Постковідний синдром

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2022.6.252741

Ключові слова:

постковідний синдром, пневмонія, SARS-CoV-2, амбулаторне лікування

Анотація

Мета роботи – виявлення частоти та симптомів постковідного синдрому у хворих на пневмонію, зумовлену вірусом SARS-CoV-2, які перебували на лікуванні в амбулаторних умовах.

Матеріали та методи. Проаналізували власні спостереження за станом здоров’я 62 пацієнтів, які перенесли пневмонію, спричинену вірусом SARS-CoV-2, та перебували на лікуванні в амбулаторних умовах у період з травня 2020 до вересня 2021 року. Хворих поділили на 3 клінічні групи залежно від віку, супутніх захворювань і поширеності процесу в легенях. Результати дослідження опрацювали, застосувавши статистичний пакет програми Statistica, версія 10.

Результати. Частота постковідного синдрому з симптомами, що йому властиві, достовірно вища в нещеплених вакциною від COVID-19 пацієнтів, які перенесли пневмонію, зумовлену вірусом SARS-CoV-2, середньо-тяжкого перебігу з поширеністю процесу в легенях 25–50 % та повторними її випадками незалежно від віку та наявності супутніх патологій. Пролонгований COVID-19 (ранній постковідний синдром) і постковідний синдром – поширені ускладнення COVID-19 із найчастішими симптомами: загальною втомою, станом депресії, порушенням концентрації пам’яті та сну, міалгією/артралгією.

Висновки. Навіть легкий перебіг пневмонії, зумовленої вірусом SARS-CoV-2, супроводжується постковідним синдромом, що потребує тривалого нагляду та відпрацювання методики реабілітації таких пацієнтів. Лікування пневмонії, що спричинена вірусом SARS-CoV-2, середньо-тяжкого перебігу в амбулаторних умовах призводить до збільшення частоти та тяжкості перебігу постковідного синдрому. Актуальним залишається питання щодо щеплення вакциною від COVID-19 для запобігання розвитку тяжкого перебігу пневмонії, що викликана вірусом SARS-CoV-2. Виявлені стоматологічні прояви (стоматит, парадонтит і парадонтоз) слід враховувати лікарям-стоматологам у ранній період постковідного синдрому. Необхідне продовження вивчення стоматологічної патології в період лікування пневмонії, спричиненої вірусом SARS-CoV-2, та при постковідному синдромі.

Біографії авторів

В. П. Мельник, ПВНЗ «Київський медичний університет», Україна

д-р мед. наук, професор, зав. каф. інфекційних хвороб, фтизіатрії та пульмонології

О. В. Панасюк, ПВНЗ «Київський медичний університет», Україна

д-р мед. наук, професор каф. інфекційних хвороб, фтизіатрії та пульмонології

Г. В. Садомова-Андріанова, ПВНЗ «Київський медичний університет», Україна

канд. мед. наук, доцент каф. інфекційних хвороб, фтизіатрії та пульмонології

Ю. Б. Загута, ПВНЗ «Київський медичний університет», Україна

канд. мед. наук, доцент каф. інфекційних хвороб, фтизіатрії та пульмонології

І. В. Антонюк, ПВНЗ «Київський медичний університет», Україна

асистент каф. інфекційних хвороб, фтизіатрії та пульмонології

І. О. Слюсарчук, ПВНЗ «Київський медичний університет», Україна

асистент каф. інфекційних хвороб, фтизіатрії та пульмонології

І. В. Мельник, ПВНЗ «Київський медичний університет», Україна

канд. мед. наук, доцент каф. ортопедичної стоматології

Посилання

Rekalova O. M. (2020). COVID-19 – nova virusna infektsiia: patohenez, diahnostyka, likuvannia [COVID-19 – a new viral infection: pathogenesis, diagnosis, treatment]. Tuberkuloz, lehenevi khvoroby, VIL-infektsiia, (2), 7-9. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.30978/TB2020-2-7

WHO. (2021). Coronavirus (COVID-19) Dashboard (Ukraine). https://covid19.who.int/region/euro/country/ua

McIntosh, K. (2022). Covid-19: Epidemiology, virology, and prevention. Update, 1-80. https://www.uptodate.com/contents/covid-19-epidemiology-virology-and-prevention

Zhou, P., Yang, X. L., Wang, X. G., Hu, B., Zhang, L., Zhang, W., Si, H. R., Zhu, Y., Li, B., Huang, C. L., Chen, H. D., Chen, J., Luo, Y., Guo, H., Jiang, R. D., Liu, M. Q., Chen, Y., Shen, X. R., Wang, X., Zheng, X. S., … Shi, Z. L. (2020). A pneumonia outbreak associated with a new coronavirus of probable bat origin. Nature, 579(7798), 270-273. https://doi.org/10.1038/s41586-020-2012-7

Zou, X., Chen, K., Zou, J., Han, P., Hao, J., & Han, Z. (2020). Single-cell RNA-seq data analysis on the receptor ACE2 expression reveals the potential risk of different human organs vulnerable to 2019-nCoV infection. Frontiers of medicine, 14(2), 185-192. https://doi.org/10.1007/s11684-020-0754-0

Wadman, M., Couzin-Frankel, J., Kaiser, J., & Matacic, C. (2020). A rampage through the body. Science, 368(6489), 356-360. https://doi.org/10.1126/science.368.6489.356

Verdecchia, P., Cavallini, C., Spanevello, A., & Angeli, F. (2020). The pivotal link between ACE2 deficiency and SARS-CoV-2 infection. European journal of internal medicine, 76, 14-20. https://doi.org/10.1016/j.ejim.2020.04.037

Gupta, A., Madhavan, M. V., Sehgal, K., Nair, N., Mahajan, S., Sehrawat, T. S., Bikdeli, B., Ahluwalia, N., Ausiello, J. C., Wan, E. Y., Freedberg, D. E., Kirtane, A. J., Parikh, S. A., Maurer, M. S., Nordvig, A. S., Accili, D., Bathon, J. M., Mohan, S., Bauer, K. A., Leon, M. B., … Landry, D. W. (2020). Extrapulmonary manifestations of COVID-19. Nature medicine, 26(7), 1017-1032. https://doi.org/10.1038/s41591-020-0968-3

Ministry of Health of Ukraine. (2014, September 17). Pro vnesennia zmin do Standartiv medychnoi dopomogy [On amendments to the Standards of medical care "Coronavirus disease (COVID-19) (No. 2122)]. https://moz.gov.ua/article/ministry-mandates/nakaz-moz-ukraini-vid-17092020--2122pro-vnesennja-zmin-do-standartiv-medichnoi-dopomogi-koronavirusna-hvoroba-covid-19

Yin, X., Xu, X., Li, H., Jiang, N., Wang, J., Lu, Z., Xiong, N., & Gong, Y. (2022). Evaluation of early antibiotic use in patients with non-severe COVID-19 without bacterial infection. International journal of antimicrobial agents, 59(1), 106462. https://doi.org/10.1016/j.ijantimicag.2021.106462

Hyts, A R. (2021). COVID-19: sprostovana efektyvnist antybiotykoterapii [COVID-19: refuted effectiveness of antibiotic therapy]. Ukrainskiy medychnyi chasopys. [in Ukrainian]. https://www.umj.com.ua/article/199629/covid-19-sprostovana-efektivnist-antibiotikoterapiyi

Bouteleux, B., Henrot, P., Ernst, R., Grassion, L., Raherison-Semjen, C., Beaufils, F., Zysman, M., & Delorme, M. (2021). Respiratory rehabilitation for Covid-19 related persistent dyspnoea: A one-year experience. Respiratory medicine, 189, 106648. https://doi.org/10.1016/j.rmed.2021.106648

Buttery, S., Philip, K., Williams, P., Fallas, A., West, B., Cumella, A., Cheung, C., Walker, S., Quint, J. K., Polkey, M. I., & Hopkinson, N. S. (2021). Patient symptoms and experience following COVID-19: results from a UK-wide survey. BMJ open respiratory research, 8(1), e001075. https://doi.org/10.1136/bmjresp-2021-001075

Darley, D. R., Dore, G. J., Cysique, L., Wilhelm, K. A., Andresen, D., Tonga, K., Stone, E., Byrne, A., Plit, M., Masters, J., Tang, H., Brew, B., Cunningham, P., Kelleher, A., & Matthews, G. V. (2021). Persistent symptoms up to four months after community and hospital-managed SARS-CoV-2 infection. The Medical journal of Australia, 214(6), 279-280. https://doi.org/10.5694/mja2.50963

Lerum, T. V., Aaløkken, T. M., Brønstad, E., Aarli, B., Ikdahl, E., Lund, K., Durheim, M. T., Rodriguez, J. R., Meltzer, C., Tonby, K., Stavem, K., Skjønsberg, O. H., Ashraf, H., & Einvik, G. (2021). Dyspnoea, lung function and CT findings 3 months after hospital admission for COVID-19. The European respiratory journal, 57(4), 2003448. https://doi.org/10.1183/13993003.03448-2020

Griffiths, J., Hatch, R. A., Bishop, J., Morgan, K., Jenkinson, C., Cuthbertson, B. H., & Brett, S. J. (2013). An exploration of social and economic outcome and associated health-related quality of life after critical illness in general intensive care unit survivors: a 12-month follow-up study. Critical care, 17(3), R100. https://doi.org/10.1186/cc12745

Davidson, J. E., Jones, C., & Bienvenu, O. J. (2012). Family response to critical illness: postintensive care syndrome-family. Critical care medicine, 40(2), 618-624. https://doi.org/10.1097/CCM.0b013e318236ebf9

Cortinovis M., Perico N. & Remuzzi G. (2021). Long-term follow-up of recovered patients with COVID-19. Lancet, 397(10270), 173-175. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(21)00039-8

Moreno-Pérez, O., Merino, E., Leon-Ramirez, J. M., Andres, M., Ramos, J. M., Arenas-Jiménez, J., Asensio, S., Sanchez, R., Ruiz-Torregrosa, P., Galan, I., Scholz, A., Amo, A., González-delaAleja, P., Boix, V., Gil, J., & COVID19-ALC research group (2021). Post-acute COVID-19 syndrome. Incidence and risk factors: A Mediterranean cohort study. The Journal of infection, 82(3), 378-383. https://doi.org/10.1016/j.jinf.2021.01.004

Tenforde, M. W., Kim, S. S., Lindsell, C. J., Billig Rose, E., Shapiro, N. I., Files, D. C., Gibbs, K. W., Erickson, H. L., Steingrub, J. S., Smithline, H. A., Gong, M. N., Aboodi, M. S., Exline, M. C., Henning, D. J., Wilson, J. G., Khan, A., Qadir, N., Brown, S. M., Peltan, I. D., Rice, T. W., … IVY Network Investigators (2020). Symptom Duration and Risk Factors for Delayed Return to Usual Health Among Outpatients with COVID-19 in a Multistate Health Care Systems Network - United States, March-June 2020. MMWR. Morbidity and mortality weekly report, 69(30), 993-998. https://doi.org/10.15585/mmwr.mm6930e1

Carvalho-Schneider, C., Laurent, E., Lemaignen, A., Beaufils, E., Bourbao-Tournois, C., Laribi, S., Flament, T., Ferreira-Maldent, N., Bruyère, F., Stefic, K., Gaudy-Graffin, C., Grammatico-Guillon, L., & Bernard, L. (2021). Follow-up of adults with noncritical COVID-19 two months after symptom onset. Clinical microbiology and infection, 27(2), 258-263. https://doi.org/10.1016/j.cmi.2020.09.052

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-02

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження