Вплив факторів професійного середовища на формування психоемоційного напруження у зовнішніх пілотів безпілотних авіаційних комплексів
DOI:
https://doi.org/10.14739/2310-1210.2023.1.264763Ключові слова:
зовнішні пілоти, безпілотний авіаційний комплекс, професійне середовище, функціональний станАнотація
Мета роботи – встановити інформативні показники та визначити рівень відчуття їхнього впливу на формування надмірного психоемоційного напруження в зовнішніх пілотів безпілотних авійаціних комплексів (БпАК) І класу «Легкі» під час професійної діяльності.
Матеріали та методи. Обстежили 41 військовослужбовця віком 20–35 років (усі – чоловіки), які мали досвід управління БпАК І класу «Легкі» та були залучені до виконання широкого спектра професійних завдань. За спеціально розробленою анкетою, яка включала питання щодо відчуття впливу стресових факторів під час професійної діяльності, оцінювали їхній вплив за 100-бальною шкалою на функціональний стан (враховували основні стрес-чинники, що можуть позначитись на надійності виконання функціональних обов’язків операторів БпАК). Статистичний аналіз даних здійснили, застосувавши методи параметричної (t-критерій Стьюдента) статистики, кластерного та факторного аналізу, використали пакет програм Statistica 13.3.
Результати. Для аналізу результатів щодо вражень операторів БпАК від впливу компонентів фактора стресу застосували кластерний аналіз (метод k-середніх). Операторів БПАК поділили на дві групи: групу 1 можна умовно назвати «гіперсприйнятливими», а представників групи 2 – «гіпосприйнятливими». За всіма параметрами досліджених компонентів стресу групи відрізнялися на дуже високому рівні достовірності. Результати поділу на групи з допомогою кластерного аналізу підтверджені шляхом покрокового дискримінантного аналізу. Виявили, що такий поділ на дві групи дає 100 % змогу здійснювати надалі стратифікацію нових операторів до тієї чи іншої групи за допомогою отриманих розв’язувальних правил. Визначили приховані фактори, що формують функціональний стан «гіперсприйнятливих» операторів БпАК, які разом пояснюють 54,9 % дисперсії даних, і «гіпосприйнятливих», що разом пояснюють 62,1 % дисперсії вихідних даних.
Висновки. Визначили дві групи операторів, що відрізняються з високою вірогідністю: «гіперсприйнятливі» та «гіпосприйнятливі» щодо впливу компонентів фактору стресу. Виявили приховані фактори, що формують функціональний стан «гіперсприйнятливих» операторів БпАК і разом пояснюють 54,9 % дисперсії даних (перший фактор – «формування страху смерті» (F1↑) має вагу 33,2 %, другий фактор – «чутливість до сенсорних подразників» (F2↑) охоплює 21,7 % дисперсії). Визначили два приховані фактори, що формують функціональний стан «гіпосприйнятливих» операторів БпАК, які разом пояснюють 62,1 % дисперсії вихідних даних (перший фактор – «концентрація уваги до виконання професійних обов’язків» (F1↓), другий фактор – «підвищена відповідальність за результати професійної діяльності» (F2↓)). Виявили кардинально різні механізми регуляції їхнього функціонального стану, а «гіпосприйнятливі» оператори більш пристосовані до виконання професійних обов’язків в результаті впливу механізмів гармонізації функціонального стану та зниження переживань від впливу шкідливих стресоутворювальних факторів.
Посилання
Kucherenko, Y. F., Naumenko, M. V., & Kuznetsova, M. Yu. (2018). Analiz dosvidu zastosuvannia bezpilotnykh litalnykh aparativ ta vyznachennia napriamku yikh podalshoho rozvytku pry vedenni merezhetsentrychnykh operatsii [Analysis experience use unbeatural vehicle apparatus and determination their further development during conduct netset central operations]. Systemy ozbroiennia i viiskova tekhnika, (1), 25-30. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.30748/soivt.2018.53.03
Ziatdinov, Yu. K., Kuklinskyi, M. V., Mosov, S. P., Feshchenko, A. L., Horoshko, O. O. (2013). Zastosuvannia bezpilotnykh litalnykh aparativ u voiennykh konfliktakh suchasnosti [Application of unmanned aerial vehicles in modern military conflicts]. Publishing House "Kyievo-Mohylianska akademiia" [in Ukrainian].
Minister of Defence of Ukraine. (2016, December 8). Pro zatverdzhennia Pravyl vykonannia polotiv bezpilotnymy aviatsiinymy kompleksamy derzhavnoi aviatsii Ukrainy [On approval of the Rules of flight operations by unmanned aerial vehicles of the state aviation of Ukraine (No. 661)]. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0031-17#Text
Trinka, I. S., Kalnysh, V. V., Shvets, A. V., & Maltsev O. V. (2016). Osoblyvosti vplyvu chynnykiv boiovoho seredovyshcha na viiskovosluzhbovtsiv [The effect of combat environment factors on military]. Viiskova medytsyna Ukrainy, 16(2), 84-94. [in Ukrainian].
Hobbs, A., & Lyall, B. (2016). Human Factors Guidelines for Unmanned Aircraft Systems. Ergonomics in Design, 24(3), 23-28. https://doi.org/10.1177/1064804616640632
Kalnysh, V. V., Shvets, A. V., & Maltsev, O. V. (2022). Osoblyvosti vidchuttia vplyvu klimatychnykh ta mikroklimatychnykh umov profesiinoho seredovyshcha zovnishnikh pilotiv bezpilotnykh aviatsiinykh kompleksiv [Features of perceptions of climate and microclimate conditions in occupational environment of external pilots of unmanned aircraft systems]. Ukrainskyi zhurnal viiskovoi medytsyny - Ukrainian Journal of Military Medicine, 3(2), 103-112. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.46847/ujmm.2022.2(3)-102
Thach, T. Q., Mahirah, D., Sauter, C., Roberts, A. C., Dunleavy, G., Nazeha, N., Rykov, Y., Zhang, Y., Christopoulos, G. I., Soh, C. K., & Car, J. (2020). Associations of perceived indoor environmental quality with stress in the workplace. Indoor air, 30(6), 1166-1177. https://doi.org/10.1111/ina.12696
Brooks, S. K., Rubin, G. J., & Greenberg, N. (2019). Traumatic stress within disaster-exposed occupations: overview of the literature and suggestions for the management of traumatic stress in the workplace. British medical bulletin, 129(1), 25-34. https://doi.org/10.1093/bmb/ldy040
Prykhodko, I. I., Bielai, S. V., Hrynzovskyi, A. M., Zhelaho, A. М., Hodlevskyi, S. O., & Kalashchenko, S. I. (2020). Medical and psychological aspects of safety and adaptation of military personnel to extreme conditions. Wiadomosci lekarskie, 73(4), 679-683. https://doi.org/10.36740/WLek202004110
Velagapudi, P., Owens, S., Scerri, P., Lewis, M., & Sycara, K. (2009). Environmental factors affecting situation awareness in unmanned aerial vehicles. In AIAA Infotech@ Aerospace Conference and AIAA Unmanned. Unlimited Conference. https://doi.org/10.2514/6.2009-2057
Chappelle, W. L., McDonald, K. D., Prince, L., Goodman, T., Ray-Sannerud, B. N., & Thompson, W. (2014). Symptoms of psychological distress and post-traumatic stress disorder in United States Air Force "drone" operators. Military medicine, 179(8 Suppl), 63-70. https://doi.org/10.7205/MILMED-D-13-00501
Gal, S., Shelef, L., Oz, I., Yavnai, N., Carmon, E., & Gordon, S. (2016). The contribution of personal and seniority variables to the presence of stress symptoms among Israeli UAV operators. Disaster and Military Medicine, 2(1), 1-8. https://doi.org/10.1186/s40696-016-0028-1
Bryant-Lees, K. B., Prince, L., Goodman, T., Chappelle, W., & Thompson, B. (2021). Sources of stress and psychological health outcomes for remotely piloted aircraft operators: A comparison across career fields and major commands. Military Medicine, 186(7-8), e784-e795. https://doi.org/10.1093/milmed/usaa257
Otto, J. L., & Webber, B. J. (2013). Mental health diagnoses and counseling among pilots of remotely piloted aircraft in the United States Air Force. Medical Surveillance Monthly Report, 20(3), 3-8.
Tvaryanas, A. P., & MacPherson, G. D. (2009). Fatigue in pilots of remotely piloted aircraft before and after shift work adjustment. Aviation, Space, and Environmental Medicine, 80(5), 454-461. https://doi.org/10.3357/ASEM.2455.2009
Leis, O., & Lautenbach, F. (2020). Psychological and physiological stress in non-competitive and competitive esports settings: A systematic review. Psychology of sport and exercise, 51, 101738. https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2020.101738
Hardison, C. M., Aharoni, E., Larson, C., Trochlil, S., & Hou, A. C. (2017). Stress and dissatisfaction in the Air Force's remotely piloted aircraft community: Focus group findings. Rand Corporation. https://apps.dtic.mil/sti/pdfs/AD1085348.pdf
Saini, R. K., V K Raju, M. S., & Chail, A. (2021). Cry in the sky: Psychological impact on drone operators. Industrial psychiatry journal, 30(Suppl 1), S15-S19. https://doi.org/10.4103/0972-6748.328782
Antomonov, M. Yu. (2018). Mathematical processing and analysis of medical and biological data. 2nd ed. - Medinform Medical Center, 2018. 579 p.).
Chappelle, W., Salinas, A., & McDonald, K. (2011). Psychological health screening of remotely piloted aircraft (RPA) operators and supporting units. School of aerospace medicine Wright Patterson AFB OH. NATO technical report. RTO-MP-HFM-205, 14. https://apps.dtic.mil/sti/pdfs/ADA582856.pdf
Phillips, A., Sherwood, D., Greenberg, N., & Jones, N. (2019). Occupational stress in remotely piloted aircraft system operators. Occupational Medicine, 69(4), 244-250. https://doi.org/10.1093/occmed/kqz054
Henriksen, A., & Ringsmose, J. (2015). Drone warfare and morality in riskless war. Global Affairs, 1(3), 285-291. https://doi.org/10.1080/23340460.2015.1080042
Kalnysh, V. V., Shvets, A. V., & Maltsev, O. V. (2022). Osoblyvosti vidchuttia vplyvu klimatychnykh ta mikroklimatychnykh umov profesiinoho seredovyshcha zovnishnikh pilotiv bezpilotnykh aviatsiinykh kompleksiv [Features of perceptions of climate and microclimate conditions in occupational environment of external pilots of unmanned aircraft systems]. Ukrainian Journal of Military Medicine, 3(2), 103-112. https://doi.org/10.46847/ujmm.2022.2(3)-102
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
