Характеристики особистісного профілю хворих на соматоформний і тривожно-фобічний розлади з явищами зниження критичності
DOI:
https://doi.org/10.14739/2310-1210.2023.3.265368Ключові слова:
психічні розлади, невротичні розлади, соматоформний розлад, тривожно-фобічний розлад, клініка, особистість, критичністьАнотація
Мета роботи – шляхом вивчення особистісного профілю дослідити особливості особистісних характеристик хворих на соматоформний і тривожно-фобічний розлади та їхній зв’язок із проявами зниження критичності.
Матеріали та методи. У проспективне клінічне дослідження залучили 102 пацієнтів: 54 хворих із соматоформним розладом і 48 осіб із тривожно-фобічним розладом. Застосували такі методи дослідження: клініко-психопатологічний, клініко-анамнестичний, клініко-катамнестичний, клініко-психофеноменологічний, – виконали медико-статистичний аналіз.
Результати. У результаті дослідження виявили особливості особистісних характеристик хворих на соматоформний і тривожно-фобічний розлади та їхній зв’язок із проявами зниження критичності. Визначили найпоширеніші клінічні типи акцентуацій у пацієнтів із соматоформним розладом: «застрягально-демонстративна» (16,67 % групи), «застрягально-екзальтована» (11,11 %), «тривожно-демонстративна» (9,26 %) та «демонстративна» (9,26 %). Для них характерне виражене (р < 0,05) зниження критичності (переважно внаслідок явища алекситимії). Натомість типи акцентуації, що переважають у контингенту з тривожно-фобічним розладом, – «тривожна» (14,58 %) та «тривожно-педантична» (12,50 %); вони мають зв’язок (р < 0,01) із порушенням критичності легкого ступеня.
Висновки. Відповідно до встановлених відмінностей особистісних характеристик пацієнтів із соматоформним і тривожно-фобічним розладами виявили відмінності ступеня вираженості та патогенетичних механізмів зниження критичності. Результати дослідження дають змогу розробити персоніфіковану систему корекції зниженої критичності. Її застосування покращить результати лікування пацієнтів із соматоформним і тривожно-фобічними розладами.
Посилання
Chugunov, V. V. (2020). Psykhopatolohichna syndromolohiia: psykhoterapevtychni pidkhody [Psychopathological syndromes: psychotherapeutic approaches] (6rd ed.). Lviv : Marchenko T. V. [in Ukrainian].
Pidlubnyi, V. L. (2021). Prohnostychne ta sotsialno-ekonomichne znachennia vykorystannia systemnoi modeli otsiniuvannia psykhichnoho zdorovia [Prognostic and socio-economic significance of using the mental health assessment system model]. Zaporozhye Medical Journal, 23(2), 286-292. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2021.2.205344
Yurieva, L. M. (Ed.). (2017). Kryzovi stany v suchasnykh umovakh: diahnostyka, korektsiia ta profilaktyka [Crisis situations in modern conditions: diagnosis, correction and prevention]. Halereia Prynt. [in Ukrainian].
Skrypnikov, A. M., Herasymenko, L. O., & Isakov R. I. (2016). Psykhosotsialna dezadaptatsiia pry posttravmatychnomu stresovomu rozladi u zhinok [Psychosocial maladaptation in post-traumatic stress disorder among women]. Poltava: ASMI. [in Ukrainian].
Guo, X., Lin, F., Yang, F., Chen, J., Cai, W., & Zou, T. (2022). Gut microbiome characteristics of comorbid generalized anxiety disorder and functional gastrointestinal disease: Correlation with alexithymia and personality traits. Frontiers in psychiatry, 13, 946808. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2022.946808
Koelen, J. A., Eurelings-Bontekoe, E. H., Stuke, F., & Luyten, P. (2015). Insecure attachment strategies are associated with cognitive alexithymia in patients with severe somatoform disorder. International journal of psychiatry in medicine, 49(4), 264-278. https://doi.org/10.1177/0091217415589303
Łakuta, P. (2019). Personality Trait Interactions in Risk for and Protection against Social Anxiety Symptoms. The Journal of psychology, 153(6), 599-614. https://doi.org/10.1080/00223980.2019.1581723
Mielimąka, M., Rutkowski, K., Cyranka, K., Sobański, J., Müldner-Nieckowski, Ł., Dembińska, E., Smiatek-Mazgaj, B., & Klasa, K. (2015). Skuteczność intensywnej psychoterapii grupowej stosowanej w leczeniu zaburzeń nerwicowych i osobowości [Effectiveness of intensive group psychotherapy in treatment of neurotic and personality disorders]. Psychiatria polska, 49(1), 29-48. https://doi.org/10.12740/PP/26093
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
