Різні механізми розвитку некрозу міокарда внаслідок бойової травми як привід для дискусії: серія випадків

Автор(и)

  • І. М. Льовкін Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь», м. Київ, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-7726-394X
  • Н. М. Сидорова Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-3451-3317
  • А. П. Казмірчук Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь», м. Київ, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-7830-0818
  • Л. Л. Сидорова Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-7424-1446
  • К. І. Табакарь Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь», м. Київ, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-4474-2060
  • М. І. Мандзій Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь», м. Київ, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-6260-1480

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2022.4.260118

Ключові слова:

інфаркт міокарда, поранення та пошкодження, забиття серця, травми серця, міокардіальні містки

Анотація

Реальна клінічна практика останніх 8 років в Україні свідчить про можливість розвитку в постраждалих із бойовою травмою уражень міокарда, що відповідають критеріям інфаркту міокарда (переважно 2 типу), але суттєво різняться за механізмом розвитку. Це призводить до низки труднощів для лікарів під час надання медичної допомоги (формулювання діагнозу, вибір тактики лікування). Чинні рекомендації Європейського товариства кардіологів щодо ведення хворих на гострий коронарний синдром після ухвалення Четвертого універсального визначення інфаркту міокарда не розглядають особливих підходів до лікування пацієнтів із некрозом міокарда, що асоційований із травмою.

Мета роботи – на прикладі серії випадків показати актуальність проблеми термінології, діагностики та лікування інфаркту міокарда внаслідок бойової травми.

У всіх наведених клінічних спостереженнях пацієнтам молодого та середнього віку встановили діагноз інфаркту міокарда відповідно до Четвертого універсального визначення. У всіх цих випадках атеросклеротичне ураження коронарних судин не виявили, діагностували інфаркт міокарда 2 типу у зв’язку з гострою ішемією міокарда внаслідок лігування травмованої коронарної артерії (випадок 1), порушень мікроциркуляції в зоні забиття міокарда (випадок 2), через особливості розвитку коронарної артерії з інтрамуральним розташуванням на фоні вираженої симпатикотонії з синусовою тахікардією (випадок 3). У зв’язку з наявністю в усіх пацієнтів травми грудної клітки та серця, що передує розвитку некрозу міокарда, виникає питання про кодування такої патології згідно з МКХ-10: радше як S00-T88 (ушкодження, отруєння та деякі інші наслідки зовнішнього впливу), а саме S26 (пошкодження серця), але не як І21 (гострий інфаркт міокарда) з розділу I00-I99 (захворювання системи кровообігу). Так патологія, що розвинулася в цих пацієнтів, буде чітко пов’язана з перенесеною бойовою травмою, а лікування не буде обмежене чинним в Україні Уніфікованим протоколом ведення пацієнтів із гострим коронарним синдромом з підйомом сегмента ST.

Висновки. Наведені клінічні випадки обґрунтовують планування клінічних досліджень і розроблення рекомендацій щодо ведення пацієнтів із гострим ураженням міокарда (в тому числі з некрозом міокарда) у хворих із травмою серця та коронарних артерій залежно від механізму розвитку ушкодження.

Біографії авторів

І. М. Льовкін, Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь», м. Київ, Україна

канд. мед. наук, начальник клініки кардіології

Н. М. Сидорова, Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна

д-р мед. наук, доцент, професор каф. військової загальної практики – сімейної медицини

А. П. Казмірчук, Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь», м. Київ, Україна

д-р мед. наук, професор, начальник

Л. Л. Сидорова, Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна

д-р мед. наук, доцент, професор каф. військової загальної практики – сімейної медицини

К. І. Табакарь, Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь», м. Київ, Україна

ординатор відділення кардіології

М. І. Мандзій, Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь», м. Київ, Україна

лікар відділення кардіології

Посилання

Sydorova, N. M., Druz, O. V., Savytskyi, V. L., Chernenko, I. A., & Sydorova, L. L. (2022). Primary and secondary prevention of cardiovascular pathology in injured with combat trauma. Svit medytsyny ta biolohii-World of Medicine and Biology, 1(79), 130-134. https://doi.org/10.26724/2079-8334-2022-1-79-130-134

Khomenko, I. P., Korol, S. O., Khalik, S. V., Shapovalov, V. Yu., Yenin, R. V., Herasymenko, O. S., & Tertyshny, S. V. (2020). Klinichno-epidemiolohichnyi analiz struktury boiovoi khirurhichnoi travmy pry provedenni antyterorystychnoi operatsii / operatsii Obiednanykh syl na Skhodi Ukrainy [Clinical and epidemiological analysis of the structure of combat surgical trauma during the anti-terrorist operation / Joint Forces operation in Eastern Ukraine]. Ukrainskyi zhurnal viiskovoi medytsyny - Ukrainian Journal of Military Medicine, 2(2), 5-13. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.46847/ujmm.2021.2(2)-005

Rating the severity of tissue damage. I. The abbreviated scale. (1971). JAMA, 215(2), 277-280. https://doi.org/10.1001/jama.1971.03180150059012

Moore, E. E., Malangoni, M. A., Cogbill, T. H., Shackford, S. R., Champion, H. R., Jurkovich, G. J., McAninch, J. W., & Trafton, P. G. (1994). Organ injury scaling. IV: Thoracic vascular, lung, cardiac, and diaphragm. The Journal of trauma, 36(3), 299-300.

RuDusky, B. M. (2007). Classification of myocardial contusion and blunt cardiac trauma. Angiology, 58(5), 610-613. https://doi.org/10.1177/0003319707305687

Ellis, S. G., Ajluni, S., Arnold, A. Z., Popma, J. J., Bittl, J. A., Eigler, N. L., Cowley, M. J., Raymond, R. E., Safian, R. D., & Whitlow, P. L. (1994). Increased coronary perforation in the new device era. Incidence, classification, management, and outcome. Circulation, 90(6), 2725-2730. https://doi.org/10.1161/01.cir.90.6.2725

Huriev, S. O., Fil, A. Yu., & Hrytsyna, I. V. (2015). Patomorfolohichni zminy vnutrishnikh orhaniv u zahyblykh vnaslidok politravmy zi skeletnym komponentom poshkodzhennia [Pathomorphological changes of internal organs in victims of polytrauma with a skeletal component of damage]. Travma, (5), 5-10. [in Ukrainian].

Brodsky, S. V., Roh, L., Ashar, K., Braun, A., & Ramaswamy, G. (2008). Myocardial bridging of coronary arteries: A risk factor for myocardial fibrosis? International Journal of Cardiology, 124(3), 391-392. https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2006.12.062

Ministry of Health of Ukraine. (2021, September 21). Unifikovanyi klinichnyi protokol ekstrenoi, pervynnoi, vtorynnoi (spetsializovanoi), tretynnoi (vysokospetsializovanoi) medychnoi dopomohy ta kardioreabilitatsii "Hostryi koronarnyi syndrom z elevatsiieiu sehmenta ST" [Unified clinical protocol of emergency, primary, secondary (specialized), tertiary (highly specialized) medical care and cardiorehabilitation "Acute coronary syndrome with ST segment elevation" (No. 1936)]. [in Ukrainian]. https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2021/09/2021_1936_ykpmd_gkszelev.pdf

Ibanez, B., James, S., Agewall, S., Antunes, M. J., Bucciarelli-Ducci, C., Bueno, H., Caforio, A., Crea, F., Goudevenos, J. A., Halvorsen, S., Hindricks, G., Kastrati, A., Lenzen, M. J., Prescott, E., Roffi, M., Valgimigli, M., Varenhorst, C., Vranckx, P., Widimský, P., & ESC Scientific Document Group (2018). 2017 ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation: The Task Force for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation of the European Society of Cardiology (ESC). European heart journal, 39(2), 119-177. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehx393

Guzik, T. J., Mohiddin, S. A., Dimarco, A., Patel, V., Savvatis, K., Marelli-Berg, F. M., Madhur, M. S., Tomaszewski, M., Maffia, P., D'Acquisto, F., Nicklin, S. A., Marian, A. J., Nosalski, R., Murray, E. C., Guzik, B., Berry, C., Touyz, R. M., Kreutz, R., Wang, D. W., Bhella, D., … McInnes, I. B. (2020). COVID-19 and the cardiovascular system: implications for risk assessment, diagnosis, and treatment options. Cardiovascular research, 116(10), 1666-1687. https://doi.org/10.1093/cvr/cvaa106

Task Force for the management of COVID-19 of the European Society of Cardiology (2022). European Society of Cardiology guidance for the diagnosis and management of cardiovascular disease during the COVID-19 pandemic: part 1-epidemiology, pathophysiology, and diagnosis. European heart journal, 43(11), 1033-1058. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehab696

Donkol, R. H.,& Saad, Z. (2013). Myocardial bridging analysis by coronary computed tomographic angiography in a Saudi population. World Journal of Cardiology, 5(11), 434-441. http://dx.doi.org/10.4330/wjc.v5.i11.434

Hostiuc, S., Negoi, I., Rusu, M. C., & Hostiuc, M. (2018). Myocardial Bridging: A Meta-Analysis of Prevalence. Journal of Forensic Sciences, 63(4), 1176-1185. https://doi.org/10.1111/1556-4029.13665

Roberts, W., Charles, S. M., Ang, C., Holda, M. K., Walocha, J., Lachman, N., Tubbs, R. S., & Loukas, M. (2021). Myocardial bridges: A meta-analysis. Clinical anatomy, 34(5), 685-709. https://doi.org/10.1002/ca.23697

Tsujita, K., Maehara, A., Mintz, G. S., Doi, H., Kubo, T., Castellanos, C., Liu, J., Yang, J., Oviedo, C., Franklin-Bond, T., Dasgupta, N., Biro, S., Dani, L., Dangas, G. D., Mehran, R., Kirtane, A. J., Lansky, A. J., Kreps, E. M., Collins, M. B., Stone, G. W., … Leon, M. B. (2008). Comparison of angiographic and intravascular ultrasonic detection of myocardial bridging of the left anterior descending coronary artery. The American journal of cardiology, 102(12), 1608-1613. https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2008.07.054

Watanabe, Y., Arakawa, T., Kageyama, I., Aizawa, Y., Kumaki, K., Miki, A., & Terashima, T. (2016). Gross anatomical study on the human myocardial bridges with special reference to the spatial relationship among coronary arteries, cardiac veins, and autonomic nerves. Clinical anatomy, 29(3), 333-341. https://doi.org/10.1002/ca.22662

Rubinshtein, R., Gaspar, T., Lewis, B. S., Prasad, A., Peled, N., & Halon, D. A. (2013). Long-term prognosis and outcome in patients with a chest pain syndrome and myocardial bridging: a 64-slice coronary computed tomography angiography study. European Heart Journal - Cardiovascular Imaging, 14(6), 579-585. https://doi.org/10.1093/ehjci/jet010

Sternheim, D., Power, D. A., Samtani, R., Kini, A., Fuster, V., & Sharma, S. (2021). Myocardial Bridging: Diagnosis, Functional Assessment, and Management: JACC State-of-the-Art Review. Journal of the American College of Cardiology, 78(22), 2196-2212. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2021.09.859

Gould, K. L., & Johnson, N. P. Myocardial Bridges: Lessons in Clinical Coronary Pathophysiology. (2015). JACC. Cardiovascular imaging, 8(6), 705-709. https://doi.org/10.1016/j.jcmg.2015.02.013

Sara, J. D. S., Corban, M. T., Prasad, M., Prasad, A., Gulati, R., Lerman, L. O., & Lerman, A. (2020). Prevalence of myocardial bridging associated with coronary endothelial dysfunction in patients with chest pain and non-obstructive coronary artery disease. EuroIntervention, 15(14), 1262-1268. https://doi.org/10.4244/EIJ-D-18-00920

Baxter, B. T., Moore, E. E., Moore, F. A., McCroskey, B. L. & Ammons, L. A. (1989). A plea for sensible management of myocardial contusion. American Journal of Surgery, 158(6), 557-561. https://doi.org/10.1016/0002-9610(89)90192-x

Van Lieshout, E. M. M., Verhofstad, M. H. J., Van Silfhout, D. J. T., & Dubois, E. A. (2021). Diagnostic approach for myocardial contusion: a retrospective evaluation of patient data and review of the literature. European Journal of Trauma and Emergency Surgery, 47(4), 259-1272. https://doi.org/10.1007/s00068-020-01305-4

Thygesen, Kr., Alpert, J. S., Allan, S. J., Bernard, R. Ch., Jeroen, J. B., Morrow, D. A., White, H. D. & ESC Scientific Document Group. (2019). Fourth universal definition of myocardial infarction 2018. European Heart Journal, 40( 3), 237-269. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy462

Thygesen, K. (2019). 'Ten Commandments' for the Fourth Universal Definition of Myocardial Infarction 2018. European heart journal, 40(3), 226. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy856

Sydorova, N. M., Peshkova, M. I., Voronko, A. A., Khomenko, I. V., & Tretiak, D. D. (2020). Rozrakhunok ryzyku rozvytku sertsevo-sudynnoi patolohii, shcho maie tryvalyi perebih, u postrazhdaloho z boiovoiu travmoiu: klinichnyi vypadok [Calculation of the risk of developing cardiovascular pathology with a long course in a victim of combat trauma: a clinical case]. World Science, 1(2), 35-42. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/28022020/6928

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-09-06

Номер

Розділ

Клінічний випадок