Порівняльна характеристика різних методик радіочастотних катетерних абляцій при тріпотінні передсердь

Автор(и)

  • А. В. Якушев ДУ "Національний інститут серцево-судинної хірургіі імeні М. М. Амосова НАМН України", м. Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-7888-1838
  • О. З. Парацій ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова» НАМН України, м. Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-2455-7244

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2022.5.259489

Ключові слова:

тріпотіння передсердь, фібриляція передсердь, пароксизмальна тахікардія, реципрокна тахікардія

Анотація

Катетерні абляції виходять на перші позиції в лікуванні передсердних макро-реентрі аритмій. Основні керовані параметри при абляціях – енергія, тривалість експозиції та використання охолодження кінчика катетера. У разі застосування традиційних методик абляції є високий ризик нанесення недостатнього ураження тканини через нестабільність електрода. В зв’язку з проблемою стабільності запропонували нову методику – скорочення часу аплікації шляхом збільшення енергії.

Мета роботи – порівняти результати радіочастотної катетерної абляції (РЧА) за допомогою 8 мм електрода без охолодження з 4 мм електродом з охолодженням і 4 мм електродом зі збільшеною радіочастотною енергією.

Матеріали та методи. Робота ґрунтується на ретроспективному аналізі результатів катетерних абляцій пацієнтів із тріпотінням передсердь. Хворих поділили на 3 групи залежно від параметрів використаної радіочастотної енергії та типу абляційного електрода.

Результати. У групі зі збільшеною енергією зареєстрували найменший час від початку РЧА до досягнення критеріїв успішності процедури та найменші показники променевого навантаження. Результати, що отримали, статистично значущі щодо показників двох груп пацієнтів, у яких використовували традиційні методики. Така різниця пов’язана зі скороченням тривалості власне аплікації внаслідок використання високої енергії, а також спричинена необхідністю нанесення меншої кількості аплікацій, що зумовлена меншою імовірністю зміщення електрода з цільової зони.

Висновки. Використання протоколу з високою енергією дає змогу швидше досягти критерії успішності абляції каво-трикуспідального істмусу порівняно з традиційними методиками (на 30 % і 22 % відповідно) при меншому променевому навантаженні (на 27 % і 24 % відповідно). Застосування протоколу високої енергії не призводить до збільшення частоти ускладнень, його можна вважати безпечним для клінічного застосування.

Біографії авторів

А. В. Якушев, ДУ "Національний інститут серцево-судинної хірургіі імeні М. М. Амосова НАМН України", м. Київ

канд. мед. наук, науковий співробітник

О. З. Парацій, ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова» НАМН України, м. Київ

канд. мед. наук, лікар-хірург

Посилання

DeLago, A. J., Essa, M., Ghajar, A., Hammond-Haley, M., Parvez, A., Nawaz, I., Shalhoub, J., Marshall, D. C., Nazarian, S., Calkins, H., Salciccioli, J. D., & Philips, B. (2021). Incidence and Mortality Trends of Atrial Fibrillation/Atrial Flutter in the United States 1990 to 2017. The American journal of cardiology, 148, 78-83. https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2021.02.014

Kacprzyk, M., Kuniewicz, M., & Lelakowski, J. (2020). Trzepotanie przedsionków w praktyce kardiologa [Atrial flutter in cardiology practice]. Polski merkuriusz lekarski, 48(285), 204-208.

Diamant, M. J., Andrade, J. G., Virani, S. A., Jhund, P. S., Petrie, M. C., & Hawkins, N. M. (2021). Heart failure and atrial flutter: a systematic review of current knowledge and practices. ESC heart failure, 8(6), 4484-4496. https://doi.org/10.1002/ehf2.13526

Steinbeck, G., Sinner, M. F., Lutz, M., Müller-Nurasyid, M., Kääb, S., & Reinecke, H. (2018). Incidence of complications related to catheter ablation of atrial fibrillation and atrial flutter: a nationwide in-hospital analysis of administrative data for Germany in 2014. European heart journal, 39(45), 4020-4029. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy452

Li, J H., Xie, H. Y., Chen, Y. Q., Cao, Z. J., Tang, Q. H., Guo, X. G., Sun, Q., & Ma, J. (2021). Risk of New-Onset Atrial Fibrillation Post-cavotricuspid Isthmus Ablation in Typical Atrial Flutter Without History of Atrial Fibrillation. Frontiers in physiology, 12, 763478. https://doi.org/10.3389/fphys.2021.763478

Zahid, S., Whyte, K. N., Schwarz, E. L., Blake, R. C., 3rd, Boyle, P. M., Chrispin, J., Prakosa, A., Ipek, E. G., Pashakhanloo, F., Halperin, H. R., Calkins, H., Berger, R. D., Nazarian, S., & Trayanova, N. A. (2016). Feasibility of using patient-specific models and the "minimum cut" algorithm to predict optimal ablation targets for left atrial flutter. Heart rhythm, 13(8), 1687-1698. https://doi.org/10.1016/j.hrthm.2016.04.009

Cosío, F. G. (2017). Atrial Flutter, Typical and Atypical: A Review. Arrhythmia & electrophysiology review, 6(2), 55-62. https://doi.org/10.15420/aer.2017.5.2

Golian, M., Ramirez, F. D., Alqarawi, W., Hansom, S. P., Nery, P. B., Redpath, C. J., Nair, G. M., Shaw, G. C., Davis, D. R., Birnie, D. H., & Sadek, M. M. (2020). High-power short-duration radiofrequency ablation of typical atrial flutter. Heart rhythm O2, 1(5), 317-323. https://doi.org/10.1016/j.hroo.2020.09.002

Calkins, H., Hindricks, G., Cappato, R., Kim, Y. H., Saad, E. B., Aguinaga, L., Akar, J. G., Badhwar, V., Brugada, J., Camm, J., Chen, P. S., Chen, S. A., Chung, M. K., Nielsen, J. C., Curtis, A. B., Davies, D. W., Day, J. D., d'Avila, A., de Groot, N., Di Biase, L., … Yamane, T. (2017). 2017 HRS/EHRA/ECAS/APHRS/SOLAECE expert consensus statement on catheter and surgical ablation of atrial fibrillation. Heart rhythm, 14(10), e275-e444. https://doi.org/10.1016/j.hrthm.2017.05.012

Chen, Y. L., Lin, Y. S., Wang, H. T., Liu, W. H., Chen, H. C., & Chen, M. C. (2019). Clinical outcomes of solitary atrial flutter patients using anticoagulation therapy: a national cohort study. Europace : European pacing, arrhythmias, and cardiac electrophysiology, 21(2), 313-321. https://doi.org/10.1093/europace/euy181

Lang, R. M., Bierig, M., Devereux, R. B., Flachskampf, F. A., Foster, E., Pellikka, P. A., Picard, M. H., Roman, M. J., Seward, J., Shanewise, J., Solomon, S., Spencer, K. T., St John Sutton, M., Stewart, W., American Society of Echocardiography's Nomenclature and Standards Committee, Task Force on Chamber Quantification, American College of Cardiology Echocardiography Committee, American Heart Association, & European Association of Echocardiography, European Society of Cardiology (2006). Recommendations for chamber quantification. European journal of echocardiography, 7(2), 79-108. https://doi.org/10.1016/j.euje.2005.12.014

Ellis, K., Wazni, O., Marrouche, N., Martin, D., Gillinov, M., McCarthy, P., Saad, E. B., Bhargava, M., Schweikert, R., Saliba, W., Bash, D., Rossillo, A., Erciyes, D., Tchou, P., & Natale, A. (2007). Incidence of atrial fibrillation post-cavotricuspid isthmus ablation in patients with typical atrial flutter: left-atrial size as an independent predictor of atrial fibrillation recurrence. Journal of cardiovascular electrophysiology, 18(8), 799-802. https://doi.org/10.1111/j.1540-8167.2007.00885.x

Tscholl, V., Kamieniarz, P., Nagel, P., Landmesser, U., Attanasio, P., & Huemer, M. (2020). The use of a high-power (50 W), ablation index-guided protocol for ablation of the cavotricuspid isthmus. Journal of arrhythmia, 36(6), 1045-1050. https://doi.org/10.1002/joa3.12443

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-10-22

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження