Порівняння традиційної радіочастотної абляції та методики High Power Short Duration у лікуванні передсердних тахіаритмій
DOI:
https://doi.org/10.14739/2310-1210.2022.4.255557Ключові слова:
тріпотіння передсердь, фібриляція передсердь, пароксизмальна тахікардія, реципрокна тахікардіяАнотація
Передсередні тахіаритмії стають у популяції все більш поширеними, а частота їхнього виявлення збільшується з віком. Часто ці аритмії призводять до інвалідизації пацієнтів і зменшення тривалості життя (опосередковано через інсульти). Медикаментозна терапія передесердних тахіаритмій зменшує симптоми, але повністю не розв’язує питання лікування цієї патології. Тому актуальнішим стає хірургічне лікування – катетерні абляції; однією з таких методик є абляція з використанням радіочастотної енергії. Ключові параметри радіочастотних катетерних абляцій – енергія, що доставляється до ендокарда, та час доставлення цієї енергії. За традиційною методикою, використовують енергію 30 Вт протягом 30 с в одній точці. Ця методика має недолік – за 30 с електрод може зміщуватися, й аплікацію енергії доводиться повторювати. У зв’язку з проблемою високої імовірності зміщення електрода запропонували нову стратегію – скорочення часу аплікації внаслідок збільшення енергії.
Мета роботи – визначити ефективність протоколу High Power Short Duration.
Матеріали та методи. Здійснили ретроспективний аналіз результатів хірургічного лікування фібриляції передсердь за допомогою радіочастотної катетерної абляції – ізоляції легеневих вен. Пацієнтів поділили на 2 групи залежно від параметрів використаної радіочастотної енергії. В групі 1 абляцію здійснили за допомогою зрошуваного абляційного електрода з енергією 30 Вт і тривалістю аплікації 30 с; у групі 2 – за допомогою зрошуваного електрода з енергією 70 Вт і тривалістю аплікації 5 с. Абляції здійснили під контролем рентгенографії та системи електроанатомічного картування. Критеріями ефективності вважали повну електричну ізоляцію чотирьох легеневих вен із підтвердженням блоку входу та виходу.
Результати. Порівнюючи групи за показниками кількості необхідних циклів аплікації під час процедури, необхідної для досягнення клінічного ефекту, та терміну очікування рецидиву, виявили: в усіх позиціях електрода в групі 2 кількість аплікацій і термін очікування рецидиву були меншими. Скорочення тривалості ізоляції легеневих вен, кількості рецидивів і перезапуску контрольного часу, а також зменшення витрат часу на необхідність повторної побудови електроанатомічної карти сприяли істотному скороченню тривалості власне процедури радіочастотної абляції.
Висновки. Використання нового протоколу є ефективнішим, дає змогу досягти критерії успішності швидше, ніж традиційна методика. Кількість ускладнень процедури порівняно з показником після застосування традиційної методики зіставна. У разі застосування протоколу абляції з вищою енергією зафіксували меншу частоту виникнення фібриляції передсердь.
Посилання
Lippi, G., Sanchis-Gomar, F., & Cervellin, G. (2021). Global epidemiology of atrial fibrillation: An increasing epidemic and public health challenge. International journal of stroke, 16(2), 217-221. https://doi.org/10.1177/1747493019897870
Chugh, S. S., Havmoeller, R., Narayanan, K., Singh, D., Rienstra, M., Benjamin, E. J., Gillum, R. F., Kim, Y. H., McAnulty, J. H., Jr, Zheng, Z. J., Forouzanfar, M. H., Naghavi, M., Mensah, G. A., Ezzati, M., & Murray, C. J. (2014). Worldwide epidemiology of atrial fibrillation: a Global Burden of Disease 2010 Study. Circulation, 129(8), 837-847. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.113.005119
Zulkifly, H., Lip, G. Y. H., & Lane, D. A. (2018). Epidemiology of atrial fibrillation. International Journal of Clinical Practice, 72(3). https://doi.org/10.1111/ijcp.13070
Rahman, F., Kwan, G. F., & Benjamin, E. J. (2014). Global epidemiology of atrial fibrillation. Nature Reviews Cardiology, 13(8), 501. https://doi.org/10.1038/nrcardio.2014.118
Gutierrez, C., & Blanchard, D. G. (2016). Diagnosis and treatment of atrial fibrillation. American Family Physician, 94(6), 442-452.
January, C. T., Wann, L. S., Alpert, J. S., Calkins, H., Cigarroa, J. E., Cleveland, J. C., Jr, Conti, J. B., Ellinor, P. T., Ezekowitz, M. D., Field, M. E., Murray, K. T., Sacco, R. L., Stevenson, W. G., Tchou, P. J., Tracy, C. M., Yancy, C. W., & ACC/AHA Task Force Members (2014). 2014 AHA/ACC/HRS guideline for the management of patients with atrial fibrillation: executive summary: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on practice guidelines and the Heart Rhythm Society. Circulation, 130(23), 2071-2104. https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000040
Arbelo, E., Brugada, J., Hindricks, G., Maggioni, A., Tavazzi, L., Vardas, P., Anselme, F., Inama, G., Jais, P., Kalarus, Z., Kautzner, J., Lewalter, T., Mairesse, G., Perez-Villacastin, J., Riahi, S., Taborsky, M., Theodorakis, G., Trines, S., & Atrial Fibrillation Ablation Pilot Study Investigators (2012). ESC-EURObservational Research Programme: the Atrial Fibrillation Ablation Pilot Study, conducted by the European Heart Rhythm Association. Europace : European pacing, arrhythmias, and cardiac electrophysiology, 14(8), 1094-1103. https://doi.org/10.1093/europace/eus153
Kirchhof P. (2017). The future of atrial fibrillation management: integrated care and stratified therapy. Lancet, 390(10105), 1873-1887. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(17)31072-3
Knotts, R. J., & Barbhaiya, C. R. (2021). High-power, short-duration ablation for atrial fibrillation: Pros and cons. Progress in cardiovascular diseases, 66, 86-91. https://doi.org/10.1016/j.pcad.2021.06.005
Naniwadekar, A., & Dukkipati, S. R. (2021). High-power short-duration ablation of atrial fibrillation: A contemporary review. Pacing and clinical electrophysiology : PACE, 44(3), 528-540. https://doi.org/10.1111/pace.14167
Kotadia, I. D., Williams, S. E., & O'Neill, M. (2020). High-power, Short-duration Radiofrequency Ablation for the Treatment of AF. Arrhythmia & electrophysiology review, 8(4), 265-272. https://doi.org/10.15420/aer.2019.09
Waranugraha, Y., Rizal, A., Firdaus, A. J., Sihotang, F. A., Akbar, A. R., Lestari, D. D., Firdaus, M., & Nurudinulloh, A. I. (2021). The superiority of high-power short-duration radiofrequency catheter ablation strategy for atrial fibrillation treatment: A systematic review and meta-analysis study. Journal of arrhythmia, 37(4), 975-989. https://doi.org/10.1002/joa3.12590
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).