Частота синдрому нічного переїдання та рівень мелатоніну в сечі підлітків

Автор(и)

  • Т. В. Сорокман Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-7615-3466
  • Л. Ю. Хлуновська Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-9285-2336

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2022.6.259870

Ключові слова:

підлітки, синдром нічного переїдання, мелатонін

Анотація

Проблемі порушень харчової поведінки в сучасній медицині та психології належить особливе місце.

Мета роботи – вивчити частоту синдрому нічного переїдання та його кореляцію з рівнем мелатоніну в добовій сечі в підлітків.

Матеріали та методи. Здійснили первинний скринінг 486 підлітків віком 15–18 років зі скаргами на порушення харчової поведінки, надлишок маси тіла, ожиріння. Скринінг передбачав опитування, застосували тест «Депресивні розлади у підлітків» (ДРП), опитувальник нічного прийому їжі (Night Eating Questionnaire, NEQ), Нідерландський опитувальник харчової поведінки (DEBQ), а також антропометрію (індекс маси тіла, ІМТ). На другому етапі сформували вибірку з 56 підлітків, які відповідали критеріям синдрому нічного переїдання за DSM-5 (основна група), та 50 підлітків, у яких не було ознак синдрому (група порівняння). Визначили концентрацію метаболіту мелатоніну – 6-сульфатоксимелатоніну (6-СОМТ) у сечі методом імуноферментного аналізу за допомогою тест-набору Buhlmann 6-Sulfatoxymelatonin ELISA Kit (Швейцарія).

Результати. У 3 (8,8 %) підлітків-хлопців виявили дефіцит маси тіла, у 20 (58,8 %) – надлишкову масу тіла, у 1 (2,9 %) – ожиріння, тільки в 10 (29,4 %) осіб зареєстрували середні нормативні значення маси тіла. Серед підлітків-дівчат визначили по 1 (4,5 %) випадку з дефіцитом маси тіла й ожирінням, по 10 (45,5 %) – із надлишком маси тіла та середніми нормативними показниками. Згідно з опитувальником DEBQ, обмежувальний тип харчової поведінки виявили у 15 (26,8 %) підлітків, емоціогенний – у 30 (53,6 %), екстернальний – у 11 (19,6 %) випадках. Cередній бал опитувальника NEQ становив 28,4 ± 2,2, позитивно корелював з ІМТ (r = +0,62, p < 0,05). Учасники, що перевищили поріг скринінгу для синдрому нічного переїдання (n = 56, 11,5 %), мали збільшений ІМТ (p < 0,01), підвищену ймовірність надлишкової ваги/ожиріння (p = 0,001), понаднормово споживали цукровмісні напої (p < 0,001), мали денний сон менше ніж двічі на тиждень (p < 0,01), меншу тривалість сну (p < 0,01), а також у них виявили високий і середній рівень депресії за тестом ДРП, нижчий рівень мелатоніну, що зворотно корелював з результатами опитувальника NEQ (r = -0,68, p < 0,05).

Висновки. Поширеність NES у підлітків становить 11,5 %. Серед типів харчової поведінки найчастіше виявляли емоціогенний тип (53,6 %). Підлітки з синдромом нічного переїдання мали вірогідно вищий загальний бал депресії (96,7 ± 8,06, p < 0,001) і нижчий рівень 6-СОМТ (22,89 ± 3,44, p < 0,001), що зворотно корелював зі ступенем синдрому нічного переїдання (r = -0,68, p < 0,05), ІМТ (r = -0,74; p < 0,01) та рівнем депресії (r = -0,65; p < 0,01).

 

Біографії авторів

Т. В. Сорокман, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна

д-р мед. наук, професор каф. педіатрії та медичної генетики

Л. Ю. Хлуновська, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна

канд. мед. наук, доцент каф. педіатрії та медичної генетики

Посилання

Riccobono, G., Iannitelli, A., Pompili, A., Iorio, C., Stratta, P., Rossi, R., Bersani, G., & Pacitti, F. (2020). Night Eating Syndrome, circadian rhythms and seasonality: a study in a population of Italian university students. Rivista di psichiatria, 55(1), 47-52. https://doi.org/10.1708/3301.32719

Nyankovsky, S. L., Yatsula, M. S., Nyankovsky, O. S., & Tytusa, A. B. (2021). Dynamika stanu zdorovia shkoliariv v Ukraini za danymy anketnoho opytuvannia [The dynamics of the health of schoolchildren in Ukraine according to the questionnaire survey]. Zdorovʹe rebenka, 13(5), 425-431. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.22141/2224-0551.13.5.2018.141554

Magai, D. N., Malik, J. A., & Koot, H. M. (2018). Emotional and Behavioral Problems in Children and Adolescents in Central Kenya. Child psychiatry and human development, 49(4), 659-671. https://doi.org/10.1007/s10578-018-0783-y

Giulio, P., & Gianfranco, F. (2021). Behavioural disorders in children and adolescents: Definition, clinical contexts, neurobiological profiles and clinical treatments. Open Journal of Pediatrics and Child Health, 6(1), 005-015. https://doi.org/10.17352/ojpch.000030

Laniush, F. V., & Urbanovych, A. M. (2020). Eating disorders in patients with type 2 diabetes. Problemi Endokrinnoi Patologii, 73(3), 119-125. https://doi.org/10.21856/J-PEP.2020.3.15

Sun, M., Hu, X., Li, F., Deng, J., Shi, J., & Lin, Q. (2020). Eating Habits and Their Association with Weight Status in Chinese School-Age Children: A Cross-Sectional Study. International journal of environmental research and public health, 17(10), 3571. https://doi.org/10.3390/ijerph17103571

Guentcheva, I., Dugas, E. N., Hanusaik, N., Drapeau, V., Sylvestre, M. P., & O'Loughlin, J. (2020). Depression symptoms and night eating in young adulthood. Eating and weight disorders : EWD, 25(6), 1593-1600. https://doi.org/10.1007/s40519-019-00796-4

Lepley, T., Schwager, Z., & Khalid, Z. (2022). Identification and Management of Night Eating Syndrome in the Adolescent and Young Adult Population. The primary care companion for CNS disorders, 24(1), 21r03062. https://doi.org/10.4088/PCC.21r03062

Stunkard, A. J., Grace, W. J., & Wolff, H. G. (1955). The night-eating syndrome; a pattern of food intake among certain obese patients. The American journal of medicine, 19(1), 78-86. https://doi.org/10.1016/0002-9343(55)90276-x

American Psychiatric Association. (2013). Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders. Text Revision (DSM-5-TR) (5th ed.). https://doi.org/10.1176/appi.books.9780890425787

Ministry of Health of Ukraine. (2016, December 5). Pro vprovadzhennia u robotu zakladiv okhorony zdorovia Ukrainy piatoho vydannia Diahnostychnoho ta statystychnoho kerivnytstva z psykhichnykh rozladiv [On the implementation of health care institutions of Ukraine in the fifth edition of the Diagnostic and statistical guide to mental disorders (No. 1305)]. http://consultant.parus.ua/?doc=0AJ7DC6950

Latzer, Y., Tzischinsky, O., Hason Rozenstein, M., & Allison, K. (2014). Reliability and cross-validation of the Night Eating Questionnaire (NEQ): Hebrew version. The Israel journal of psychiatry and related sciences, 51(1), 68-73.

Kaur, J., Dang, A. B., Gan, J., An, Z., & Krug, I. (2022). Night Eating Syndrome in Patients With Obesity and Binge Eating Disorder: A Systematic Review. Frontiers in psychology, 12, 766827. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.766827

Bruzas, M. B., & Allison, K. C. (2019). A Review of the Relationship between Night Eating Syndrome and Body Mass Index. Current obesity reports, 8(2), 145-155. https://doi.org/10.1007/s13679-019-00331-7

He, J., Huang, F., Yan, J., Wu, W., Cai, Z., & Fan, X. (2018). Prevalence, demographic correlates, and association with psychological distress of night eating syndrome among Chinese college students. Psychology, health & medicine, 23(5), 578-584. https://doi.org/10.1080/13548506.2017.1400669

Farhangi, M. A. (2019). Night Eating Syndrome and Its Relationship with Emotional Eating, Sleep Quality and Nutritional Status Among Adolescents' Boys. Community mental health journal, 55(8), 1411-1418. https://doi.org/10.1007/s10597-019-00395-8

McDonagh, M. S., Holmes, R., & Hsu, F. (2019). Pharmacologic Treatments for Sleep Disorders in Children: A Systematic Review. Journal of child neurology, 34(5), 237-247. https://doi.org/10.1177/0883073818821030

Rodríguez-Cortés, F. J., Morales-Cané, I., Rodríguez-Muñoz, P. M., Cappadona, R., De Giorgi, A., Manfredini, R., Rodríguez-Borrego, M. A., Fabbian, F., & López-Soto, P. J. (2022). Individual Circadian Preference, Eating Disorders and Obesity in Children and Adolescents: A Dangerous Liaison? A Systematic Review and a Meta-Analysis. Children, 9(2), 167. https://doi.org/10.3390/children9020167

Schniering, C. A., & Rapee, R. M. (2002). Development and validation of a measure of children's automatic thoughts: the children's automatic thoughts scale. Behaviour research and therapy, 40(9), 1091-1109. https://doi.org/10.1016/s0005-7967(02)00022-0

Allison, K. C., Lundgren, J. D., O'Reardon, J. P., Martino, N. S., Sarwer, D. B., Wadden, T. A., Crosby, R. D., Engel, S. G., & Stunkard, A. J. (2008). The Night Eating Questionnaire (NEQ): psychometric properties of a measure of severity of the Night Eating Syndrome. Eating behaviors, 9(1), 62-72. https://doi.org/10.1016/j.eatbeh.2007.03.007

Allison, K. C., Lundgren, J. D., O'Reardon, J. P., Geliebter, A., Gluck, M. E., Vinai, P., Mitchell, J. E., Schenck, C. H., Howell, M. J., Crow, S. J., Engel, S., Latzer, Y., Tzischinsky, O., Mahowald, M. W., & Stunkard, A. J. (2010). Proposed diagnostic criteria for night eating syndrome. The International journal of eating disorders, 43(3), 241-247. https://doi.org/10.1002/eat.20693

Laniush, F., & Urbanovych, A. (2021). Opytuvalnyk dlia vyznachennia syndromu nichnoho pereidannia (NEQ) – validatsiia ta adaptatsiia dlia ukrainskoi populiatsii [Night-Eating Questionnaire (NEQ) – validation and adaptation for the Ukrainian population]. Endocrynologia, 26(3), 311-318. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.31793/1680-1466.2021.26-3.311

Zou, M., Northstone, K., Perry, R., Johnson, L., & Leary, S. (2022). The association between later eating rhythm and adiposity in children and adolescents: a systematic review and meta-analysis. Nutrition reviews, 80(6), 1459-1479. https://doi.org/10.1093/nutrit/nuab079.

Cha, K. (2022). A Longitudinal Approach to the Relationships Among Sleep, Behavioral Adjustment, and Maternal Depression in Preschoolers. Frontiers in psychology, 13, 819657. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.819657

He, J., Ji, F., Zhang, X., & Fan, X. (2019). Psychometric properties and gender invariance of the simplified Chinese version of Night Eating Questionnaire in a large sample of mainland Chinese college students. Eating and weight disorders : EWD, 24(1), 57-66. https://doi.org/10.1007/s40519-018-0553-7

Pruessner, L., Hartmann, S., Rubel, J. A., Lalk, C., Barnow, S., & Timm, C. (2022). Integrating a web-based intervention into routine care of binge-eating disorder: Study protocol for a randomized controlled trial. Internet interventions, 28, 100514. https://doi.org/10.1016/j.invent.2022.100514

Da Silva, F., Pinto, T. F., de Souza, E. A., de Bruin, V., & de Bruin, P. (2020). Adaptation of the night eating questionnaire for Brazilian adolescents. Sleep science (Sao Paulo, Brazil), 13(2), 103-106. https://doi.org/10.5935/1984-0063.20200002

Chan, Y. L., Samy, A. L., Tong, W. T., Islam, M. A., & Low, W. Y. (2020). Eating Disorder Among Malaysian University Students and Its Associated Factors. Asia-Pacific journal of public health, 32(6-7), 334-339. https://doi.org/10.1177/1010539520947879

Oğur, S, Aksoy, A., & Selen, H. (2016). Tendency of university students to eating behavior disorder: The case of Bitlis Eren University. BEÜ Sci J, 5, 14-26.

Yildiz, M., Sarikaya, S., Temin, S., Dener, B., Kocatürk, R., Sariyer, E., … Karahan, M. (2021). Night eating syndrome and sleep quality among Turkish university students in COVID-19 pandemic. The Journal of Neurobehavioral Sciences, 8(2), 135. https://doi.org/10.4103/jnbs.jnbs_27_21

Rodgers, R. F., Lombardo, C., Cerolini, S., Franko, D. L., Omori, M., Fuller-Tyszkiewicz, M., Linardon, J., Courtet, P., & Guillaume, S. (2020). The impact of the COVID-19 pandemic on eating disorder risk and symptoms. The International journal of eating disorders, 53(7), 1166-1170. https://doi.org/10.1002/eat.23318

Matsui, K., Komada, Y., Nishimura, K., Kuriyama, K., & Inoue, Y. (2020). Prevalence and Associated Factors of Nocturnal Eating Behavior and Sleep-Related Eating Disorder-Like Behavior in Japanese Young Adults: Results of an Internet Survey Using Munich Parasomnia Screening. Journal of clinical medicine, 9(4), 1243. https://doi.org/10.3390/jcm9041243

Tucker, J. M., Siegel, R., Murray, P. J., Han, J. C., Boyer, K., Reed, N., Allenby, T., & Novick, M. (2022). Acceptability of Time-Limited Eating in Pediatric Weight Management. Frontiers in endocrinology, 13, 811489. https://doi.org/10.3389/fendo.2022.811489

Lundgren, J. D., Drapeau, V., Allison, K. C., Gallant, A. R., Tremblay, A., Lambert, M. A., Lemieux, S., O'Loughlin, J. L., Pérusse, L., & Stunkard, A. J. (2012). Prevalence and familial patterns of night eating in the Québec adipose and lifestyle investigation in youth (QUALITY) study. Obesity (Silver Spring, Md.), 20(8), 1598-1603. https://doi.org/10.1038/oby.2012.80

Moustafa, A. F., Quigley, K. M., Wadden, T. A., Berkowitz, R. I., & Chao, A. M. (2021). A systematic review of binge eating, loss of control eating, and weight loss in children and adolescents. Obesity (Silver Spring, Md.), 29(8), 1259-1271. https://doi.org/10.1002/oby.23185

Mitchison, D., Mond, J., Bussey, K., Griffiths, S., Trompeter, N., Lonergan, A., Pike, K. M., Murray, S. B., & Hay, P. (2020). DSM-5 full syndrome, other specified, and unspecified eating disorders in Australian adolescents: prevalence and clinical significance. Psychological medicine, 50(6), 981-990. https://doi.org/10.1017/S0033291719000898

He, J., Song, J., Chen, G., Cai, Z., & Niu, R. (2022). Patterns of perceived parenting styles and associations with night eating syndrome symptoms and correlates among Chinese adolescents: a latent profile analysis. Eating and weight disorders : EWD, 27(3), 1001-1010. https://doi.org/10.1007/s40519-021-01265-7

Sutcu, C., Pamuk, G., & Ongel, K. (2021). Evaluation of night eating syndrome in individuals with and without obesity. Endokrynologia Polska, 72(5), 539-544. https://doi.org/10.5603/EP.a2021.0046

Kansra, A. R., Lakkunarajah, S., & Jay, M. S. (2021). Childhood and Adolescent Obesity: A Review. Frontiers in pediatrics, 8, 581461. https://doi.org/10.3389/fped.2020.581461

Yahia, N., Brown, C., Potter, S., Szymanski, H., Smith, K., Pringle, L., Herman, C., Uribe, M., Fu, Z., Chung, M., & Geliebter, A. (2017). Night eating syndrome and its association with weight status, physical activity, eating habits, smoking status, and sleep patterns among college students. Eating and weight disorders : EWD, 22(3), 421-433. https://doi.org/10.1007/s40519-017-0403-z

Tzischinsky, O., Tokatly Latzer, I., Alon, S., & Latzer, Y. (2021). Sleep Quality and Eating Disorder-Related Psychopathologies in Patients with Night Eating Syndrome and Binge Eating Disorders. Journal of clinical medicine, 10(19), 4613. https://doi.org/10.3390/jcm10194613

Matsui, K., Komada, Y., Okajima, I., Takaesu, Y., Kuriyama, K., & Inoue, Y. (2021). A Cross-Sectional Study of Evening Hyperphagia and Nocturnal Ingestion: Core Constituents of Night Eating Syndrome with Different Background Factors. Nutrients, 13(11), 4179. https://doi.org/10.3390/nu13114179

Petroni, M. L., Barbanti, F. A., Bonadonna, R., Bruno, G., Caletti, M. T., Croci, M., D'Eusebio, C., Dei Cas, A., Invitti, C., Merlo, F., Molteni, A., Pontiroli, A., Trento, M., Veronelli, A., Vigili de Kreutzenberg, S., & Marchesini, G. (2019). Dysfunctional eating in type 2 diabetes mellitus: A multicenter Italian study of socio-demographic and clinical associations. Nutrition, metabolism, and cardiovascular diseases: NMCD, 29(9), 983-990. https://doi.org/10.1016/j.numecd.2019.06.006

Sorokman, T. V., Makarova, O. V., & Kolesnik, D. I. (2019). Stan melatonin-asotsiiovanoi hormonalnoi systemy v ditei iz nadmirnoiu masoiu tila [The state of the melatonin-associated hormonal system in children with overweight]. Mizhnarodnyi endokrynolohichnyi zhurnal, 15(6), 469-474. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.22141/2224-0721.15.6.2019.185409

Gombert, M., Martin-Carbonell, V., Pin-Arboledas, G., Carrasco-Luna, J., Carrasco-García, Á., & Codoñer-Franch, P. (2021). Melatonin Levels in Children with Obesity Are Associated with Metabolic Risk and Inflammatory Parameters. Nutrients, 13(10), 3629. https://doi.org/10.3390/nu13103629

Zapp, A. A., Fischer, E. C., & Deuschle, M. (2017). The effect of agomelatine and melatonin on sleep-related eating: a case report. Journal of medical case reports, 11(1), 275. https://doi.org/10.1186/s13256-017-1438-5

Nikolaev, G., Robeva, R., & Konakchieva, R. (2021). Membrane Melatonin Receptors Activated Cell Signaling in Physiology and Disease. International journal of molecular sciences, 23(1), 471. https://doi.org/10.3390/ijms23010471

Cecon, E., Oishi, A., & Jockers, R. (2018). Melatonin receptors: molecular pharmacology and signalling in the context of system bias. British journal of pharmacology, 175(16), 3263-3280. https://doi.org/10.1111/bph.13950

Delaney, C. L., & Byrd-Bredbenner, C. (2022). Family Social Support and Weight-Related Behaviors of School-Age Children: An Exploratory Analysis. International journal of environmental research and public health, 19(14), 8501. https://doi.org/10.3390/ijerph19148501

Checa-Ros, A., Muñoz-Hoyos, A., Molina-Carballo, A., Muñoz-Gallego, A., Narbona-Galdó, S., Jerez-Calero, A., & Augustín-Morales, M. (2017). Analysis of Different Melatonin Secretion Patterns in Children With Sleep Disorders: Melatonin Secretion Patterns in Children. Journal of child neurology, 32(12), 1000-1008. https://doi.org/10.1177/0883073817726680

Wu, Z., Xiao, L., Wang, H., & Wang, G. (2021). Neurogenic hypothesis of positive psychology in stress-induced depression: Adult hippocampal neurogenesis, neuroinflammation, and stress resilience. International Immunopharmacology, 97, 107653. https://doi.org/10.1016/j.intimp.2021.107653

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-02

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження