Пост-COVID-синдром у дітей: чи є зміна вмісту лімфоцитів фактором ризику його виникнення?

Автор(и)

  • О. Л. Личковська Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-8789-6310
  • Д. І. Квіт КНП Львівської обласної ради «Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «Охматдит», Ukraine https://orcid.org/0000-0001-8104-2736
  • І. Ю. Кулачковська Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-6740-4347
  • О. М. Садова Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-6077-1144
  • Л. Я. Живко Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-0620-9433
  • М. І. Дац-Опока Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-2797-2462
  • Н. С. Косминіна Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-0422-7002

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2022.6.258928

Ключові слова:

COVID-19, постковідний синдром, діти, лімфоцити, адаптаційні реакції

Анотація

Мета роботи – пошук факторів ризику формування пост-COVID-синдрому в дітей на основі аналізу динаміки рівня лейкоцитів, відносного й абсолютного вмісту лімфоцитів у крові.

Матеріали та методи. Здійснили ретроспективний аналіз історій хвороб дітей віком 10–17 років, які госпіталізовані під час другої хвилі пандемії (січень – липень 2021 року) в КНП Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «Охматдит» із діагнозом COVID-19 середнього ступеня тяжкості. Обрали 46 випадків: 26 дітей (група пост-COVID(-)), які не мали жодних симптомів після COVID-19, і 20 пацієнтів (група пост-COVID(+)), які мали різні скарги, що порушували звичне життя, з боку різних органів і систем.

Результати. Всі опитані діти з групи пост-COVID(+) скаржилися на втому, майже третина дітей (30 %) – на головний біль, якого не було до захворювання, кожна четверта дитина (25 %) мала проблеми з концентрацією уваги, кожна п’ята (20 %) – періодично відчувала невмотивовану тривогу. Проаналізували динаміку загальної кількості лейкоцитів, абсолютного та відносного вмісту лімфоцитів при контролі через тиждень ±2 дні. Встановили, що в групі дітей пост-COVID(-) не виявлено вірогідні зміни названих показників, а в групі пост-COVID(+) при незначному лейкоцитозі (підвищення від 3,9 × 109/л до 4,05 × 109/л, р = 0,13) визначили достовірне зниження рівня лімфоцитів – і відносного (з 27 % до 16 %, р = 0,002), й абсолютного (з 1,51 × 109/л до 0,51 × 109/л, р = 0,001).

Висновки. Пацієнти з лімфопенією чи гіперлімфоцитозом, що зберігалися протягом 7 ± 2 днів у гострому періоді COVID-19, належать до групи ризику щодо тривалого персистування симптоматики, зокрема вираженої тривалої астенії. Тенденцію до нормалізації кількості лімфоцитів можна вважати протекторним фактором щодо формування пост-COVID-синдрому, а негативна динаміка чи її відсутність – фактор ризику тривалого персистування симптомів.

 

Біографії авторів

О. Л. Личковська, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна

д-р мед. наук, професор, зав. каф. пропедевтики педіатрії та медичної генетики

Д. І. Квіт, КНП Львівської обласної ради «Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «Охматдит»

директор, заслужений лікар України

І. Ю. Кулачковська, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна

канд. мед. наук, доцент каф. пропедевтики педіатрії та медичної генетики

О. М. Садова, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна

канд. мед. наук, доцент каф. пропедевтики педіатрії та медичної генетики

Л. Я. Живко, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна

асистент каф. пропедевтики педіатрії та медичної генетики

М. І. Дац-Опока, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна

канд. мед. наук, доцент каф. пропедевтики педіатрії та медичної генетики

Н. С. Косминіна, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна

канд. мед. наук, асистент каф. пропедевтики педіатрії та медичної генетики

Посилання

Chen, C., Cao, M., Peng, L., Guo, X., Yang, F., Wu, W., Chen, L., Yang, Y., Liu, Y., & Wang, F. (2020). Coronavirus Disease-19 Among Children Outside Wuhan, China. SSRN Electronic Journal. https://doi.org/10.2139/ssrn.3546071

Maltezou, H. C., Magaziotou, I., Dedoukou, X., Eleftheriou, E., Raftopoulos, V., Michos, A., Lourida, A., Panopoulou, M., Stamoulis, K., Papaevangelou, V., Petinaki, E., Mentis, A., Papa, A., Tsakris, A., Roilides, E., Syrogiannopoulos, G. A., Tsolia, M., & for Greek Study Group on SARS-CoV-2 Infections in Children (2020). Children and Adolescents With SARS-CoV-2 Infection: Epidemiology, Clinical Course and Viral Loads. The Pediatric infectious disease journal, 39(12), e388-e392. https://doi.org/10.1097/INF.0000000000002899

Guan, W., Ni, Z., Hu, Y., Liang, W., Ou, C., He, J., Liu, L., Shan, H., Lei, C., Hui, D., Du, B., Li, L., Zeng, G., Yuen, K., Chen, R., Tang, C., Wang, T., Chen, P., Xiang, J,. Li, S., & Zhong, N. (2020). Clinical Characteristics of Coronavirus Disease 2019 in China. New England Journal of Medicine, 382(18), 1708-1720. https://doi.org/10.1056/nejmoa2002032

Pousa, P. A., Mendonça, T., Oliveira, E. A., & Simões-E-Silva, A. C. (2021). Extrapulmonary manifestations of COVID-19 in children: a comprehensive review and pathophysiological considerations. Jornal de pediatria, 97(2), 116-139. https://doi.org/10.1016/j.jped.2020.08.007

Moratto, D., Giacomelli, M., Chiarini, M., Savarè, L., Saccani, B., Motta, M., Timpano, S., Poli, P., Paghera, S., Imberti, L., Cannizzo, S., Quiros-Roldan, E., Marchetti, G., & Badolato, R. (2020). Immune response in children with COVID-19 is characterized by lower levels of T-cell activation than infected adults. European journal of immunology, 50(9), 1412-1414. https://doi.org/10.1002/eji.202048724

Cervia, C., Nilsson, J., Zurbuchen, Y., Valaperti, A., Schreiner, J., Wolfensberger, A., Raeber, M. E., Adamo, S., Weigang, S., Emmenegger, M., Hasler, S., Bosshard, P. P., De Cecco, E., Bächli, E., Rudiger, A., Stüssi-Helbling, M., Huber, L. C., Zinkernagel, A. S., Schaer, D. J., Aguzzi, A., … Boyman, O. (2021). Systemic and mucosal antibody responses specific to SARS-CoV-2 during mild versus severe COVID-19. The Journal of allergy and clinical immunology, 147(2), 545-557.e9. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2020.10.040

Tschernig, T., & Pabst, R. (2000). Bronchus-associated lymphoid tissue (BALT) is not present in the normal adult lung but in different diseases. Pathobiology, 68(1), 1-8. https://doi.org/10.1159/000028109

Havervall, S., Rosell, A., Phillipson, M., Mangsbo, S. M., Nilsson, P., Hober, S., & Thålin, C. (2021). Symptoms and Functional Impairment Assessed 8 Months After Mild COVID-19 Among Health Care Workers. JAMA, 325(19), 2015-2016. https://doi.org/10.1001/jama.2021.5612

Greenhalgh, T., Knight, M., A'Court, C., Buxton, M., & Husain, L. (2020). Management of post-acute COVID-19 in primary care. BMJ, 370, m3026. https://doi.org/10.1136/bmj.m3026

Carvalho-Schneider, C., Laurent, E., Lemaignen, A., Beaufils, E., Bourbao-Tournois, C., Laribi, S., Flament, T., Ferreira-Maldent, N., Bruyère, F., Stefic, K., Gaudy-Graffin, C., Grammatico-Guillon, L., & Bernard, L. (2021). Follow-up of adults with noncritical COVID-19 two months after symptom onset. Clinical microbiology and infection, 27(2), 258-263. https://doi.org/10.1016/j.cmi.2020.09.052

Becker R. C. (2021). COVID-19 and its sequelae: a platform for optimal patient care, discovery and training. Journal of thrombosis and thrombolysis, 51(3), 587-594. https://doi.org/10.1007/s11239-021-02375-w

Molteni, E., Sudre, C. H., Canas, L. S., Bhopal, S. S., Hughes, R. C., Antonelli, M., Murray, B., Kläser, K., Kerfoot, E., Chen, L., Deng, J., Hu, C., Selvachandran, S., Read, K., Capdevila Pujol, J., Hammers, A., Spector, T. D., Ourselin, S., Steves, C. J., Modat, M., … Duncan, E. L. (2021). Illness duration and symptom profile in symptomatic UK school-aged children tested for SARS-CoV-2. The Lancet. Child & adolescent health, 5(10), 708-718. https://doi.org/10.1016/S2352-4642(21)00198-X

Buonsenso, D., Munblit, D., De Rose, C., Sinatti, D., Ricchiuto, A., Carfi, A., & Valentini, P. (2021). Preliminary evidence on long COVID in children. Acta paediatrica, 110(7), 2208-2211. https://doi.org/10.1111/apa.15870

Zimmermann, P., Pittet, L. F., & Curtis, N. (2021). How Common is Long COVID in Children and Adolescents?. The Pediatric infectious disease journal, 40(12), e482-e487. https://doi.org/10.1097/INF.0000000000003328

Tan, L., Wang, Q., Zhang, D., Ding, J., Huang, Q., Tang, Y. Q., Wang, Q., & Miao, H. (2020). Lymphopenia predicts disease severity of COVID-19: a descriptive and predictive study. Signal transduction and targeted therapy, 5(1), 33. https://doi.org/10.1038/s41392-020-0148-4

Liang, L., Yang, B., Jiang, N., Fu, W., He, X., Zhou, Y., Ma, W. L., & Wang, X. (2020). Three-month Follow-up Study of Survivors of Coronavirus Disease 2019 after Discharge. Journal of Korean medical science, 35(47), e418. https://doi.org/10.3346/jkms.2020.35.e418

Brackel, C., Lap, C. R., Buddingh, E. P., van Houten, M. A., van der Sande, L., Langereis, E. J., Bannier, M., Pijnenburg, M., Hashimoto, S., & Terheggen-Lagro, S. (2021). Pediatric long-COVID: An overlooked phenomenon?. Pediatric pulmonology, 56(8), 2495-2502. https://doi.org/10.1002/ppul.25521

Yong S. J. (2021). Long COVID or post-COVID-19 syndrome: putative pathophysiology, risk factors, and treatments. Infectious diseases, 53(10), 737-754. https://doi.org/10.1080/23744235.2021.1924397

Jimeno, S., Ventura, P. S., Castellano, J. M., García-Adasme, S. I., Miranda, M., Touza, P., Lllana, I., & López-Escobar, A. (2021). Prognostic implications of neutrophil-lymphocyte ratio in COVID-19. European journal of clinical investigation, 51(1), e13404. https://doi.org/10.1111/eci.13404

Zheng, G., Wang, B., Zhang, H., Xie, C., Zhang, Y., Wen, Z., Guo Q., Zhu H., Ye G., Liang J., Meng Q., Xie J., Jiang S., Liu G., Gao W., Wang Y., & Guo, Y. (2020). Clinical characteristics of acute respiratory syndrome with SARS-CoV-2 infection in children in South China. Pediatric Pulmonology, 55(9), 2419-2426. https://doi.org/10.1002/ppul.24921

Kosmeri, C., Koumpis, E., Tsabouri, S., Siomou, E., & Makis, A. (2020). Hematological manifestations of SARS-CoV-2 in children. Pediatric blood & cancer, 67(12), e28745. https://doi.org/10.1002/pbc.28745

Panda, P. K., Sharawat, I. K., Panda, P., Natarajan, V., Bhakat, R., & Dawman, L. (2021). Neurological Complications of SARS-CoV-2 Infection in Children: A Systematic Review and Meta-Analysis. Journal of tropical pediatrics, 67(3), fmaa070. https://doi.org/10.1093/tropej/fmaa070

Maltezou, H. C., Pavli, A., & Tsakris, A. (2021). Post-COVID Syndrome: An Insight on Its Pathogenesis. Vaccines, 9(5), 497. https://doi.org/10.3390/vaccines9050497

Garcia-Oscos, F., Salgado, H., Hall, S., Thomas, F., Farmer, G. E., Bermeo, J., Galindo, L. C., Ramirez, R. D., D'Mello, S., Rose-John, S., & Atzori, M. (2012). The stress-induced cytokine interleukin-6 decreases the inhibition/excitation ratio in the rat temporal cortex via trans-signaling. Biological psychiatry, 71(7), 574-582. https://doi.org/10.1016/j.biopsych.2011.11.018

Selye, H. (1953). Induction of topical resistance to acute tissue injury; an experimental study with the granuloma pouch technique. The Surgical clinics of North America, 1417-1446. https://doi.org/10.1016/s0039-6109(16)34043-9

Garkavi, L. Kh. (1969). Adaptatsionnaya "reaktsiya aktivatsii" i ee rol v mekhanizme protivoopukholevogo vliyaniya razdrazhenii gipotalamusa [Adaptive "activation reaction" and its role in the mechanism of antitumor effect of stimulation of the hypothalamus (Doctoral dissertation)]. Donetsk. [in Russian].

Matta, J., Wiernik, E., Robineau, O., Carrat, F., Touvier, M., Severi, G., de Lamballerie, X., Blanché, H., Deleuze, J. F., Gouraud, C., Hoertel, N., Ranque, B., Goldberg, M., Zins, M., Lemogne, C., & Santé, Pratiques, Relations et Inégalités Sociales en Population Générale Pendant la Crise COVID-19–Sérologie (SAPRIS-SERO) Study Group (2022). Association of Self-reported COVID-19 Infection and SARS-CoV-2 Serology Test Results With Persistent Physical Symptoms Among French Adults During the COVID-19 Pandemic. JAMA internal medicine, 182(1), 19-25. https://doi.org/10.1001/jamainternmed.2021.6454

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-02

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження