Плазмовий рівень пептиду, пов’язаного з геном кальцитоніну, в діагностиці епізодичної мігрені з коморбідними станами

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2022.6.261741

Ключові слова:

епізодична мігрень, цервікалгія, пептид, пов’язаний із геном кальцитоніну, біомаркери, діагностика

Анотація

Коморбідні та супутні захворювання – фактори ризику прогресування епізодичної мігрені до хронічної мігрені. Біомаркери мігрені можуть допомогти під час діагностики, вибору лікування та моніторингу.

Мета роботи – встановити роль рівня пептиду, пов’язаного з геном кальцитоніну (calcitonin-gene-related peptide, CGRP), у плазмі крові в діагностиці епізодичної мігрені в поєднанні з коморбідними станами – цервікалгією та психоемоційними порушеннями.

Матеріали та методи. Залучили 112 пацієнтів (84 жінки, 28 чоловіків; віком 18–58 років), епізодичну мігрень з типовою аурою діагностували у 17 осіб, без аури – у 60. Пацієнтів поділили на 3 групи: І – епізодична мігрень з цервікалгією (n = 42), ІІ – тільки епізодична мігрень (n = 35), III – цервікалгія (n = 35).

Застосували візуальну аналогову шкалу болю, шкалу оцінювання інвалідності при мігрені (MIDAS), тест тяжкості впливу симптомів головного болю (HIT-6), індекс інвалідності шиї, рівень особистісної та реактивної тривожності, шкалу депресії Бека, визначали кількість днів із головним болем. У контрольну групу для порівняння рівня CGRP у плазмі крові залучили 30 клінічно здорових осіб. Рівень CGRP визначали в плазмі крові методом імуноферментного аналізу, де застосовано принцип сендвіч-ELISA.

Результати. Рівень CGRP у плазмі вищий у І та ІІ групах порівняно з ІІІ (р = 0,012543), де він не відрізнявся від контролю (51,48 ± 5,08 пг/мл). Найвищий рівень CGRP встановили в І групі (242,98 ± 5,08 пг/мл) порівняно з ІІ (145,82 ± 15,38 пг/мл, р = 0,000341). Супутній біль у шиї в пацієнтів з епізодичною мігренню асоціювався з розладами настрою та тривогою.

На тяжкість перебігу мігрені за шкалою MIDAS найбільше вплинули рівень CGRP у плазмі крові, вираженість суб’єктивних та об’єктивних симптомів головного болю за HIT-6, рівень ситуативної та особистісної тривожності, кількість днів із головним болем протягом останніх 3 місяців.

Висновки. Рівень CGRP у плазмі крові – надійний діагностичний і диференціально-діагностичний лабораторний біомаркер епізодичної мігрені. Додатковий больовий синдром, а саме цервікалгія, впливає на рівень CGRP і повсякденну активність, настрій і тривожні розлади в пацієнтів з епізодичною мігренню.

 

Біографії авторів

О. Є. Дубенко, Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна

д-р мед. наук, професор каф. нейрохірургії, неврології та рефлексотерапії

А. О. Черненко, Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна

асистент каф. клінічної інформатики та інформаційних технологій в управлінні охороною здоров’я

Посилання

Steiner, T. J., Stovner, L. J., Jensen, R., Uluduz, D., Katsarava, Z., & Lifting The Burden: the Global Campaign against Headache (2020). Migraine remains second among the world's causes of disability, and first among young women: findings from GBD2019. The journal of headache and pain, 21(1), 137. https://doi.org/10.1186/s10194-020-01208-0

Dodick, D. W. (2018). Migraine. Lancet, 391(10127), 1315-1330. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(18)30478-1

Ashina, M. (2020). Migraine. The New England journal of medicine, 383(19), 1866-1876. https://doi.org/10.1056/NEJMra1915327

Buse, D. C., Reed, M. L., Fanning, K. M., Bostic, R., Dodick, D. W., Schwedt, T. J., Munjal, S., Singh, P., & Lipton, R. B. (2020). Comorbid and co-occurring conditions in migraine and associated risk of increasing headache pain intensity and headache frequency: results of the migraine in America symptoms and treatment (MAST) study. The journal of headache and pain, 21(1), 23. https://doi.org/10.1186/s10194-020-1084-y

Headache Classification Committee of the International Headache Society (IHS) The International Classification of Headache Disorders, 3rd ed. (2018). Cephalalgia, 38(1), 1-211. https://doi.org/10.1177/0333102417738202

Vernon, H., & Mior, S. (1991). The Neck Disability Index: a study of reliability and validity. Journal of manipulative and physiological therapeutics, 14(7), 409-415.

Delgado, D. A., Lambert, B. S., Boutris, N., McCulloch, P. C., Robbins, A. B., Moreno, M. R., & Harris, J. D. (2018). Validation of Digital Visual Analog Scale Pain Scoring With a Traditional Paper-based Visual Analog Scale in Adults. Journal of the American Academy of Orthopaedic Surgeons. Global research & reviews, 2(3), e088. https://doi.org/10.5435/JAAOSGlobal-D-17-00088

Loder, E., & Burch, R. (2012). Measuring pain intensity in headache trials: which scale to use?. Cephalalgia, 32(3), 179-182. https://doi.org/10.1177/0333102411434812

Stewart, W. F., Lipton, R. B., Kolodner, K. B., Sawyer, J., Lee, C., & Liberman, J. N. (2000). Validity of the Migraine Disability Assessment (MIDAS) score in comparison to a diary-based measure in a population sample of migraine sufferers. Pain, 88(1), 41-52. https://doi.org/10.1016/S0304-3959(00)00305-5

Yang, M., Rendas-Baum, R., Varon, S. F., & Kosinski, M. (2011). Validation of the Headache Impact Test (HIT-6™) across episodic and chronic migraine. Cephalalgia, 31(3), 357-367. https://doi.org/10.1177/0333102410379890

Cosco, T. D., Prina, M. A., Stubbs, B., & Wu, Y. (2017). Reliability and Validity of the Center for Epidemiologic Studies Depression Scale in a Population-Based Cohort of Middle-Aged U.S. Adults. Journal of Nursing Measurement, 25(3), 476-485. https://doi:org/10.1891/1061-3749.25.3.476

Heeren, A., Bernstein, E. E., & McNally, R. J. (2018). Deconstructing trait anxiety: a network perspective. Anxiety, stress, and coping, 31(3), 262-276. https://doi.org/10.1080/10615806.2018.1439263

Ferroni, P., Barbanti, P., Spila, A., Fratangeli, F., Aurilia, C., Fofi, L., Egeo, G., & Guadagni, F. (2019). Circulating Biomarkers in Migraine: New Opportunities for Precision Medicine. Current medicinal chemistry, 26(34), 6191-6206. https://doi.org/10.2174/0929867325666180622122938

Yan, B. M., Gibson Depoy, E. M., Ahmad, A., & Nahas, S. J. (2021). Biomarkers in Migraine. Neurology India, 69(Supplement), S17-S24. https://doi.org/10.4103/0028-3886.315988

Do, T. P., Guo, S., & Ashina, M. (2019). Therapeutic novelties in migraine: new drugs, new hope?. The journal of headache and pain, 20(1), 37. https://doi.org/10.1186/s10194-019-0974-3

Charles, A., & Pozo-Rosich, P. (2019). Targeting calcitonin gene-related peptide: a new era in migraine therapy. Lancet, 394(10210), 1765-1774. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(19)32504-8

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-02

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження