Роль синтази оксиду азоту та цистатину C у механізмах антимікробного захисту в дітей з інфекціями сечовивідної системи, враховуючи етіологічний фактор
DOI:
https://doi.org/10.14739/2310-1210.2022.4.255061Ключові слова:
діти, інфекції сечовивідної системи, цистатин С, індуцибельна NO синтазаАнотація
Мета роботи – дослідити основні етіологічні чинники розвитку інфекцій сечовивідної системи у дітей, роль синтази оксиду азоту та цистатину С у механізмах антимікробного захисту в дітей, хворих на гострі та хронічні інфекції сечовивідної системи.
Матеріали та методи. Група дослідження – 84 дитини (середній вік – 10,0 ± 1,3 року). Основну групу поділили на підгрупи: перша – 17 хворих на гострий пієлонефрит; друга – 21 пацієнт із хронічним пієлонефритом; третя – 16 дітей, хворих на гострий цистит; четверта – 10 осіб із неуточненими інфекціями сечовидільної системи.
У контрольну групу включили 20 умовно здорових дітей. Дослідження вмісту індуцибельної NO-синтази (NOS2) та цистатину С здійснили методом імуноферментного аналізу. Етіологічний патоген визначили в сечі 200 хворих на інфекції сечовидільної системи.
Результати. Патоген, що домінує, у 46,7 % хворих на цистит та 66,6 % пацієнтів із хронічним пієлонефритом – Escherichia coli. Наступний за частотою виявлення етіологічний збудник у дітей, хворих на гострий (27,3 % випадків), хронічний (25,6 %) пієлонефрит і неуточнену інфекцію сечової системи (32,2 %), – Enterococcus faecium. Proteus mirabilis виявили у 26,6 % хворих на цистит.
Рівень NOS2 у всіх підгрупах дослідження достовірно вищий за показник контрольної групи (р < 0,01). Визначили статистично значуще підвищення вмісту цистатину С в основній групі (р < 0,05). Коефіцієнти співвідношення рівня цистатину С щодо NOS2 у групах спостереження нижчі в 1,5–2,0 раза порівняно з групою контролю (p < 0,05).
Висновки. Визначили зміну спектра патогенів, що обґрунтовує необхідність здійснення постійного бактеріологічного моніторингу. Розвиток первинного запального процесу в сечовивідних шляхах відбувається на тлі певної дисфункції імунної системи, що виявляється як недостатня кількісна реакція з боку цистатину С, а також на тлі високого вмісту індуцибельної NO синтази в сироватці крові хворих.
Посилання
Balighian, E., & Burke, M. (2018). Urinary Tract Infections in Children. Pediatrics in Review, 39(1), 3-12. https://doi.org/10.1542/pir.2017-0007
Bezruk, V. V. (2015). Infektsii sechovoi systemy u ditei: etiolohichna struktura, vikovi ta henderni osoblyvosti [Urinary tract infection in children: etiological structure, age and gender characteristics]. Zdorov'e rebenka - Child`s Health, (7), 113-117. [in Ukrainian].
Budnik, T. V., & Mordovets, Ye. M. (2016). Rezultaty vyvchennia mikrobiolohichnoho portreta infektsii sechovoi systemy v ditei m. Kyieva ta Kyivskoi oblasti [The results of the study of microbiologic pattern of the urinary tract infection in children from Kyiv and Kyiv region]. Pochky - Kidneys, (2), 21-25. [in Ukrainian].
Eremenko, R., Barmatz, S., Lumelsky, N., Colodner, R., Strauss, M., & Alkan, Y. (2020). Urinary Tract Infection in Outpatient Children and Adolescents: Risk Analysis of Antimicrobial Resistance. The Israel Medical Association journal : IMAJ, 22(4), 236-240.
't Hoen, L. A., Bogaert, G., Radmayr, C., Dogan, H. S., Nijman, R., Quaedackers, J., Rawashdeh, Y. F., Silay, M. S., Tekgul, S., Bhatt, N. R., & Stein, R. (2021). Update of the EAU/ESPU guidelines on urinary tract infections in children. Journal of pediatric urology, 17(2), 200-207. https://doi.org/10.1016/j.jpurol.2021.01.037
Khan, A., Jhaveri, R., Seed, P. C., & Arshad, M. (2019). Update on Associated Risk Factors, Diagnosis, and Management of Recurrent Urinary Tract Infections in Children. Journal of the Pediatric Infectious Diseases Society, 8(2), 152-159. https://doi.org/10.1093/jpids/piy065
Korbel, L., Howell, M., & Spencer, J. D. (2017). The clinical diagnosis and management of urinary tract infections in children and adolescents. Paediatrics and international child health, 37(4), 273-279. https://doi.org/10.1080/20469047.2017.1382046
Lameire, N., Van Biesen, W., & Vanholder, R. (2017). Epidemiology of acute kidney injury in children worldwide, including developing countries. Pediatric nephrology (Berlin, Germany), 32(8), 1301-1314. https://doi.org/10.1007/s00467-016-3433-2
Lee, M., Rey, K., Besler, K., Wang, C., & Choy, J. (2017). Immunobiology of Nitric Oxide and Regulation of Inducible Nitric Oxide Synthase. Results and problems in cell differentiation, 62, 181-207. https://doi.org/10.1007/978-3-319-54090-0_8
Leung, A. K. C., Wong, A. H. C., Leung A. A. M., & Hon, K. L. (2019). Urinary Tract Infection in Children. Recent Patents on Inflammation & Allergy Drug Discovery, 13(1), 2-18. https://doi.org/10.2174/1872213X13666181228154940
Lezhenko, G. O., Pashkova, O. Ye., Rudova, O. I., & Rubanova, Ye. I. (2014). Dosvid zastosuvannia tsefiksymu v likuvanni infektsii sechovoi systemy u ditei. [Experience of Cefixime application for the treatment of urinary tract infection in children]. Zdorov'e rebenka - Child`s, (3), 12-16. [in Ukrainian].
Logadottir, Y., Hallsberg, L., Fall, M., Peeker, R., & Delbro, D. (2013). Bladder pain syndrome/interstitial cystitis ESSIC type 3C: high expression of inducible nitric oxide synthase in inflammatory cells. Scandinavian journal of urology, 47(1), 52-56. https://doi.org/10.3109/00365599.2012.699100
Magister, S., & Kos, J. (2013). Cystatins in immune system. Journal of Cancer, 4(1), 45-56. https://doi.org/10.7150/jca.5044
Millner, R., & Becknell, B. (2019). Urinary tract infections. Pediatric Clinics of North America. 66(1), 1-13. https://doi.org/10.1016/j.pcl.2018.08.002
Sadeghi-Bojd, S., Naghshizadian, R., Mazaheri, M., Ghane Sharbaf, F., & Assadi, F. (2020). Efficacy of Probiotic Prophylaxis After The First Febrile Urinary Tract Infection in Children With Normal Urinary Tracts. Journal of the Pediatric Infectious Diseases Society, 9(3), 305-310. https://doi.org/10.1093/jpids/piz025
Svensson, L., Poljakovic, M., Demirel, I., Sahlberg, C., & Persson, K. (2018). Host-Derived Nitric Oxide and Its Antibacterial Effects in the Urinary Tract. Advances in microbial physiology, 73, 1-62. https://doi.org/10.1016/bs.ampbs.2018.05.001
Vumma, R., Bang, C. S., Kruse, R., Johansson, K., & Persson, K. (2016). Antibacterial effects of nitric oxide on uropathogenic Escherichia coli during bladder epithelial cell colonization--a comparison with nitrofurantoin. The Journal of antibiotics, 69(3), 183-186. https://doi.org/10.1038/ja.2015.112
Watson, J. R., Sánchez, P. J., Spencer, J. D., Cohen, D. M., & Hains, D. S. (2018). Urinary Tract Infection and Antimicrobial Stewardship in the Emergency Department. Pediatric emergency care, 34(2), 93-95. https://doi.org/10.1097/PEC.0000000000000688
Xu, Y., Ding, Y., Li, X., & Wu, X. (2015). Cystatin C is a disease-associated protein subject to multiple regulation. Immunology and cell biology, 93(5), 442-451. https://doi.org/10.1038/icb.2014.121
Ministry of Health of Ukraine. (2008, November 3). Pro zatverdzhennia protokolu likuvannia ditei z infektsiiamy sechovoi systemy i tubolointerstytsialnym nefrytom [On the approval of the treatment protocol for children with urinary system infections and tubulointerstitial nephritis (No. 627)]. https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0627282-08#Text
Zi, M., & Xu, Y. (2018). Involvement of cystatin C in immunity and apoptosis. Immunology letters, 196, 80-90. https://doi.org/10.1016/j.imlet.2018.01.006
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
