https://doi.org/10.1007/88-470-0371-7_69

Doris, U., Kharche, S., Petkova, M., Borbas, B., Logantha, S., Fedorenko, O., Maczewski, M., Mackiewicz, U., Zhang, Y., Chahal, A., D'Souza, A., Atkinson, A. J., Dobrzynski, H., & Yanni, J. (2019). A sexy approach to pacemaking: differences in function and molecular make up of the sinoatrial node. Histology and Histopathology, 34(11), 1255-1268. https://doi.org/10.14670/HH-18-115

Ferrer, M. I. (1968). The Sick Sinus Syndrome in Atrial Disease. JAMA, 206(3), 645-646. https://doi.org/10.1001/jama.1968.03150030101028

Turitto, G., Saponieri, C., Onuora, A., & El-Sherif, N. (2007). Prolonged Transient Atrial Electrical Silence Following Termination of Chronic Atrial Tachyarrhythmias. PACE, 30(11), 1311-1315. https://doi.org/10.1111/j.1540-8159.2007.00863.x

Lamas, G. A., Lee, K., Sweeney, M., Leon, A., Yee, R., Ellenbogen, K., Greer, S., Wilber, D., Silverman, R., Marinchak, R., Bernstein, R., Mittleman, R. S., Lieberman, E. H., Sullivan, C., Zorn, L., Flaker, G., Schron, E., Orav, E. J., & Goldman, L. (2000). The Mode Selection Trial (MOST) in sinus node dysfunction: Design, rationale, and baseline characteristics of the first 1000 patients. American Heart Journal, 140(4), 541-551. https://doi.org/10.1067/mhj.2000.109652

Ishikawa, T., Tsuji, Y., & Makita, N. (2016). Inherited bradyarrhythmia: A diverse genetic background. Journal of Arrhythmia, 32(5), 352-358. https://doi.org/10.1016/j.joa.2015.09.009

Ishikawa, T., Ohno, S., Murakami, T., Yoshida, K., Mishima, H., Fukuoka, T., Kimoto, H., Sakamoto, R., Ohkusa, T., Aiba, T., Nogami, A., Sumitomo, N., Shimizu, W., Yoshiura, K. I., Horigome, H., Horie, M., & Makita, N. (2017). Sick sinus syndrome with HCN4 mutations shows early onset and frequent association with atrial fibrillation and left ventricular noncompaction. Heart Rhythm, 14(5), 717-724. https://doi.org/10.1016/j.hrthm.2017.01.020

Chang, H. Y., Lin, Y. J., Lo, L. W., Chang, S. L., Hu, Y. F., Li, C. H., Chao, T. F., Yin, W. H., & Chen, S. A. (2013). Sinus node dysfunction in atrial fibrillation patients: the evidence of regional atrial substrate remodelling. EP Europace, 15(2), 205-211. https://doi.org/10.1093/europace/eus219

Thorolfsdottir, R. B., Sveinbjornsson, G., Aegisdottir, H. M., Benonisdottir, S., Stefansdottir, L., Ivarsdottir, E. V., Halldorsson, G. H., Sigurdsson, J. K., Torp-Pedersen, C., Weeke, P. E., Brunak, S., Westergaard, D., Pedersen, O. B., Sorensen, E., Nielsen, K. R., Burgdorf, K. S., Banasik, K., Brumpton, B., Zhou, W., Oddsson, A., … DBDS Genomic Consortium. (2021). Genetic insight into sick sinus syndrome. European Heart Journal, 42(20), 1959-1971. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehaa1108

Kitamura, T., Fukamizu, S., Arai, K., Hojo, R., Aoyama, Y., Komiyama, K., Sakurada, H., & Hiraoka, M. (2016). Transient sinus node dysfunction following sinus node artery occlusion due to radiofrequency catheter ablation of the septal superior vena cava-right atrium junction. Journal of Electrocardiology, 49(1), 18-22. https://doi.org/10.1016/j.jelectrocard.2015.11.001

Chugh, A., Makkar, A., Yen Ho, S., Yokokawa, M., Sundaram, B., Pelosi, F., Jongnarangsin, K., Oral, H., & Morady, F. (2013). Manifestations of coronary arterial injury during catheter ablation of atrial fibrillation and related arrhythmias. Heart Rhythm, 10(11), 1638-1645. https://doi.org/10.1016/j.hrthm.2013.09.001

Hayashi, T., Mizukami, A., Kuroda, S., Matsumura, A., Goya, M., & Sasano, T. (2020). Sinus node dysfunction characterized by reduction only in maximum heart rate during exercise after superior vena cava isolation in atrial fibrillation catheter ablation - A potential complication. HeartRhythm Case Reports, 6(4), 206-209. https://doi.org/10.1016/j.hrcr.2019.12.012

Barra, S., Gopalan, D., Baran, J., Fynn, S., Heck, P., & Agarwal, S. (2018). Acute and sub-acute sinus node dysfunction following pulmonary vein isolation: a case series. European Heart Journal - Case Reports, 2(1), Article ytx020. https://doi.org/10.1093/ehjcr/ytx020

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-04-04

Номер

Розділ

Огляд