Порівняння традиційної радіочастотної абляції та методики High Power Short Duration у лікуванні передсердних тахіаритмій

Автор(и)

  • А. В. Якушев ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова» НАМН України, м. Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-7888-1838
  • О. З. Парацій ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова» НАМН України, м. Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-2455-7244

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2022.4.255557

Ключові слова:

тріпотіння передсердь, фібриляція передсердь, пароксизмальна тахікардія, реципрокна тахікардія

Анотація

Передсередні тахіаритмії стають у популяції все більш поширеними, а частота їхнього виявлення збільшується з віком. Часто ці аритмії призводять до інвалідизації пацієнтів і зменшення тривалості життя (опосередковано через інсульти). Медикаментозна терапія передесердних тахіаритмій зменшує симптоми, але повністю не розв’язує питання лікування цієї патології. Тому актуальнішим стає хірургічне лікування – катетерні абляції; однією з таких методик є абляція з використанням радіочастотної енергії. Ключові параметри радіочастотних катетерних абляцій – енергія, що доставляється до ендокарда, та час доставлення цієї енергії. За традиційною методикою, використовують енергію 30 Вт протягом 30 с в одній точці. Ця методика має недолік – за 30 с електрод може зміщуватися, й аплікацію енергії доводиться повторювати. У зв’язку з проблемою високої імовірності зміщення електрода запропонували нову стратегію – скорочення часу аплікації внаслідок збільшення енергії.

Мета роботи – визначити ефективність протоколу High Power Short Duration.

Матеріали та методи. Здійснили ретроспективний аналіз результатів хірургічного лікування фібриляції передсердь за допомогою радіочастотної катетерної абляції – ізоляції легеневих вен. Пацієнтів поділили на 2 групи залежно від параметрів використаної радіочастотної енергії. В групі 1 абляцію здійснили за допомогою зрошуваного абляційного електрода з енергією 30 Вт і тривалістю аплікації 30 с; у групі 2 – за допомогою зрошуваного електрода з енергією 70 Вт і тривалістю аплікації 5 с. Абляції здійснили під контролем рентгенографії та системи електроанатомічного картування. Критеріями ефективності вважали повну електричну ізоляцію чотирьох легеневих вен із підтвердженням блоку входу та виходу.

Результати. Порівнюючи групи за показниками кількості необхідних циклів аплікації під час процедури, необхідної для досягнення клінічного ефекту, та терміну очікування рецидиву, виявили: в усіх позиціях електрода в групі 2 кількість аплікацій і термін очікування рецидиву були меншими. Скорочення тривалості ізоляції легеневих вен, кількості рецидивів і перезапуску контрольного часу, а також зменшення витрат часу на необхідність повторної побудови електроанатомічної карти сприяли істотному скороченню тривалості власне процедури радіочастотної абляції.

Висновки. Використання нового протоколу є ефективнішим, дає змогу досягти критерії успішності швидше, ніж традиційна методика. Кількість ускладнень процедури порівняно з показником після застосування традиційної методики зіставна. У разі застосування протоколу абляції з вищою енергією зафіксували меншу частоту виникнення фібриляції передсердь.

Біографії авторів

А. В. Якушев, ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова» НАМН України, м. Київ

канд. мед. наук, науковий співробітник

О. З. Парацій, ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова» НАМН України, м. Київ

канд. мед. наук, лікар-хірург

Посилання

Lippi, G., Sanchis-Gomar, F., & Cervellin, G. (2021). Global epidemiology of atrial fibrillation: An increasing epidemic and public health challenge. International journal of stroke, 16(2), 217-221. https://doi.org/10.1177/1747493019897870

Chugh, S. S., Havmoeller, R., Narayanan, K., Singh, D., Rienstra, M., Benjamin, E. J., Gillum, R. F., Kim, Y. H., McAnulty, J. H., Jr, Zheng, Z. J., Forouzanfar, M. H., Naghavi, M., Mensah, G. A., Ezzati, M., & Murray, C. J. (2014). Worldwide epidemiology of atrial fibrillation: a Global Burden of Disease 2010 Study. Circulation, 129(8), 837-847. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.113.005119

Zulkifly, H., Lip, G. Y. H., & Lane, D. A. (2018). Epidemiology of atrial fibrillation. International Journal of Clinical Practice, 72(3). https://doi.org/10.1111/ijcp.13070

Rahman, F., Kwan, G. F., & Benjamin, E. J. (2014). Global epidemiology of atrial fibrillation. Nature Reviews Cardiology, 13(8), 501. https://doi.org/10.1038/nrcardio.2014.118

Gutierrez, C., & Blanchard, D. G. (2016). Diagnosis and treatment of atrial fibrillation. American Family Physician, 94(6), 442-452.

January, C. T., Wann, L. S., Alpert, J. S., Calkins, H., Cigarroa, J. E., Cleveland, J. C., Jr, Conti, J. B., Ellinor, P. T., Ezekowitz, M. D., Field, M. E., Murray, K. T., Sacco, R. L., Stevenson, W. G., Tchou, P. J., Tracy, C. M., Yancy, C. W., & ACC/AHA Task Force Members (2014). 2014 AHA/ACC/HRS guideline for the management of patients with atrial fibrillation: executive summary: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on practice guidelines and the Heart Rhythm Society. Circulation, 130(23), 2071-2104. https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000040

Arbelo, E., Brugada, J., Hindricks, G., Maggioni, A., Tavazzi, L., Vardas, P., Anselme, F., Inama, G., Jais, P., Kalarus, Z., Kautzner, J., Lewalter, T., Mairesse, G., Perez-Villacastin, J., Riahi, S., Taborsky, M., Theodorakis, G., Trines, S., & Atrial Fibrillation Ablation Pilot Study Investigators (2012). ESC-EURObservational Research Programme: the Atrial Fibrillation Ablation Pilot Study, conducted by the European Heart Rhythm Association. Europace : European pacing, arrhythmias, and cardiac electrophysiology, 14(8), 1094-1103. https://doi.org/10.1093/europace/eus153

Kirchhof P. (2017). The future of atrial fibrillation management: integrated care and stratified therapy. Lancet, 390(10105), 1873-1887. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(17)31072-3

Knotts, R. J., & Barbhaiya, C. R. (2021). High-power, short-duration ablation for atrial fibrillation: Pros and cons. Progress in cardiovascular diseases, 66, 86-91. https://doi.org/10.1016/j.pcad.2021.06.005

Naniwadekar, A., & Dukkipati, S. R. (2021). High-power short-duration ablation of atrial fibrillation: A contemporary review. Pacing and clinical electrophysiology : PACE, 44(3), 528-540. https://doi.org/10.1111/pace.14167

Kotadia, I. D., Williams, S. E., & O'Neill, M. (2020). High-power, Short-duration Radiofrequency Ablation for the Treatment of AF. Arrhythmia & electrophysiology review, 8(4), 265-272. https://doi.org/10.15420/aer.2019.09

Waranugraha, Y., Rizal, A., Firdaus, A. J., Sihotang, F. A., Akbar, A. R., Lestari, D. D., Firdaus, M., & Nurudinulloh, A. I. (2021). The superiority of high-power short-duration radiofrequency catheter ablation strategy for atrial fibrillation treatment: A systematic review and meta-analysis study. Journal of arrhythmia, 37(4), 975-989. https://doi.org/10.1002/joa3.12590

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-08-01

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження