Метод визначення біологічного віку серця

Автор(и)

  • Л. А. Бодрецька ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-2154-9655
  • І. С. Шаповаленко ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-4872-2021
  • А. В. Писарук ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-6832-8614
  • І. А. Антонюк-Щеглова ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-2606-6975
  • О. В. Бондаренко ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-8270-5316
  • С. С. Наскалова ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-9518-2633
  • В. Б. Шатило ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-6420-000X

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2022.6.261227

Ключові слова:

біологічний вік серця, прискорене старіння, ехокардіографія

Анотація

Визначення біологічного віку (БВ) серця людини актуальне для своєчасної стратифікації ризику розвитку вік-залежних захворювань, профілактики, контролю індивідуальної швидкості старіння та геропротекторної терапії.

Мета роботи – вивчити вікові зміни показників ехокардіографічного дослідження серця та розробити формулу для оцінювання біологічного віку серця людини.

Матеріали та методи. Ехокардіографічні дослідження серця здійснили в 188 практично здорових людей віком від 30 до 79 років (73 чоловіки та 115 жінок). Усі обстежені надали письмову інформовану згоду на участь та не мали клінічно значущих захворювань в анамнезі та на час залучення. Обстежених поділили на групи за віком: I (n = 25) – 30–39 років, ІІ (n = 40) – 40–49 років, ІІІ (n = 38) – 50–59 років, IV (n = 46) – 60–69 років, V (n = 39) – 70–79 років. Ехокардіографію з доплерографією в постійнохвильовому, імпульсному режимах, кольоровим картуванням потоків і тканини виконали на апараті Xario SSA-660A (Toshiba, Японія), датчик – PST-30BT 3,0 МГц. Оцінювали стан систолічної та діастолічної функції шлуночків серця, розрахували показники жорсткості міокарда.

Для отримання формули БВ використали розрахунок рівняння множинної лінійної регресії за значущими ознаками.

Результати. Визначили достовірне збільшення з віком розмірів передсердь, виникнення діастолічної дисфункції, збільшення жорсткості міокарда лівого та правого шлуночків. На підставі результатів дослідження методом покрокової множинної лінійної регресії отримали формулу для оцінювання біологічного віку серця людини. Коефіцієнт множинної кореляції доволі високий – R = 0,847, коригований коефіцієнт детермінації – R2 = 0,701 (F = 43,496, р ˂ 0,00001). Середня абсолютна помилка розрахунку віку (M ± σ) становить 5,55 ± 4,24 року. Запропоновану формулу визначення біологічного віку серця можна застосовувати для ранньої діагностики прискореного старіння організму.

Висновки. Виявили збільшення розмірів передсердь, виникнення концентричної гіпертрофії лівого передсердя та діастолічної дисфункції, підвищення жорсткості міокарда лівого та правого шлуночків серця, що відбуваються з віком у практично здорових людей. Методом множинної лінійної регресії, враховуючи вікові зміни ехокардіографічних показників, розробили формулу визначення БВ серця з високою якістю моделі.

Біографії авторів

Л. А. Бодрецька, ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ

канд. мед. наук, старший науковий співробітник відділу клінічної фізіології та патології внутрішніх органів

І. С. Шаповаленко, ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ

канд. мед. наук, науковий співробітник відділу клінічної фізіології та патології внутрішніх органів

А. В. Писарук, ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ

д-р мед. наук, зав. відділу математичного моделювання процесів старіння

І. А. Антонюк-Щеглова, ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ

д-р мед. наук, головний науковий співробітник відділу клінічної фізіології та патології внутрішніх органів

О. В. Бондаренко, ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ

канд. мед. наук, старший науковий співробітник відділу клінічної фізіології та патології внутрішніх органів

С. С. Наскалова, ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ

канд. мед. наук, старший науковий співробітник відділу клінічної фізіології та патології внутрішніх органів

В. Б. Шатило, ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ

д-р мед. наук, професор, зав. відділу клінічної фізіології та патології внутрішніх органів

Посилання

Akhaladze, M. H. (2007). Otsinka tempu starinnia, stanu zdorovia i zhyttiezdatnosti liudyny na osnovi vyznachennia biolohichnoho viku [Assessment of Aging Rate, Health State, and Man’s Viability on the Basis of Biological Age Determination (Doctoral dissertation)]. Kyiv. [in Ukrainian].

Damen, J. A., Pajouheshnia, R., Heus, P., Moons, K., Reitsma, J. B., Scholten, R., Hooft, L., & Debray, T. (2019). Performance of the Framingham risk models and pooled cohort equations for predicting 10-year risk of cardiovascular disease: a systematic review and meta-analysis. BMC medicine, 17(1), 109. https://doi.org/10.1186/s12916-019-1340-7

Hamczyk, M. R., Nevado, R. M., Barettino, A., Fuster, V., & Andrés, V. (2020). Biological Versus Chronological Aging: JACC Focus Seminar. Journal of the American College of Cardiology, 75(8), 919-930. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2019.11.062

Monge García, M. I., & Santos, A. (2020). Understanding ventriculo-arterial coupling. Annals of translational medicine, 8(12), 795. https://doi.org/10.21037/atm.2020.04.10

Ikonomidis, I., & Vlastos, D. (2022). Corrigendum to 'The role of ventricular-arterial coupling in cardiac disease and heart failure: assessment, clinical implications and therapeutic interventions. A consensus document of the European Society of Cardiology Working Group on Aorta & Peripheral Vascular Diseases, European Association of Cardiovascular Imaging, and Heart Failure Association' [Eur J Heart Fail 2019;21:402-424]. European journal of heart failure, 24(8), 1452. https://doi.org/10.1002/ejhf.2452

Flack, J. M., & Adekola, B. (2020). Blood pressure and the new ACC/AHA hypertension guidelines. Trends in cardiovascular medicine, 30(3), 160-164. https://doi.org/10.1016/j.tcm.2019.05.003

Kanda, Y. (2013). Investigation of the freely available easy-to-use software 'EZR' for medical statistics. Bone marrow transplantation, 48(3), 452-458. https://doi.org/10.1038/bmt.2012.244

Hurianov, V. H., Liakh, Yu. Ye., Parii, V. D., Korotkyi, O. V., & Chalyi, O. V. (2018). Posibnyk z biostatystyky. Analiz rezultativ medychnykh doslidzhen u paketi EZR (R-statistics) [A guide to biostatistics. Analysis of the results of medical records in the package EZR (R-statistics)]. Kyiv: Vistka. [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-02

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження