Клініко-епідеміологічна та серологічна характеристика хвороби Лайма в Запорізькій області (ретроспективний аналіз за 2015–2019 рр. за даними КУ «Обласна інфекційна лікарня» ЗОР)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2022.4.256223

Ключові слова:

хвороба Лайма, клініка, серологічна діагностика

Анотація

Мета роботи – з’ясування клініко-лабораторних особливостей перебігу хвороби Лайма у Запорізькому регіоні на підставі ретроспективного клініко-епідеміологічного та серологічного аналізу випадків цього захворювання в області в період з 2015 до 2019 року.

Матеріали та методи. Здійснили ретроспективний аналіз 62 медичних карт стаціонарних пацієнтів із хворобою Лайма за період 2015–2019 рр. Вік хворих – від 18 до 79 років, 38 чоловіків, 24 жінки. Усім хворим здійснили традиційне комплексне клініко-лабораторне обстеження, методом імуноферментного аналізу в крові визначили IgM та IgG до Borrelia burgdorferi.

Результати. У результаті дослідження встановили: хвороба Лайма в Запорізькій області мала чітку сезонність із переважанням кількості хворих влітку (56,5 %) та навесні (25,8 %). У переважної більшості хворих (80,6 %) достеменно відомо про укус кліща. Захворювання здебільшого (90,3 %) мало гострий перебіг із превалюванням еритемної форми (94,6 %). За умов гострого перебігу хвороби пацієнти були серопозитивними у 75,0 % випадків з одночасним виявленням IgM та IgG до Borrelia burgdorferi, а також позитивними за IgM без виявлення IgG. Серонегативність 25,0 % хворих спричинила необхідність чітких клініко-епідеміологічних даних для підтвердження діагнозу. Якщо перебіг хвороби тривалий і хронічний, пацієнти мали позитивні IgG до Borrelia burgdorferi (100 %) та IgM (50,0 %).

Визначили клініко-лабораторні особливості перебігу хвороби Лайма. Так, гострий перебіг характеризувався превалюванням еритемної форми (94,6 %), ознаки загальноінтоксикаційного синдрому виражені слабко чи взагалі не виявлені, патологічних змін у гемограмі у більшості пацієнтів (80,4 %) не було. У разі тривалого та хронічного перебігу не було даних анамнезу щодо наявності еритеми, клінічна симптоматика поліморфна, у половини пацієнтів визначили підвищення швидкості осідання еритроцитів без змін формули крові, слабко виражені цитолітичний синдром і гіпербілірубінемія.

Висновки. Одержані під час ретроспективного аналізу випадків хвороби Лайма за 2015–2019 рр. результати дали змогу встановити закономірності епідеміологічних, клінічних і серологічних змін, що спричинені цією інфекцією, в пацієнтів у Запорізькій області: чітка сезонність хвороби; при гострому перебігу – превалювання еритемної форми та різні варіанти серологічного профілю хворих; при тривалому та хронічному – поліморфність клінічної симптоматики, серопозитивність у всіх випадках, випадки еритеми в анамнезі не зафіксовані.

Біографії авторів

О. О. Фурик, Запорізький державний медичний університет, Україна

канд. мед. наук, доцент каф. інфекційних хвороб

К. А. Пак, Запорізький державний медичний університет, Україна

старший лаборант кафедри інфекційних хвороб

О. В. Рябоконь, Запорізький державний медичний університет, Україна

д-р мед. наук, професор, зав. каф. інфекційних хвороб

Д. А. Задирака, Запорізький державний медичний університет, Україна

канд. мед. наук, доцент каф. інфекційних хвороб

Ю. Ю. Рябоконь, Запорізький державний медичний університет, Україна

д-р мед. наук, професор каф. дитячих інфекційних хвороб

Посилання

Schutzer, S. E., Body, B. A., Boyle, J., Branson, B. M., Dattwyler, R. J., Fikrig, E., Gerald, N. J., Gomes-Solecki, M., Kintrup, M., Ledizet, M., Levin, A. E., Lewinski, M., Liotta, L. A., Marques, A., Mead, P. S., Mongodin, E. F., Pillai, S., Rao, P., Robinson, W. H., Roth, K. M., … Branda, J. A. (2019). Direct Diagnostic Tests for Lyme Disease. Clinical infectious diseases : an official publication of the Infectious Diseases Society of America, 68(6), 1052-1057. https://doi.org/10.1093/cid/ciy614

Steere, A. C., Strle, F., Wormser, G. P., Hu, L. T., Branda, J. A., Hovius, J. W. R., Li X., Mead, P. S. (2016). Lyme borreliosis. Nature Reviews Disease Primers, 2. https://doi.org/10.1038/nrdp.2016.90

Sykes, R. A., & Makiello, P. (2017). An estimate of Lyme borreliosis incidence in Western Europe†. Journal of public health, 39(1), 74-81. https://doi.org/10.1093/pubmed/fdw017

Centers for Disease Control and Prevention (2013, August 19). CDC Provides Estimate of Americans Diagnosed with Lyme Disease Each Year. http://www.cdc.gov/media/releases/2013/p0819-lyme-disease.html

Mead, P. S. (2015). Epidemiology of Lyme disease. Infectious disease clinics of North America, 29(2), 187-210. https://doi.org/10.1016/j.idc.2015.02.010

Center for Public Health of the Ministry of Health of Ukraine (2020, May 5). Za try misiatsi 2020-ho roku v Ukraini zafiksovano 236 vypadkiv khvoroby Laima [In three months of 2020, 236 cases of Lyme disease were recorded in Ukraine]. https://phc.org.ua/news/za-tri-misyaci-2020-go-roku-v-ukraini-zafiksovano-236-vipadkiv-khvorobi-layma

Nebogatkin, I. V., & Shulhan, A. M. (2021). Epidemiolohichni y epizootychni osoblyvosti khvoroby Laima u 2019 rotsi v Ukraini [Epidemiological and epizootic features of Lyme disease in 2019 in Ukraine]. Aktualna infektolohiia, 8(5-6), 44-48. [іn Ukrainian]. https://doi.org/10.22141/2312-413x.8.5-6.2020.217959

Stone, B. L., Tourand, Y., & Brissette, C. A. (2017). Brave New Worlds: The Expanding Universe of Lyme Disease. Vector borne and zoonotic diseases, 17(9), 619-629. https://doi.org/10.1089/vbz.2017.2127

Cardenas-de la Garza, J. A., De la Cruz-Valadez, E., Ocampo-Candiani, J., & Welsh, O. (2019). Clinical spectrum of Lyme disease. European journal of clinical microbiology & infectious diseases, 38(2), 201-208. https://doi.org/10.1007/s10096-018-3417-1

Strnad, M., Hönig, V., Růžek, D., Grubhoffer, L., & Rego, R. (2017). Europe-Wide Meta-Analysis of Borrelia burgdorferi Sensu Lato Prevalence in Questing Ixodes ricinus Ticks. Applied and environmental microbiology, 83(15), e00609-17. https://doi.org/10.1128/AEM.00609-17

Estrada-Peña, A., Cutler, S., Potkonjak, A., Vassier-Tussaut, M., Van Bortel, W., Zeller, H., Fernández-Ruiz, N., & Mihalca, A. D. (2018). An updated meta-analysis of the distribution and prevalence of Borrelia burgdorferi s.l. in ticks in Europe. International journal of health geographics, 17(1), 41. https://doi.org/10.1186/s12942-018-0163-7

Pritt, B. S., Mead, P. S., Johnson, D., Neitzel, D. F., Respicio-Kingry, L. B., Davis, J. P., Schiffman, E., Sloan, L. M., Schriefer, M. E., Replogle, A. J., Paskewitz, S. M., Ray, J. A., Bjork, J., Steward, C. R., Deedon, A., Lee, X., Kingry, L. C., Miller, T. K., Feist, M. A., Theel, E. S., … Petersen, J. M. (2016). Identification of a novel pathogenic Borrelia species causing Lyme borreliosis with unusually high spirochaetaemia: a descriptive study. The Lancet. Infectious diseases, 16(5), 556-564. https://doi.org/10.1016/S1473-3099(15)00464-8

Stanek, G., Wormser, G. P., Gray, J., & Strle, F. (2012). Lyme borreliosis. Lancet, 379(9814), 461-473. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(11)60103-7

Shapiro, E. D. (2014). Clinical practice. Lyme disease. The New England journal of medicine, 370(18), 1724-1731. https://doi.org/10.1056/NEJMcp1314325

Moore, A., Nelson, C., Molins, C., Mead, P., & Schriefer, M. (2016). Current Guidelines, Common Clinical Pitfalls, and Future Directions for Laboratory Diagnosis of Lyme Disease, United States. Emerging infectious diseases, 22(7), 1169-1177. https://doi.org/10.3201/eid2207.151694

Sharma, A., Guleria, S., Sharma, R., & Sharma, A. (2017). Lyme Disease: A Case Report with Typical and Atypical Lesions. Indian dermatology online journal, 8(2), 124-127. https://doi.org/10.4103/2229-5178.202271

National Institute for Health and Care Excellence. (2018, October 17). Lyme disease NICE guideline [NG95]. https://www.nice.org.uk/guidance/ng95

Rebman, A. W., & Aucott, J. N. (2020). Post-treatment Lyme Disease as a Model for Persistent Symptoms in Lyme Disease. Frontiers in medicine, 7, 57. https://doi.org/10.3389/fmed.2020.00057

Chemych, M., & Lutai, I. (2020). Lyme disease modern issue condition. Eastern Ukrainian Medical Journal, 8(2), 230-241. [іn Ukrainian]. https://doi.org/10.21272/eumj.2020;8(2):230-241

Tulloch, J., Decraene, V., Christley, R. M., Radford, A. D., Warner, J. C., & Vivancos, R. (2019). Characteristics and patient pathways of Lyme disease patients: a retrospective analysis of hospital episode data in England and Wales (1998-2015). BMC public health, 19(1), 931. https://doi.org/10.1186/s12889-019-7245-8

Hirsch, A. G., Herman, R. J., Rebman, A., Moon, K. A., Aucott, J., Heaney, C., & Schwartz, B. S. (2018). Obstacles to diagnosis and treatment of Lyme disease in the USA: a qualitative study. BMJ open, 8(6), e021367. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2017-021367

Knudtzen, F. C., Andersen, N. S., Jensen, T. G., & Skarphédinsson, S. (2017). Characteristics and Clinical Outcome of Lyme Neuroborreliosis in a High Endemic Area, 1995-2014: A Retrospective Cohort Study in Denmark. Clinical infectious diseases : an official publication of the Infectious Diseases Society of America, 65(9), 1489-1495. https://doi.org/10.1093/cid/cix568

Kannangara, D. W., & Patel, P. (2018). Report of Non-Lyme, Erythema Migrans Rashes from New Jersey with a Review of Possible Role of Tick Salivary Toxins. Vector borne and zoonotic diseases, 18(12), 641-652. https://doi.org/10.1089/vbz.2018.2278

Eldin, C., Jaulhac, B., Mediannikov, O., Arzouni, J. P., & Raoult, D. (2019). Values of diagnostic tests for the various species of spirochetes. Medecine et maladies infectieuses, 49(2), 102-111. https://doi.org/10.1016/j.medmal.2019.01.009

Sanderson, V. P., Mainprize, I. L., Verzijlenberg, L., Khursigara, C. M., & Wills, M. (2020). The Platelet Fraction Is a Novel Reservoir to Detect Lyme Borrelia in Blood. Biology, 9(11), 366. https://doi.org/10.3390/biology9110366

Lacout, A., Mone, Y., Franck, M., Marcy, P. Y., Mas, M., Veas, F., & Perronne, C. (2018). Blood cell disruption to significantly improve the Borrelia PCR detection sensitivity in borreliosis in humans. Medical hypotheses, 116, 1-3. https://doi.org/10.1016/j.mehy.2018.04.012

Ružić-Sabljić, E., & Cerar, T. (2017). Progress in the molecular diagnosis of Lyme disease. Expert review of molecular diagnostics, 17(1), 19-30. https://doi.org/10.1080/14737159.2016.1246959

Waddell, L. A., Greig, J., Mascarenhas, M., Harding, S., Lindsay, R., & Ogden, N. (2016). The Accuracy of Diagnostic Tests for Lyme Disease in Humans, A Systematic Review and Meta-Analysis of North American Research. PloS one, 11(12), e0168613. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0168613

Maccallini, P., Bonin, S., & Trevisan, G. (2018). Autoimmunity against a glycolytic enzyme as a possible cause for persistent symptoms in Lyme disease. Medical hypotheses, 110, 1-8. https://doi.org/10.1016/j.mehy.2017.10.024

Crossland, N. A., Alvarez, X., & Embers, M. E. (2018). Late Disseminated Lyme Disease: Associated Pathology and Spirochete Persistence Posttreatment in Rhesus Macaques. The American journal of pathology, 188(3), 672-682. https://doi.org/10.1016/j.ajpath.2017.11.005

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-09-06

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження