Сприйняття впливу умов і ситуацій операційного середовища як відображення адаптаційного потенціалу військовослужбовців-учасників бойових дій

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2022.4.255788

Ключові слова:

військовослужбовці, адаптаційний потенціал, чутливість до чинників операційного середовища, гіперчутливість, гіпочутливість, варіабельність серцевого ритму

Анотація

Мета роботи – встановити адаптаційний потенціал організму військовослужбовців-учасників бойових дій на основі формування їхніх вражень від умов операційного середовища та характеристик варіабельності серцевого ритму.

Матеріали та методи. Обстежили 70 комбатантів, чоловіків віком 22–30 років. За спеціально розробленою анкетою, що передбачала запитання щодо бойових і побутових проблем, які виникли у військовослужбовців у зоні проведення бойових дій на початку збройного конфлікту на Сході України, оцінили їхні враження щодо дії факторів внутрішнього та зовнішнього середовища. За допомогою комп’ютерного ритмографа визначили параметри варіабельності серцевого ритму обстежених військовослужбовців за стандартними методами. Статистичний аналіз даних здійснили, застосувавши методи параметричної (t-критерій Стьюдента) та непараметричної статистики (t-критерій Вілкоксона), кластерного, покрокового множинного кореляційного та покрокового дискримінантного аналізу з допомогою пакету програм Statistica 13.3.

Результати. Контингент обстежених поділили групи «гіперчутливих» і «гіпочутливих» військовослужбовців, ґрунтуючись на їхніх враженнях про дію факторів операційного середовища. Виявили, що в цьому разі група 1 має більші значення медіан профілів, ніж група 2. Поділ контингенту на групи умовно «гіперчутливих» і «гіпочутливих» до дії шкідливих факторів середовища більш виражений у разі застосування критеріїв побуту. Показники ВСР (LFnorm, HFnorm і LF/HF) вірогідно відрізнялися у групах дослідження. Встановлено, що величина множинного коефіцієнта кореляції для групи 1 становить R = 0,61 (p < 0,007), а для групи 2 – R = 0,83 (p < 0,00009). Це свідчить про наявність сильнішого зв’язку між рівнем адаптивності та параметрами серцевого ритму «гіпочутливих» військовослужбовців. Розроблені правила дають змогу встановити рівень адаптаційного потенціалу військовослужбовця за оцінками відчуттів дії на нього факторів бойового середовища і життєзабезпечення.

Висновки. Найважливішими з-поміж факторів операційного середовища були чинники побуту, а отже ці характеристики можна вважати найбільш чутливими до дії шкідливих факторів довкілля в учасників бойових дій. Аналіз характеристик серцевого ритму в осіб із «гіперчутливістю» і «гіпочутливістю» до дії чинників бойового середовища показав: вищий адаптаційний потенціал мають представники групи «гіпочутливих» військовослужбовців. Розробили модель підтримки ухвалення рішення щодо індивідуального оцінювання адаптаційного потенціалу військовослужбовця за параметрами його чутливості до дії чинників бойового середовища.

Біографії авторів

В. В. Кальниш, Українська військово-медична академія, м. Київ

д-р біол. наук, професор каф. авіаційної, морської медицини та психофізіології

А. В. Швець, Українська військово-медична академія, м. Київ

д-р мед. наук, професор, заступник начальника

О. В. Мальцев, Українська військово-медична академія, м. Київ

канд. мед. наук, начальник науково-дослідного відділу спеціальної медицини та психофізіології 

І. К. Середа, Українська військово-медична академія, м. Київ

канд. мед. наук, доцент каф. організації медичного забезпечення збройних сил

А. Ю. Кіх, Українська військово-медична академія, м. Київ

канд. мед. наук, начальник

К. Ю. Марущенко, Українська військово-медична академія, м. Київ

старший викладач каф. військової терапії

Посилання

Dennis-Tiwary, T. A., Roy, A. K., Denefrio, S., & Myruski, S. (2019). Heterogeneity of the Anxiety-Related Attention Bias: A Review and Working Model for Future Research. Clinical psychological science, 7(5), 879-899. https://doi.org/10.1177/21677026198384741

Nakkas, C., Annen, H., & Brand, S. (2016). Psychological distress and coping in military cadre candidates. Neuropsychiatric disease and treatment, 12, 2237-2243. https://doi.org/10.2147/NDT.S113220

Boulos, D., & Fikretoglu, D. (2018). Influence of military component and deployment-related experiences on mental disorders among Canadian military personnel who deployed to Afghanistan: a cross-sectional survey. BMJ open, 8(3), e018735. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2017-018735

Balamurugan, G., & Divyabharathi, S. (2021). Emotional Dissonance and Job Satisfaction – A Review of Empirical studies. International Journal of Scientific Development and Research, 6(4), 126-130.

Brisinda, D., Venuti, A., Cataldi, C., Efremov, K., Intorno, E., & Fenici, R. (2015). Real-time Imaging of Stress-induced Cardiac Autonomic Adaptation During Realistic Force-on-force Police Scenarios. Journal of Police and Criminal Psychology, 30(2), 71-86. https://doi.org/10.1007/s11896-014-9142-5

Dell, L., Casetta, C., Benassi, H., Cowlishaw, S., Agathos, J., O'Donnell, M., Crane, M., Lewis, V., Pacella, B., Terhaag, S., Morton, D., McFarlane, A., Bryant, R., & Forbes, D. (2022). Mental health across the early years in the military. Psychological medicine, 1-9. Advance online publication. https://doi.org/10.1017/S0033291722000332

Choi, K., Im, H., Kim, J., Choi, K. H., Jon, D. I., Hong, H., Hong, N., Lee, E., & Seok, J. H. (2013). Relationship of early-life stress and resilience to military adjustment in a young adulthood population. Social psychiatry and psychiatric epidemiology, 48(11), 1767-1776. https://doi.org/10.1007/s00127-012-0647-x

Eysenck, M. W., & Keane, M. T. (2020). Cognitive Psychology: A Student’s Handbook (8th ed.). Psychology Press. https://doi.org/10.4324/9781351058513

Fani, N., Tone, E. B., Phifer, J., Norrholm, S. D., Bradley, B., Ressler, K. J., Kamkwalala, A., & Jovanovic, T. (2012). Attention bias toward threat is associated with exaggerated fear expression and impaired extinction in PTSD. Psychological medicine, 42(3), 533-543. https://doi.org/10.1017/S0033291711001565

García-León, M. Á., Pérez-Mármol, J. M., Gonzalez-Pérez, R., García-Ríos, M., & Peralta-Ramírez, M. I. (2019). Relationship between resilience and stress: Perceived stress, stressful life events, HPA axis response during a stressful task and hair cortisol. Physiology & behavior, 202, 87-93. https://doi.org/10.1016/j.physbeh.2019.02.001

Hichun, V. S., Kyrychenko, A. H., Kornatskyy, V. M., Myasnykov, H. V., Nayda, S. A., Osodlo, V. I., Steblyuk, V. V., & Shvets, A. V. (2019). Stres-asotsiiovani rozlady zdorovia v umovakh zbroinoho konfliktu [Stress-Associated Health Disorders in Armed Conflict]. Dnipro: Aktsent PP. [in Ukrainian].

Hill, S. A. (2006). Statistics. In Foundations of Anesthesia (pp. 207-217). Elsevier Ltd. https://doi.org/10.1016/B978-0-323-03707-5.50024-3

Bowles, S. V., Feely, M. S. A., Weis, E. J., DiBella, A., Bartone, P. T., Kimmel, K. (2017). Adaptive Leadership in Military and Government Settings. In S. Bowles, P. Bartone (Eds.). Handbook of Military Psychology (pp. 301-329). Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-319-66192-6_19

Kalnish, V. V. (2017). Professional'naya deyatel'nost' v ekstremal'nykh usloviyakh sredy: opredelenie, klassifikatsiya [Occupational activity in extreme work conditions: definition and classifications]. Ukrainskyi zhurnal z problem medytsyny pratsi, (3), 23-37. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.33573/ujoh2017.03.023

Kalnish, V. V., & Maltsev, O. V. (2020). Vplyv psykhotravmuiuchykh chynnykiv zovnishnoho seredovyshcha na perezhyvannia kombatantiv, sluzhba yakykh prokhodyla v umovakh boiovykh dii [The influence of psychotraumatic factors of the external environment on the survival of combatants, the service of which was performed in combat conditions]. Ukrainskyi medychnyi chasopys, (5), 1-4. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.32471/umj.1680-3051.139.191218

Kochina, M. L., Kaminsky, A. A., & Malenkin, V. A. (2012). Informatsionnaya tekhnologiya prognoza funktsional'nogo sostoyaniya serdechno-sosudistoi sistemy [Information technology for predicting the functional state of the cardiovascular system]. Kibernetyka ta obchysliuvalna tekhnika,170, 15-27. [in Russian].

Kochina, M. L., & Kaminsky, A. A. (2010). Computer rhythmograph. Radio engineering, 160, 263-267. [in Ukrainian].

Lazarus, Richard S. Dadsetan, Parirokh; Jahangiri, Hamideh (2018). Stress Treatment and Management. Lap Lambert. 660. ISBN 978-613-9-44797-8.

Meredith, L. S., Sherbourne, C. D., Gaillot, S. J., Hansell, L., Ritschard, H. V., Parker, A. M., & Wrenn, G. (2011). Promoting Psychological Resilience in the U.S. Military. Rand health quarterly, 1(2), 2.

Oprins, E. A. P. B., van den Bosch, K., & Venrooij, W. (2018). Measuring adaptability demands of jobs and the adaptability of military and civilians. Military Psychology, 30(6), 576-589. https://doi.org/10.1080/08995605.2018.1521689

O'Súilleabháin, P. S., Hughes, B. M., Oommen, A. M., Joshi, L., & Cunningham, S. (2019). Vulnerability to stress: Personality facet of vulnerability is associated with cardiovascular adaptation to Development of modern methods of physical and rehabilitation medicine for combat wounds and injuries stress. International journal of psychophysiology : official journal of the International Organization of Psychophysiology, 144, 34-39. https://doi.org/10.1016/j.ijpsycho.2019.06.013

Park, S., & Park, S. (2019). Employee Adaptive Performance and Its Antecedents: Review and Synthesis. Human Resource Development Review, 18(3), 294-324. https://doi.org/10.1177/1534484319836315

Ranes, B., Long, C. P., Traynham, S., & Hayes, A. (2017). The Influence of Combat Experience on Psychologically Healthy Soldiers' Attentiveness to Environmental Threats. Military medicine, 182(7), e1787-e1793. https://doi.org/10.7205/MILMED-D-16-00261

Ross, R., & Altmaier, E. A. (2014). Hadbook of Counseling for Streess at Work. Sage Publications.

Shvets, A. V. (2019). Psychomedical Intervention Model for Servicemen Based on a Study of Mental Disorders. Cybernetics and computer engineering, (2), 80-100. https://doi.org/10.15407/kvt196.02.080

Karpinski, A. C., Cogo, D. C., Antonelli, R. A., & Meurer, A. M. (2020). Relationship between the self-efficacy and the stages of the decision-making process: analysis of the future managers’ perception. Revista de Administração da UFSM, 13(4), 792-807. https://doi.org/10.5902/1983465934132

Trinka, I. S., Kalnysh, V. V., Shvets, A. V., & Maltsev, O. V. (2016). Osoblyvosti vplyvu chynnykiv boiovoho seredovyshcha na viiskovosluzhbovtsiv [Features of the influence of combat environment factors on servicemen]. Viiskova medytsyna Ukrainy, 16(2), 73-80. [in Ukrainian].

Xhyheri, B., Manfrini, O., Mazzolini, M., Pizzi, C., & Bugiardini, R. (2012). Heart rate variability today. Progress in cardiovascular diseases, 55(3), 321-331. https://doi.org/10.1016/j.pcad.2012.09.001

Zinn, J. O. (2016). 'In-between' and other reasonable ways to deal with risk and uncertainty: A review article. Health, risk & society, 18(7-8), 348-366. https://doi.org/10.1080/13698575.2016.1269879

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-08-01

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження