Варіабельність ритму серця та особистісна тривожність у дітей із синдромом подразненого кишківника: чи є зв’язок?

Автор(и)

  • М. О. Семен Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-8464-7412
  • О. Л. Личковська Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-8464-7412
  • В. Д. Семен КНП ЛОР Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «Охматдит», Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-5090-2227
  • О. П. Єлісєєва Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-9003-4532

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2022.5.256942

Ключові слова:

варіабельність ритму серця, особистісна тривожність у дітей, синдром подразненого кишківника

Анотація

Мета роботи – вивчення часових і спектральних параметрів варіабельності ритму серця, кореляційних зв’язків між її показниками та рівнем особистісної тривожності як одним з основних психоемоційних чинників у розвитку синдрому подразненого кишківника в дітей.

Матеріали та методи. Обстежили 22 дітей віком 6–12 років із діагнозом синдром подразненого кишківника, що встановлений за Римськими критеріями ІV, а також 10 волонтерів відповідного віку. Рівень особистісної тривожності визначали за методикою CMAS (Children’s Manifest Anxiety Scale). Варіабельність ритму серця як неінвазивна методика є трансдіагностичним біомаркером активності механізмів нейрогуморальної регуляції та потенціалу стресостійкості. Варіабельність ритму серця вивчали методом кардіоінтервалографії (Нейрософт®), короткі 5-хвилинні записи у фоновій пробі. Оцінювали зв’язки між параметрами варіабельності ритму серця та рівнем тривожності за допомогою кореляційного коефіцієнта рангу Спірмена. Для статистичного аналізу використовували Microsoft Excel 2016 та GraphPad Prism 5.

Результати. Діти з синдромом подразненого кишківника мали підвищений рівень особистісної тривожності (в 1,7 раза) та значно нижчу варіабельність ритму серця (в 2,2 раза) порівняно з показниками пацієнтів контрольної групи. Також у них виявили недостатню активність симпатичної ланки (LF) на тлі підвищеного рівня нейрогуморальних впливів (VLF) і парасимпатичної (HF) активності. Пряму залежність середньої сили між параметрами варіабельності ритму серця та рівнем особистісної тривожності визначили лише в основній групі.

Висновки. Дослідження, що здійснили, дає важливу інформацію для глибшого розуміння патофізіологічних механізмів виникнення синдрому подразненого кишківника в дітей. Встановили суттєво підвищений рівень особистісної тривожності у дітей із синдромом подразненого кишківника. Зниження варіабельності ритму серця та зміни внутрішньої структури спектра вказують на порушення взаємодій на осі «кишківник – ЦНС», а саме на недостатню активність автономної нервової системи, особливо симпатичного відділу, та посилення нейрогуморальних впливів.

 

Біографії авторів

М. О. Семен, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна

 аспірант кафедри пропедевтики педіатрії та медичної генетики

 

О. Л. Личковська, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна

д-р мед. наук, професор, зав. каф. пропедевтики педіатрії та медичної генетики

В. Д. Семен, КНП ЛОР Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «Охматдит», Україна

зав. I педіатричного відділення

О. П. Єлісєєва, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна

д-р біол. наук, професор каф. гістології, цитології та ембріології

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-10-22

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження