Алгоритми діагностики та терапії первинного депресивного епізоду
DOI:
https://doi.org/10.14739/2310-1210.2023.4.262510Ключові слова:
депресія, психічні розлади, психіатрія, психотерапія, діагностика, терапіяАнотація
Депресивні розлади належать до найпоширеніших форм психічної патології з суттєвими медико-соціальними наслідками, потребують адекватної та своєчасної медичної допомоги. Відомо, що саме алгоритми є ефективними методами оптимізації надання психіатричної допомоги для запобігання виникненню резистентних до терапії форм психічної патології та зниження витрат на їх лікування. Це особливо актуально для вперше діагностованих депресивних проявів.
Мета роботи – розроблення алгоритмів швидкої діагностики та терапії первинного депресивного епізоду.
Матеріали та методи. Протягом 2018–2021 рр. клінічно обстежили 131 хворого (49 чоловіків і 82 жінки) з первинним депресивним епізодом, які звернулися за амбулаторною психіатричною допомогою. Всім обстеженим здійснили тестування для визначення рівня депресивного розладу за уніфікованим клінічним протоколом високоспеціалізованої медичної допомоги, за госпітальною шкалою тривоги та депресії Гамільтона, шкалою загального клінічного враження (CGI-S). Клініко-етологічний опис передбачав три етапи: на першому під час первинного звернення здійснювали загальний опис у межах клініко-психопатологічного дослідження; на другому етапі вивчали клініко-етологічні характеристики невербальної поведінки; на третьому здійснювали перекодування невербальної поведінки в етологічні елементи згідно з глосарієм А. А. Коробова (1991). Статистичний аналіз здійснили, застосувавши ліцензійний пакет прикладних програм Statistica 10.
Результати. Розроблено алгоритм діагностики первинного депресивного епізоду, що передбачає чотири етапи: перший – діагностика симптоматичного стану; другий – клініко-етологічний аналіз ознак депресивного феномену та нейрофізіологічне ЕЕГ-обстеження; третій – психоекспериментальне дослідження з використанням відповідного інструментарію; четвертий – структуризація діагностичних даних, верифікація діагнозу та розроблення тактики терапевтичного втручання.
Розробили та запропонували терапевтичний алгоритм лікування первинного депресивного епізоду: на першому етапі – призначення антидепресантів із доведеною клінічною ефективністю; на другому – зміна препарату, якщо він не ефективний протягом 3–4 тижнів, на препарат з іншим механізмом дії; на третьому, – у разі неефективності попереднього етапу, треба призначати комбіновану терапію антидепресантами (поєднання препаратів різних груп); на четвертому – застосовувати схеми лікування, що включають діуретичні засоби, патогенетичну психотерапію та електросудомну терапію.
Висновки. Запропоновані алгоритми діагностики та лікування доволі надійні під час визначення та терапії пацієнтів із первинним депресивним епізодом. Ефективність методу персоніфікованої комплексної діагностики та терапії цих станів ґрунтується на принципах етапності, комплексності, використанні інтегрованих підходів, поєднанні методів терапії, що спрямована на формування адекватного ставлення до хворобливого стану, пом’якшення інтенсивності негативних емоцій, відновлення внутрішніх і зовнішніх ресурсів пацієнта.
Посилання
Adli, M., Rush, A. J., Möller, H. J., & Bauer, M. (2003). Algorithms for optimizing the treatment of depression: making the right decision at the right time. Pharmacopsychiatry, 36(Suppl 3), S222-S229. https://doi.org/10.1055/s-2003-45134
Mann, J. J. (2005). The medical management of depression. The New England journal of medicine, 353(17), 1819-1834. https://doi.org/10.1056/NEJMra050730
Bauer, M., Pfennig, A., Linden, M., Smolka, M. N., Neu, P., & Adli, M. (2009). Efficacy of an algorithm-guided treatment compared with treatment as usual: a randomized, controlled study of inpatients with depression. Journal of clinical psychopharmacology, 29(4), 327-333. https://doi.org/10.1097/JCP.0b013e3181ac4839
Ricken, R., Wiethoff, K., Reinhold, T., Schietsch, K., Stamm, T., Kiermeir, J., Neu, P., Heinz, A., Bauer, M., & Adli, M. (2011). Algorithm-guided treatment of depression reduces treatment costs--results from the randomized controlled German Algorithm Project (GAPII). Journal of affective disorders, 134(1-3), 249-256. https://doi.org/10.1016/j.jad.2011.05.053
Rush, A. J., Trivedi, M. H., Wisniewski, S. R., Nierenberg, A. A., Stewart, J. W., Warden, D., Niederehe, G., Thase, M. E., Lavori, P. W., Lebowitz, B. D., McGrath, P. J., Rosenbaum, J. F., Sackeim, H. A., Kupfer, D. J., Luther, J., & Fava, M. (2006). Acute and longer-term outcomes in depressed outpatients requiring one or several treatment steps: a STAR*D report. The American journal of psychiatry, 163(11), 1905-1917. https://doi.org/10.1176/ajp.2006.163.11.1905
Richardson, K., & Barkham, M. (2020). Recovery from depression: a systematic review of perceptions and associated factors. Journal of mental health, 29(1), 103-115. https://doi.org/10.1080/09638237.2017.1370629
Maruta, N. O., & Zhupanova, D. O. (2016). Kliniko-psykholohichni osoblyvosti khvorykh na depresiiu z riznym rivnem medykamentoznoho komplaiensu (diahnostyka i korektsiia) [Clinical-psychological peculiarities of patients with depression and different levels of medication compliance (diagnosis and correction)]. Ukrainskyi visnyk psykhonevrolohii, 24(1), 5-11. [in Ukrainian].
Bennabi, D., Aouizerate, B., El-Hage, W., Doumy, O., Moliere, F., Courtet, P., Nieto, I., Bellivier, F., Bubrovsky, M., Vaiva, G., Holztmann, J., Bougerol, T., Richieri, R., Lancon, C., Camus, V., Saba, G., Haesbaert, F., d'Amato, T., Charpeaud, T., Llorca, P. M., … Haffen, E. (2015). Risk factors for treatment resistance in unipolar depression: a systematic review. Journal of affective disorders, 171, 137-141. https://doi.org/10.1016/j.jad.2014.09.020
Lamers, F., de Jonge, P., Nolen, W. A., Smit, J. H., Zitman, F. G., Beekman, A. T., & Penninx, B. W. (2010). Identifying depressive subtypes in a large cohort study: results from the Netherlands Study of Depression and Anxiety (NESDA). The Journal of clinical psychiatry, 71(12), 1582-1589. https://doi.org/10.4088/JCP.09m05398blu
Troyan, O. S. (2021). AGEADJUSTED NORMATIVE DATA AND DISCRIMINATIVE VALIDITY OF COGNITIVE TESTS IN THE UKRAINIAN ADULT PATIENTS WITH MAJOR DEPRESSIVE DISORDER. Modern Medical Technology, (2), 4-14. https://doi.org/10.34287/MMT.2(49).2021.1
Maruta, N. A., Yavdak, Y. A., & Cheredniakova, E. S. (2017). Otsenka neirotroficheskoi terapii depressii [Evaluation the neurotrophic therapy of depression]. Mizhnarodnyi nevrolohichnyi zhurnal, (3), 29-38. [in Russsian]. https://doi.org/10.22141/2224-0713.3.89.2017.104240
Papakostas, G. I., Fava, M., & Thase, M. E. (2008). Treatment of SSRI-Resistant Depression: A Meta-Analysis Comparing Within- Versus Across-Class Switches. Biological Psychiatry, 63(7), 699-704. https://doi.org/10.1016/j.biopsych.2007.08.010
Ricken, R., Wiethoff, K., Reinhold, T., Schietsch, K., Stamm, T., Kiermeir, J., Neu, P., Heinz, A., Bauer, M., & Adli, M. (2011). Algorithm-guided treatment of depression reduces treatment costs--results from the randomized controlled German Algorithm Project (GAPII). Journal of affective disorders, 134(1-3), 249-256. https://doi.org/10.1016/j.jad.2011.05.053
Trivedi, M. H., Fava, M., Wisniewski, S. R., Thase, M. E., Quitkin, F., Warden, D., Ritz, L., Nierenberg, A. A., Lebowitz, B. D., Biggs, M. M., Luther, J. F., Shores-Wilson, K., Rush, A. J., & STAR*D Study Team (2006). Medication augmentation after the failure of SSRIs for depression. The New England journal of medicine, 354(12), 1243-1252. https://doi.org/10.1056/NEJMoa052964
Davies, P., Ijaz, S., Williams, C. J., Kessler, D., Lewis, G., & Wiles, N. (2019). Pharmacological interventions for treatment-resistant depression in adults. The Cochrane database of systematic reviews, 12(12), CD010557. https://doi.org/10.1002/14651858.CD010557.pub2
Kupfer, D. J. (1993). Management of recurrent depression. The Journal of Clinical Psychiatry, 54(2, Suppl), 29-33.
Rush, A. J., & Kupfer, D. J. (2001). Strategies and tactics in the treatment of depression. In G. O. Gabbard (Ed.), Treatment of Psychiatric Disorders (p. 1417-1439). American Psychiatric Publishing, Inc.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
