Результати хірургічного лікування розриву дистального сухожилка двоголового м’яза плеча

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2022.6.261148

Ключові слова:

рани і травми, травми сухожилків, двоголовий м’яз плеча, хірургічне лікування

Анотація

Розрив дистального сухожилка двоголового м’яза – травма, що частіше уражає чоловіків працездатного віку, тому тривалість і якість реабілітації має важливе соціально-економічне значення. Консервативне лікування в більшості випадків недоцільне, оскільки призводить до істотного збільшення тривалості лікування, періоду непрацездатності та не забезпечує задовільне відновлення функції. Висвітлили головні проблеми хірургічного лікування розриву дистального сухожилка двоголового м’яза плеча. Нині розроблено чимало методик оперативного лікування, як-от якірна фіксація до горбистості променевої кістки, фіксація дистального сухожилка двоголового м’яза шляхом використання кортикального ґудзикового фіксатора овальної форми тощо. Наведено основні методи лікування, їхні переваги та недоліки.

Мета роботи – шляхом застосування модифікованого способу фіксації дистального сухожилка двоголового м’яза покращити результати хірургічного лікування розриву дистального сухожилка двоголового м’яза плеча шляхом скорочення термінів відновлення та зменшення питомої ваги ускладнень.

Матеріали та методи. Дослідження здійснили методом ретроспективного аналізу результатів хірургічного лікування 35 пацієнтів зі свіжим розривом дистального сухожилка двоголового м’яза. Хворих поділили на дві групи: оперовані анкерним фіксатором (n = 15) і кортикальним ґудзиковим фіксатором (n = 20). Оцінювали функціональні результати за шкалою DASH через 3 дні, 2 і 6 тижнів, 3 місяці після втручання. Больовий синдром за ВАШ оцінювали через 3 дні та 2 тижні в спокої, через 6 тижнів і 3 місяці – під час фізичного навантаження. Визначали тривалість оперативного втручання.

Результати. Виявили статистично значуще підвищення оцінки за DASH через 6 тижнів і 3 місяці після втручання в групі кортикального фіксатора (p = 0,008 та р = 0,003). Оперативне втручання з використанням авторського способу фіксації дистального сухожилка двоголового м’яза плеча кортикальним ґудзиковим фіксатором потребувало менше операційного часу (p = 0,0016) та супроводжувалось меншим больовим синдромом у ранньому післяопераційному періоді (p = 0,0015).

Висновки. Оперативне втручання запропонованим способом триває менше, потребує коротшого періоду іммобілізації, супроводжується меншими ризиками втрати стабільності фіксатора. Використання модифікованого способу фіксації дає змогу знизити ризик виникнення гетеротопічної осифікації. Ранній початок активних рухів сприяє прискоренню відновлення функції травмованої кінцівки. Оперативне втручання запропонованим способом потребує меншого операційного доступу, і тому супроводжується меншим больовим синдромом у ранньому післяопераційному періоді.

Біографії авторів

М. С. Лісунов, Запорізький державний медичний університет, Україна

старший лаборант каф. травматології та ортопедії

М. Л. Головаха, Запорізький державний медичний університет, Україна

д-р мед. наук, професор, зав. каф. травматології та ортопедії

М. О. Кожем'яка, Запорізький державний медичний університет, Україна

канд. мед. наук, доцент каф. травматології та ортопедії

Посилання

Safran, M. R., & Graham, S. M. (2002). Distal biceps tendon ruptures: incidence, demographics, and the effect of smoking. Clinical orthopaedics and related research, (404), 275-283.

Launonen, A. P., Huttunen, T. T., Lepola, V., Niemi, S. T., Kannus, P., Felländer-Tsai, L., Berg, H. E., Laitinen, M. K., & Mattila, V. M. (2020). Distal Biceps Tendon Rupture Surgery: Changing Incidence in Finnish and Swedish Men Between 1997 and 2016. The Journal of hand surgery, 45(11), 1022-1028. https://doi.org/10.1016/j.jhsa.2020.07.024

Stoll, L. E., & Huang, J. I. (2016). Surgical Treatment of Distal Biceps Ruptures. The Orthopedic clinics of North America, 47(1), 189-205. https://doi.org/10.1016/j.ocl.2015.08.025

Morrey, M. E., Abdel, M. P., Sanchez-Sotelo, J., & Morrey, B. F. (2014). Primary repair of retracted distal biceps tendon ruptures in extreme flexion. Journal of shoulder and elbow surgery, 23(5), 679-685. https://doi.org/10.1016/j.jse.2013.12.030

Legg, A. J., Stevens, R., Oakes, N. O., & Shahane, S. A. (2016). A comparison of nonoperative vs. Endobutton repair of distal biceps ruptures. Journal of shoulder and elbow surgery, 25(3), 341-348. https://doi.org/10.1016/j.jse.2015.10.008

Hansen, G., Smith, A., Pollock, J. W., Werier, J., Nairn, R., Rakhra, K. S., Benoit, D., & Papp, S. (2014). Anatomic repair of the distal biceps tendon cannot be consistently performed through a classic single-incision suture anchor technique. Journal of shoulder and elbow surgery, 23(12), 1898-1904. https://doi.org/10.1016/j.jse.2014.06.051

Kelly, M. P., Perkinson, S. G., Ablove, R. H., & Tueting, J. L. (2015). Distal Biceps Tendon Ruptures: An Epidemiological Analysis Using a Large Population Database. The American journal of sports medicine, 43(8), 2012-2017. https://doi.org/10.1177/0363546515587738

Dyussenbayev, A. (2017). Age Periods Of Human Life. Advances in Social Sciences Research Journal, 4(6). https://doi.org/10.14738/assrj.46.2924

Freeman, C. R., McCormick, K. R., Mahoney, D., Baratz, M., & Lubahn, J. D. (2009). Nonoperative treatment of distal biceps tendon ruptures compared with a historical control group. The Journal of bone and joint surgery. American volume, 91(10), 2329-2334. https://doi.org/10.2106/JBJS.H.01150

Witkowski, J., Kentel, M., Królikowska, A., & Reichert, P. (2016). A Retrospective Evaluation of Anatomical Reinsertion of the Distal Biceps Brachii Tendon Using an ACL TightRope® RT with a Titanium Cortical Button and Ultra High Molecular Weight Polyethylene Suture: A Preliminary Report. Polimery w Medycynie, 46(2), 163-169. https://doi.org/10.17219/pim/0000

Carter, T. H., Karunaratne, B. J., Oliver, W. M., Murray, I. R., White, T. O., Reid, J. T., & Duckworth, A. D. (2021). Acute distal biceps tendon repair using cortical button fixation results in excellent short- and long-term outcomes : a single-centre experience of 102 patients. The bone & joint journal, 103-B(7), 1284-1291. https://doi.org/10.1302/0301-620X.103B7.BJJ-2020-2246.R1

Legg, A. J., Stevens, R., Oakes, N. O., & Shahane, S. A. (2016). A comparison of nonoperative vs. Endobutton repair of distal biceps ruptures. Journal of shoulder and elbow surgery, 25(3), 341-348. https://doi.org/10.1016/j.jse.2015.10.008

Gavrilă, T. M., & Cristea, Ștefan. (2018). Open versus arthroscopic surgery in acromioclavicular separation. Journal of Clinical and Investigative Surgery, 3(2), 82-87. https://doi.org/10.25083/2559.5555/3.2/82.87

Flinkkilä, T., Heikkilä, A., Sirniö, K., & Pakarinen, H. (2015). TightRope versus clavicular hook plate fixation for unstable distal clavicular fractures. European journal of orthopaedic surgery & traumatology : orthopedie traumatologie, 25(3), 465-469. https://doi.org/10.1007/s00590-014-1526-9

Cao, Y., Xu, Y., Hong, Y., & Xu, X. (2018). A new minimally invasive method for anatomic reconstruction of the lateral ankle ligaments with a Tightrope system. Archives of orthopaedic and trauma surgery, 138(11), 1549-1555. https://doi.org/10.1007/s00402-018-2955-4

Pochini, A. C., Rodrigues, M., Yamashita, L., Belangero, P. S., Andreoli, C. V., & Ejnisman, B. (2017). Surgical treatment of pectoralis major muscle rupture with adjustable cortical button. Revista brasileira de ortopedia, 53(1), 60-66. https://doi.org/10.1016/j.rboe.2017.11.005

Witkowski, J., Królikowska, A., Czamara, A., & Reichert, P. (2017). Retrospective Evaluation of Surgical Anatomical Repair of Distal Biceps Brachii Tendon Rupture Using Suture Anchor Fixation. Medical science monitor, 23, 4961-4972. https://doi.org/10.12659/msm.903723

Holovakha, M. L., Kozhemiaka, M. O., Lisunov, M. S., & Bohdan, O. V. (2020) Sposib fiksatsii dystalnoho sukhozhylka bitsepsa pry yoho rozryvi [Method of fixation of the distal biceps tendon rupture]. Ukraine Patent UA 144648. https://sis.ukrpatent.org/uk/search/detail/1458389/

McKeon, B. P., Heming, J. F., Fulkerson, J., & Langeland, R. (2006). The Krackow stitch: a biomechanical evaluation of changing the number of loops versus the number of sutures. Arthroscopy, 22(1), 33-37. https://doi.org/10.1016/j.arthro.2005.10.008

Langley, G. B., & Sheppeard, H. (1985, July). The visual analogue scale: Its use in pain measurement. Rheumatology International, 5(4), 145-148. https://doi.org/10.1007/BF00541514

Aasheim, T., & Finsen, V. (2014). The DASH and the QuickDASH instruments. Normative values in the general population in Norway. The Journal of hand surgery, European volume, 39(2), 140-144. https://doi.org/10.1177/1753193413481302

Dunphy, T. R., Hudson, J., Batech, M., Acevedo, D. C., & Mirzayan, R. (2017). Surgical Treatment of Distal Biceps Tendon Ruptures: An Analysis of Complications in 784 Surgical Repairs. American Journal of Sports Medicine, 45(13), 3020-3029. https://doi.org/10.1177/0363546517720200

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-02

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження