Cтан тромбоцитарного та коагуляційного гемостазу у хворих із фібриляцією передсердь залежно від способу визначення дози варфарину

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2022.6.263895

Ключові слова:

фібриляція передсердь, варфарин, агрегація тромбоцитів, D-димер, фармакогенетика

Анотація

Мета роботи – оцінити показники індукованої агрегації тромбоцитів і рівень D-димера у хворих із фібриляцією передсердь (ФП) залежно від способу визначення дози варфарину (ВФ).

Матеріали та методи. Обстежили 110 хворих із ФП (середній вік – 68,72 ± 0,79 року; 57 чоловіків, 53 жінки). Пацієнтів поділили на дві групи: основна – 50 осіб із ФП, котрим дозу ВФ визначили фармакогенетичним методом; контрольна – 60 пацієнтів із ФП, в яких дозу ВФ встановили традиційним методом. Поліморфізм генів CYP2C9, CYP4F2, VKORC1 у хворих із ФП визначили за допомогою полімеразної ланцюгової реакції; концентрацію D-димера в плазмі крові – методом твердофазного імуноферментного аналізу; показники адреналін- та АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів досліджували методом G. Born.

Результати. У хворих із ФП при фармакогенетичному методі визначення дози ВФ виявили вірогідно менші ступінь (на 24 %), час (на 3 хв 16 с) і швидкість за 30 с (на 19,5 %/хв) АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів. Концентрація D-димера у пацієнтів основної та контрольної груп вірогідно не відрізнялись, однак у групі з фармакогенетичним методом визначення дози ВФ зареєстрували достовірно меншу кількість осіб із підвищеним значенням D-димера порівняно з групою, де застосували емпіричний метод: 0 (0,00 %) проти 7 (11,67 %) при встановленні точки розподілу на рівні 500 нг ФЕО/мл (χ2 = 4,43, p < 0,05); 1 (2,00 %) проти 9 (15,00 %) при встановленні точки розподілу на рівні 390 нг ФЕО/мл (χ2 = 4,16, p < 0,05). Таку саму закономірність спостерігали в разі встановлення точки розподілу D-димера з корекцією за віком: 0 (0,00 %) проти 7 (11,67 %) (χ2 = 4,43, p < 0,05).

Висновки. Результати дослідження можуть свідчити про потенційно нижчий ризик тромботичних подій у пацієнтів із ФП, в яких застосували фармакогенетичний метод визначення дози ВФ, порівняно з хворими з ФП, котрим дозу ВФ визначали емпірично. Це підтверджує доцільність широкого застосування фармакогенетичного методу в клінічній практиці.

Біографії авторів

М. Ю. Колесник, Запорізький державний медичний університет, Україна

д-р мед. наук, професор каф. сімейної медицини, терапії, кардіології та неврології факультету післядипломної освіти

Я. М. Михайловський, Запорізький державний медичний університет, Україна

PhD-аспірант каф. сімейної медицини, терапії, кардіології та неврології факультету післядипломної освіти

Посилання

Ding, W. Y., Gupta, D., & Lip, G. (2020). Atrial fibrillation and the prothrombotic state: revisiting Virchow's triad in 2020. Heart (British Cardiac Society), 106(19), 1463-1468. https://doi.org/10.1136/heartjnl-2020-316977

Kosiuk, J., Uhe, T., Stegmann, C., Ueberham, L., Bertagnolli, L., Dagres, N., Dinov, B., Müssigbrodt, A., Richter, S., Paetsch, I., Jahnke, C., Hilbert, S., Sommer, P., Hindricks, G., & Bollmann, A. (2019). Morphological determinators of platelet activation status in patients with atrial fibrillation. International journal of cardiology, 279, 90-95. https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2018.11.096

Willoughby, S. R., Roberts-Thomson, R. L., Lim, H. S., Schultz, C., Prabhu, A., De Sciscio, P., Wong, C. X., Worthley, M. I., & Sanders, P. (2010). Atrial platelet reactivity in patients with atrial fibrillation. Heart rhythm, 7(9), 1178-1183. https://doi.org/10.1016/j.hrthm.2010.01.042

Gosk-Bierska, I., Wasilewska, M., & Wysokiński, W. (2016). Role of Platelets in Thromboembolism in Patients with Atrial Fibrillation. Advances in clinical and experimental medicine, 25(1), 163-171. https://doi.org/10.17219/acem/38544

Procter, N. E., Ball, J., Ngo, D. T., Chirkov, Y. Y., Isenberg, J. S., Hylek, E. M., Stewart, S., & Horowitz, J. D. (2016). Platelet hyperaggregability in patients with atrial fibrillation. Evidence of a background proinflammatory milieu. Herz, 41(1), 57-62. https://doi.org/10.1007/s00059-015-4335-y

Choi, J. H., Cha, J. K., & Huh, J. T. (2014). Adenosine diphosphate-induced platelet aggregation might contribute to poor outcomes in atrial fibrillation-related ischemic stroke. Journal of stroke and cerebrovascular, 23(3), e215-e220. https://doi.org/10.1016/j.jstrokecerebrovasdis.2013.10.011

Weitz, J. I., Fredenburgh, J. C., & Eikelboom, J. W. (2017). A Test in Context: D-Dimer. Journal of the American College of Cardiology, 70(19), 2411-2420. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2017.09.024

Siegbahn, A., Oldgren, J., Andersson, U., Ezekowitz, M. D., Reilly, P. A., Connolly, S. J., Yusuf, S., Wallentin, L., & Eikelboom, J. W. (2016). D-dimer and factor VIIa in atrial fibrillation - prognostic values for cardiovascular events and effects of anticoagulation therapy. A RE-LY substudy. Thrombosis and haemostasis, 115(5), 921-930. https://doi.org/10.1160/TH15-07-0529

Christersson, C., Wallentin, L., Andersson, U., Alexander, J. H., Ansell, J., De Caterina, R., Gersh, B. J., Granger, C. B., Hanna, M., Horowitz, J. D., Huber, K., Husted, S., Hylek, E. M., Lopes, R. D., & Siegbahn, A. (2014). D-dimer and risk of thromboembolic and bleeding events in patients with atrial fibrillation--observations from the ARISTOTLE trial. Journal of thrombosis and haemostasis : JTH, 12(9), 1401-1412. https://doi.org/10.1111/jth.12638

Ruff, C. T., Giugliano, R. P., Braunwald, E., Murphy, S. A., Brown, K., Jarolim, P., Mercuri, M., Antman, E. M., & Morrow, D. A. (2016). Cardiovascular Biomarker Score and Clinical Outcomes in Patients with Atrial Fibrillation: A Subanalysis of the ENGAGE AF-TIMI 48 Randomized Clinical Trial. JAMA cardiology, 1(9), 999-1006. https://doi.org/10.1001/jamacardio.2016.3311

Douma, R. A., le Gal, G., Söhne, M., Righini, M., Kamphuisen, P. W., Perrier, A., Kruip, M. J., Bounameaux, H., Büller, H. R., & Roy, P. M. (2010). Potential of an age adjusted D-dimer cut-off value to improve the exclusion of pulmonary embolism in older patients: a retrospective analysis of three large cohorts. BMJ (Clinical research ed.), 340, c1475. https://doi.org/10.1136/bmj.c1475

Almorad, A., Ohanyan, A., Pintea Bentea, G., Wielandts, J. Y., El Haddad, M., Lycke, M., O'Neill, L., Morissens, M., De Keyzer, E., Nguyen, T., Anghel, L., Samyn, S., Berdaoui, B., Tavernier, R., Vandekerckhove, Y., Duytschaever, M., Verbeet, T., Knecht, S., & Castro Rodriguez, J. (2021). D-dimer blood concentrations to exclude left atrial thrombus in patients with atrial fibrillation. Heart (British Cardiac Society), 107(3), 195-200. https://doi.org/10.1136/heartjnl-2020-317612

Du, X., & Wang, Y. (2019). The diagnostic efficacy of cardiac CTA combined with D-dimer assay for the detection of left atrial thrombus in patients with atrial fibrillation. The American journal of emergency medicine, 37(10), 1922-1926. https://doi.org/10.1016/j.ajem.2019.01.014

Diaz-Arocutipa, C., Gonzales-Luna, A. C., Brañez-Condorena, A., & Hernandez, A. V. (2021). Diagnostic accuracy of D-dimer to detect left atrial thrombus in patients with atrial fibrillation: A systematic review and meta-analysis. Heart rhythm, 18(12), 2128-2136. https://doi.org/10.1016/j.hrthm.2021.08.027

Hindricks, G., Potpara, T., Dagres, N., Arbelo, E., Bax, J. J., Blomström-Lundqvist, C., Boriani, G., Castella, M., Dan, G. A., Dilaveris, P. E., Fauchier, L., Filippatos, G., Kalman, J. M., La Meir, M., Lane, D. A., Lebeau, J. P., Lettino, M., Lip, G., Pinto, F. J., Thomas, G. N., … ESC Scientific Document Group (2021). 2020 ESC Guidelines for the diagnosis and management of atrial fibrillation developed in collaboration with the European Association for Cardio-Thoracic Surgery (EACTS): The Task Force for the diagnosis and management of atrial fibrillation of the European Society of Cardiology (ESC) Developed with the special contribution of the European Heart Rhythm Association (EHRA) of the ESC. European heart journal, 42(5), 373-498. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehaa612

Gage, B. F., Eby, C., Johnson, J. A., Deych, E., Rieder, M. J., Ridker, P. M., Milligan, P. E., Grice, G., Lenzini, P., Rettie, A. E., Aquilante, C. L., Grosso, L., Marsh, S., Langaee, T., Farnett, L. E., Voora, D., Veenstra, D. L., Glynn, R. J., Barrett, A., & McLeod, H. L. (2008). Use of pharmacogenetic and clinical factors to predict the therapeutic dose of warfarin. Clinical pharmacology and therapeutics, 84(3), 326-331. https://doi.org/10.1038/clpt.2008.10

Heneghan, C., Tyndel, S., Bankhead, C., Wan, Y., Keeling, D., Perera, R., & Ward, A. (2010). Optimal loading dose for the initiation of warfarin: a systematic review. BMC cardiovascular disorders, 10, 18. https://doi.org/10.1186/1471-2261-10-18

Kolesnyk, M. Yu., & Mykhailovskyi, Ya. M. (2021). Frequencies of polymorphisms in genes affecting the pharmacokinetics of warfarin in the Zaporizhzhia region. Zaporozhye medical journal, 23(4), 476-479. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2021.4.227002

Kolesnyk, M. Yu., & Mykhailovskyi, Ya. M. (2022). Efektyvnist i bezpechnist terapii warfarynom u khvorykh iz fibryliatsiieiu peredserd pid chas vyznachennia dozy farmakohenetychnym metodom [Efficacy and safety of warfarin therapy in patients with atrial fibrillation using genotype-guided dosing method]. Zaporozhye medical journal, 24(4), 390-395. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2022.4.256945

Nehaj, F., Sokol, J., Ivankova, J., Mokan, M., Mokan, M., & Stasko, J. (2020). Edoxaban affects TRAP-dependent platelet aggregation. Journal of thrombosis and thrombolysis, 49(4), 578-583. https://doi.org/10.1007/s11239-020-02093-9

Bánovčin, P., Jr, Škorňová, I., Samoš, M., Schnierer, M., Bolek, T., Kovář, F., Staško, J., Kubisz, P., & Mokáň, M. (2017). Platelet Aggregation in Direct Oral Factor Xa Inhibitors-treated Patients with Atrial Fibrillation: A Pilot Study. Journal of cardiovascular pharmacology, 70(4), 263-266. https://doi.org/10.1097/FJC.0000000000000516

Ferreira, C. N., Vieira, L. M., Dusse, L. M., Reis, C. V., Amaral, C. F., Esteves, W. A., Fenelon, L. M., & Carvalho, M. G. (2002). Evaluation of the blood coagulation mechanism and platelet aggregation in individuals with mechanical or biological heart prostheses. Blood coagulation & fibrinolysis, 13(2), 129-134. https://doi.org/10.1097/00001721-200203000-00008

Mieszczak, C., & Winther, K. (1996). Does warfarin enhance platelet activity?. Thrombosis research, 84(4), 285-287. https://doi.org/10.1016/s0049-3848(96)00188-0

Chylova, M., Motovska, Z., Fialova, A., Stetkarova, I., Peisker, T., & Kalvach, P. (2021). The effect of warfarin administration on platelet aggregation. Bratislavske lekarske listy, 122(5), 320-324. https://doi.org/10.4149/BLL_2021_054

S Markus H. (2020). D-dimer in ischemic stroke, and insights from HEADPOST into swallowing problems and outcome after stroke. International journal of stroke, 15(2), 121. https://doi.org/10.1177/1747493020906727

Ibebuogu, U. N., Schafer, J. H., Schwade, M. J., Waller, J. L., Sharma, G. K., & Robinson, V. (2020). Useful indices of thrombogenesis in the exclusion of intra-cardiac thrombus. Echocardiography, 37(1), 86-95. https://doi.org/10.1111/echo.14562

Xu, Y., Wang, B., Jiang, L. J., Lu, X. P., Zhao, X. Y., & Wang, F. (2019). Roles of Microembolus and Plasma D-dimer in Evaluating the Warfarin Anticoagulant Therapy Efficacies for Patients with Atrial Fibrillation. The heart surgery forum, 22(1), E015-E018. https://doi.org/10.1532/hsf.2197

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-02

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження